Рішення № 138960597, 11.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16340/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., за участю:

секретаря судового засідання - Лазірської Ж.Е.,

представника позивача Сліпченка Ю.А.,

представника відповідача Борисенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Полтава» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Полтава» (надалі також позивач, ТОВ «СК «Полтава») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), відповідно до якої просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області:

- №00115380702 від 11.08.2025, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 542609,26 грн та застосовано фінансову санкцію в сумі 63622,39 грн;

- №00174600701 від 14.11.2025, яким збільшено суму штрафних санкцій на 35064,42 грн;

- №00115480702 від 11.08.2025, яким застосовано фінансову санкцію в сумі 8000,00 грн за неподання документів та інформації на запит контролюючого органу;

- №00115320702 від 11.08.2025, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1957479,00 грн.

Позовні вимоги товариство мотивує протиправністю висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 08.07.2025 №9319/16-31-07-02-01/43340031 про порушення ТОВ «СК «Полтава» вимог податкового законодавства. Вказує, що Регламент з атестації футбольних клубів не є нормативно-правовим актом, який регулює облік і сплату податків. Висновок акту про те, що ТОВ «СК «Полтава» в порушення пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, невірно визначено показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 та 2023, внаслідок невірного визначення показника «інші витрати» Звіту про фінансові результати за формою 2-мс за рахунок включення до їх складу вартості придбання футболістів (компенсація за підготовку футболіста) на загальну суму 403169 грн, в т.ч.: 2021 319836 грн.; 2023 83333 грн. нормативно не доведено. Поряд з цим, висновок акту про те, що основний засіб «Нежитлова будівля, за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1 фактично не може бути використаний в господарській діяльності за своїм призначенням не відповідає дійсності. Вказаний об`єкт нерухомого майна може бути використаний в господарській діяльності підприємства і не знаходиться на реконструкції. Реконструкція вказаної нежитлової будівлі тільки планується. Відтак і нарахування амортизації на основний засіб - нежитлова будівля, що розташований за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1, є законною. Також під час здійснення перевірки ТОВ «СК «Полтава» надавало Головному управлінню ДПС у Полтавській області пояснення (вих.№ 32/01/07/25 від 01.07.2025 року), в яких повідомляло, що згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого Наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000, об`єкт за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1, має код 1265 «Спортивні зали», з 01.01.2024 р. діє Класифікатор будівель та споруд НК 018:2023, затверджений Наказом Міністерства економіки України № 3573 від 16.05.2023 р. та код 1265 «Спортивні зали» залишився без змін за вказаною нежитловою будівлею. Ставка податку на нежитлову будівлю ОСТК (Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1) встановлюється рішенням сесії Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. На 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки ставка податку становить 0,000. Податковим органом не вчинялись дії з метою визначення типу об`єкту нежитлової нерухомості, що належить позивачу, чи встановлення його функціонального призначення. Отже, ТОВ «СК «Полтава» не занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкт за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1) на загальну суму 542609,26 грн.

Ухвалою суду від 09.12.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

11.12.2025 до суду надійшли документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 09 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 16.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/16340/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Полтава" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 05.01.2026 /том 1 а.с. 124-129/, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за даними бухгалтерського обліку у складі основних засобів ТОВ «СК ПОЛТАВА» обліковується об`єкт під назвою «Нежитлова будівля. Будівля Полтавського ОСТК» (адреса: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, буд. 1). При цьому в повідомленні ф. 20-ОПП за даною адресою задекларовано стадіон. За період, що перевірявся, ТОВ «СК ПОЛТАВА» нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснювало за нульовою ставкою. Ставки податку на нерухоме майно встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради у відповідності до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України. Рішеннями Щербанівської сільської ради, на території якої розміщено об`єкт, встановлено ставку податку для залів спортивних інших в розмірі 0%. Перевіркою встановлено, що у власності ТОВ «СК ПОЛТАВА» об`єкт нерухомості з назвою та описом стадіон фактично не обліковується. В ході перевірки було проведено інвентаризацію об`єктів основних засобів, в т.ч. за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, буд. 1, в присутності ревізорів ГУ ДПС у Полтавській області. За зазначеною адресою стадіон відсутній. Рішеннями Щербанівської сільської ради від 02.07.2020, 17.06.2021, 15.07.2022, 23.06.2023 встановлені ставки податку в розмірі від 0,5% до 1% мінімальної з/п. Таким чином, у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують належність нежитлових будівель до того чи іншого об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, за результатами перевірки донараховано податок на нерухома майно в розмірі 1%. Отже, перевіркою встановлено порушення вимог пп. 266.5.1 п. 266.5 ст.266, пп. 266.3.1, пп. 266.3.3 п. 266.3, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, що призвело до заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 542 609,26 грн. Також з моменту придбання у власність об`єктів нерухомості ТОВ СК «Полтава» зобов`язане було вжити заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у користуванні під нежитловими будівлями. Однак, договір оренди землі був укладений з Щербанівською сільською радою 19.06.2024, тобто фактично з 01.04.2021 земельна ділянка безпідставно використовувалася ТОВ «СК ПОЛТАВА». Виходячи з вищевикладеного, перевіркою встановлено, що ТОВ «СК «Полтава» на порушення п. 269.1 ст.269, п.270.1 ст.270, ст. 286, п.288.1, п.288.4, п.п.288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України не нараховано земельний податок та орендну плату за землю в сумі 1390730,01 грн, в т.ч.:- земельний податок за 2021 в сумі 573623,34 грн,- орендна плата за землю за 2021 в сумі 59049,47 грн,- орендна плата за землю за 2022 - 704694,54 грн,- орендна плата за землю за 2023 - 53362,66 грн. Окрім цього, перевіркою встановлено безпідставне включення до інших витрат витрат з придбання футболістів (трансферна вартість) на загальну суму 403 169 грн, в т.ч. по періодах: 2021 - 319 836 грн; 2023 - 83 333 грн. В розумінні визначення, наведеного у Додатку V «Вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності» частина Б, частина В, частина Д підпункт в) Регламенту з атестації футбольних клубів, затвердженого Виконавчим комітетом Української асоціації з футболу, придбання (реєстрація) футболіста розглядається як нематеріальний актив. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи». З огляду на викладене з урахуванням критеріїв визначених НП(С)БО 8, вартість придбання футболіста футбольним клубом (трансферна вартість), повинна відображатись в бухгалтерському та податковому обліку як нематеріальний актив, що амортизується. До вартості футболіста включається сума сплачена за гравця, а також може бути враховано супутні витрати, такі як комісійні агентам та юридичні послуги. Отже, ТОВ «СК ПОЛТАВА» в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 18 П (С)БО 16 «Витрати», невірно визначено показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 та 2023, внаслідок невірного визначення показника «Інші витрати» Звіту про фінансові результати за формою 2-мс. Крім цього, перевіркою встановлено безпідставне нарахування суми амортизації на основний засіб - нежитлова будівля, що розташована за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова 1 та віднесення її до інших витрат (ряд. 2165 Звіту про фінансові результати за формою 2-мс) в сумі 1 554 310 грн, в т.ч. по періодах: 2021 на суму 310 164 грн.; 2022 на суму 413 553 грн.; 2023 на суму 413 590 грн.; 2024 на суму 417 003 грн. Проведеною перевіркою встановлено, що об`єкт основного засобу «Нежитлова будівля, за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова 1 знаходиться на реконструкції (модернізації, добудові), що підтверджується документально оформленими господарськими операціями з придбання відповідних проектних робіт та інших підрядних робіт, тобто основний засіб «Нежитлова будівля, за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова 1» фізично не може бути використаним в господарській діяльності за своїм призначенням внаслідок знаходження його на реконструкції. Оскільки на період реконструкції об`єкт не бере участі у господарській діяльності ТОВ «СК «ПОЛТАВА», то підприємство не отримує доходу від його експлуатації. В ході перевірки здійснено огляд зазначеної нежитлової будівлі, внаслідок чого візуально підтверджено висновок щодо її реконструкції і не використання в господарській діяльності. Таким чином, в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Податкового Кодексу України, пункту 29 НП(С)БО 7 ТОВ «СК «ПОЛТАВА» неправомірно визначено показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021, 2022, 2023, 2024 за рахунок завищення витрат на суму нарахованої амортизації на 1 554 310 грн. На підставі вищевикладеного, ГУ ДПС у Полтавській області вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, тобто правомірно.

Ухвалою суду від 26.05.2026 витребувано від Громадської спілки "УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ФУТБОЛУ" (вул. Лабораторна, 7-А, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 14279566) інформацію та докази на її підтвердження щодо подання та/або не подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Полтава" (ідентифікаційний код 43340031) звітності, передбаченої Регламентом з атестації футбольних клубів Професіональної футбольної ліги України (та/або іншої звітності за іншими регламентами) за період з 2021 по 2024 роки. У разі подання ТОВ "Спортивний клуб "Полтава" вказаної звітності - надати до суду належним чином засвідчені копії такої звітності разом з інформацією та доказами в її підтвердження щодо дати подання такої звітності та дати її отримання.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ «СК «ПОЛТАВА» зареєстроване як юридична особа (код 43340031) та є платником податку на додану вартість.

ГУ ДПС у Полтавській області листом від 23.05.2025 №16417/6/16-31-07-02-06 звернулося до ТОВ «СК «ПОЛТАВА» із запитом про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), а саме, просило з метою недопущення ризиків порушення вимог законодавства, уникнення втрат бюджету, керуючись нормами пт. 16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пунктів 1, 3 пп. 73.3.1 п. 73.3 ст.73, пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПКУ, п. 14 Порядку періодичного подання інформації органами державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, надати інформацію та завірені належним чином копії підтверджуючих документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу та суті операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з контрагентами-покупцями та постачальниками за період листопад 2019 - квітень 2025. Зокрема, але не вичерпно: копії укладених договорів з покупцями та додатки до них (за наявності); копії укладених договорів з основними постачальниками за рахунок яких сформовано загальний обсяг податкового кредиту; копії укладених договорів з основними постачальниками самозайнятими особами (ФОП); копії регістрів обліку по бухгалтерських рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»; копії регістрів обліку по бухгалтерських рахунках 90 «Собівартість реалізації» з відповідними субрахунками, 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші витрати»; копії регістрів обліку по бухгалтерському рахунку 10 «Основні засоби» (за наявності 11 «Інші необоротні матеріальні акти», 12 «Нематеріальні активи») в розрізі субрахунків, на яких обліковуються активи підприємства; - в обов?язковому порядку інформацію просило надати з документами, які підтверджують право власності на них або право користування ними; копії регістрів обліку (амортизація) необоротних активів; копії регістрів обліку по бухгалтерському рахунку 31 «Рахунки в банках». А також просило надати ґрунтовне пояснення причин, що зумовили збиткову діяльність ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ПОЛТАВА» /том 1 а.с. 139 зі звороту, 140/.

У відповідь на вказаний лист ТОВ «СК «ПОЛТАВА» листом від 02.06.2025 вих.№15/02/06/25 повідомило контролюючий орган про те, що у запиті останнього відсутні обґрунтовані підстави щодо наявності порушення податкового законодавства з боку ТОВ «СК «Полтава», або взаємовідносин з платниками, що мають ознаки ризиковості чи фіктивності, або участі у схемах ухилення від оподаткування. Також відсутнє посилання на конкретний період, податкове зобов`язання, вид перевірки чи факт виявленого порушення. У відповіді відповідач посилався на практику Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.01.2020 у справі №826/12123/18, згідно якої суд дійшов висновку, що вимога про надання документів, які не містять конкретного періоду, підстав та індивідуального переліку документів, вважається неправомірною. Тобто запит податкового органу, що охоплює весь період існування підприємства (5,5 років) без належного обґрунтування та без конкретизації періодів, типів господарських операцій або контрагентів, не відповідає вимогам законодавства. Водночас підприємство підтвердило свою відкритість до діалогу та готовність до конструктивної співпраці з контролюючими органами у межах чинного законодавства України. У разі надходження належним чином оформленого запиту, що відповідатиме вимогам ПКУ, ТОВ «СК «ПОЛТАВА» розгляне його в установленому порядку. Щодо пояснень збиткової діяльності ТОВ «Спортивний Клуб «ПОЛТАВА» зазначило такі основні причини, які погіршили фінансову ситуацію ТОВ «СК «ПОЛТАВА»: - безпекова ситуація; заборона проведення матчів з глядачами (продажі атрибутики, сувенірів, абонементів тощо), а відтак відсутність мінімального, але основного джерела прибутку; - вимушене переселення гравців, тренерів та вболівальників, це втрата як кадрової основи так і аудиторії клубу; - втрата комерційної привабливості, оскільки війна знизила інтерес та зацікавленість глядачів, навіть великі футбольні клуби перебувають в тіні новин про війну, а маленькі, такі як ТОВ «СК «ПОЛТАВА, нажаль повністю зникають з інформаційного поля. Оскільки футбольний клуб ТОВ «СК «ПОЛТАВА» має приватну форму власності, то він не фінансується ані з бюджету області ані з бюджету міста і його фінансування напряму залежить від власника (або спонсорів, яких у воєнний час у нас нажаль немає). Повномасштабна війна загострила всі ці проблеми, перетворивши їх на хронічні труднощі, проте ТОВ «СК «ПОЛТАВА» активно працює над покращенням свого фінансового стану. Витрати на утримання клубу також компенсуються і за рахунок строкової позики, отриманої клубом на поворотній основі від АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «МОНБЛАН» /том 1 а.с. 141/.

Вважаючи, що на запит контролюючого органу від ТОВ «СК «ПОЛТАВА» отримано відповідь, якою відмовлено у наданні відповідної запитуваної інформації, начальник податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області звернувся до в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області із доповідною запискою, в якій просив ініціювати проведення у відповідності до вимог підпункту 19'.1.1 пункту 191.1 статті 19', підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року Nє2755-VI із змінами та доповненнями, документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ПОЛТАВА» (код 43340031) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.11.2019 по 30.04.2025, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 08.11.2019 по 30.04.2025 терміном 5 робочих днів з 18.06.2025 /том 1 а.с. 143 зі звороту, 144/.

16.06.2025 в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області винесено наказ №2062-П, яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СК «Полтава» (код 43340031) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.11.2019 по 30.04.2025, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.11.2019 по 30.04.2025 терміном 5 робочих днів з 18.06.2025 /том 1 а.с. 143/.

На підставі вищевказаного наказу, направлень на перевірку від 17.06.2025 №3699, №3701, №3702, №3808, №3807, а також наказу від 23.06.2025 №2110-П «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СК «Полтава» у період з 18.06.2025 по 01.07.2025 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ПОЛТАВА» (код 43340031) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.11.2019 по 30.04.2025, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 08.11.2019 по 30.04.2025, результати якої оформлені актом від 08.07.2025 №9319/16-31-07-02-01/43340031.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

Згідно висновків акту від 08.07.2025 №9319/16-31-07-02-01/43340031 перевіркою встановлено наступні порушення:

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (П(С)БО 8), затвердженого наказом Мінфіну від 18.10.1999 р. № 242, НП(С)БО 7 (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1957479 грн. у т.ч: 2021 на суму 630000 грн, 2022 на суму 413553 грн, 2023 на суму 496923 грн, 2024 на суму 417003 грн;

пп. 266.5.1 п. 266.5 ст.266, п. 269.1 ст.269, п.270.1 ст.270, ст. 286, п.288.1, п.288.4, п.п.288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 542609,26 грн. у т.ч.: за 2021 97010,0 грн, за 2022 126113,0 грн, за 2023 129993,40 грн, за 2024 137 754,20 грн, за січень квітень 2025 51738,66 грн;

ст. 286, п.288.1 ,п.288.4, п.п.288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України, в результаті чого занижено земельний податок та орендна плата за землю в сумі 1390730,01 грн. в т.ч.: - земельний податок за 2021 в сумі 573623,34 грн, - орендна плата за землю за 2021 в сумі 59049,47 грн, - орендна плата за землю за 2022 рік в сумі 704694,54 грн, - орендна плата за землю за 2023 рік в сумі 53362,66 грн;

п. 286.2. ст. 286 ПК України, а саме, не подано контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, за 2021 рік - річну з земельного податку; за 2021 рік - річну з орендної плати за землю; за 2022 рік - річну з орендної плати за землю; за 2023 - річну з орендної плати за землю;

п. 63.3 ст. 63 ПК України, п. 8.1, п. 8.2, п. 8.4 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 в частині не повного відображення інформації в звіті за формою № 20 ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» (1 об`єкт);

п. 181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 86 000,0 грн, у т.ч.: - в листопаді 2021 року на 56 000,0грн; - в грудні 2021 року на 30 000,0грн;

пп. 16.1.2 та пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.1 та п. 49.2 ст. 49, п. 202.1 ст. 202, п. 203.1 ст.203 ПК України у зв`язку з неподанням декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року;

пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України внаслідок не надання документів (інформації) на запит контролюючого органу //том 1 а.с. 156 зі звороту, 157-187/.

Акт документальної перевірки вручено директору та головному бухгалтеру ТОВ «СК «ПОЛТАВА» 08.07.2025, що підтверджується підписами вказаних осіб у акті перевірки /том 1 а.с. 187/.

ТОВ «СК «ПОЛТАВА» подало заперечення на акт перевірки від 21.07.2025 № 39/21/07/25 (вх. ГУ ДПС у Полтавській області №45940/6/16-31 від 21.07.2025), за результатами розгляду яких висновки акта перевірки 08.07.2025 №9319/16-31-07-02 01/43340031 залишено без змін, а заперечення - без задоволення /том 1 а.с. 223 зі звороту - 235/.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Полтавській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 11.08.2025:

№00115320702, яким за порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (П(С)БО 8), затвердженого наказом Мінфіну від 18.10.1999 р. № 242, НП(С)БО 7 (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у загальній сумі 1957479 грн, в тому числі по періодах: 2021 рік 630000 грн, 2022 рік 413553 грн, 2023 рік - 496923 грн, 2024 рік 417003 грн /том 1 а.с. 72-73/;

№00115380702, яким за порушення пп. 266.5.1 п. 266.5 ст.266, п. 269.1 ст.269, п.270.1 ст.270, ст. 286, п.288.1, п.288.4, п.п.288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» на 606231,65 грн, в тому числі за основним платежем 542609,26 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 63622,39 грн /том 1 а.с. 66-67/;

№00115390702, яким за порушення ст. 286, п.288.1 ,п.288.4, п.п.288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Земельний податок з юридичних осіб» на 573623,34 грн, в тому числі за основним платежем 573623,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 0 грн /том 1 а.с. 240-241/;

№00115410702, яким за порушення ст. 286, п.288.1 ,п.288.4, п.п.288.5.1. п. 288.5 ст. 288 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на 823777 грн, в тому числі за основним платежем 817106,67 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 6670,33 грн /том 1 а.с. 241 зі звороту, 242/;

№00115420702, яким за порушення п. 286.2 ст. 286 ПК України до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» в сумі 340,00 грн /том 1 а.с. 243, 244 зі звороту/;

№00115430702, яким за порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України, п. 8.1, п. 8.2, п. 8.4 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1020,00 грн /том 1 а.с. 244, 245/;

№00115450702, яким за порушення п. 181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 107500 грн, в тому числі за основним платежем 86000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 21500 грн /том 1 а.с. 246, 247/;

№00115470702, яким за порушення пп. 16.1.2 та пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.1 та п. 49.2 ст. 49, п. 202.1 ст. 202, п. 203.1 ст.203 ПК України до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в сумі 340,00 грн /том 1 а.с. 247 зі звороту, 248/;

№00115480702, яким за порушення пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію за платежем «Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріп. за ГУ ДПС» в сумі 8000,00 грн /том 1 а.с. 247 зі звороту, 248/.

Податкові зобов`язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях №00115450702 від 11.08.2025 (Форма Р), №00115470702 від 11.08.2025 (Форма ПС), №00115430702 від 11.08.2025 (Форма ПС) сплачені до бюджету, що учасниками справи не заперечується.

З податковими повідомленнями-рішеннями від 11.08.2025 №00115320702, №00115380702, №00115390702, №00115410702, №00115420702, №00115480702 ТОВ «СК «ПОЛТАВА» не погодилося та оскаржило їх до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №31136/6/99-00-06-01-01-06 від 28.10.2025 скаргу задоволено частково, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.08.2025 №00115390702, №00115410702, №00115420702 скасовано; податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.08.2025 №№ 00115380702, 00115320702, 00115480702 - залишено без змін; податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.08.2025 №00115380702 збільшено у частині застосування штрафу на суму 35064,42 грн, внаслідок чого прийнято нове ППР від 14.11.2025 №00174600701 на суму штрафних (фінансових) санкцій 35064,42 грн /том 1 а.с. 53-64/.

Позивач, не погодившись із податковими повідомленнями-рішення №00115380702 від 11.08.2025, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 542609,26 грн та застосовано фінансову санкцію в сумі 63622,39 грн, №00174600701 від 14.11.2025, яким збільшено суму штрафних санкцій на 35064,42 грн, №00115480702 від 11.08.2025, яким застосовано фінансову санкцію в сумі 8000 грн за неподання документів та інформації на запит контролюючого органу, №00115320702 від 11.08.2025, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1957479 грн, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 44.1., 44.2. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо правомірності винесення ППР №00115380702 від 11.08.2025, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 542609,26 грн, та ППР №00174600701 від 14.11.2025, яким збільшено суму штрафних санкцій на 35064,42 грн, суд зазначає наступне.

За приписами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 265.1.2. транспортного податку; 265.1.3. плати за землю.

Відповідно до пунктів 266.1, 266.2, 266.3, 266.5 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Як слідує з матеріалів справи перевіркою повноти визначення податку на нерухоме майно встановлено його заниження на загальну суму 542609,26 грн., у т.ч.: за 2021 97010,00 грн., за 2022 126113,00 грн., за 2023 129993,40 грн., за 2024 137 754,20 грн., за січень квітень 2025 51738,66 грн.

Перевіркою правильності справляння ТОВ «СК «ПОЛТАВА» податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом періоду з 08.11.2019 по 30.04.2025 встановлено наступне: у відповідності до оборотно-сальдової відомості по рах. 10 за період, охоплений перевіркою, ТОВ «СК «ПОЛТАВА» обліковує у складі основних засобів (ОЗ) об`єкт під назвою «Нежитлова будівля. Будівля Полтавського ОСТК».

При цьому, згідно з повідомленням ф. 20-ОПП ТОВ «СК «ПОЛТАВА» визначено вищевказаний об`єкт оподаткування як «Стадіон», що за твердженням відповідача не відповідає дійсності.

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру речових прав у власності ТОВ «СК «ПОЛТАВА» знаходиться об`єкт за типом нежитлові будівлі, загальна площа 1940,2 м, до складу яких входить: Склад ПММ, загальна площа 55, 2м, Б.Б1.Вбиральня, Д. Мототрек, Кордодром, ІІ. Замощення, ІІІ. Ворота, №1, Огорожа, №2.

Даний об`єкт було придбано ТОВ «СК ПОЛТАВА» у Полтавського обласного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (п.н. 02721488) відповідно до договору купівлі-продажу від 19.03.2021.

За період, що перевірявся, ТОВ «СК ПОЛТАВА» нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснювало за нульовою ставкою.

Ставки податку на нерухоме майно встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради у відповідності до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України.

Рішеннями Щербанівської сільської ради, на території якої розміщено об`єкт, встановлено ставку податку для залів спортивних інших в розмірі 0%.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що у власності ТОВ «СК ПОЛТАВА» об`єкт нерухомості з назвою та описом стадіон фактично не обліковується.

Відповідач наголошував, що до перевірки не надано жодних пояснень та відповідних документальних підтверджень, в т.ч. технічної документації, експертних висновків, які свідчать про належність нежитлової будівлі до того чи іншого класу будівель, його цільове використання за призначенням у господарській діяльності, підтвердження підстав застосування ставки податку на нерухоме майно в розмірі 0%.

Рішеннями Щербанівської сільської ради від 02.07.2020, 17.06.2021, 15.07.2022, 23.06.2023 встановлені ставки податку в розмірі від 0,5% до 1% мінімальної з/п. Таким чином, у зв`язку з ненаданням документів, що підтверджують належність нежитлових будівель до того чи іншого об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, за результатами перевірки донараховано податок на нерухома майно в розмірі 1%.

Разом з тим, суд не погоджується з такою позицію контролюючого органу та вважає за доцільне зазначити, що під час здійснення перевірки ТОВ «СК «Полтава» надавало ГУ ДПС у Полтавській області пояснення (вих.№ 32/01/07/25 від 01.07.2025 року), де повідомлялось, що згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого Наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000, об`єкт за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1, має код 1265 «Спортивні зали», з 01.01.2024 діє Класифікатор будівель та споруд НК 018:2023, затверджений Наказом Міністерства економіки України № 3573 від 16.05.2023 та код 1265 «Спортивні зали» залишився без змін за вказаною нежитловою будівлею. Ставка податку на нежитлову будівлю ОСТК (Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1) встановлюється рішенням сесії Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, на 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки ставка податку становить 0,000.

Так, відповідно до вимог підпункту 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Згідно пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Інструментом ідентифікації об`єктів нерухомості в частині їх приналежності до відповідних типів нерухомого майна є Класифікатор будівель та споруд НК 018:2023, затверджений Наказом Міністерства економіки України № 3573 від 16.05.2023, як складова частина Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, призначений для використання органами виконавчої влади та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Будівлі класифікуються за їхнім функціональним призначенням.

Чітка класифікація об`єктів нерухомості для цілей оподаткування необхідна для визначення об`єкта оподаткування.

У багатьох випадках візуальна приналежність об`єктів нерухомого майна до того чи іншого класу є помилковою.

Визначення ставки податку залежить від статусу нежитлового приміщення, визначеного згідно Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого Наказом Міністерства економіки України № 3573 від 16.05.2023.

Так, Класифікатор будівель та споруд НК 018:2023, затверджений Наказом Міністерства економіки України № 3573 від 16.05.2023, використовується не для визначення ставок оподаткування, а виключно для визначення статусу нежитлового приміщення, від якого залежить ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості.

Відповідно до розділу 4 будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (поєднання житлових приміщень, магазинів та бібліотеки), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повинно бути визначене таким чином: обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі у складі загальної корисної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання; потім будівля класифікується за методом зверху - вниз. Будівлю спочатку відносять до підгрупи, що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної корисної площі. Далі її відносять до класу об`єктів за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. За наявності класифікаційного поділу класу об`єктів на підкласи та види за тим самим принципом визначається приналежність будівлі до відповідного підкласу та виду.

У даному випадку найбільшою питомою вагою площі в об`єкті під назвою «Нежитлова будівля. Будівля Полтавського ОСТК» є мототрек та кордодром. Так, згідно характеристики громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами, визначеними в Технічному паспорті на об`єкт громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, буд. 1, вказаний об`єкт нерухомості має у складі наступну назви будівель та споруд і наступну площу основи (забудови): А-5 Будівля Полтавського ОСТК 676,7 кв.м.; Склад ПММ - 36,9кв.м.; Склад ПММ 40,1кв.м.; Мототрек 9745 кв.м.; Кордодром 1963 кв.м.; Вбиральня, Замощення, Ворота, Огорожа без визначення площі основи (забудови) /а.с.71 т.2/. Тобто, Мототрек та Кордодром займають найбільшу площу основи (забудови).

Відповідно до розділу 5 Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 мототрек та кордодром відносяться до класу 2411 Спортивні майданчики (241 Спортивні та рекреаційні споруди). Цей клас включає: - спортивні майданчики та поля, обладнані для занять спортом на відкритому повітрі, таких як футбол, бейсбол, регбі, водний спорт, легка атлетика, автомобільні, велосипедні або кінні перегони.

На вказаний клас « 2411 Спортивні майданчики» рішенням сесії Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки ставка податку взагалі не встановлювались.

А сама будівля Полтавського ОСТК та склад ПММ відповідно до розділу 5 Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 відносяться до класу 1265 Спортивні зали. Цей клас включає: - будівлі, що використовуються в спортивних цілях.

Ця будівля та склад ПММ призначені для використання в спортивних цілях як допоміжні для функціонування саме мототреку та кордодрому.

Перший поверх будівлі призначений для зберігання, обслуговування та ремонту спортивних мотоциклів (гаражі).

На другому поверсі розташовані роздягальні та душова, навчальний клас, кабінети для керівників та працівників мототреку.

На третьому поверсі будівлі розташовані навчальні класи, кабінети тренерів та суддів спортивних змагань, майстерня для ремонту двигунів спортивних мотоциклів.

На четвертому поверсі розташовані кімнати для обслуговуючого персоналу мототреку.

П`ятий поверх технічне приміщення.

Склад ПММ (паливно-мастильних матеріалів) призначений для заправлення спортивних мотоциклів.

Доказом функціонального призначення будівлі «Полтавського ОСТК» (адреса: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, буд. 1) саме для спортивних цілей також є будівельний план, копія якого міститься у матеріалах справи.

Приміщення у будівельному плані складаються з роздягальнь, душових кімнат, кімнат відпочинку, кімнати лікаря, кімнат тренерів, кімнат викладачів, учбових кімнат і класів.

Також суд враховує, що згідно з даними ЄДРПОУ видами економічної діяльності ТОВ «СК «Полтава», серед інших, є: 93.12 Діяльність спортивних клубів (основний) 93.11 Функціонування спортивних споруд 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку.

Отже, види економічної діяльності позивача, зокрема, за КВЕД: 93.12 Діяльність спортивних клубів (основний); 93.11 Функціонування спортивних споруд; 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку, відповідають цільовому призначенню належного позивачу нерухомого майна за адресою Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1.

У свою чергу податковим органом не вчинялись дії з метою визначення типу об`єкту нежитлової нерухомості, що належить позивачу, чи встановлення його функціонального призначення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ТОВ «СК «Полтава» не занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкт за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1) на загальну суму 542609,26 грн та штрафну санкцію 98686,81грн, у зв`язку із чим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №00115380702 від 11.08.2025 та №00174600701 від 14.11.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо правомірності винесення ППР №00115320702 від 11.08.2025, яким товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1957479 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу.

Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, такий платник податку визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з положеннями статті 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв`язку з їх консервацією.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

вартість гудвілу;

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до пункту 140.2 статті 140 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до абзацу третього пункту 29 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 № 92 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Згідно з абзацом четвертим пункту 29 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 № 92 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509, нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів.

У акті перевірки інспектори зазначають про те, що перевіркою встановлено безпідставне нарахування товариством суми амортизації на основний засіб - нежитлова будівля, що розташований за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1 та віднесення її до інших витрат (ряд. 2165 Звіту про фінансові результати за формою - МС) в сумі 1554310 грн. в т.ч. по періодах: 2021 рік на суму 310164 грн, 2022 рік на суму 413553 грн, 2023 рік на суму 413590 грн, 2024 рік на суму 417003 грн, оскільки об`єкт основного засобу «Нежитлова будівля, за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1, перебуває на реконструкції (модернізації, добудові), що підтверджується документально оформленими господарськими операціями з придбання відповідних проектних робіт та інших підрядних робіт, а тому основний засіб «Нежитлова будівля, за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1 фактично не може бути використаний в господарській діяльності за своїм призначенням внаслідок знаходження його на реконструкції.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі №842 від 19.03.2021 ТОВ «СК «ПОЛТАВА» придбано у Полтавського обласного спортивно технічного клубу товариства сприяння обороні України (п.н. 02721488) нежитлові будівлі, Будівля Полтавського ОСТК літ.А-5, загальною площею 1940,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова 1.

Зазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці загальною площею 6,5452 га, кадастровий номер 5324087705:05:002:0286, яка використовується продавцем на підставі Державного акту на право постійного користування землею ПЛ №19-00121, виданого виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради, Полтавського району 13.06.1995, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №34.

