Ухвала суду № 138962538, 10.08.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 серпня 2026 року справа № 580/2450/22 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Паламаря П.Г.,

за участю секретаря: Трегулова Б.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали заяви Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №580/2450/22 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2023 у справі №580/2450/22, позов задоволено частково:

-визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;

-визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та виплат у зв`язку із звільненням за період з 01 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн;

-зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

-зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, компенсацію щорічних основної та додаткових відпусток, допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу при звільненні за період з 01 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

-зобов`язано Черкаський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року, яка за формою та змістом відповідає постанові правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі №580/2450/22, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року скасовано та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

-визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.;

-визнано протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та виплат у зв`язку із звільненням за період з 01 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.;

-зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.;

-зобов`язано Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, компенсацію щорічних основної та додаткових відпусток, допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу при звільненні за період з 01 січня 2022 року по 17 лютого 2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.;

-зобов`язано Черкаський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року, яка за формою та змістом відповідає постанові правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

24.12.2025 ухвалою Верховного Суду у справі №580/2450/22, закрито Касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Черкаського апеляційного суду на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі № 580/2450/22.

27.07.2026 представник Міністерства юстиції України (державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А.) звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа №580/2450/22 від 22.06.2023, виданого Черкаським окружним адміністративним судом про зобов`язати Черкаський апеляційний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України перерахованої суддівської винагороди, з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів у розмірі 184783,65грн. з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

В обгрунтування зазначено, що на підставі проведених розрахунків Черкаського апеляційного суду сума перерахунку суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, яка підлягає виплаті складає 184783,65 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. З огляду на зазначене, рішення суду у справі № 580/2450/22 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

30.07.2026 Державною Казначейською службою України до суду надано письмові пояснення, згідно яких вказано, що запропонований спосіб виконання рішення, який зазначений в заяві, фактично змінює по суті рішення суду. При цьому, просить суд узяти до уваги, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» ДСА, як головному розпоряднику за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» затверджено бюджетних призначень у сумі 10000000 грн. Безпосередньо ДСА (центральний апарат) за КПКВК 0501150 затверджений кошторис на 2026 рік у сумі 731 000,00 гривень. Наразі в Казначействі на виконанні за КПКВК 0501150 перебуває понад 645 судових рішень на суму понад 165,04 млн гривень. Отже, затверджений ДСА України кошторис на 2026 рік є недостатнім, щоб здійснити безспірне списання коштів за бюджетною програмою КПКВК 0501150 за виконавчими документами, які знаходяться на виконанні в Казначействі. Наголошує, що якщо Черкаський апеляційний суд (боржники) не має достатніх асигнувань для виплати відповідних коштів, то Казначейство жодним чином не зможе «пришвидшити» списання коштів з рахунків таких боржників.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 заяву про зміну способу виконання судового рішення призначено до розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 щодо задоволення заяви заперечував.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених заявником в основу заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 2 - 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 14, 370 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Право позивача на отримання спірної виплати є беззаперечним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Суд зазначає, що заявник у своїй заяві просить суд змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа в даній справі шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.

Суд зазначає, що за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, суд в порядку ст. 378 КАС може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, але не змінюючи при цьому змісту резолютивної частини рішення суду.

Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №800/203/17).

За змістом ст. 151 Закону №1402-VIII Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 148 Закону № 1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Аналогічна норма закріплена у пп. 2 п. 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 №141/0/15-19.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Суд враховує, що обраний судом спосіб захисту при ухваленні рішення та відновлення порушеного права позивача не передбачає стягнення певної суми коштів, а є рішенням зобов`язального характеру, яке покладає відповідні обов`язки на відповідача та потребує вчинення ними певних дій.

Разом з тим, ст. 7 Закону № 4901-VI встановлює особливості виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

Згідно ч. 1 цієї статті виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення (ч. 2 ст. 7 Закону № 4901-VI).

Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб забезпечити його виконання шляхом усунення обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відповідно до ст. 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пп. 2 п. 25 Порядку № 845 передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Відповідно до п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Положеннями ст. 23 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Бюджетним кодексом.

Суд вказує, що запроваджена і діє бюджетна програма КПКВ 0501150, метою якої є погашення заборгованості за виконавчими провадженнями на користь суддів, її завданням є - виплата заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється у порядку черговості згідно з чинним законодавством України органами Казначейства за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 822/743/16.

При цьому, суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 580/4201/20, відповідно до яких оскільки у віданні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», призначена безпосередньо для таких цілей, списання коштів здійснюватиметься саме за нею.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону № 4901-VI, списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (ДСА України).

При цьому, згідно пояснень Державної Казначейської служби України, ДСА, як головному розпоряднику за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» виділено недостатньо коштів, щоб здійснити безспірне списання за даною бюджетною програмою КПКВК 0501150, а тому Казначейство жодним чином не зможе «пришвидшити» списання коштів з рахунків таких боржників.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені державним виконавцем обставини істотно ускладнюють виконання рішення в адміністративній справі та є менш ефективними в розрізі сприяння повному виконанню рішення суду.

Суд зазначає, що заявником не надано належних і достовірних доказів, які би підтверджували, що зміна способу та порядку виконання рішення суду, забезпечить реальне виконання рішення суду.

З огляду невикладене, заявником не доведено наявності достатніх та обґрунтованих підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду. Відтак відповідна заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №580/2450/22.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.

СуддяПетро ПАЛАМАР

Повний текст ухвали виготовлено 12.08.2026