Рішення № 138963574, 12.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 184/639/26

Провадження № 2/644/5064/26

12.08.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Паляничко Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кандиби О.О.,

одноособово, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 приміщення Індустріального районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (юридична адреса: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, б. 19/5, ЄДРПОУ 35591059) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 06.06.2018,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад:

1.1. позиції позивача

12 березня 2026 року Акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (далі за текстом - АТ «КБ «ГЛОБУС»/Кредитодавець/позивач), в особі представника Рибитви Олександра Анатолійовича, який діє на підставі довіреності від 01.07.2025, через систему «Електронний суд» звернулось до Покровського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 /Позичальник/відповідач), предметом якої є: стягнення з відповідача заборгованості за договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 06.06.2018, зі змінами у сумі 40 223,12 грн.

В обґрунтування позову АТ «КБ «ГЛОБУС» зазначено, що 06.06.2018 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, яким установлено ліміт овердрафту (далі за текстом - Договір). Відповідно до умов Договору Банком відкрито Позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_2 , що в подальшому було змінено на № НОМЕР_3 за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та встановлено ліміт дозволеного овердрафту на наступних умовах (з урахуванням змін, внесених згідно з положеннями Договору): сума ліміту овердрафту - 23 000,00 грн; строк дії ліміту овердрафту- 12 місяців; фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування - 42% річних.

Станом на 01.09.2025 заборгованість Позичальника за Договором, становить 40 223,12 грн, з яких: 22 987,76 - прострочена заборгованість по кредиту; 17 235,36 грн - прострочена заборгованість по процентам.

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 40 223,12 грн, а також, позивач просить суд покласти судові витрати по сплаті судового збору на відповідача.

1.2.заперечень відповідача

Відповідач ОСОБА_1 не скористався процесуальним правом на пропозицію суду, викладену в ухвалі Індустріального районного суду м. Харкова від 25.06.2026, подати відзив на позов, спростувати наведені позивачем аргументи та доводи у позовній заяві (а.с. 62-63).

2. заяви, клопотання

09.07.2026 та 28.07.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника АТ «КБ «ГЛОБУС» - Малої Віри Володимирівни, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 29.05.2025, надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 71-74, 82-86).

Від ОСОБА_1 жодних заяв та клопотань на адресу Індустріального районного суду м. Харкова не надходило.

3.інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 12.03.2026, справа № 184/639/26 визначена на розгляд судді Гуковій Р.М. Покровського міського суду Дніпропетровської області (а.с. 40).

Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 17.03.2026 справу передано за територіальною підсудністю до Основ`янського районного суду м. Харкова (а.с. 42-43).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 09.04.2026, справа № 184/639/26 визначена на розгляд судді Янцовській Т.М. Основ`янського районного суду м. Харкова (а.с. 49).

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 10.04.2026 справу передано за територіальною підсудністю до Індустріального районного суду м. Харкова (а.с. 50).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 18.06.2026 справа № 184/639/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 59).

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 25.06.2026 судом сформовано засобами «Електронний суд» відповідь № 2939234 з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно з якою місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 60).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023, з 01.05.2023 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Шевченківського районного суду Харківської області та Дворічанського районного суду Харківської області на Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», найменування Орджонікідзевського районного суду міста Харкова змінено на Індустріальний районний суд міста Харкова.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 25.06.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 184/639/26, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та прийнято рішення про виклик ОСОБА_1 , шляхом здійснення публікації оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Судової влади України за посиланням http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с. 62-63).

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно, матеріали справи містять клопотання, у якому вона просить суд здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 82-84).

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повістка відповідачу ОСОБА_1 про виклик в судові засідання призначені на 15.07.2026, 12.08.2026 надсилалася судом за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з відповіддю з ЄДДР (а.с. 60).

Рекомендовані повідомлення про виклик ОСОБА_1 на 15.07.2026, 12.08.2026 (а.с. 68-69,80-81) повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення: «тимчасово не обслуговується».

Дотримуючись ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги правовий висновок сформований у постанові Касаційний цивільний суд Верховного Суду № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 висвітлено правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Заразом, відповідач, також, повідомлявся про виклик у судові засідання призначені на 15.07.2026, 12.08.2026 через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, розміщені 26.06.2026, 16.07.2026 (а.с. 65,76) відповідно за посиланням http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/, відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України.

За приписами ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, враховуючи вказане вище, відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, не прибув до суду повторно без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (ст. 1 ЦПК, ст. 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, що відповідає правовому висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 918/539/16.

З приводу чергової неявки в судове засідання відповідача ОСОБА_1 та можливості продовження розгляду справи за його відсутності, суд врахувавши обставини справи, дійшов переконання про можливість розгляду та закінчення розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_1 , оскільки його відсутність не перешкоджає вирішенню справи по суті на підставі наявних у справі доказів, про що суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

З огляду на те, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд за згодою представника позивача (а.с. 82-84), розглядає справу за відсутності відповідача та, згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З урахуванням наведеного вище, суд 12.08.2026 постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, мотиви їх відхилення та врахування, мотивована оцінка суду аргументів сторін, порушені чи оспорені права, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами виникли суспільні відносини в сфері споживчого кредитування, що виникають між економічними суб`єктами у зв`язку з переданням один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності.

Суд установив, що на підставі заяви - анкети на приєднання до Договору на відкриття рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» для фізичних осіб ОСОБА_1 06.06.2018 звернувся до ПАТ «КБ «ГЛОБУС» з метою відкриття карткового рахунку та отримання кредиту в національній валюті України, шляхом встановлення Ліміту овердрафту на поточному (картковому) рахунку за програмою кредитування: Кредитна картка «Запасочка», № карткового рахунку НОМЕР_2 , з фіксованою процентною ставкою 42% річних; процентна ставка в пільговий період кредитування - 0,0001% річних; проценти за користування недозволеним/простроченим овердрафтом - 50%; строк дії ліміту - 12 місяців, початкова сума ліміту - 23 000,00 грн, максимальна сума ліміту - 100 000,00 грн. ОСОБА_1 підписав заяву-анкету, тим самим підтвердив, що акцептує Публічну пропозицію Банку на укладання Договору, беззастережно приєднується до умов цього Договору, який вважається укладеним з дня отримання Банком заповненої та підписаної ним цієї Заяви-анкети на приєднання до договору (а.с. 13)..

У заяві-анкеті позичальником зазначено власні персональні дані (П.І.Б., дата народження, РНОКПП, документ, що посвідчує особу, адреса проживання, тощо), та погоджено умови кредитування (а.с. 13).

На підставі вказаної заяви АТ«КБ «Глобус» на ім`я відповідача відкрито картковий рахунок, на який встановлено овердрафт за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для операцій з платіжною карткою у валюті гривня, видано платіжну картку зі строком дії ліміту овердрафту 12 місяців. Його дія може бути продовжена банком на кожні наступні 12 місяців на умовах визначених договором. Також видало платіжну картку.

На підставі заяви від 25.02.2019 ОСОБА_1 перевидано платіжну картку (а.с. 19).

Пунктом 1.1.8 договору визначено, що дозволений овердрафт кредит, який надається банком клієнту в межах ліміту дозволеного овердрафт в разі перевищення суми операції держателем ПК залишку коштів на рахунку та в інших випадках, визначених договором (а.с. 5).

Банк, відповідно до умов договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки, має право збільшувати та/або зменшувати розмір ліміту овердрафту, в залежності від платіжної дисципліни клієнта.

Відповідно до п. 4.2.1. договору Проценти за користування Овердрафтом нараховуються за фактичний строк користування кредитними коштам, виходячи із щоденного підсумкового залишку заборгованості на Рахунку в розмірі процентної ставки, зазначеної в Тарифах (а.с. 7/на звороті).

Згідно з п. 4.7.3 договору клієнт зобов`язаний повернути заборгованість за дозволеним овердрафтом в межах строку дії ліміту дозволеного овердрафту зазначеного в п. 4.1.9 договору, а заборгованість за недозволеним овердрафтом в день її виникнення (а.с. 8/на звороті).

Відповідно до п. 4.7.4 договору за користування неповернутою в строк сумою дозволеного овердрафту та/або непогашення в строк суми обов`язкового щомісячного платежу та процентів за користування лімітом дозволеного овердрафту, клієнт зобов`язаний сплачувати проценти, комісії та штрафи відповідно до умов цього договору та тарифів банку (а.с. 8/на звороті).

Згідно з п. 6.1.1-6.1.3, 6.1.5 Договору сторони погодили, що у випадку зміни економічної ситуації, погіршення фінансового стану банківської системи чи з метою недопущення збитковості даної послуги Банк вправі вносити зміни доповнення до Договору, включаючи зміну Тарифів та послуг, що надаються держателю ПК (платіжної картки) (а..с 8/на звороті-9).

21.02.2018 Рішенням Тарифного комітету Банку затверджено зміни до Тарифного плану «ЗАПАСОЧКА», що затверджено Протокол № 09 від 21.02.2018, в тому числі внесено зміни до розміру відсоткової ставки та збільшено до 42% річних (а.с. 15-16).

15.04.2019 Рішенням Тарифного комітету Банку затверджено зміни до Тарифного плану «ЗАПАСОЧКА», що затверджено Протокол №14 від 15.04.2019, в тому числі внесено зміни до розміру відсоткової ставки та збільшено до 46,8% річних (а.с. 17-18).

Згідно з випискою по договору № 2625/16600/667 за період з 06.06.2018 по 29.10.2020, відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, у тому числі здійснював часткове погашення заборгованості за договором (а.с. 29-37).

Згідно з розрахунку заборгованості, складеного позивачем, у відповідача станом на 01.09.2025 утворилася заборгованість у розмірі 40 223,12 грн, з яких: 22 987,76 грн прострочена заборгованість по кредиту, 17 235,36 грн прострочена заборгованість за процентам (а.с. 28).

З метою досудового врегулювання спору АТ «КБ «Глобус» направив відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, письмову вимогу від 24.10.2025 № 1-2988 про повернення кредиту та погашення заборгованості за кредитною карткою за період з 06.06.2018 по 01.10.2025 у сумі 40 223,12 грн (а.с. 20). Станом на час розгляду справи вказана вимога відповідачем не виконана.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не надано доказів на спростування вище наведеної інформації та обставин, не надано доказів на підтвердження факту повного/часткового виконання умов договору і повернення кредиту.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини у сфері споживчого кредитування, що регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі за текстом - ЦК України), Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII, Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII, Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII тощо.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Одним із видів договорів є договір приєднання, яким, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим, Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ч. 1-2 ст. 641 ЦК України вбачається, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, за договором кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України регламентує, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктами 1-1, 2, 10, 11 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом; споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит - (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з ч.1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.14 Закону України «Про споживче кредитування»).

Пунктом 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем (п.7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про рекламу» та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень (ч.1 ст.10 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Термін «електронний підпис» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про електронний цифровий підпис» (ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку, визначеному законом або договором (ч.1 ст.17 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про електронну комерцію», вирішення спорів між учасниками відносин у сфері електронної комерції здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

За приписами пунктів 1, 10, 11, 14, 15 ст.1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних; електронна довірча послуга - послуга, яка надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб`єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги; електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронна послуга - будь-яка послуга, що надається через інформаційно-комунікаційну систему; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1, 2, 3 ст.89 ЦПК України).

6.Висновки суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Суд дійшов висновку, що 06.06.2018 між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ КБ «Глобус», шляхом підписання відповідачем заяви анкети № 2625/16600/667 про приєднання до вказаного договору, відповідно до умов яких відповідач отримав кредитні кошти шляхом перерахунку на картковий рахунок згідно встановленого/зміненого ліміту овердрафту, користувався кредитними коштами, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний про існування кредиту, усвідомлював наявність заборгованості та вчиняв дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов`язань за вище вказаним кредитним договором.

В даному випадку відповідач порушив вимоги кредитного договору, а саме не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «КБ «Глобус» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд бере до уваги, договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки АТ «КБ «Глобус», анкета-заява № 2625/16600/667 від 106.06.2018 про приєднання до вказаного договору, та Тарифні плати «Запасочка» (зі змінами), які містять наступні умови кредитування: Сума/ліміт овердрафту 23 000,00 грн; Строк дії ліміту овердрафту 12 місяців, з можливістю банку продовжувати дію дозволеного овердрафту на кожні наступні 12 місяців на умовах, визначених договором; Процентна ставка в пільговий період кредитування 0,001% річних; Фіксована процентна ставка у разі непогашення заборгованості у пільговий період кредитування (річних) 42,00% (Рішенням Тарифного комітету Банку від 21.02.2018, затвердженим Протоколом № 09 від 21.02.2018, внесено зміни до Тарифного плану «ЗАПАСОЧКА», в тому числі до розміру відсоткової ставки та збільшено до 42% річних; Рішенням Тарифного комітету Банку від 15.04.2019, затвердженим Протоколом № 14 від 15.04.2019, внесено зміни до Тарифного плану «ЗАПАСОЧКА», в тому числі до розміру відсоткової ставки та збільшено до 46,8% річних).

Заяву-анкету № 2625/16600/667 від 106.06.2018 про приєднання до договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки АТ «КБ «Глобус», відповідачем ОСОБА_1 підписано власноручним підписом, про міститься в полі «Відмітки Клієнта, підпис».

Зі змісту заяви анкети-заяви (Інформація правового характеру) вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , підписанням цієї заяви-анкети:

-Акцептує публічну пропозицію банку на укладення цього договору, яка розміщена на сайті банку, і беззастережно приєднується до умов цього договору. Договір вважається укладеним з дня отримання банком заповненої та підписаної ним заяви-анкети;

-Погоджується з тим, що ця заява-анкета разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, паспортом споживчого кредиту складають договір, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови;

-Підтверджує, що на момент укладання заяви-анкети попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної відсоткової ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, тощо.

Отже, відповідача ОСОБА_1 належним чином ознайомлено з фінансовими умовами надання кредиту, а саме про встановлення/зміну розміру ліміту овердрафту, тип та розмір процентної ставки, платежі та їх розмір, строк діє овердрафту, відповідальність за порушення зобов`язання, тощо.

Суд дійшов переконання, що підписавши проаналізовану вище анкету-заяву (а.с. 13), яка є складовою частиною кредитного договору, ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 3, 627 ЦК України, добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 284/157/20-ц, який суд застосовує до спірних правовідносин, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

Як слідує із розрахунку, станом на 01.09.2025 утворилася заборгованість у сумі 40 223,12 грн, з яких: 22 987,76 грн прострочена заборгованість по кредиту, 17 235,36 грн прострочена заборгованість за процентам (а.с. 28).

Виписка по рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за користування кредитними коштами, яка досліджується судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, провадження № 61-9618св19; від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, провадження № 61-3689св21, від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20, провадження № 61-168св21, від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20, провадження № 61-9207св21 та інших.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «КБ «ГЛОБУС» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов переконання, що АТ «КБ «ГЛОБУС» має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд бере до уваги, висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 156/268/21 від 03.08.2021, з яких вбачається, що при вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, особливо при заочному порядку розгляду справи. Вказане є вірним.

Отже, оскільки фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ «КБ «ГЛОБУС» не повернуті, фактично право АТ «КБ «ГЛОБУС» невиконанням зобов`язання з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитом, що складається з тіла кредиту.

7. Розподіл судових витрат

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподмання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 7 500,00 грн.

Цивільним процесуальним законом визначено критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі.

Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 визначено, що обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).

Отже, суд зобов`язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду:

- договір № 010725 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.07.2025, укладеного між АТ «КБ «ГЛОБУС» та адвокатом Рибитвою Олександром Анатолійовичем (а.с. 24-25);

- акт № ю/н прийому-передачі послуг за Договором № 010725 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.07.2025 (а.с. 39).

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.03.2025 у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Враховуючи викладене вище, судом установлено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у цій справі становить 7 500,00 грн, що підтверджується вище переліченими доказами. Такий розмір витрат на правничу допомогу суд вважає співмірним розміру витраченого часу на надання правової допомоги та складності справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною Інструкцією № 8 від 05.03.2026 (а.с. 4).

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ГЛОБУС» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги у цій справі у сумі 7 500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 43, 76-81, 83, 83, 84, 89, 133, 141, ст.178, 247, 258, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 06.06.2018, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» заборгованість за договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 06.06.2018, зі змінами, у сумі 40 223 (сорок тисяч двісті двадцять три) грн 12 коп, з яких: 22 987 (двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) грн 76 коп - прострочена заборгованість по кредиту; 17 235 (сімнадцять тисяч двісті тридцять п`ять) грн 36 коп - прострочена заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» судовий збір у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Повне ім`я/найменування сторін:

Позивач - Акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС», юридична адреса: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, б. 19/5, ЄДРПОУ 35591059, тел. +380445850643, ел. пошта: info@globusbank.com.ua.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 18.07.2007 Орджонікідзевським МВ УМВС Українив Дніпропетровській області, тел. НОМЕР_5 .

Суддя Д.Г. Паляничко