Рішення № 138961082, 13.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/16175/25

Провадження № 2/175/3344/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

13 серпня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.07.2024 року) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив ухвалити рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року у розмірі 32 600,00 грн.; інфляційні втрати - 9 160,60 грн.; три відсотки річних - 2 304,33 грн. Судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. просили покласти на відповідачку.

Представник позивача в прохальній частині позову просив розгляд справи здійснювати без участі сторони позивача, не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується Довідками про доставку повідомлення у додаток «VIBER» та Доставку електронного листа, однак у судове засідання не з`явилася, відзив на позовну заяву не подавала, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №870 від 28 лютого 2017 року, видане Національним банком України.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 березня 2017 року №756.

28 вересня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний Договір №4839744 про надання споживчого кредиту, який було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом No53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents .

Умовами Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року визначено:

?сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000,00 грн (п. 1.3. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року);

?строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту 28 жовтня 2021 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року року (п. 1.4. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року)

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачкою за Договором №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року виконало надавши відповідачці кредит в сумі 10 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Відповідачка зайшла на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua , де мала змогу змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Надалі відповідачка пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Потім для безпосереднього оформлення кредиту відповідачка в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» обрала бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомилася з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Після прийняття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачці ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробила їй пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Договір №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року який містив усі істотні умови, і з якими відповідачка ознайомилася до моменту укладання.

Після прийняття відповідачкою умов Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року з нею було укладено електронний Договір №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року який був підписаний відповідачкою у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C722372», після чого відповідачка отримала кредит в сумі 10 000,00 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що також підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів.

Переказ коштів, виданих в рамках Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного Провайдера, який має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом.

Відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затв. Постановою Правління НБУ від 03 листопада 2021 року №113 Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу ІІ цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу 6 споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ ХХ** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу). Крім того, Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента.

Надання Кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачці, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року

З огляду на викладене вище, кредитні кошти відповідачці перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

Укладаючи Договір №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

24 жовтня 2021 року відповідачка здійснила оплату на рахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 27.00 грн. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 23 листопада 2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

Відповідно до п. 1.5. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:

?у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року;

?у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року;

?у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року.

23 листопада 2021 року відповідачка свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, Договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

В п. 4.1. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року зазначено що, строк кредиту може бути продовжено:

?за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року;

?в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року.

Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація), визначений в п. 4.3. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, а саме:

?4.3.1 - Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року. Таким чином в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

?4.3.2. - Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року.

На підтвердження продовження строку кредиту відповідачці було направлено листи - Смс-повідомлення щодо продовження строку користування кредитом(п. 4.3. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року). Зазначена копія листа - повідомлення про автопролонгацію, підтверджує факт, що первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідачці було направлено повідомлення, в якому ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомляє, що у відповідачки на дату закінчення погодженого строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, а тому відповідно до п.4.3.1 Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року строк кредиту продовжено на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

Окрім зазначеного, слід врахувати висновок Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р.: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу (відповідно до зазначеної позиції Верховного Суду), що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

В даному випадку часткова оплата відповідачкою процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідачки на добровільне виконання умов Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, серед іншого, зазначених п. 1.2 та п. 1.5.2. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року та є свідомим та вільним вибором відповідачки, серед можливості оплати процентів або здійснення часткового дострокового повернення кредиту, і є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів у сумі, що визначена п. 1.3. Договору№4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року. Враховуючи вищенаведене, факт укладення правочину та отримання відповідачкою грошових коштів не може бути спростований, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.

Таким чином, нарахування процентів за користування кредитними коштами, виданими в рамках Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року.

Відповідачка свої зобов`язання перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, чим порушила умови Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Стаття 534 цього ж кодексу передбачає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Кожна кредитна справа має свої ознаки та характеристики, які її відрізняють. Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «ПРОЦЕНТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ КРЕДИТОМ - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України. ПРОЦЕНТИ ЗА НЕПРАВОМІРНЕ КОРИСТУВАННЯ ЧУЖИМИ ГРОШОВИМИ КОШТАМИ - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування». За логікою Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України (3% річних).

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.

Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Пп. 3 п. 4.1. Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідачки.

Враховуючи невиконання відповідачкою своїх боргових зобов`язань перед Кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 17 січня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу №17.01/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив Фактору ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за Договором №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників, щодо відповідачки.

Про відступлення права грошової вимоги за Договором №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідачку шляхом направлення на електронну пошту STRELK173@GMAIL.COM зазначену при укладенні Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року відповідного повідомлення.

Суду надано належним чином оформлений витяг з даного реєстру Боржників, скільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних".

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по Договору №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року перед ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» не сплачена і становить 32 600,00 грн. та складається з:

?10 000,00 грн. - тіло кредиту;

?22 600,00 грн - нараховані проценти.

ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №В0000495 від 21 січня 2022 року, видане Національним банком України, та має витяг з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі і на надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 24 січня 2022 року.

ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» мав право на укладення договору факторингу та є новим кредитором відповідачки за Договором №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу №17.01/23-Ф від 17 січня 2023 року, за цим договором ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступити Факторові ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Згідно п. 1.2. Договору факторингу №17.01/23-Ф від 17 січня 2023 року перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА») Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор (ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА») стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА») Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу №17.01/23-Ф від 17 січня 2023 року.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Зазначене підтверджується також постановою КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі No 278/1679/13-ц. Аналогічний правовий висновок міститься постанови КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі No 361/2105/16-ц.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 17.01/23-Ф від 17 січня 2023 року перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року у розмірі 32 600,00 грн., з яких: сума кредиту - 10 000,00 грн.; сума процентів за користування кредитом - 22 600,00 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок здійснено за наступною формулою: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків.

За березень 2022 р. = ((104,5*32600):100) - 32600 = 1467 грн; за квітень 2022 р. = ((103,1**32600):100) - 32600 = 1010,6 грн; за травень 2022 р. = ((102,7*32600):100) - 32600 = 880,2 грн; за червень 2022 р. = ((103,1*32600):100) - 32600 = 1010,6 грн; за липень 2022 р. = ((100,7*32600):100) - 32600 = 228,2 грн; за серпень 2022 р. = ((101,1*32600):100) - 32600 = 358,6 грн; за вересень 2022 р. = ((101,9 *32600):100) - 32600 = 619,4 грн; за жовтень 2022 р. = ((102,5 *32600):100) - 32600 = 815 грн; за листопад 2022 р. = ((100,7 *32600):100) - 32600 = 228,2 грн; за грудень 2022 р. = ((100,7 *32600):100) - 32600 = 228,2 грн. За 2023 р. = ((105,1*32600):100) - 32600 = 1 662,60 грн.

За січень 2024 р. = ((100,4 *32600):100) - 32600 = 130,4 грн; за лютий 2024 р. = ((100,3*32600):100) - 32600 = 97,8 грн; за березень 2024 р. = ((100,5*32600):100) - 32600 = 163 грн; за квітень 2024 р. = ((100,2*32600):100) - 32600 = 65,2 грн; за травень 2024 р. =((100,6*32600):100) - 32600 = 195,6 грн.

Загалом сума інфляційний втрат становить 9 160,60 грн.

Розрахунок здійснюється за наступною формулою: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення. (з 22.02.2022 по 01.07.2024 = 860 календарних дні). (32600 грн. *3) : 100 : 365 * 860 = 2 304,33 грн.

Загалом сума 3% річних становить 2 304,33 грн.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернетмагазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

В даному випадку, в нашому випадку, підписання відповідачкою шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства. Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р., проте у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідає внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Таким чином, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2. ст. 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Статті 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

Відповідно Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 534 цього ж кодексу передбачає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За правилами ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як передбачено ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача проте, що відповідачка має існуючу перед позивачем прострочену заборгованість за Договором №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року у розмірі 32 600,00 грн., з яких: сума кредиту - 10 000,00 грн.; сума процентів за користування кредитом - 22 600,00 грн.

Відповідачкою не надано суду доказів на спростування відсутності заборгованості у зазначеному розмірі чи неправомірності кредитного договору чи Договору про відступлення права вимоги, а тому суд не розглядає клопотання про витребування доказів, оскільки факт отримання кредиту ніким не оспорюється.

Також суд враховує, що відповідачка про слухання справи була повідомлена належним чином, що підтверджується Довідками про доставку повідомлення у додаток «VIBER» та Доставку електронного листа однак до суду не з`явилася. Таким чином, відповідачка на власний розсуд розпорядилася своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею відповідних процесуальних дій, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в межах заявлених позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідачки судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до суду надано: Договір про надання правничої (правової) допомоги від 28 березня 2024 року №28/03-2024; Звіт про надання правничої (правової) допомоги згідно Договору №28/03-2024 від 28 березня 2024 року, де погоджена вартість правової допомоги в сумі 10 000,00 грн.; Рахунок на оплату №№3325-01/07-2024 від 01 липня 2024 року; Платіжна інструкція №5516 від 01 липня 2024 року про перерахування коштів в сумі 10 000, 00 грн., призначення платежу - сплата за послуги аналізу, складання та подання позовної заяви до ОСОБА_1 згідно рахунку №3325-01/07-2024 від 01 липня 2024 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що розмір витрат на правову допомогу підлягає зменшенню, оскільки такі є неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 7 000,00 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідачки на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 252-259, 261, 512, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за Договором №4839744 про надання споживчого кредиту від 28 вересня 2021 року у розмірі 32 600,00 грн. (з яких: сума кредиту - 10 000,00 грн.; сума процентів за користування кредитом - 22 600,00 грн.); інфляційні втрати - 9 160,60 грн.; три відсотки річних - 2 304,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.