Вирок № 138963311, 13.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/850/25

н/п 1-кп/953/405/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12023221130001534 від 04.07.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою повною освітою, який має малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:

- 31.01.2002 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;

- 30.09.2002 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11.02.2003 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст.70, ст. 71 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі;

- 04.06.2007 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 05.06.2013 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки. 06.02.2014 вироком апеляційного суду Харківської області вирок Московського районного суду м. Харкова від 05.06.2013 року скасовано в частині призначеного покарання, та остаточно призначено покарання із застосуванням ст.70 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

- 07.04.2016 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 296 КК України до 5 років позбавлення волі. Апеляційним судом Харківської області 14.08.2018 вирок скасовано та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі;

- 24.07.2019 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 19.11.2024 Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Приблизно в середині жовтня 2024 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, приблизно о 12:00 год., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні квартири, орендованої його знайомим ОСОБА_8 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, та неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України від 23.07.2024, який затверджено Законом України №3891-ІХ від 08.09.2024, розуміючи, що його введено на всій території України, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, користуючись тим, що вдома не було власниці квартири ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , попрохав малознайомих йому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , допомогти винести з квартири та здати в ломбард начебто належну йому пральну машинку ТМ «Zanussi», білого кольору, модель: ZWSO6100V, продуктовий номер: 914339214/00, вартість якої, згідно висновку експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №7233 від 09.07.2026, становить 4329,73 гривень.

В подальшому після того, як ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були не обізнані про протиправні дії ОСОБА_6 , в той же день продали вказану пральну машину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вони передали виручені грошові кошти у сумі 1000 грн. ОСОБА_6 , який розпорядився ними на свій власний розсуд. Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_5 спричинена матеріальна шкода на суму 4329,73 гривень.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану, вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України не визнав та пояснив, що у 2024 році, точної дати не пам`ятає, можливо, у середині жовтня близько 12:00, разом з ОСОБА_12 прийшов в гості до ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що ОСОБА_8 мав перед ним борг у сумі 2000 грн., однак останній повідомив, що коштів не має, та запропонував йому в рахунок боргу взяти пральну машину. Під час цієї розмови з ОСОБА_8 щодо пральної машини була присутня ОСОБА_13 . Зазначив, що ОСОБА_8 позичав у нього 2000 грн. строком на один місяць, при цьому розписки вони не складали. Після такої пропозиції він звернувся до знайомих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з проханням допомогти продати пральну машину. Останні приїхали за вказаною адресою та забрали пральну машину, після чого повідомили ОСОБА_16 , що продали її за 500 грн, з яких йому передали 400 грн. На момент, коли ОСОБА_14 та ОСОБА_15 забирали пральну машину, йому в квартирі не було. Після того як ОСОБА_14 та ОСОБА_15 забрали пральну машину, ОСОБА_8 більше не бачив. Також пояснив, що знав про проживання ОСОБА_8 за вказаною адресою разом із дівчиною. При цьому зазначив, що квартиру разом із ОСОБА_8 він не винаймав, а лише іноді ночував там разом із ОСОБА_12 , коли ОСОБА_8 зі своєю дівчиною кудись виїжджали. Вказав, що у ОСОБА_12 були ключі від цієї квартири. Також, зазначив, що коли саме познайомився з ОСОБА_8 , точно не пам`ятає, однак, у 2024 році підтримували спілкування, гуляли та бували в гостях у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_6 не знає та підстав для його оговорення не має. Зазначила, що на початку липня 2024 року вона уклала письмовий договір оренди належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_8 . В договорі було зазначено перелік майна та техніки, що знаходилися у квартирі, зокрема, бойлер, пральна машина, телевізор та мікрохвильова піч. Вказала, що ОСОБА_8 проживав у квартирі декілька місяців разом із дівчиною, ім`я якої вона не пам`ятає. У подальшому їй зателефонував працівник поліції, анкетних даних якого вона не пам`ятає, та повідомив, що за камерами відеоспостереження зафіксовано винесення речей із її квартири, у зв`язку з чим порадив перевірити її стан. Прибувши до квартири, вона виявила, що двері були відчинені, у приміщенні був безлад, а також була відсутня техніка, зокрема, пральна машина марки «Zanussi». Після цього вона викликала працівників поліції. Також, зазначила, що раніше ОСОБА_8 телефонував їй та повідомляв про втрату ключів від квартири. У подальшому працівники поліції повернули їй пральну машину, однак, бойлер, мікрохвильова піч та телевізор повернуті не були. Після зазначених подій із ОСОБА_8 вона більше не спілкувалася.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які суд вважає належними та допустимими, а саме:

- показами свідка ОСОБА_8 , який у судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_6 знає близько двох років та перебуває з ним у дружніх стосунках. У 2024 році він за договором оренди, укладеним із потерпілою ОСОБА_5 , винаймав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у якій проживав близько пів року разом із дівчиною ОСОБА_17 , оскільки його власна квартира була непридатною для проживання. У вересні 2024 року, виїжджаючи з квартири, він передав ключі ОСОБА_18 та ОСОБА_6 , які попросили дозволити їм пожити там нетривалий час. На момент його виїзду у квартирі знаходилася пральна машина, її марку він не пам`ятає. Вказав, що ОСОБА_6 було відомо, що квартира йому не належить. Він не просив ОСОБА_6 продати пральну машину, при цьому підтвердив наявність боргу перед ОСОБА_6 . Після передачі ключів із ОСОБА_18 та ОСОБА_6 не спілкувався та не знає, за яких обставин пральна машина опинилася у працівників поліції. Про свій виїзд потерпілу ОСОБА_5 він не повідомляв, однак орендну плату сплатив у повному обсязі. Про подальші події він дізнався від потерпілої. Також зазначив, що раніше щодо нього було кримінальне провадження за фактом крадіжки телевізора та телефону, за результатами якого постановлено вирок. При цьому, повідомив, що телевізор та мікрохвильову піч з квартири за адресою: АДРЕСА_1 він відніс до ломбарду влітку 2024;

- показами свідка ОСОБА_19 , яка у судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_6 знає як хорошого товариша. Їй відомо, що ОСОБА_6 винаймав разом із ОСОБА_8 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У 2024 році, точну дату та час вона не пам`ятає, вона перебувала у вказаній квартирі в гостях, де, крім неї, знаходилися інші чоловіки, хто саме вона не пам`ятає та чула розмову як ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_6 продати пральну майшину, щоб повернути тому борг у сумі 2000 грн. та як ОСОБА_6 домовлявся з ОСОБА_20 (прізвище не пам`ятає) та ОСОБА_21 про винесення з квартири для продажу пральної машини. Через вікно вона бачила, як пральну машину завантажували до автомобіля, однак куди саме її в подальшому було перевезено, їй невідомо. Після цього вона поїхала у своїх справах. Також пояснила, що не пам`ятає, які саме показання надавала під час досудового розслідування;

- показами свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_6 бачив декілька разів, неприязних стосунків із ним не має. Восени, у денний час, точної дати не пам`ятає, проходячи у справах повз ломбард, побачив двох чоловіків, які несли пральну машину. На його запитання вони повідомили, що продають її. Оскільки його власна пральна машина зламалася, він придбав у них вказану пральну машину за 1500 грн, додатково оплативши таксі, яке взяв біля ТРК «Україна», для її перевезення додому. Також, зазначив, що справність та марку пральної машини не перевіряв і не пам`ятає. Придбану пральну машину чоловіки занесли до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , номер квартири він не пам`ятає. Вказав, що квартира належала ОСОБА_22 , його знайомій. Ті, у кого купував пральну машину, пояснили йому, що продають пральну машину у зв`язку з виїздом із квартири. Їх імен він не знає. Також пояснив, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не знає, а на момент придбання пральної машини ОСОБА_6 у квартирі не було;

- показами свідка ОСОБА_23 , яка у судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_6 ніколи не бачила та з ним не знайома. У 2024 році її пральна машина зламалася, у зв`язку з чим її знайомий ОСОБА_11 вирішив зробити їй сюрприз та придбав б/у пральну машину. Повідомила, що вказану пральну машину ОСОБА_11 разом із чоловіком на ім`я ОСОБА_24 принесли та підключили їй у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Також, зазначила, що придбана пральна машина була дещо забруднена, тому вона її вимила та протягом приблизно двох тижнів декілька разів прала в ній речі. Під час прання пральна машина не протікала та, за її словами, інших недоліків вона не помічала. Згодом їй зателефонували та повідомили, що вказана пральна машина є викраденою. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_11 та поцікавилася походженням пральної машини, на що останній пояснив, що придбав її біля ломбарду у хлопців, один із яких, за його словами, був ОСОБА_24 та ніс пральну машину разом з іншим чоловіком. Прізвище ОСОБА_24 їй невідоме, знала, що він з її району, та пізніше вона дізналася про його смерть. Інших обставин придбання та походження пральної машини їй не відомо. Торгової марки пральної машини вона не пам`ятає;

- рапортом слідчого ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_25 від 28.10.2024, відповідно до якого 28.10.2025 о 14:51 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 виявила крадіжку з гостинки виявила відчинені, порушену обстановку, вкрали телевізор, бойлер, пральну машинку, мікрохвильовку. Квартиру здавала. Заявниця зателефонував невідомий, назвався співробітником карного розшуку та повідомив про крадіжку (т. 1 а.с. 51);

- заявою ОСОБА_5 про крадіжку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від 28.10.2024 (т. 1 а.с. 52);

- заявою ОСОБА_5 про дозвіл на проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 від 28.10.2024 (т. 1 а.с. 53);

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 28.10.2024, відповідно до якого слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_26 28.10.2024 в період з 15:50 год. до 16:00 год. було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_5 виявила безлад та крадіжку техніки, разом з фототаблицею до огляду місця події від 28.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 54-59);

- даними, що містяться в копії договору найму (оренди) житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 01.07.2024, відповідно до якого наймачем є ОСОБА_27 , наймодавцем ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 60-61);

- даними, що містяться в протоколі огляду предметів від 31.10.2024, відповідно до якого слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_28 31.10.2024 в період з 15:30 год. до 15:45 год. було проведено огляд копії договору найму (оренди) житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 62);

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 09.11.2024, відповідно до якого слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_28 09.11.2024 в період з 10:16 год. до 10:26 год. було проведено огляд приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , підходячи до входу приміщення гуртожитку виявлено жінку котра представилась як ОСОБА_23 , яка бажає добровільно видати працівникам поліції пральну машинку «Zanussi», білого кольору, яку їй подарував її минулий співмешканець ОСОБА_11 в другій половину жовтня 2024 року, яку з його слів він придбав у малознайомих йому людей, за яку суму не сказав, що підтверджується диском до протоколу огляду місця події від 09.11.2024 та ілюстративним матеріалом до огляду місця події від 09.11.2024 (т. 1 а.с. 63-68);

- заявою ОСОБА_23 про дозвіл на проведення огляду її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 від 09.11.2024 (т. 1 а.с. 69);

- заявою ОСОБА_23 про добровільну видачу пральної машини «Zanussi», білого кольору, модель: ZWSO6100V від 09.11.2024 (т. 1 а.с. 70);

- даними, що містяться в протоколі огляду предметів від 11.11.2024, відповідно до якого слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_28 11.11.2024 в період з 14:50 год. до 15:10 год. було проведено огляд пральної машини «Zanussi», білого кольору, модель: ZWSO6100V за участі потерпілої ОСОБА_5 , яка підтвердила відсутність саме цієї машинки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується фототаблицею до протоколу огляду предметів (т. 1 а.с. 71-73);

- постановою слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_28 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221130001646 від 09.11.2024, відповідно до якої визнано пральну машинку «Zanussi», білого кольору, модель: ZWSO6100V, продуктовий номер: 914339214/00 визнано речовим доказом (т. 1 а.с. 74);

- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2024, відповідно до якої клопотання прокурора про арешт майна задоволено. Накладено арешт шляхом заборони розпорядження та відчуження на майно вилучене 09.11.2024 року під час огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: пральну машину «Zanussi», білого кольору, моделі: ZWSO6100V, продуктовий номер: 914339214/00, була у використанні, яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Пральну машину «Zanussi», білого кольору, моделі: ZWSO6100V, продуктовий номер: 914339214/00, була у використанні, - повернуто на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , поклавши на неї обов`язки (т. 1 а.с. 75-76);

- зберігальною розпискою ОСОБА_5 від 15.11.2024 про зберігання пральної машини «Zanussi», білого кольору, моделі: ZWSO6100V (т. 1 а.с. 77);

- висновком дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-24/37858-Д, відповідно до якого на наданих на дослідження двох відрізках липкої стрічки, відкопійовані, слід пальця руки розмірами 17х12 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 48х36 мм) та слід папілярного узору розмірами 20х15 мм (відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 52х32 мм), які непридатні для ідентифікації особи. Відповісти на питання: «Якщо придатні, то не залишені вони ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?», не уявляється можливим, у зв?язку з непридатністю слідів папілярних узорів (т. 1 а.с. 97-104);

