Ухвала суду № 138960832, 21.01.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1659/25

(6/199/59/26)

УХВАЛА

21.01.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Мацак А.О.,

за участі ОСОБА_1 та представників Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Гончаренко І.Б. та Некіпілова М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення способу виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 08.04.2025 р. у справі №199/1659/25,

ВСТАНОВИВ:

У поданій суду заяві ОСОБА_1 заявив вимогу встановити спосіб виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 08.04.2025 р. по справі № 199/1659/25 (апеляційне провадження № 22- ц/803/4289/25), конкретизувавши яким чином має відбутись повне відновлення Дніпровською філією Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України та Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз газопостачання в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , на період розгляду цивільної справи, з урахуванням вимог пункту 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, а також вжити заходів для забезпечення виконання gостанови Дніпровського апеляційного суду від 08.04.2025 р. по справі №199/1659/25 (апеляційне провадження №22-ц/803/4289/25), допустивши до негайного виконання.

Заява обґрунтована тим, що зазначеною постановою апеляційного суду відповідачів Дніпровську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» та АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» було зобов`язано відновити газопостачання в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , на період розгляду справи, згадана постанова апеляційного суду була звернута до виконання (ВП №77801422), вимогою державного виконавця Мартинової А.І. від 23.05.2025 р. від боржника Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» вимагалося терміном протягом 10 ти робочих днів,а саме до 06.06.2025 р. відновити газопостачання до газової плити «Аriston» (S/N 407088041) за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. 617», підставою для винесення даної вимоги стало те, що виходом державного виконавця за адресою, зазначеною у виконавчому документі,а саме: АДРЕСА_1 , встановлено, що вимоги виконавчого документа не виконані. Газопостачання до газової плити «Аriston» (S/N 407088041) не відновлено. Вказана вимога є чинною, втім, вона залишилася не виконаною боржником, не зважаючи на що, державний виконавець приймає рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що вимоги виконавчого документа виконані фактично (постанова від 15.04.2025 р.).

На переконання ОСОБА_1 , державний виконавець не розуміє як виконувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 08.04.2025 р., через що він звернувся до суду з даною заявою.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав повністю та просив суд її задовольнити.

Представники боржника у виконавчому провадженні просили суд відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , посилаючись на фактичне виконання боржником виконавчого документа: на їх переконання, відбулося фактичне відновлення газопостачання у спосіб, про який вказував позивач у заяві про забезпечення позову.

У додаткових поясненнях ОСОБА_1 посилається на те, що попри відсутність заборгованості та порушень, зафіксовану актами інвентаризації від 17 січня 2025 р., відповідачі Дніпровська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» та АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» механічно від`єднали його будинок від газової мережі. Оскільки станом на 04 січня 2026 р. судове рішення про відновлення газопостачання в повному обсязі не виконано, заявник просить встановити спосіб його виконання шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, з урахуванням раніше законно встановленого й зафіксованого актами інвентаризації газового обладнання.

До суду надійшли доповнення до відзиву від 07.01.2026 р. від Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», згідно з якими 24 квітня 2025 р. боржник направив на адресу виконавчої служби заяву про закінчення виконавчого провадження. Державний виконавець з метою перевірки виконання рішення суду здійснила дії щодо перевірки фактичного виконання рішення суду з виходом на місце виконання, про що складено акт від 02 травня 2025 р.

В зазначеному акті державним виконавцем Мартиновою А.І. встановлено, що газопостачання до домоволодіння відновлено 14.04.2025 р., про що складено акт №506-е від 14.04.2025 р.; у ході перевірки встановлено, що газоварочна поверхня «Ariston» відключена 03.03.2025 р. у зв`язку з невідповідністю технічним вимогам, що підтверджується актом №542-е від 03.03.2025 p.

23.05.2025 р. державний виконавець прийняв постанову про накладення штрафу на боржника.

В мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що: «виходом державного виконавця за адресою зазначеною у виконавчому документі, а саме: м.Дніпро, вул. Передова, 617 встановлено, що вимоги виконавчого документа не виконані. Газопостачання до газової плити Ariston (S/N407088041) не відновлено».

В зв`язку з чим, керуючись положеннями ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.

12 червня 2025 р. начальником Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було здійснено перевірку виконавчого провадження №77801422 з примусового виконання №199/1659/25 виданого Дніпровським апеляційним судом про зобов`язання Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Дніпрогаз» відновити газопостачання в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході перевірки було встановлено, що 06.06.2025 р. Дніпровська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» подала заяву про неможливість виконання рішення суду з підстав, незалежних від боржника, у якій зазначено, що газова плита «Ariston» була відключена 03 березня 2025 р. шляхом закриття відключаючого пристрою перед газовим приладом та його пломбуванням пломбою на підставі невідповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації. Усунення виявленого технічного порушення перед відновленням газопостачанням до вказаного газового приладу є обов`язковим, і залежить від дій стягувача, який має вчинити відповідні дії щодо правомірної заміни газовикористовуючого обладнання.

Дослідивши докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 повністю, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання, а держава забезпечує їх виконання у визначеному законом порядку. Реалізація зазначеного конституційного принципу забезпечується, зокрема, положеннями частини першої статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх без винятку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, фізичних та юридичних осіб та підлягають виконанню на всій території України.

Водночас обов`язковість судового рішення означає обов`язок його виконання саме у тому змісті, в якому воно ухвалене судом, а не у спосіб, визначений на розсуд сторін чи суду після набрання рішенням законної сили.

Звертаючись до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, ОСОБА_1 , як на підставу заявлених вимог, посилався на неправомірні дії державного виконавця, яка, не зважаючи на фактичне невиконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 08.04.2025 р., не вжила заходів з виконання зазначеного судового рішення та при цьому винесла 15.04.2025 р. постанову про закриття виконавчого провадження у в`язку з фактичним виконанням вимог виконавчого документа.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частин першої, третьої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до

статті 435 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав. Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду підлягають з`ясуванню обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому, у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

При вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен з`ясовувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання.

З аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що встановлення способу виконання рішення є виключним процесуальним заходом, спрямованим не на зміну чи уточнення змісту судового рішення, а виключно на усунення об`єктивних перешкод для його виконання. При цьому суд не наділений повноваженнями конкретизувати резолютивну частину судового рішення, доповнювати її новими положеннями або визначати технічний механізм виконання рішення, якщо такі питання не були предметом судового розгляду під час вирішення спору по суті.

Правовий інститут встановлення способу виконання судового рішення не може бути використаний як спосіб усунення недоліків резолютивної частини рішення або фактичного внесення до нього змін, оскільки це суперечило б принципу остаточності судового рішення та вимогам статті 18 ЦПК України щодо його обов`язковості.

Як встановлено судом на підставі заяви, ОСОБА_1 заявив вимогу не лише встановити спосіб виконання постанови Дніпровського апеляційного суду, а фактично визначити конкретний алгоритм дій боржників щодо відновлення газопостачання: ОСОБА_1 у поданій суду заяві просив суд «встановити спосіб виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 08.04.2025 р. ……, конкретизувавши яким чином має відбутись повне відновлення Дніпровською філією Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України та Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз газопостачання в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , на період розгляду цивільної справи, з урахуванням вимог пункту 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, та вжити заходів для забезпечення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 08.04.2025 р. по справі №199/1659/25 (апеляційне провадження №22-ц/803/4289/25), допустивши до негайного виконання».

Водночас, згідно з постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.04.2025 р., її резолютивна частина має наступний зміст: зобов`язати Дніпровську філію Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Дніпрогаз відновити газопостачання в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 на період розгляду цивільної справи (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126486698). Зміст резолютивної частини цього судового рішення викладений чітко та не передбачає якогось трактування, відмінного від тих дій, вчинення яких вимагається цим судовим рішенням.

Отже, заявлені вимоги фактично спрямовані на зміну змісту постанови суду апеляційної інстанції та доповнення її новими обов`язками для боржників, що виходить за межі повноважень суду, визначених статтею 435 ЦПК України.

Окрім того, з наданих учасниками справи доказів вочевидь виникнення спору з питання дій державного виконавця з приводу виконання постанови Дніпровського апеляційного суду в повному обсязі від 08.04.2025 р., зміст резолютивної частини якої викладений чітко, не залишає можливості для інших її трактувань тощо.

Водночас сам факт виникнення спору щодо належного виконання судового рішення не є тією обставиною, яка відповідно до статті 435 ЦПК України надає суду право встановлювати спосіб його виконання.

Відповідно до статей 7680 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви. Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України обов`язок доказування покладається на особу, яка звернулася до суду із відповідною вимогою.

Оцінивши надані сторонами докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено існування саме тих виняткових обставин, які унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання постанови Дніпровського апеляційного суду в розумінні статті 435 ЦПК України. Доводи заявника фактично зводяться до незгоди із порядком виконання рішення боржниками та діями державного виконавця, однак зазначені обставини не можуть бути усунуті шляхом встановлення судом способу виконання рішення.

Крім того, питання перевірки фактичного виконання судового рішення, застосування заходів примусового виконання, оцінки правомірності дій чи бездіяльності боржника та державного виконавця регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та вирішуються у межах відповідного виконавчого провадження. Надання судом оцінки правильності здійснення виконавчих дій або визначення конкретного механізму виконання рішення виходить за межі предмета розгляду заяви, поданої на підставі статті 435 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність передбачених законом підстав для встановлення способу виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2025 р., а тому правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. 129 - 1 Конституції України, ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.ст. 13, ч. 1 ст. 18, ст.ст. 76-80, 89, ч. 1 ст. 81, ч.ч. 1-3 ст. 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви відмовити повністю.

Дата складення повного судового рішення 26.01.2026 р.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В.Спаї