Рішення № 138961698, 12.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/291/26

Провадження № 2/345/851/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була власником 1/2 домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дідусь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з 1/2 зазначеного вище домоволодіння, також все належне йому майно заповів позивачу відповідно до заповіту. Єдиним спадкоємцем за заповітом являється позивач ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 вона звернулася до Першої Рожнятівської нотаріальноїї контори із заявою про прийняття спадщини по заповіту, однак отримала відмову у зв`язку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Просить вважати строк для прийняття спадщини пропущеним з поважних причин і визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.03.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

На стадії підготовчого провадження Калуська міська рада Івано-Франківської області у встановлений судом строк подала відзив, в якому з огляду на відсутність спору про право між позивачем і Калуською міською радою, а також відсутність вини чи протиправних дій з боку відповідача - судові витрати з Калуської міської ради не підлягають стягненню та прийняти законне рішення

Позивач ОСОБА_1 12.08.2026 також подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі її представника. Позов підтримала та просить такий задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була власником 1/2 домоволодіння (будинок, господарські будівлі і споруди), що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Єдиним спадкоємцем за заповітом якої вона є, що підтверджується листом завідувача Першої Рожнятівської нотаріальної контори №393/01-16 від 11.06.2025 року (спадкова справа №129/01-16 від 19.05.2025 р.) та Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16.12.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дідусь позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 . Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з 1/2 зазначеного вище домоволодіння.

ОСОБА_3 також все належне йому майно заповів позивачу, про що складений заповіт від 13 листопада 2013 року, який зареєстрований у Голинській сільській раді за №437.

Після смерті діда позивач звернулась до Першої Рожнятівської нотаріальноїї контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак отримала відмову у звязку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини. Викладене підтверджується листом державного нотаріуса № 807\02-14 від 24.12.2025 року.

Позивач просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, мотивуючи тим, що 1/2 частину домоволодіння що знаходиться в АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.12.2025 року вона вже прийняла та зареєструвала власність на 1/2 частину відповідно до витягу з державного реєстру речових прав №456843434 від 16.12.2025. З урахуванням інших вчинених позивачем дій, спрямованих на реалізацію її спадкових прав, як спадкоємця є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно з ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, рідні брати та сестри спадкодавця.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У частині 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/386/19, в якій акцентував увагу на тому, що за загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Отже, передбачений законом строк на прийняття спадщини позивач пропустив з поважних причин, оскільки вони були пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами (тяжка хвороба дружини, тривале перебування позивача на території Республіка Хорватія упродовж 2024 року, введення воєнного стану на території України та інші обставини, що випливають з цього).

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При ухваленні цього рішення також виходить із конкретних обставин цієї справи, відповідно до яких пропущений для подання заяви про прийняття спадщини строк є незначним, позивач у справі єдиний спадкоємець за заповітом і позбавлення її права на прийняття спадщини з наступним оформленням своїх прав не відповідатиме принципам розумності, справедливості та пропорційності. Також суд враховує позицію Калуської міської ради Івано-Франківської області, яка не заперечила щодо можливості задоволення позову в цілому.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про надання додаткового строку на прийняття спадщини є такими, що підлягають задоволенню, але без вказівки, що строк встановлюється для подання заяви конкретному нотаріусу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 263-265268,354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю 3 (три) місяці з часу набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя