Рішення № 138963202, 13.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14163/25

Провадження № 2/638/2268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретарів Дудка Є.М., Голоха С.О.,

Рубель О.М.,

за участю

прокурорів Мельничук О.А., Кіншакової Н.В.,

Шевчука В.В., Грошової ОСОБА_1 ,

представника позивача Замніус М.В.,

представника відповідача Кузнецова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовомШевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2026 позивач звернувся до суду з зазначеним позов, в обґрунтування якого вказує, що ОСОБА_2 придбав у приватну власність земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 розпочав будівництво, у подальшому Департаментом з інспекційної роботи ХМР прийнято експлуатацію об`єкт будівництва. У сертифікаті та в акті готовності об`єктів експлуатації зазначено, що замовник будівництва ОСОБА_2 звільнений від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури. До ХМР Мавліханов Д.Х. не звертався про укладення договору про пайову участь, будь-які документи для розрахунку розміру пайової участі, що підтверджують вартість будівництва об`єкта до міської ради не надавалися, договір про пайову участь не укладався та кошти пайової участі не сплачувалися. ОСОБА_2 у порушення норм законодавства України не сплатив до бюджету міста Харкова кошти пайової участі для створення і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова до введення об`єкта будівництва в експлуатацію, що призвело до ненадходження коштів до відповідного місцевого бюджету. Розрахунок розміру пайової участі: Загальна площа квартир - 8639,9 кв.м. Опосередкована вартість спорудження 1 кв.м житла по Харківському регіону (наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.04.2024 № 351) - 22646 грн. Загальна вартість будівництва об`єкта (житлового призначення) для обрахунку пайової участі: 8639,9*22646= 195 659 175,00 грн. Відсоток Пайової участі житлової забудови: 2 % Розмір Пайової участі: П=2%*195 659 175,00 = 3 913 183,51 грн. Пайова участь до сплати - 3 913 183,51 грн. Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України підлягає стягненню із Відповідача до бюджету громади на користь Позивача складає 3 913 183,51 гривень. Щодо інфляційних витрат позивачем зазначено, що дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошового зобов`язання незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Розрахунок Сукупний індекс інфляції Інфляційні нарахування У період з 01.06.2024 року по 31.05.2025 року індексація на суму 3 913 183,51 грн. [Інфляційні нарахування] = 3 913 183,51 грн (сума боргу) ? 115,937% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 3 913 183,51 грн (сума боргу) = 623 631,31 грн 115,937% 623 631,31 грн. 01.06.2024 - 31.05.2025 Червень 2024 - Травень 2025 115,937% 3 913 183,51 4 536 814,82 623 631,31 Разом 623 631,31 Отже, сума інфляційних втрат у період з 01.06.2024 по 31.05.2025 на суму боргу 3 913 183, 51 грн становить 623 631,31 гривень. Розрахунок 3% річних Розраховується за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році] Де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] проценти річних; [Кількість днів] кількість днів прострочення зобов`язання; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році. Період розрахунку: з 01.06.2024 року по 31.12.2024 року - 214 днів. три відсотка річних від простроченої суми становить 124 604,97 грн. Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідача, враховуючи інфляційні втрати та 3 % річних, становить 3 913 183, 51 (розмір пайового внеску) + 623 631,31 (інфляційне збільшення) + 124 604,97 (3 % річних)= 4 661 419, 79 грн. Обґрунтовуючи наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави прокурор зазначає, що Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави». бездіяльністю компетентного органу щодо захисту прав та інтересів держави чи територіальної громади є невжиття ним заходів для такого захисту протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення зазначених прав або інтересів. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ґрунтовно поінформувала Харківську міську раду про існування означених порушень інтересів держави (листи від 04.04.2025 № 55-107-1836вих-25, від 30.05.2025 № 55-107-3033вих25). Водночас, Позивачем на лист від 04.04.2025 за №55-107-1836вих-25 відповіді взагалі не надано. На лист від 30.05.2025 № 55-107-3033вих25 Департаментом з інспекційної роботи Харківської міської ради повідомлено 01.07.2025 окружну прокуратуру, що лист Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова буде розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян». Проте, станом на 21.07.2025 відповіді від уповноваженого органу щодо вжитих заходів реагування не надано. Таким чином, запитуваної інформації уповноваженим органом не надано, заходів до усунення порушень вказаних інтересів держави не вжито, зокрема, не пред`явлено до суду позову про стягнення із Відповідача грошових коштів (пайової участі) до місцевого бюджету. Унаслідок нездійснення Позивачем належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із викладеним, у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову. У зв`язку з чим прокурор просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради грошові кошти у сумі 4 661 419, 79 грн, з яких: 3 913 183, 51 грн розмір пайового внеску, 623 631,31 грн інфляційне збільшення, 124 604,97 грн 3 % річних. Судовий збір стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури.

23.07.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

23.07.2025 Шевченківської окружної прокуратурою м. Харкова подано заяву про забезпечення позову.

25.07.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження та призначено судове засідання.

25.07.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова Заяву виконувача обов`язки керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Євгена Колєсніка про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань задоволено частково. Заборонено відчуження квартири однокімнатноїа загальною площею 24,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2638216963120, запис про право власності 57628367 від 19.11.2024), на праві власності належить ОСОБА_2 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:08:002:0005 загальною площею 0,436 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 744451463101, запис про право власності 15290740 від 04.07.2016), на праві власності належить ОСОБА_2 . Земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:08:002:0006 загальною площею 1,2491 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 741899963101, запис про право власності 15246474 від 01.07.2016), на праві власності належить ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

13.08.2025 представником відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 подано відзив на позов, в обгрунтування якого вказано, що вважають позовну заяву незаконною, необґрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Прокурор не обґрунтував те, в чому полягає порушення інтересів держави. в позовній заяві прокурор чітко та конкретно не зазначив, що захисту підлягають ті чи інші конкретні інтереси держави, а лише між іншим в загальному зазначив: «оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту належать до джерел формування бюджету розвитку місцевого бюджету, їх стягнення безумовно становить інтерес територіальної громади та держави, який пов`язаний із накопиченням бюджетних коштів, необхідних для забезпечення належного функціонування інституцій місцевого самоврядування». Крім того, прокурор в позовній заяві додає, що «… порушення у діях Відповідача призводить до існування такого становища, за якого одні суб`єкти господарювання сплачують пайові внески, а інші ухиляються від перерахування коштів до бюджету та, як наслідок, не несуть жодної відповідальності, чим у свою чергу порушуються принцип рівності суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території міста Харків». Відповідач вважає, що таке обґрунтування не є сумісним із поняттям «інтереси держави». Прокурор не дотримався вимоги щодо доведення бездіяльності Харківської міської ради, яка (бездіяльність) виразилась у неподанні Харківською міською радою позову до суду та звернувся до суду з цим позовом поза межами розумного строку на звернення з позовом Харківською міською радою. В позовній заяві в обґрунтування звернення з даним позовом до суду прокурор зазначив про необхідність захисту інтересів держави у зв`язку з невжиттям Харківською міською радою заходів «представницького характеру щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави» . При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458902) зроблений висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Прокурором не дотримано "розумних строків". прокурор звернувся до суду з цим позовом поза межами розумного строку на звернення з позовом Харківською міською радою, тобто не надавши Харківській міській ради строку на підготовку та подання позову. З огляду на викладене, прокурор не підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради. Відповідач просить суд залишити без розгляду позов прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань. Щодо розміру пайової участі та нарахованих інфляційних втрат та 3%річних. інженерно-транспортна та соціальна інфраструктура є критично важливими для розвитку будь-якого регіону. Інженерно-транспортна інфраструктура охоплює системи водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, газопостачання, а також дороги , мости, тунелі, та інші комунікації. Соціальна інфраструктура включає в себе освіту, охорону здоров`я, житлово-комунальне господарство, транспорт, зв`язок, культуру та інші сфери, що забезпечують задоволення соціальних потреб населення. Розвиток цих інфраструктур сприяє покращенню умов життя, економічному зростанню та загальному благополуччю. До скасування обов`язку укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, Забудовники робили внески, щоб компенсувати навантаження на інфраструктуру, яке створює нове будівництво. Відповідачем під час будівництва проєкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Веселій на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136300:08:002:0008, 6310136300:08:002:0007, 6310136300:08:002:0006, 6310136300:08:002:0005 у м. Харкові (нове будівництво) було здійснено: Капітальне будівництво тротуару по вул. на Авіахімічній, на ділянці від пров. Авіахімічного до вул. Новомирної (збоку об`єкту), згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2 12:2019; тротуар запроєктувати шириною не менше 1,5 метра; встановити поребрик; тротуар з`єднати з існуючою пішохідною інфраструктурою; 2) Капітальний ремонт/будівництво асфальтобетонного покриття тротуару на ділянці від вул. Севастопольської до вул. Софіївської біля будинків 201 А, 199 Г, АДРЕСА_3 , згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2-12:2019; тротуар запроектувати шириною не менше 2-х метрів; встановити поребрик; тротуар з`єднати з існуючою пішохідною інфраструктурою; 3) Капітальне будівництво заїзду-виїзду на територію об`єкту з боку АДРЕСА_4 , згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2-12:2019; 4) Капітальне будівництво проїзних частин та тротуарів на території об`єкту, згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2-12:2019; 5) Капітальне будівництво майданчиків для тимчасового збереження автомобілів на відведеній території, згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН ДБН Б.2.2-12:2019; 6) Після прокладання інженерних мереж, ремонт асфальтобетонного покриття виконати: тротуари на всю ширину, проїзні частини картами (обсяги відновлення покриття погодити в Департаменті); 7) Комплекс заходів з освітлення вище зазначених ділянок відведеної та прилеглої території, згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2-12:2019; 8) Комплекс заходів з водовідведення з відведеної та прилеглої території в існуючу мережу зливової каналізації, згідно ТУ КП КВЗК та ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2 12:2019; 9) Комплексний благоустрій відведеної та прилеглої території, згідно ДБН В.2.3-5 2001, ДБН Б.2.2-12:2019; 10) Комплекс заходів по заниженню бортового каменю, а також улаштування пандусів для пересування маломобільных груп населення, згідно ДБН В.2.2-40:2018; 11) Проєктну документацію узгодити в Департаменті у встановленому порядку. Після закінчення будівництва, підтвердити виконання технічних умов у Департаменті. Вказаний перелік робіт був узгоджений Відповідачем з Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, що підтверджується технічними умовами від 30.04.2020 р. №М-43/0/64-20-801/0/131-20. Ці роботи виконані Відповідачем та прийняті 21.10.2021 р. Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради без зауважень, що підтверджується штампом та відміткою з підписом уповноваженої особи Департаменту на технічних умовах від 30.04.2020 р. №М-43/0/64-20-801/0/131-20. В підтвердження виконання вказаних робіт та первісного стану проїзних частин, тротуарів та майданчиків для тимчасового збереження автомобілів надаємо до суду фотографії процесу реконструкції та облагородження інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова по вул. на Авіахімічній, на ділянці від пров. Авіахімічного до вул. Новомирної (збоку об`єкту), заїзду-виїзду на територію об`єкту з боку вул. Авіахімічної, на ділянці від вул. Севастопольської до вул. Софіївської біля будинків 201 А, 199 Г, 199 Б тощо. вважаємо, що здійснення внеску, у вигляді робіт, перелік яких зазначено вище, обов`язково повинен бути врахований в якості пайового внеску в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, як компенсація навантаження на інфраструктуру, яке створює нове будівництво, в розмірі, який дорівнює вартості виконаних робіт в сумі 5 200 000,00 грн., що підтверджується довідкою про балансову вартість, яка додається. Однак, звертаючись із позовом прокуратура не виявила цікавість та не з`ясувала, чи здійснював Забудовник свій внесок, у вигляді робіт, у розвиток інфраструктури м. Харкова, а фактично додатково вимагає сплату пайової участі в розмірі 2% від вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Перевіряючи розрахунок, здійснений прокурором, Відповідачем виявлено його не відповідність. Індексу інфляції розраховується за формулою: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції (%)] / 100% - [Сума боргу] Де: [Сума боргу] сума простроченого боргу. [Індекс інфляції (%)] добуток щомісячних індексів за відповідний період. 3% розраховується за формулою: За ставкою у процентах за кожний день: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка в день (%)] / 100% ? [Кількість днів] або за ставкою у процентах річних: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка за рік (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році] Де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] процентна ставка в день / за рік відповідно; [Кількість днів] різниця між датою закінчення розрахунку та датою початку розрахунку; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році. Однак, розрахунок, здійснений прокуратурою не відповідає зазначеним формулам. Відповідач заперечує щодо заявленого прокуратурою розміру судових витрат, які прокуратура понесла та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті (які, за наведеним прокурором твердженням, складаються з судового збору в сумі 55 937,04 грн.), з тих підстав, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню, а позов прокурора підлягає залишенню без розгляду. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи №638/14163/25 в Шевченківському районному суді міста Харкова, складається з витрат відповідача, пов`язаних з розглядом справи, і попередньо (орієнтовно) становить 50 000 грн. 80 000 грн. та складається з: витрат відповідача на професійну правничу допомогу (попередньо (орієнтовно) складає 30 000,00 грн; витрат відповідача, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи (попередньо (орієнтовно) складає 40 000,00 грн. У зв`язку з чим представник відповідача просив позов виконувача обов`язків Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань залишити без розгляду. В тому випадку, якщо Шевченківський районний суд міста Харкова встановить відсутність підстав для залишення без розгляду позову виконувача обов`язків Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань, відмовити повністю в позові виконувача обов`язків Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань.

13.08.2025 представником відповідача подане клопотання про призначення експертизи. Ухвалою суду від 15.10.2025, яка постановлена судом без оформлення окремого документа, з зазначенням у протоколі судового засідання, відмовлено у задоволені клопотання про призначення експертизи.

15.10.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова, за клопотанням сторони відповідача, визнано обов`язковою явку представника Харківської міської ради у підготовче засідання по цивільній справі за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, трьох відсотків річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань, призначене на 19 листопада 2025 року о 15-40 год, та у наступні підготовчі, судові засідання, у разі їх призначення, яке відбудеться в приміщенні Шевченківського районного суду м.Харкова за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 52-В.

Витребувано від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003) документи щодо погодження та прийняття робіт, які перелічені в технічних умовах Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від 30.04.2020 р. №М-43/0/64-20-801/0/131-20 та були видані ОСОБА_2 під час будівництва проєкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136300:08:002:0008, 6310136300:08:002:0007, 6310136300:08:002:0006, 6310136300:08:002:0005 у м. Харкові (нове будівництво)», з зазначенням балансової вартості прийняття вказаних робіт.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.05.2026 підготовче засідання у справі закрито, призначено судовий розгляд.

06.07.2026 прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Шевчуком В.В. подано пояснення, у яких вказано, що Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Про виявлені порушення вимог законодавства окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» неодноразово було проінформовано Харківську міську раду. Проте, станом на 21.07.2025 відповіді від уповноваженого органу на вищевказані листи до прокуратури не надано, про що також зазначено в позовній заяві. 22.07.2025 окружною прокуратурою подано в електронній формі через електронний кабінет у підсистемі ЄСТС до Шевченківського районного суду міста Харкова позов в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов? язання. Разом з тим, 22.07.2025 до окружної прокуратури надійшли відповіді на вищевказані листи прокуратури, а саме: лист від Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради від 16.07.2025 за № 5792/0/226-25 ( надійшов 22.07.2025 на електронну пошту) та лист від Юридичного Департаменту Харківської міської ради від 09.05.2025 за № вих/1512/9-25 (надійшов 22.07.2025 поштовим зв`язком). Тобто, на момент звернення прокурора до суду інформація про наявність вказаних відповідей у окружної прокуратури була відсутня, оскільки вони фактично надійшли лише після подання позовної заяви зверненню до суду з даною позовною заявою передувало листування окружної прокуратури з позивачем, останньому було відомо про порушення вимог законодавства, які є предметом спору у цій справі, однак позивачем протягом розумного строку не вчинено жодних дій, спрямованих на усунення порушень бюджетного законодавства. Прокурор в свою чергу позбавлений повноважень встановлювати причини нездійснення або неналежного здійснення захисту порушених інтересів держави та вживати заходи впливу до посадових осіб відповідного органу, які є відповідальними за здійснення відповідних повноважень Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18. Представник відповідача зазначає, що здійснення внеску, у вигляді робіт, перелік яких зазначено вище, обов`язково повинен бути врахований в якості пайового внеску в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова, як компенсація навантаження на інфраструктуру, яке створює нове будівництво, в розмірі, який дорівнює вартості виконаних робіт в сумі 5 200 000,00 грн., що підтверджується довідкою про балансову вартість, яка додається. Проте, прокуратура не погоджується з таким аргументом. Так, відповідно до п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;- кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту; - інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації. Згідно із п. 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. З аналізу вказаних правових норм вбачається, що перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону. Замовник будівництва, не уклавши своєчасно відповідний договір пайової участі до 01.01.2020, не звільняється від обов`язку щодо сплати пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, проте розміри такої пайової участі та порядок сплати змінено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019, якщо будівництво такого об`єкту розпочато до 2021 року. норми закону не передбачають механізму зарахування виконаних робіт замість пайового внеску, який сплачується замовником будівництва грошовими коштами. Предметом позову прокурора є стягнення з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради грошових коштів у сумі 4 661 419, 79 грн., з яких: 3 913 183, 51 грн. розмір пайового внеску, 623 631,31 грн інфляційне збільшення, 124 604,97 грн 3 % річних. При цьому предметом спору у даній справі не є питання виконання чи невиконання відповідачем робіт, передбачених технічними умовами Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від 30.04.2020 № М-43/0/64-20-801/0/131-20, а виключно наявність у відповідача встановленого законом обов`язку зі сплати пайової участі та наслідки його невиконання. Отже, доводи відповідача щодо необхідності врахування вартості виконаних ним робіт у сумі 5 200 000,00 грн як пайового внеску в розвиток інженерно транспортної та соціальної інфраструктури міста Харкова є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовують заявлених прокурором позовних вимог. дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Для розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 01.06.2024 по 23.06.2025 включно до уваги взято загальну суму безпідставно збережених коштів пайової участі за вказаний вище період в розмірі 3 913 183,51 грн. Розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача, здійснено на калькуляторі підрахунку заборгованості та штрафних санкцій за посиланням: 4b3fe800772af18975bcd105924e9899.doc . https://calculator.in.ua/download Водночас Відповідач не зазначив, які саме складові розрахунку є неправильними, не навів арифметичних помилок, не спростував правильність застосованих індексів інфляції та визначеного періоду прострочення, а також не подав власного контррозрахунку із зазначенням іншого розміру інфляційних втрат та трьох процентів річних. За таких обставин наведені у відзиві твердження мають декларативний характер та не спростовують обґрунтованості заявлених позовних вимог у цій частині. З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів, викладених у позовній заяві окружної прокуратури, а тому позовні вимоги в даному спорі підлягають задоволенню в повному обсязі.

