Рішення № 138962055, 10.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Справа № 480/1031/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1031/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у пункті 4 протоколу засідання № 8/в від 15 січня 2026 року, про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку з встановленням інвалідності II групи, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2025 року - календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, оскільки відповідач для розрахунку одноразової грошової допомоги за настання другої групи інвалідності неправомірно бере за основу застарілий прожитковий мінімум - 2013 року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому була встановлена друга група інвалідності (2025). У зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав щодо отримання належної одноразової грошової допомоги.

Ухвалою від 19.02.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою суду від 27.04.2026 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що відповідно до вказаного пункту Порядку № 975, якщо військовослужбовцю під час наступного огляду (переогляду) встановлюється вища група інвалідності, що дає право на отримання допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність. У випадку Позивача, роком першого встановлення інвалідності, що давало право на допомогу, є 2013 рік. Відповідно, базою для розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму за ІІ групу інвалідності є прожитковий мінімум станом на 01 січня 2013 року, що становив 1 147 гривень. Математичний розрахунок (1 147 грн * 300 = 344 100 грн) беззаперечно свідчить, що сума, на яку Позивач міг би претендувати за правилами 2013 року (344 100 грн), є значно меншою за суму, яку держава йому вже фактично виплатила (567 500 грн). Відповідно, правових та фактичних підстав для здійснення будь-яких доплат чи виплати різниці допомоги за рішенням експертної команди № 40/26/1332/Р від 15.07.2025 не існувало і не існує. (а.с.40-47)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу у Збройних силах України.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.04.2013 року Серії 10 ААВ № 591020, позивачу встановлено 3 групу інвалідності та захворювання пов`язане з проходженням військової служби (а.с. 31).

Як зазначено у позовній заяві, у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, позивачу була виплачена одноразова грошова допомога.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2020 року № 2/847, позивач у період з 22.04.2016 по 22.07.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної oперації на території Донецької та Луганської областей (а.с. 27).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.09.2016 позивачу наданий статус учасника бойових дій (а.с. 10).

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.11.2020 року № 15, позивача з 19.11.2020 виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19-20).

В подальшому, згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 13.01.2021 серія 12 ААБ № 756730 позивачу встановлено III групу інвалідності в наслідок захворювання, пов`язаного з пов`язаного із захистом Батьківщини (а.с. 11).

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №480/9173/21 позивачу призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини в розмірі 476 276,00 грн.

15.07.2025 рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №40/25/1332/Р ОСОБА_1 встановлена II (друга) група інвалідності. Причина: "Захворювання, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини". (а.с.34)

У зв`язку із цим, позивач 28.07.2025 звернувся із заявою до Міністерства оборони України щодо отримання одноразової грошової допомоги. (а.с.15)

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби оформлене протоколом від 15.01.2026 №8/в, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки розмір 300-кратного прожиткового мінімуму (344 100 грн.) на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2013) є меншим за розмір раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги, позивач не має права на отримання допомоги за рішенням експертної команди № 40/26/1332/Р від 15.07.2025. (а.с. 32-33).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно ст. 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом 2 ст. 12 Закону № 2011-XII встановлено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 ст. 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірах, регламентованих ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, закріплений у ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ.

За правилами п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, якщо військовослужбовцю...або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з абзацем 4 пункту 3 Порядку № 975 в редакції Постанов Кабінету Міністрів № 1542 від 27.12.2024, № 631 від 30.05.2025, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв`язку - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Як передбачено підпунктом 4 пункту 4 Порядку № 975 (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) одноразова грошова допомога призначається у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Згідно пункту 17 Порядку у разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв`язку:

військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі:

300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;

Згідно п.19 Порядку, якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок.

У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності.

У разі коли під час первинного огляду встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби, здійснюється без урахування раніше виплачених сум допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності чи встановленням інвалідності.

Як раніше встановлено, довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.04.2013 Серії 10 ААВ № 591020, позивачу встановлено 3 групу інвалідності та захворювання пов`язане з проходженням військової служби (а.с. 31).

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 13.01.2021 серія 12 ААБ № 756730 позивачу встановлено III групу інвалідності в наслідок захворювання, пов`язаного з пов`язаного із захистом Батьківщини. (а.с. 11)

В той же час, рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.07.2025 № 40/25/1332/Р встановлена інвалідність ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

При цьому, у порівнянні з 2013 роком, у 2025 році встановлено іншу групу інвалідності та змінено причинно - наслідковий зв`язок.

Таким чином, суд вважає безпідставним доводи відповідача про те, що оскільки вперше інвалідність позивачу встановлена у 2013 році, то й відлік строку на виплату одноразової грошової допомоги повинен обраховуватись із 2013 року.

З пункту 19 Порядку № 975 (в ред. від 04.06.2025, підстава - 631-2025-п, на яку посилається відповідач у своєму рішенні) слідує, що якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.

На момент прийняття рішення відповідачем, в абзац перший пункту 19 було внесені зміни, згідно з Постановою КМ № 1000 від 15.08.2025.

Згідно чинної редакції Порядку №975 (від 31.08.2025, підстава - 1000-2025-п), абзацом 4 пункту 3 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв`язку - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наведені правові норми встановлюють, що розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги з внесенням змін до абзацу 4 пункту 3 Порядку № 975 не пов`язаний з днем встановлення інвалідності вперше, а визначається датою, зазначеною у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності.

В сукупності перелічених норм, суд вважає, що нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи слідує здійснювати виходячи із 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року зазначеного у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку з встановленням інвалідності II групи, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2025 року - календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо призначення та виплати позивачам одноразової грошової допомоги віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому, суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його призначати одноразову грошову допомогу, у зв`язку з чим, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Разом з тим, спосіб захисту порушеного права позивача у формі повторного розгляду поданої заяви про виплату спірної допомоги відповідає характеру спірних правовідносин та є належним.

Таким чином, суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути подану позивачами заяву про виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні, оскільки це є необхідним для повного захисту прав та законних інтересів позивачів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у пункті 4 протоколу засідання № 8/в від 15 січня 2026 року, про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини.

Зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський б. 6, ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку з встановленням інвалідності II групи, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2025 року - календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко