Вирок № 138961913, 13.08.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1020/26

Провадження № 1-кп/385/61/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження №12026120000000174 від 25.04.2026щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тополі Гайворонського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого різноробочим в ПСП "Близнюки" в с. Червоне Голованівського району Кіровоградської області, одруженого, якиймає на утриманні 3 малолітніх дітей 09.12.2016, 06.02.2018, ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого:

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

потерпілого - ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.04.2026 близько 21 години 00 хвилин, порушуючи вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України) (п. 2.9. Водієві забороняється: a) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння…), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та в порушення п.2.1 "а" ПДР України (п.2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії), не маючи посвідчення водія на право керування будь-якої категорії, керував технічно справним легковим автомобілем «HyundaiSantaFe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить БО "БФ Єдина сила України" та рухався по автомобільній дорозі Т-0207 сполученням "м.Гайворон - с.Хащувате" на території Гайворонської міської територіальної громади, зі сторони міста Гайворон в напрямку села Хащувате, Голованівського району, Кіровоградської області.

ОСОБА_3 , як водій, цілеспрямовано порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, щодо прямої заборони керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, здійснюючи рух на вказаному транспортному засобі, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР (п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3.Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) через наявний стан алкогольного сп`яніння, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху, та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Так, ОСОБА_3 , порушуючи вимоги п. 12.2 ПДР (12.2 У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги), перевищив допустиму та безпечну швидкість руху по умовам видимості меж проїзної частини за наявних складних дорожніх умов, які обумовлювались темною порою доби та рухом зустрічних транспортних засобів на вказаному відрізку проїзної частини, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та напрямок.

Під час подальшого руху на вказаному автомобілі, у вказаному напрямку, ОСОБА_3 , грубо порушуючи вимоги п.19.3 ПДР України, (У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення), діючи протиправно недбало, під час зближення та подальшим зустрічним роз`їздом з невстановленими на досудовому слідстві автомобілями (марки та реєстраційні номера, яких не встановлено), світло фар яких поступово погіршувало видимість проїзної частини по напрямку його руху, будучи засліпленим світлом фар вказаних транспортних засобів, не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, не змінюючи при цьому смуги руху, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, щоб не створювати небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху та своєчасно зупинитись на проїзній частині до місця наїзду (до лінії руху пішохода).

В результаті невідповідних та протиправних дій водія ОСОБА_3 та порушення ним вимог п.п. 1.5., 2.1 (а), 2.3 (б) і (д), 2.9 (а), 12.2 та 19.3 ПДР України, що полягало у свідомому перевищенні допустимої швидкості руху по умовам загальної видимості проїзної частини, що впливає на зупинний шлях автомобіля, своєчасного не застосування мір для зупинки керованого ним транспортного засобу після засліплення світлом фар зустрічних транспортних засобів, призвело до того, що ОСОБА_3 24.04.2026 близько 21 години 00 хвилин, на відстані 1 метру від правого краю дороги та 45,7 м від електроопори № 133 наявної біля правого краю проїзної частини автомобільної дороги "м. Гайворон - с. Хащувате" допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка здійснювала рух у попутному напрямку біля правого краю проїзної частини.

У результаті наїзду пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 12 від 30.04.2026 отримала тілесні ушкодження у вигляді розриву грудного відділу аорти з тампонадою серця, відкритого перелому кісток тазу, різаних ран задньої поверхні лівого стегна, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останньої, яка знаходиться в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено ОСОБА_3 24.04.2026 близько 21 години 00 хвилин, порушуючи вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України) перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та в порушення п.2.1 "а" ПДР України не маючи посвідчення водія на право керування будь-якої категорії, керував легковим автомобілем «HyundaiSantaFe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить БО "БФ Єдина сила України" та рухався по автомобільній дорозі Т-0207 сполученням "м.Гайворон - с.Хащувате" на території Гайворонської міської територіальної громади, зі сторони міста Гайворон в напрямку села Хащувате Голованівського району Кіровоградської області.

ОСОБА_3 , як водій, цілеспрямовано порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, щодо прямої заборони керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, здійснюючи рух на вказаному транспортному засобі, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР) через наявний стан алкогольного сп`яніння, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху, та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Так, ОСОБА_3 , порушуючи вимоги п. 12.2 ПДР перевищив допустиму та безпечну швидкість руху по умовам видимості меж проїзної частини за наявних складних дорожніх умов, які обумовлювались темною порою доби та рухом зустрічних транспортних засобів на вказаному відрізку проїзної частини, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та напрямок.

Під час подальшого руху на вказаному автомобілі, у вказаному напрямку, ОСОБА_3 , грубо порушуючи вимоги п.19.3 ПДР України, діючи протиправно недбало, під час зближення та подальшим зустрічним роз`їздом з невстановленими на досудовому слідстві автомобілями (марки та реєстраційні номера, яких не встановлено), світло фар яких поступово погіршувало видимість проїзної частини по напрямку його руху, будучи засліпленим світлом фар вказаних транспортних засобів, не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, не змінюючи при цьому смуги руху, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, щоб не створювати небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху та своєчасно зупинитись на проїзній частині до місця наїзду (до лінії руху пішохода).

В результаті невідповідних та протиправних дій водія ОСОБА_3 та порушення ним вимог п.п. 1.5., 2.1 (а), 2.3 (б) і (д), 2.9 (а), 12.2 та 19.3 ПДР України, що полягало у свідомому перевищенні допустимої швидкості руху по умовам загальної видимості проїзної частини, що впливає на зупинний шлях автомобіля, своєчасного не застосування мір для зупинки керованого ним транспортного засобу після засліплення світлом фар зустрічних транспортних засобів, призвело до того, що ОСОБА_3 24.04.2026 близько 21 години 00 хвилин, на відстані 1 метру від правого краю дороги та 45,7 м від електроопори № 133 наявної біля правого краю проїзної частини автомобільної дороги "м. Гайворон - с. Хащувате" допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка здійснювала рух у попутному напрямку біля правого краю проїзної частини.

Після вчинення наїзду на пішохода автомобіль «HyundaiSantaFe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження правої передньої частини: деформації переднього правого крила, капоту, розбиття правої передньої фари, проте останній продовжив рух на пошкодженому автомобілі, тим саме з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР (п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди).

ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, у зв`язку із чим він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан та остання позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану через отримані нею внаслідок ДТП тілесні ушкодження, при цьому, маючи змогу допомогти ОСОБА_7 , у тому числі шляхом безпосереднього доставлення до лікувального закладу, повідомлення закладу охорони здоров`я чи поліції, а також сторонніх осіб для здійснення аналогічних чи інших дій з цією ж метою, завідомо залишив її без допомоги у небезпечному для життя стані та покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Також, ОСОБА_3 вчинив кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України, визнав повністю, детально розповів про мотиви та обставини їх вчинення, попросив вибачення в потерпілого.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 звернув увагу на часткове відшкодування шкоди потерпілому в розмірі 10000,00 грн поштовим переказом, підтвердження чого було долучено до справи за його клопотанням.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що часткове відшкодування обвинуваченим шкоди не є достатнім, вважав за можливе застосувати до обвинуваченого реальне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Прокурор просив застосувати до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 10 років. Вважав правильним додатково врахувати пом`якшуючу покарання обставину - часткове відшкодування шкоди потерпілому.

На підставі ч. 3 ст.349КПК Україниза згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1ст.135 КК Українита ч. 3ст. 286-1 КК України.

Таким чином суд вважає доведеним факти вчинення ОСОБА_3 :

- порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 286-1 КК України;

- завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 135 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Також, як пом`якшуючу покарання обставину суд визнає часткове відшкодування потерпілому заподіяної шкоди.

При цьому суд керується положенням ч. 2 ст. 66 КК України, за яким при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно класифікації кримінальних правопорушень, передбаченоїст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_3 відносяться до тяжкого та нетяжкого злочинів.

Вивченням особи ОСОБА_3 судом встановлено, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває,одружений,має на утриманні трьох малолітніх дітей, є учасником бойових дій, має постійне місце роботи, позитивно характеризується за місцем проживання, частково відшкодував шкоду потерпілому.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до вимогст. 65 КК Українивраховує, що ним вчинено нетяжкий та тяжкий злочини, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. 50,65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Також суд враховує позицію потерпілого, який вважав за можливе застосувати до обвинуваченого реальне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3ст. 286-1 КК України, нижче середньої межі санкції статтіз призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 3ст. 286-1 КК України,як обов`язкового, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, а також про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 1ст. 135 КК України, наближеного до середньої межі санкції статті.

У висновку органу пробації від 30.06.2026, яким встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, вказано на можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Згідно положення ч. 1 ст. 75 КК України, таке виключає можливість застосування кримінально-правового інституту звільнення від відбування покарання з встановленням іспитового строку за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, суд не бере до уваги надану центром пробації досудову доповідь, з підстави, зазначеної вище, дійшовши висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі, з призначенням додаткового покарання, зазначеного вище, суд незнайшов переконливих аргументів про можливість та ефективність застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду не буде забезпечена мета кримінального покарання, що передбачає не тільки виправлення засудженого, але й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_3 за ч. 3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК Українисуд керується правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбаченими ч.1, 2ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції ч. 3ст. 286-1 КК України на наближений до максимального строк.

Покарання у виді позбавлення правакерувати транспортними засобами, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, слід виконувати самостійно.

При призначені покарання суд керувався висновком ВС, що викладений в постанові від 04.09.2023 в справі № 702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

На думку суду, призначене покарання відповідатиме характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями403,405,407,408,429цьогоКодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьоюстатті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Незважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, щиро розкаявся, раніше не судимий, в силу ст. 89 КК України, суд з огляду на характер скоєних кримінальних правопорушень та вищенаведені положенняст. 75 КК України, не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого положеньст. 75 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, враховуючи те, що встановлені судом, в цьому кримінальному провадженні обставини, які пом`якшують покарання, істотно не знижують реального ступеня тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, з огляду на рівень загрози відповідних діянь для безпеки руху, а також життя та здоров`я осіб, суд не вбачає.

Ураховуючи обраний вид покарання, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд, приймаючи до уваги обставини, визначені пунктами 2, 3, 5 ст. 178 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити без зміни обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюбез визначення розміру застави.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту фактичного затримання - 25.04.2026.

Крім того, при ухваленні обвинувального вироку, суд враховує положення ч. 2 ст. 124 КПК України та вважає правильним стягнути з обвинуваченого в дохід держави витрати на залученням експертів, у зв`язку з проведенням судових експертиз в загальному розмірі 10992 грн 24 коп.,з яких: за проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 490/26-27 від 21.05.2026 - 4122 грн 09 коп.; за проведення судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи № 491/26-27 від 22.05.2026 - 3206 грн07 коп. та за проведення судової інженерно-транспортної автотехнічної експертизи обставин ДТП № 573/26-27 від 02.06.2026 - 3664 грн 08 коп.

Застосовані під час досудового розслідування арешт транспортного засобу та майна підлягає скасуванню, а доля речових доказів - вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим до обвинуваченого не пред`являвся.

Керуючись статтями124, 370, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

- за ч. 3 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 9 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 9(дев`ять) років, яке, згідно із ч. 3ст. 72 КК Українивиконувати самостійно.

Строк відбування основного покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, а саме з 25 квітня 2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартоюбез визначення розміру застави, до набрання вироком законної сили- залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 490/26-27 від 21.05.2026 в сумі 4122 грн 09 коп., на проведення судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи № 491/26-27 від 22.05.2026 - 3206 грн07 коп. та на проведення судової інженерно-транспортної автотехнічної експертизи обставин ДТП № 573/26-27 від 02.06.2026 - 3664 грн 08 коп, а всього 10992 (десять тисяч дев`ятсот дев`яності дві) грн 24 коп.

Скасувати арешти, накладені ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 29.04.2026 на автомобіль «HyundaiSantaFe», номерний знак НОМЕР_1 , та ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від27.04.2026 на змив з водійського руля (керма), змив з передньої лівої ручки дверей (дверей водія), змив з ручки перемикання передач, змив з ручки ручного стояночного гальма (ручника), джинси темно-синього кольору зі слідами РБК, гарбузове насіння.

Речові докази по справі:

-автомобіль марки «HyundaiSantaFe», номерний знак НОМЕР_1 , - повернути за належністю власнику БО "БФ Єдина Сила України";

- змив з водійського руля (керма), змив з передньої лівої ручки дверей (дверей водія), змив з ручки перемикання передач, змив з ручки ручного стояночного гальма (ручника), джинси темно-синього кольору зі слідами РБК, гарбузове насіння, змив з долоні лівої руки, змив з долоні правої руки, зразки букального епітелію, зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом лівої руки, зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом правої руки, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - знищити;

- відеозаписи камер відеоспостереження під назвою "TDK_20" на електронному носії - оптичному диску типу "CD-R", відеозаписи з камер спостереження на електронному носії - оптичному диску типу "CD-R" та відеозаписи з камер спостереження на електронному носії - оптичному диску типу "CD-R" - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12026120000000174;

- мобільний телефон "Redmі 7А" з сім картами мобільного оператора Київстар НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , окуляри, пачку цигарок, зарядний пристрій до телефону, кросівки жіночі чорно-біло-рожевого кольору, набір жіночої білизни, набір шкарпеток, штани жіночі коричневого кольору, штани жіночі рожевого кольору, рюкзак чорного кольору, що повернуті потерпілому ОСОБА_6 - залишити йому;

- кросівки жіночі чорного кольору тканинні з підошвою білого кольору, пластикові фрагменти фари автомобіля та шкарпетки жіночі, бувші в користуванні, що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити обвинуваченому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_8

Дата документу 13.08.2026