Рішення № 138962738, 12.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/6501/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ніжинської окружної прокуратури до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Ніжинська окружна прокуратура (далі також позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Комарівської сільської ради щодо оформлення права комунальної власності на комплекс будівель і споруд, що розташовані за адресою: вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області, а саме: шкільне приміщення, кочегарку, тир, туалет, захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, шляхом здійснення державної реєстрації;

зобов`язати Комарівську сільську раду вчинити дії, спрямовані на оформлення права комунальної власності на комплекс будівель і споруд, що розташовані за адресою: вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області, а саме: шкільне приміщення, кочегарку, тир, туалет, захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, шляхом здійснення державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що за наявності підстав та повноважень з управління об`єктами права комунальної власності, Комарівською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області, як власником на будівлі майнового комплексу за адресою вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області, а саме: шкільне приміщення, кочегарку, тир, туалет, захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, впродовж тривалого часу не вжито заходів щодо оформлення права комунальної власності на майно, що створює передумови для зловживань при розпорядженні відповідним об`єктом і ризики для нормального функціонування такої захисної споруди, яка використовується для захисту життя та здоров`я здобувачів освіти, що особливо актуально у в період дії воєнного стану в України, а також може призвести до негативних наслідків, таких як руйнування приміщення протирадіаційне укриття та/або незаконного відчуження.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем було подано відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до підпункту 25 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Чернігівській області утворено Ніжинський район (з адміністративним центром у місті Ніжин) у складі територій Батуринської міської, Бахмацької міської, Бобровицької міської, Борзнянської міської, Вертіївської сільської, Височанської сільської, Дмитрівської селищної, Комарівської сільської, Крутівської сільської, Лосинівської селищної, Макіївської сільської, Мринської сільської, Ніжинської міської, Новобасанської сільської, Носівської міської, Плисківської сільської, Талалаївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до підпункту 25 пункту 3 вищезазначеної постанови ліквідовано у Чернігівській області: Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сновський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський, Чернігівський райони.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Чернігівської області. До переліку територіальних громад Чернігівської області, серед іншого, ввійшла й Комарівська сільська територіальна громада Ніжинського району Чернігівської області, до складу якої ввійшли території Комарівської, Берестовецької, Красносільської, Прохорівської, Смолязької, Степанівської, Ховмівської територіальних громад.

Відповідно до п. 7 розділу ІV «Прикінцеві положення» Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (у редакції, що діяла станом на 21.12.2017 року) установлено, що до 1 січня 2018 року районні ради районів, у яких утворено об`єднані територіальні громади, зазначені у пункті 6 цього розділу, здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність таких об`єднаних територіальних громад відповідних бюджетних установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України.

Верховною Радою України 26.11.2015 внесено зміни до Бюджетного кодексу України, а саме: до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України включено пункт 39 такого змісту: «Районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відповідних бюджетних установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом».

Відповідно до рішення сьомої сесії восьмого скликання Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області № 107-07/VІІІ від 21.12.2017 «Про прийняття бюджетних установ закладів загальної середньої освіти та майна у власність Комарівської сільської ради» прийнято у власність Комарівської сільської ради з 01.01.2018 бюджетні установи-заклади освіти, що знаходяться на балансі відділу освіти Борзнянської районної державної адміністрації, серед яких і Красносільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Борзнянської районної ради Чернігівської області (с. Красносільське, вул. Миру, 50а).

Рішенням тридцять восьмої сесії дев`ятого скликання Комарівської сільської ради № 962-38/ІХ від 27.05.2025 «Про припинення шляхом ліквідації Красносільської гімназії Комарівської сільської ради» припинено діяльність Красносільської гімназії Комарівської сільської ради (код ЄДРПОУ 26320386, місцезнаходження : 16443, Чернігівська область, Ніжинський район, с.Красносільське, вул. Миру, 50А) шляхом її ліквідації.

Розпорядженням Комарівського сільського голови № 79 від 05.11.2025 «Про призначення відповідального за обслуговування та експлуатацію захисної споруди цивільного захисту» призначено Одарич Лідію Миколаївну, старосту сіл Красносільське, Запоріжжя, відповідальною за обслуговування та експлуатацію захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття), розташоване за адресою: вул. Миру, 50А, с. Красносільське Ніжинського району Чернігівської області.

Рішенням сорок третьої (позачергової) сесії дев`ятого скликання Комарівської сільської ради № 1059-43/ІХ від 09.12.2025 «Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності Комарівської сільської ради» затверджено перелік нерухомого майна комунальної власності Комарівської сільської ради.

У додатку до вказаного рішення «відомість наявності основних засобів» щодо Красносільської гімназії (знаходиться на сайті громади за посиланням https://komarivska-gromada.gov.ua/docs/2209002/) міститься перелік об`єктів, що входять до майнового комплексу гімназії. ) громади за міститься перелік

Зокрема, майновий комплекс Красносільської гімназії включає наступні об`єкти нерухомого майна комунальної власності Комарівської сільської ради : кочегарку, огорожу, приміщення шкільне № 1, тир, туалет.

Відтак, саме Комарівська сільська рада несе обов`язок оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке в порядку правонаступництва перейшло до неї від Борзнянської районної ради, зокрема будівлі майнового комплексу Красносільської гімназії у с. Красносільське по вул. Миру, 50А.

Однак, сільською радою дотепер не зареєстровано право комунальної власності Комарівської сільської територіальної громади на вказаний майновий комплекс.

Проте вказаний майновий комплекс має для мешканців територіальної громади не тільки соціальне призначення, а його важливість також полягає у тому, що у двоповерховій будівлі, що входить до його складу, знаходиться захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314.

Згідно облікової картки, паспорта захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 92314 та інформації Комарівської сільської ради воно знаходиться у підвальному приміщенні двоповерхової будівлі, його площа 231,1 кв. м, місткість 200 осіб, призначене для укриття населення села Красносільське під час повітряних тривог.

Факт наявності захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 92314 у підвальному приміщенні двоповерхової будівлі колишньої Красносільської гімназії Комарівської сільської ради у селі Красносільске Ніжинського району Чернігівської області підтверджується наступними документами.

Ніжинське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області повідомило листом, що захисна споруда цивільного захисту ПРУ № 92314 знаходиться на обліку у інформаційній системі «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту» відповідно до постанови КМУ від 19.12.2023 № 1331 «Деякі питання ведення обліку об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту».

Ніжинське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області також повідомило, що на виконання розпорядження голови Ніжинської районної державної адміністрації здійснювалися щоквартальні комісійні обстеження захисних споруд цивільного захисту, у тому числі й ПРУ № 92314.

Так, актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 92314 від 14.11.2024, складеним комісією у складі представників : Комарівської сільської ради, Ніжинського РУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області та ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, встановлено, що за адресою: с. Красносільське, вул. Миру, 50А, знаходиться протирадіаційне укриття № 92314, комунальної форми власності, балансоутримувачем якого являється Комарівська сільська рада.

За результатами огляду протирадіаційне укриття оцінено як обмежено готове для використання за призначенням та встановлено рекомендації щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням.

Актом обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту №384 від 07.07.2025, складеним комісією у складі представників: Ніжинського РУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області, Комарівської сільської ради та ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, встановлено, що об`єкт фонду захисних споруд цивільного захисту ПРУ №92314, розташоване за адресою : вул. Миру, 50А, с. Красносільське, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16442, форма власності комунальна, балансоутримувачем якого являється Комарівська сільська рада.

За результатами обстеження протирадіаційне укриття оцінено як обмежено готове для використання за призначенням.

З акту обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту №524 від 12.09.2025, складеного комісією у складі представників : Ніжинського РУ ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Чернігівській області, Комарівської сільської ради та ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, встановлено, що ПРУ № 92314, розташоване за адресою : вул. Миру, 50А, с.Красносільське, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16442, форма власності комунальна, балансоутримувачем якого являється Комарівська сільська рада, визнано обмежено готовим до використання за призначенням.

З матеріалів, наданих Ніжинською районної державною адміністрацією, Комарівською сільською радою та КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради до Ніжинської окружної прокуратури, встановлено, що на замовлення відділу освіти Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області у 2015 році КП «Ніжинське МБТІ» виготовлено технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (ПРУ № 92314), що знаходиться по вул. Леніна (на даний час Миру), 50А, с. Красносільське.

Комарівська сільська рада листами № 374 від 25.03.2026 та № 519 від 05.05.2026 повідомила Ніжинській окружній прокуратурі, що захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314 знаходиться за адресою : вул. Миру, 50А, с. Красносільське Ніжинського району Чернігівської області. Його балансоутримувачем являється Комарівська сільської рада. Документи на право власності на нежитловий будинок та захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 92314 відсутні.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що право власності на будівлі майнового комплексу, що знаходиться у с. Красносільське по вул. Миру, 50А, у підвальному приміщенні двоповерхового будинку якого знаходиться ПРУ №92314, за Комарівською сільською територіальною громадою не зареєстровано.

Керівник Ніжинської окружної прокуратури вважаючи таку бездіяльність відповідача по відношенню до питання оформлення права комунальної власності на комплекс будівель і споруд, що розташовані за адресою: вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області, а саме: шкільне приміщення, кочегарку, тир, туалет, захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, шляхом здійснення державної реєстрації, звернувся до суду з цим позовом для захисту інтересів держави.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII) визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону № 1697-VII).

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, згідно якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В позовній заяві прокурор зазначає про невиконання відповідачем, як уповноваженого органу, свого обов`язку щодо оформлення права власності на захисну споруду, тому у цих правовідносинах прокурор має здійснювати захист інтересів держави як самостійний позивач.

При цьому, відсутність офіційного власника протирадіаційного укриття № 92154 та протирадіаційного укриття № 92184 позбавляє населення можливості використовувати його у повній мірі за призначенням, оскільки укриття не може бути забезпечене за таких обставин усім необхідним для тривалого перебування в ньому людей при виникненні загрози їх життю та здоров`ю. Вказане перешкоджає реалізації державної політики у сфері громадської безпеки і порядку та цивільного захисту щодо гарантування суспільству і кожному громадянину захисту від загроз. Порушення прав територіальної громади беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення також суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Суд зазначає, що відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333, формування ефективного місцевого самоврядування повинно стати запорукою створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян.

Згідно із положеннями статей 1, 2 Закону України від 01.07.2010 № 2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» засади внутрішньої і зовнішньої політики визначають принципи та пріоритети державної політики у відповідних сферах. Засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України. Внутрішня політика ґрунтується на таких принципах, зокрема, верховенства права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, поваги до гідності кожної особи, забезпечення особливого піклування про дитину та реалізації її прав.

Частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 24 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів міста, села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення.

Як передбачено частиною першою статті 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування: управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Тож, за правилами Закону №280/97-ВР право комунальної власності це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і у своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 327 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) унормовано, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

У частині першій статті 181 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Приписами частин першої та другої статті 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 10, частин першої та третьої статті 16, пункту 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

При цьому, відповідно до статті 60 Закону №280/97-ВР саме територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

У свою чергу, за змістом статті 6 Закону №280/97-ВР територіальна громада села, селища, міста є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень

Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 ЦК України.

Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом (статті 318 ЦК України).

Частинами першої та третьої статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

До відання виконавчих органів, зокрема міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (підпункт 1 пункту «а» статті 29 Закону №280/97-ВР).

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, частиною другою статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Частиною п`ятою статті 60 Закону №280/97-ВР передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об`єкти права комунальної власності в оренду відповідно до закону.

У свою чергу, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону №1952-IV).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Крім того, статтею 4 Закону №1952-IV передбачено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягають обов`язковій державній реєстрації.

У Державному реєстрі прав відповідно до статті 5 Закону №1952-IV реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Також необхідно зауважити, що згідно з положеннями Закону №1952-IV право на звернення до суб`єкта реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про реєстрацію виникнення права власності на нерухоме майно має власник такого майна.

У той же час даним Законом №1952-IV не наділено таким правом балансоутримувача відповідного нерухомого майна.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 182 ЦК України, ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

Згідно із частиною четвертою 334 ЦК України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до державного реєстратора або нотаріуса. Для державної реєстрації права власності заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, які передбачені Законом №1952-IV, іншими актами законодавства, цим Порядком.

Також частиною другою статті 19 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) передбачено, що організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.

У свою чергу частиною восьмою статті 32 КЦЗ України покладає обов`язок щодо утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням на їх власників та користувачів/балансоутримувачів, за рахунок власних коштів.

Частиною дванадцятою статті 32 КЦЗ України встановлено заборону на приватизацію (відчуження) захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності.

Таким чином, вжиття заходів до державної реєстрації права комунальної власності на комплекс будівель і споруд, що розташовані за адресою: вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області, а саме: шкільне приміщення, кочегарку, тир, туалет, захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, що в ньому знаходяться, є обов`язком Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області у силу положень статей 172, 327 ЦК України, частини першої статті 10, частини п`ятої статті 16, частин першої та п`ятої статті 60 Закону №280/97-ВР реалізує повноваження власника такого нерухомого майна з метою його належного утримання та використання за цільовим призначенням.

Однак, відповідачем як суб`єктом комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, понад 5 років фактично не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на комплекс будівель і споруд.

Відтак, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями, спорудами без державної реєстрації права власності.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та беручи до уваги, що відповідач є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, суд погоджується з доводами прокурора, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо вжиття заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на комунальної власності на комплекс будівель і споруд, у тому числі на захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, що розташовані за адресою: вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не вичинила дій щодо оформлення права комунальної власності на комплекс будівель і споруд, у тому числі на захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, що розташовані за адресою: вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області, шляхом здійснення державної реєстрації, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Ніжинської окружної прокуратури до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Комарівської сільської ради щодо оформлення права комунальної власності на комплекс будівель і споруд, що розташовані за адресою: вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області, а саме: шкільне приміщення, кочегарку, тир, туалет, захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, шляхом здійснення державної реєстрації.

Зобов`язати Комарівську сільську раду вчинити дії, спрямовані на оформлення права комунальної власності на комплекс будівель і споруд, що розташовані за адресою: вул. Миру, 50А, у с.Красносільське Ніжинського району Чернігівської області, а саме: шкільне приміщення, кочегарку, тир, туалет, захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 92314, шляхом здійснення державної реєстрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Ніжинська окружна прокуратура, вул.Овдіївська, 2, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 0291011423.

Відповідач: Комарівська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, вул. Соборна, 4, с. Комарівка, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, 16442, код ЄДРПОУ 04412225.

Повний текст рішення виготовлено 12 серпня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА