Рішення № 138962959, 13.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/5645/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області № 6989/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області № 6986/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області № 6990/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області № 6983/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для проведення перевірки позивача, відсутність належних доказів належного повідомлення позивача про проведення податкової перевірки. Вказує, що в 2023 році офіційно не працювала, доходів не мала.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що в ході перевірки, встановлено, що у 2023 році ОСОБА_1 отримано дохід з джерел за межами України на суму 11621 дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2023 (37,9824 грн./дол. США) становить 441393,47 грн. Вказує, що платник податків не надав пояснень, документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, декларація про майновий стан і доходи за 2023 рік не подана.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 13.08.2026 було продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву, доданих до нього документів та долучено їх до справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області відповідно до пп. 73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового Кодексу України направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення фізичній особі ОСОБА_1 запит від 25.09.2025 №12318/6/25-01-24-10-13 щодо надання пояснень та документального підтвердження отриманого доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2023 року, в тому числі, але не виключного договори, угоди, контракти з суб`єктом господарювання «Fenix International Ltd», банківські документи, що підтверджують отримання коштів за здійснені послуги/реалізацію товару, інші документи, що стосуються зазначеного питання.

Вказаний запит був повернутий Головному управлінню ДПС у Чернігівській області за закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0601196435976.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено наказ від 26.02.2026 №169-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ».

На підставі вказаного наказу та повідомлення від 26.02.2026 № 67/ж4/25-01-24-04-04 відповідачем 10.04.2026 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023, за результатами якої складений акт № 5750/Ж5/25-01-24-05/ НОМЕР_1 .

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення:

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;

пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп. 170.11.1 п.170.11 ст.170 з урахуванням п.167.1 ст.167 Податкового Кодексу, занижено суму податку на доходи фізичних осіб всього на 79450,82 грн., в т.ч. за 2023 рік на суму 79450,82 грн.;

пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу занижено суму військового збору всього на 6620,90 грн., в т.ч. за 2023 рік на суму 6620,90 грн.;

пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Кодексу в частині ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового Кодексу.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 6989/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, яким застосовано штрафні санкції в сумі 340,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 6986/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання військового збору, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 8276,13 грн (за податковим зобов`язанням в сумі 6620,90 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1655,23 грн);

- податкове повідомлення-рішення № 6990/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, яким застосовано штрафні санкції в сумі 8647,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 6983/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 99313,53 грн (за податковим зобов`язанням в сумі 79450,82 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 19862,71 грн).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Положеннями пункту 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до підпунктів 78.1.1 та 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 від 02.02.2020 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа № 804/1113/16), від 24.05.2019 (справа № 826/16221/15), від 03.10.2019 (справа № 820/850/16), від 16.10.2019 (справа № 820/11291/15), від 22.11.2019 (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

Як вже було встановлено судом Головним управлінням ДПС у Чернігівській області відповідно до пп. 73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового Кодексу України направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення фізичній особі ОСОБА_1 запит від 25.09.2025 №12318/6/25-01-24-10-13 щодо надання пояснень та документального підтвердження отриманого доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2023 року, в тому числі, але не виключного договори, угоди, контракти з суб`єктом господарювання «Fenix International Ltd», банківські документи, що підтверджують отримання коштів за здійснені послуги/реалізацію товару, інші документи, що стосуються зазначеного питання.

Вказаний запит був повернутий Головному управлінню ДПС у Чернігівській області за закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0601196435976.

10.04.2026 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області на підставі наказу від 26.02.2026 №169-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » та повідомлення від 26.02.2026 № 67/ж4/25-01-24-04-04 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .

Наведене свідчить про наявність у посадових осіб контролюючого органу законних підстав для початку проведення розглядуваної перевірки. Відтак, доводи позивача про те, що проведена перевірка була здійснена із порушенням вимог чинного законодавства не знайшли свого підтвердження.

Щодо виявлених під час перевірки порушень.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10.02.1993 укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11.08.1993 . Законом України від 30.10.2019 № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05.12.2019 (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25.01.1988, яку ратифіковано Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, і для України вона набула чинності 01.07.2009 (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того Міністерство фінансів України наказом від 16.04.2022 № 118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Виходячи з наведеного, інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. Наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.3. пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями пункту 164.1.3. статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, отримані фізичною особою доходи, отримані з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Судом встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової перевірки позивача був лист ДПС України від 05.09.2025 № 21688/7/99-00-24-04-03-07 на адресу Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві, в тому числі і відповідача про направлення інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік.

Так, додаток до вказаного листа містить інформацію щодо посередника Fenix International Ltd: «НОМЕР_2, ОСОБА_1, Ukraine, ІНФОРМАЦІЯ_1, 2023, кількість транзакцій - 12, загальна вартість - 11621,00 дол.США»

Разом із тим із зазначених документів не вбачається конкретних дат здійснення окремих транзакцій, сум кожної окремої транзакції, реквізитів платіжних операцій, відомостей про платіжні інструменти, за допомогою яких здійснювалося перерахування коштів, реквізитів банківських рахунків, на які були зараховані кошти, а також відомостей щодо фактичного надходження коштів у розпорядження ОСОБА_1 .

Крім того, надана компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформація містить лише узагальнені відомості про кількість транзакцій та їх загальну вартість за 2023 рік, проте не містить первинних документів, банківських виписок, платіжних доручень, документів щодо зарахування коштів на конкретний рахунок чи інших документів, які б підтверджували фактичне отримання позивачем коштів від Fenix International Ltd та набуття нею права розпорядження такими коштами.

При цьому абзацом четвертим підрозділу 1 розділу І Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом ДПС України від 25.02.2021 №244, передбачено, що акт перевірки має містити вичерпну інформацію із посиланням на фактично перевірені первинні документи та документи бухгалтерського обліку.

Так, під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області не використано первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання позивачем доходу від Fenix International Ltd, зокрема банківських виписок про зарахування коштів, платіжних документів, договорів, актів наданих послуг чи інших документів фінансово-господарської діяльності.

Окрім листа ДПС України від 05.09.2025 № 21688/7/99-00-24-04-03-07, який посилається на інформацію, отриману від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, акт перевірки не містить інших документальних підтверджень фактичного отримання позивачем доходу від Fenix International Ltd.

При цьому із листа ГУ ДПС у Чернігівській області від 19.03.2026 № 2848/6/25-01-24-10-13 судом встановлено, що інформація від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо доходів, отриманих фізичними особами-резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік відносно ОСОБА_1 у ГУ ДПС у Чернігівській області відсутня, вона знаходиться у розпорядженні ДПС України.

Так, лист ДПС України від 05.09.2025 № 21688/7/99-00-24-04-03-07 містить відомості, отримані в межах міжнародного обміну податковою інформацією, які стали підставою для проведення заходів податкового контролю та подальшого відпрацювання контролюючими органами.

За таких обставин, відомості, отримані в межах міжнародного обміну податковою інформацією від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, підтверджують наявність інформації щодо облікового запису, пов`язаного з ОСОБА_1, а також відомостей про кількість та загальну вартість транзакцій за 2023 податковий рік.

Разом із тим зазначені відомості не містять інформації про конкретні дати здійснення транзакцій, суми кожної окремої транзакції, реквізити платіжних операцій, реквізити рахунків, на які були зараховані кошти, а також документального підтвердження фактичного надходження коштів у розпорядження ОСОБА_1 .

Крім того, матеріали справи не містять банківських виписок, платіжних документів, договорів, актів наданих послуг чи інших первинних документів, які б підтверджували фактичне отримання ОСОБА_1 доходу від Fenix International Ltd у розмірах, визначених контролюючим органом.

Згідно зі статтею 4 зазначеної Конвенції: "Сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: а) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі. Інформація, яка може бути не доречною для таких цілей, обміну за цією Конвенцією не підлягає".

Відповідно до статті 5 Конвенції: "На прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій".

Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 №118, який передбачає зазначення у спеціальному запиті, зокрема, прізвища, імені та по батькові особи, її реєстраційного номера облікової картки платника податків, місця народження, громадянства та місця постійного проживання.

Натомість із наявних у справі матеріалів вбачається, що контролюючим органом була використана інформація, отримана ДПС України від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та доведена до територіальних органів ДПС для подальшого опрацювання.

Оцінюючи надані відповідачем докази у їх сукупності, суд виходить з того, що вони містять відомості про наявність облікового запису ОСОБА_1, кількість транзакцій та їх загальну вартість, проте не містять документального підтвердження фактичного перерахування та отримання ОСОБА_1 відповідних грошових коштів.

Окрім цього, суд зазначає, що сама по собі інформація, отримана ДПС України від компетентного органу іноземної держави в межах міжнародного обміну податковою інформацією, без належних первинних документів та інших достатніх доказів фактичного отримання платником податків доходу, не є достатньою підставою для висновку про порушення податкового законодавства та донарахування податкових зобов`язань.

Лист ДПС України не є первинним документом в розумінні норм ПК України, а є засобом листування з територіальним підрозділом. Окрім інформації з листа ДПС України акт документальної позапланової перевірки не містить посилань на документи про діяльність позивача, отримані нею доходи і видатки, чи іншу інформацію, що може слугувати підставою до обчислення податків і зборів.

Зокрема контролюючий орган зобов`язаний довести факт отримання платником податків доходу належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема документами, які підтверджують здійснення конкретних транзакцій, дату, суму та спосіб виплати коштів.

Окремо щодо визначення гривневого еквіваленту іноземного доходу суд зазначає, що відповідно до пункту 164.4 статті 164 Податкового кодексу України доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються у гривню за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.

Разом із тим матеріали справи містять лише відомості про загальну кількість транзакцій та їх загальну вартість за 2023 рік без зазначення дат здійснення кожної окремої транзакції та моменту фактичного отримання коштів.

Як вбачається з акта перевірки від 10.04.2026 № 5750/Ж5/25-01-24-05/3858610501, контролюючим органом визначено дохід, отриманий від Fenix International Ltd, у розмірі 441393,47 грн за 2023 рік шляхом перерахунку сум 11621,00 дол.США за курсом НБУ станом на 31.12.2023.

Водночас наявні у справі документи не містять відомостей щодо дат здійснення кожної окремої транзакції та дат фактичного отримання позивачем відповідних коштів.

За таких обставин відсутня можливість перевірити правильність застосованого контролюючим органом валютного курсу НБУ та достовірність визначеного гривневого еквіваленту доходу, що безпосередньо впливає на правильність обчислення податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Суд враховує, що при оподаткуванні іноземних доходів застосуванню підлягає валютний курс Національного банку України, який діяв на момент фактичного отримання відповідного доходу, а не курс станом на кінець календарного року.

У випадку здійснення декількох окремих транзакцій контролюючий орган повинен встановити дату та суму кожної конкретної операції, оскільки без таких відомостей неможливо здійснити перерахунок іноземної валюти у гривню відповідно до вимог пункту 164.4 статті 164 Податкового кодексу України.

Оскільки надані контролюючим органом матеріали містять лише інформацію про загальну кількість транзакцій та їх загальну вартість за відповідні податкові періоди без відомостей щодо кожної окремої операції, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правильність визначення гривневого еквіваленту доходу, покладеного в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

За відсутності належного підтвердження факту отримання позивачем доходу та його розміру у відповідача були відсутні правові підстави для визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, з військового збору та застосування штрафних санкцій.

Також, за відсутності належного підтвердження факту отримання позивачем іноземного доходу відсутні і належні правові підстави для висновку про виникнення у неї обов`язку подання податкових декларацій з підстав, покладених контролюючим органом в основу спірного рішення.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області № 6989/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, № 6986/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, № 6983/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, № 6990/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи, у розмірі 28000,00 грн. суду було надано договір про надання правової допомоги № 171 від 14.04.2026, квитанцію про сплату 28000,00 грн, акт виконаних робіт від 12.05.2026, ордер (а.с. 60-64).

Відповідачем було подано відзив, в якому заперечував щодо витрат на правову допомогу, в яких зазначив, що вартість послуг правового характеру у розмірі 28 000,0 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказує, що даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка та направлення адміністративного позову до суду не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині здійснення правового аналізу та вивчення наданих документів, існуючої судової практики та правових висновків Верховного Суду у подібних спорах, побудови стратегії захисту клієнта, аналізу документації клієнта пов`язаної з вищезазначеною справою.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Дана справа не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 5000,00 грн.

Також, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач має право на звернення до суду з заявою про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 44094124) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 6989/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, № 6986/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, № 6983/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026, № 6990/Ж10/25-01-24-05 від 28.04.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.08.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА