Ухвала суду № 138960979, 13.08.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/5225/26

Провадження № 2/210/2829/26

У Х В А Л А

іменем України

13 серпня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Сільченко В.Є., розглянувши позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді 12.08.2026 року надійшли матеріали позовної заяви Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування.

До прийняття справи до свого провадження та відкриття провадження по справі головуючий суддя Сільченко В.Є. заявив самовідвід, оскільки існують підстави вважати, що розгляд справи може викликати у сторін сумніви в його об`єктивності та неупередженості, зважаючи на наступне.

З позову встановлено, що 21.04.2023 року о 15-30 год. у м. м. Кривий Ріг по вул. Святогеоргіївська поблизу електроопори №59 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «BMW», яким керував ОСОБА_1 допустив наїзд на дерево поза межами проїзної частини, внаслідок чого пасажир ОСОБА_2 помер, отримавши несумісні із життям тілесні ушкодження.

Вироком Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 08.01.2026 року по справі №214/4254/23 відповідача було визнано винним та притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 та ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Позивач відшкодував завдані збитки відповідачем внаслідок ДТП та у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Так, вирок по справі №214/4254/23, яким було визнано ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, ухвалено суддею Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Сільченко В.Є..

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Довіра - це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006р., суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи зокрема і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи, підстави зазначені в ст. 36 ЦПК України, відповідно до яких суддя не може брати участь у справі, вважаю, щоб у жодної із сторін по справі не виникало та не викликало сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, самовідвід судді підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Сільченко В.Є. по цивільній справі за позовною заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування задовольнити.

Матеріали позовної заяви Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування передати до канцелярії Металургійного районного суду міста Кривого Рогу для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. Є. Сільченко