- даними, що містяться в протоколі слідчого експерименту від 21.01.2025, відповідного до якого 21.01.2025 в період з 13:30 год. до 13:50 год. свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили про події, які сталися в середині жовтня 2024 року, зокрема, те, що ОСОБА_6 попросив їх винести пральну машину «Zanussi» за адресою: м. Харків, вул. Чернівецька, буд. 5В, та здати її до ломбарду, бо йому терміново потрібні гроші, паспорт забув, тому сам цього зробити не може, що відображено в ілюстративному матеріалі до протоколу слідчого експерименту (т. 1 а.с. 112-115);

- висновком судової товарознавчої експертизи № 10265 від 21.11.2024, згідно якого, ринкова вартість не наданого для дослідження пральної машини ТМ «ZANUSSI» модель ZWSO6100V, зазначеної в постанові про призначення експертизи, визначена з урахуванням зниження якості від зносу, станом на 28.10.2024 складала 6859,33 грн. (шість тисяч вісімсот п?ятдесят дев?ять грн. 33 коп.) (т. 1 а.с. 105-111);

- висновком повторної судової товарознавчої експертизи № 7233 від 09.07.2026, згідно якого, ринкова вартість пральної машини ТМ «ZANUSSI» модель «ZWSO6100V», зазначеної в ухвалі суду про призначення повторної судової товарознавчої експертизи та наданої на дослідження, з урахуванням зниження якості від зносу, станом на жовтень 2024 року, складала: 4329,73 грн. (чотири тисячі триста двадцять дев?ять грн. 73 коп.) (т. 2 а.с. 109-123).

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та спроможність на їх підставі вирішувати питання щодо обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд ставиться критично до показань обвинуваченого ОСОБА_6 щодо не вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони є суперечливими та спростовуються сукупністю досліджених судом доказами, і спрямовані на спробу обвинуваченого уникнути покарання.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану, вчинена повторно.

Винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версії обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що факти, встановлені на підставі допустимих доказів для розумної і безсторонньої людини дають підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).

Цей стандарт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 на думку суду, було дотримано.

Тому, з урахуванням викладеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, вважає поза розумним сумнівом доведеними всі елементи, як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону та є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У відповідності до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 має малолітнього сина ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розлучений, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення корисливих злочинів проти власності, має постійне місце реєстрації та мешкання.

Крім того, ОСОБА_6 є осудним, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відомості про обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Так, у постанові ВСУ від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к, провадження № 51-658 км17) зазначено, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66,67 КК України), визначенні «інших обставин справи».

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до тяжкого правопорушення, характер правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Визначаючи покарання суд враховує, що воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 19.11.2024 вироком Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 1 (один) рік. На підставі ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_6 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, вина у вчиненні якого доведена у даному кримінальному провадженні, до постановлення 19.11.2024 вироку Московського районного суду м. Харкова, суд доходить висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 19.11.2024, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком суду (постанова Верховного Суду від 08.11.2022 справа № 464/226/20).

На переконання суду, призначення обвинуваченим такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для їх виправлення та запобігання вчинення нових злочинів, як самими обвинуваченими, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого кримінального правопорушення проти власності, корисливий мотив та відсутність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 слід рахувати з 13.08.2026.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 10.12.2024 по 03.02.2025 (включно), з 11.02.2026 по 12.08.2026 (включно), виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2024 справа № 953/10445/24 н/п 1-кс/953/8313/24.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 19.11.2024, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком суду, призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 13 серпня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 10.12.2024 по 22.01.2025 (включно) та з 11.02.2026 по 12.08.2026 (включно), виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати: за проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/121-24/37858-Д від 25.12.2024 3 979,50 грн.; за проведення судово-товарознавчої експертизи № 10265 від 21.11.2024 2 650,48 грн.; за проведення повторної судово-товарознавчої експертизи № 7233 від 09.07.2026 10 992,24 грн., а всього у розмірі 17 622 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 22 коп.

Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме пральну машину Zanussi, білого кольору, модель: ZWSO6100V, продуктовий номер: 914339214/00, яка була передана на відповідальне зберігання власниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити в її розпорядженні, скасувавши арешт з зазначеного майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.11.2024 справа № 953/10445/24 н/п 1-кс/953/8313/24.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_6 - в той же строк з моменту вручення йому копії цього вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий - суддя ОСОБА_1