28.07.2026 представником відповідача ОСОБА_2 Бєлокриницьким А.О. подано заперечення проти письмових пояснень Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, у яких зазначено, що відповідач заперечує проти приєднання зазначених письмових пояснень до матеріалів справи, та вважає, що вони не можуть бути прийняті судом як належна заява по суті справи та підлягають поверненню без розгляду з огляду на таке. Матеріали справи не містять відомостей про те, що суд після закриття підготовчого провадження визнав необхідним подання Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова додаткових письмових пояснень або постановив відповідну ухвалу, якою дозволив їх подання. Крім того, письмові пояснення Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова не стосуються окремого питання, яке виникло під час розгляду справи, а фактично містять додаткові доводи щодо спростування відзиву Відповідача, який був поданий до суду ще 12.08.2025 року та перебував у розпорядженні Позивача і Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова протягом усього підготовчого провадження, тобто майже рік Отже, письмові пояснення Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова подані після закриття підготовчого провадження, поза межами порядку, встановленого статтею 174 ЦПК України, та без відповідного дозволу суду, а тому підлягають поверненню без розгляду.

Представник позивача ХМР _ Замніус М.В. у судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити, з підстав, викладеному у ньому.

Прокурор Мельничук О.А., а у подальшому ОСОБА_4 , Грошова Шарапова І.В., Шевчук В.В. підтримали позов, просили задовольнити, з підстав, викладених у ньому та у письмових поясненнях.

Представник відповідача Кузнецов В.О., який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференцзв`язку, заперечував проти позов, з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши представника позивача, прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 придбав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:08:002:0007 площею 0,3459 га із земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 743283163101, запис про право власності 15246807), що підтверджується Інформацією з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №432491142 від 23.06.2025.

В 2017 році Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради видано ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (реєстраційний номер МУО-07-2017, архівний №3815) для об`єкту будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку» по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 на підставі Декларації про початок будівельних робіт ХК083170870639, виданої Департаментом з інспекційної роботи Харківської міської ради та зареєстрованої в ЄДЕССБ 23.03.2017 (з подальшими змінами), розпочато будівництво об`єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:08:002:0007 в м. Харкові», клас наслідків СС2.

05.12.2019 ОСОБА_2 уклав договір генерального підряду 05/12 з ТОВ «Будівельник», у рамках цього договору Генпідрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва об`єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:08:002:0007 в м. Харків».

Департаментом з інспекційної роботи Харківської міської ради видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ХК122240524148, зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 31.05.2024, яким прийнято в експлуатацію об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:08:002:0007 в м. Харкові. Коригування».

Відповідно до сертифікату №ХК122240524148 цим сертифікатом департамент з інспекції роботи ХМР Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю 44493552 засвідчив відповідність закінченого будівництва об`єкта згідно х проектом Будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:08:002:0007.

Відповідно до вказаного сертифікату ХК122240524148, початок будівництва 01.04.2017, завершення будівництва 01.02.2022. Згідно з техніко-економічними показниками (ТЕП), загальна площа об`єкта будівництва 11039,1 кв.м., у тому числі: нежитлові приміщення 2399,2 кв.м., квартири 8639,9 кв.м., кількість поверхів 8, та технічний 9-й поверх, технічний підвальний поверх.

Окрім того, в акті готовності об`єкта до експлуатації, який створено 17.05.2024 вказано, що початок будівництва 01.04.2017, завершення будівництва 01.02.2022. Згідно з техніко-економічними показниками (ТЕП), загальна площа об`єкта будівництва 11039,1 кв.м., у тому числі: нежитлові приміщення 2399,2 кв.м., квартири 8639,9 кв.м., кількість поверхів 8, та технічний 9-й поверх, технічний підвальний поверх.

У п. 12 акту готовності об`єкта до експлуатації вказано, що кошти пайової участі у розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до договору не сплачуються, на підставі п. 13 розділу І ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Як зазначено у позові, до Харківської міської ради про укладення договору про пайову участь ОСОБА_2 не звертався, будь-які документи для розрахунку розміру пайової участі, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, до міської ради не надавались, договір про пайову участь не укладався та кошти пайової участі не сплачувались.

З наданого відповідачем лита «технічні умови», виданого Департаментом будівництва та шляхового господарства від 30.04.2020 №М-5-43/0/64-20-801/0/131-20 , вбачається, що Відповідачем під час будівництва проєкту «Будівництво багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136300:08:002:0008, 6310136300:08:002:0007, 6310136300:08:002:0006, 6310136300:08:002:0005 у м. Харкові (нове будівництво) було здійснено: 1) Капітальне будівництво тротуару по вул. на Авіахімічній, на ділянці від пров. Авіахімічного до АДРЕСА_5 (збоку об`єкту), згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2 12:2019; тротуар запроєктувати шириною не менше 1,5 метра; встановити поребрик; тротуар з`єднати з існуючою пішохідною інфраструктурою; 2) Капітальний ремонт/будівництво асфальтобетонного покриття тротуару на ділянці від вул. Севастопольської до вул. Софіївської біля будинків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2-12:2019; тротуар запроектувати шириною не менше 2-х метрів; встановити поребрик; тротуар з`єднати з існуючою пішохідною інфраструктурою; 3) Капітальне будівництво заїзду-виїзду на територію об`єкту з боку АДРЕСА_4 , згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2-12:2019; 4) Капітальне будівництво проїзних частин та тротуарів на території об`єкту, згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2-12:2019; 5) Капітальне будівництво майданчиків для тимчасового збереження автомобілів на відведеній території, згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН ДБН Б.2.2-12:2019; 6) Після прокладання інженерних мереж, ремонт асфальтобетонного покриття виконати: тротуари на всю ширину, проїзні частини картами (обсяги відновлення покриття погодити в Департаменті); 7) Комплекс заходів з освітлення вище зазначених ділянок відведеної та прилеглої території, згідно ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2-12:2019; 8) Комплекс заходів з водовідведення з відведеної та прилеглої території в існуючу мережу зливової каналізації, згідно ТУ КП КВЗК та ДБН В.2.3-5-2001, ДБН Б.2.2 12:2019; 9) Комплексний благоустрій відведеної та прилеглої території, згідно ДБН В.2.3-5 2001, ДБН Б.2.2-12:2019; 10) Комплекс заходів по заниженню бортового каменю, а також улаштування пандусів для пересування маломобільных груп населення, згідно ДБН В.2.2-40:2018; 11) Проєктну документацію узгодити в Департаменті у встановленому порядку. Після закінчення будівництва, підтвердити виконання технічних умов у Департаменті.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинною ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала, що замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Як передбачено ч. 5, 9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка була чинна на момент виникнення правовідносин) - договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Зі змісту ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18 (провадження № 12-81гс19), від 22 серпня 2018 року у справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18), від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20 (провадження № 12-34гс21).

За змістом зазначених норм відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.12.2018 № 983 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (https://city.kharkiv.ua/documents/risennia-vikonavcogo-komitetu/pro-paiovu-ucast-zamovnikiv-u-rozvitku-infrastrukturi-m-xarkova) .

Згідно з пунктом 1.4 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова - залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Відповідно до п. 1.5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова - неукладення замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до прийняття об`єкта в експлуатацію не звільняє замовника від обов`язку укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Як передбачено п. 2.2 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (в редакції від 24.12.2019): - замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до Департаменту економіки та комунального майна із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова - розмір пайової участі становить: для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Разом із тим 01.01.2020 набули чинності норми ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими статтю 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Верховний Суд у постановах від 13 грудня 2022 року у справі № 910/21307/21, від 20 липня 2022 року у справі № 910/9548/21 зазначив, що законодавець під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 цього Закону на підставі Закону № 132-ІХ) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме: договори пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року на підставі вимог статті 40 Закону № 3038-VI, залишались дійсними та підлягали повному виконанню і після виключення вказаної статті (абзац перший пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними.

Разом із тим, якщо станом на 01 січня 2020 року такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та оскільки з 01 січня 2020 року встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ. Зокрема абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва.

Таким чином, набуття чинності 01 січня 2020 року Законом № 132-IX, яким статтю 40 Закону № 3038-VI виключено, не скасовує обов`язку по сплаті пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24 червня 2025 року у cправі № 911/1654/24, від 06 серпня 2025 року у справі № 521/16288/22.

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах від 22 травня 2025 року у справі № 910/6176/24, від 20 травня 2025 року у справі № 915/476/24, від 19 лютого 2025 року у справі № 903/468/24, від 17 квітня 2025 року у справі № 911/65/24, від 07 вересня 2023 року у справі № 916/2709/22, від 15 серпня 2024 року у справі № 914/2145/23, від 20 липня 2022 року у справі № 910/9548/21 неодноразово зазначав про те, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем, зокрема, для об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01 січня 2020 року не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01 січня 2020 року не були укладені.

Відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 договір про сплату коштів пайової участі не укладався.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19, розглядаючи питання пайової участі забудовника у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначаючи належний спосіб захисту порушеного права, також зауважила, що у зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України; у разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування».

Як встановлено в судовому засіданні у 2017 році Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради видано громадянину ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (реєстраційний номер МУО-07-2017, архівний №3815) для об`єкту будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку» по АДРЕСА_1 .

Департаментом з інспекційної роботи Харківської міської ради видано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів ХК122240524148, зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 31.05.2024, яким прийнято в експлуатацію об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:08:002:0007 в м. Харкові. Коригування». Як зазначено в Сертифікаті ХК122240524148, початок будівництва 01.04.2017, завершення будівництва 01.02.2022. Згідно з техніко-економічними показниками (ТЕП), загальна площа об`єкта будівництва 11039,1 кв.м., у тому числі: нежитлові приміщення 2399,2 кв.м., квартири 8639,9 кв.м., кількість поверхів 8, та технічний 9-й поверх, технічний підвальний поверх. Аналогічні дані щодо термінів будівництва та техніко-економічних показників об`єкта наведені в Акті готовності об`єкта до експлуатації за реєстраційним номером в ЄДЕССБ AC01:9780-7444-5178-6018.

Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:08:002:0007 в м. Харкові розпочалося ще 01.04.2017, тривало упродовж 2017-2022 років та об`єкт введено в експлуатацію лише у травні 2024 року, у відповідача виник обов`язок не пізніше 31.05.2024 (дата видачі сертифіката та прийняття об`єкта в експлуатацію) на перерахування до місцевого бюджету коштів пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Отже, ОСОБА_2 , як замовник будівництва, до Харківської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва не звертався, та, як наслідок, грошові кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту до місцевого бюджету не сплачував, у зв`язку з чим ОСОБА_2 порушено норми статті 40 Закону № 3038-VI. Беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів відповідно до статті 1212 ЦК України.

Щодо розрахунку пайової участі.

У позові зазначено, що строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов`язання із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, є день, наступний за днем прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Суд погоджується з вказаним твердженням.

Так, судом встановлено, що згідно акту готовності об`єкту до експлуатації від 17.05.2024 (Реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AC01:9780-7444-5178-6018), за результатами технічної інвентаризації загальна площа квартир становить 8639,9 кв.м. (код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000:1122.1 Будинки багатоквартирні масової забудови). На дату прийняття об`єкта в експлуатацію (згідно із сертифікатом № ХК122240524148, який зареєстрований 31.05.2024) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.04.2024 № 351 (розраховані станом на 01 квітня 2024 року). Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Харківської області становила 22646 грн.

Загальна площа квартир - 8639,9 кв.м. Опосередкована вартість спорудження 1 кв.м житла по Харківському регіону (наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.04.2024 № 351) - 22646 грн. Загальна вартість будівництва об`єкта (житлового призначення) для обрахунку пайової участі: 8639,9*22646= 195 659 175,00 грн. Відсоток Пайової участі житлової забудови: 2 % Розмір Пайової участі: П=2%*195 659 175,00 = 3 913 183,51 грн. Пайова участь до сплати - 3 913 183,51 грн. Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України підлягає стягненню із відповідача до бюджету громади на користь позивача складає 3 913 183,51 грн.

Щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Отже, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Тому, в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки боржником порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, а також у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/6053/19.

Як вже зазначалося, у зв`язку з тим, що відповідач безпідставно зберіг кошти пайової участі прокурором нараховано до стягнення з відповідача: 623631,31 грн інфляційний втрат та 124604,97 грн - 3% річних за період з 15.08.2020 до 24.02.2026 включно.

Судом перевірено наданий розрахунок інфляційних витрат та 3% річних.

Так, відповідно до здійсненого судом розрахунку 3% річних становлять 124604,97 грн, інфляційні витрати 659 925,83 грн.

Розрахунки за період з 01.06.2024 по 23.06.2025 на заборгованість в розмірі 3913183.51 грн.

За період з 01.06.2024 по 23.06.2025 нараховуються 3% річних в розмірі 124604.97 грн. Розрахунок відсотків річних: з 01.06.2024 по 31.12.2024 (днів: 214) сума 3% річних становить 68641.09 грн (3913183.51 х 3 х 214 / 366 / 100)

- з 01.01.2025 по 23.06.2025 (днів: 174) сума 3% річних становить 55963.88 грн (3913183.51 х 3 х 174 / 365 / 100).

Інфляційні нарахування з 01.06.2024 по 23.06.2025 складають 659925.83 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.1686417 (червень 2024 р. - 102.2%, липень 2024 р. - 100%, серпень 2024 р. - 100.6%, вересень 2024 р. - 101.5%, жовтень 2024 р. - 101.8%, листопад 2024 р. - 101.9%, грудень 2024 р. - 101.4%, січень 2025 р. - 101.2%, лютий 2025 р. - 100.8%, березень 2025 р. - 101.5%, квітень 2025 р. - 100.7%, травень 2025 р. - 101.3%, червень 2025 р. - 100.8%).

Разом з тим, оскільки заявлений розрахунок інфляційних витрат менше за розрахунок виконаний судом, з урахуванням приписів ст. 13 ЦПК України, яка передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає саме сума інфляційних витрат у розмірі 623 631,31 грн.

При цьому, суд не приймає заперечення представника відповідача щодо неправильно здійсненого розрахунку інфляційних витрат та 3% річних, у зв`язку з вищевикладеним. Окрім того, заперечуючи проти розрахунку вказаних витрат стороною відповідача не наданого свого контррозрахунку, а наведено лише формулу.

За таких обставин, позов в зазначеній частині також підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо звернення прокурора з зазначеним позовом також не приймаються судом, у зв`язку з викладеним.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Харківської міської територіальної громади таким органом, зокрема, є Харківська міська рада.

Відповідно до частини 1 статті 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (аналогічні норми містяться у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні). Згідно зі статтею 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку

Місцеві бюджети є складовою бюджетної системи України (ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України). Крім того, положення законодавства у сфері бюджетних правовідносин (п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України) відносять кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Бюджетом розвитку, згідно норм статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази. Таким чином, оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту належать до джерел формування бюджету розвитку місцевого бюджету, їх стягнення безумовно становить інтерес територіальної громади та держави, який пов`язаний із накопиченням бюджетних коштів, необхідних для забезпечення належного функціонування інституцій місцевого самоврядування.

Як вказує прокурор у позові, зважаючи на встановлені окружною прокуратурою обставини, що свідчать про закінчення відповідачем будівництва об`єкту у лютому 2022 року та введенням в експлуатацію об`єкта у травні 2024 року із отриманням сертифікату від ХК122240524148 та водночас відсутність укладення ОСОБА_2 із Позивачем відповідного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (будівництво розпочато у квітні 2017 року), до наявних спірних правовідносин необхідно застосовувати норми наведеного вище Закону №132-ІХ, якими встановлювався розмір та порядок пайової участі замовників будівництва (до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 у справі за №916/2709/22).

Шевченківської окружною прокуратурою м. Харкова надано докази обґрунтування наявності підстав для представництва у суді.

Так, з листів Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова від 04.04.2025 № 55-107-1836вих-25 та від 30.05.2025 № 55-107-3033вих25 вбачається, що керівником окружної прокуратури повідомлено Харківську міську раду про існування порушень інтересів держави.

Як вказує прокурор, Харківською міською радою на лист від 04.04.2025 за №55-107-1836вих-25 відповіді взагалі не надано. На лист від 30.05.2025 № 55-107-3033вих25 Департаментом з інспекційної роботи Харківської міської ради повідомлено 01.07.2025 окружну прокуратуру, що лист Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова буде розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян». Проте, станом на 21.07.2025 відповіді від уповноваженого органу щодо вжитих заходів реагування не надано. Таким чином, запитуваної інформації уповноваженим органом не надано, заходів до усунення порушень вказаних інтересів держави не вжито, зокрема, не пред`явлено до суду позову про стягнення із Відповідача грошових коштів (пайової участі) до місцевого бюджету.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення до суду обраного прокурором позивача з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, Шевченківською окружною прокуратурою м. Харкова обгрунтувано наявності підстав для представництва у суді.

За правилами ч.1ст.141 ЦПК судові витрати покладаються на відповідача. Так, при звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 55937,04 грн (за подання позову) та 1211,20 грн (за подання заяви про забезпечення позову), які підлягають стягненню з відповідача. При цьому, судовий збір сплачено Харківської обласною прокуратурою, отже повинен бути стягнутий саме на користь Харківської обласної прокуратури.

Відповідно до ч. 7,8 ст. 158 ЦПК України - у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Отже, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 25.07.2025, діють протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили, а у разі відкриття виконавчого провадження до повного виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ПозовШевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради 3 913 183, 51 грн розмір пайового внеску, 623 631,31 грн інфляційне збільшення, 124 604,97 грн 3 % річних, всього 4 661 419 (чотири мільйони шістсот шістдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять) грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківської обласної прокуратури (реквізити Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) сплачений судовий збір 55937,04 грн (за подання позову) та 1211,20 грн (за подання заяви про забезпечення позову), всього 57 148 (п`ятдесят сім тисяч сто сорок вісім) грн 24 коп.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення було відкладено до 13.08.2026.

Сторони:

Позивач Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7, 61003.

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_7 .

Суддя: І.В. Семіряд