Продаж здійснено за 8 100 000 грн.

За даними бухгалтерському обліку нежитлова будівля введена в експлуатацію (рах.10).

Згідно даних бухгалтерського обліку по рах. 131 «Знос основних засобів» ТОВ «СК «ПОЛТАВА» протягом 2021-2024 нараховувалась амортизація на даний об`єкт.

Загальна сума нарахувань становить - 1 554 310 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.10.2021 між ТОВ «СК «ПОЛТАВА» та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладена угода про виконання проектно-вишукувальних робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту.

11.08.2023 між ТОВ «СК «ПОЛТАВА» та ТОВ «АВС-КОНТАК» (підрядник) укладений договір, згідно якого підрядник зобов`язується розробити проект будівництва по об`єкту «Реконструкція мототреку під футбольний стадіон по вул. Комарова,1 в с. Розсошенці Полтавського р-ну».

26.09.2023 між ТОВ «СК «ПОЛТАВА» та ТОВ «АВС-КОНТАК» укладений договір, згідно якого підрядник зобов`язується розробити проект будівництва по об`єкту «Реконструкція мототреку під дитячу футбольну школу по вул. Комарова, 1 в с. Розсошенці Полтавського р-ну».

19.02.2024 між ТОВ «СК «ПОЛТАВА» та ТОВ «Полтавамонолітбуд» (підрядник), укладений договір, відповідно якого підрядник зобов`язується виконати та здати у встановлений договором термін підрядні роботи з реконструкції мототреку під футбольний стадіон (мережі каналізації) по вул. Комарова, 1 в с. Розсошенці Полтавського р-ну.

При цьому, суд зазначає, що у спірному випадку ГУ ДПС у Полтавській області не було визначено місяця, наступного за місяцем, переведення на реконструкцію об`єкта основного засобу «Нежитлова будівля, за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова 1, з якого нарахування амортизації припиняється.

Відповідач лише на підставі договорів від 11.08.2023 та від 26.09.2023 про розроблення проектів будівництва по об`єкту «Реконструкція мототреку під футбольний стадіон по вул. Комарова,1 в с. Розсошенці Полтавського р-ну» та договору від 19.02.2024 про підрядні роботи з реконструкції мототреку під футбольний стадіон (мережі каналізації) по вул. Комарова,1 в с. Розсошенці Полтавського р-ну зробив висновок про переведення об`єкта основного засобу «Нежитлова будівля, за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова 1 на реконструкцію, що є лише припущенням.

Підрядні роботи з реконструкції мототреку під футбольний стадіон (мережі каналізації) по вул. Комарова,1 в с. Розсошенці Полтавського району фактично не розпочались через відсутність дозволу на будівництво.

Як наслідок, об`єкт нерухомого майна «Нежитлова будівля, за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1, може бути використаний в господарській діяльності підприємства і наразі не знаходиться на реконструкції, а тому суд вважає помилковими висновки перевіряючих у акті перевірки про те, що зазначений об`єкт фактично не може бути використаний товариством в його господарській діяльності за своїм призначенням, оскільки реконструкція вказаної нежитлової будівлі тільки планується.

Відтак, здійснені позивачем нарахування амортизації на основний засіб - нежитлова будівля, що розташований за адресою: Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Комарова, 1, суд вважає законними та обґрунтованими.

Поряд з цим, у акті перевірки зазначено, що ТОВ «СК «Полтава» в порушення пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, неправильно визначено показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 та 2023, внаслідок неправильного визначення показника «інші витрати» Звіту про фінансові результати за формою 2-мс за рахунок включення до їх складу вартості придбання футболістів (компенсація за підготовку футболіста) на загальну суму 403169 грн, в т.ч.: 2021 319836 грн. 2023 83333 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про встановлення в ході перевірки безпідставного включення до інших витрат з придбання футболістів (трансферна вартість) на загальну суму 403 169 грн, в т.ч. по періодах: 2021 319 836 грн; 2023 83 333 грн.

Футбольний трансфер це перехід гравця з одного футбольного клубу до іншого згідно з умовами, обумовленими в контракті (договорі) між цими клубами.

В бухгалтерському обліку дані витрати віднесено до адміністративних витрат.

Проте відповідно до законодавства (Н(П)СБО) витрати на придбання футболіста не відповідають визначенню «Адміністративні витрати».

В розумінні визначення, наведеного у Додатку V «Вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності» частина Б, частина В, частина Д підпункт в) Регламенту з атестації футбольних клубів, затвердженого Виконавчим комітетом Української асоціації з футболу, придбання (реєстрація) футболіста розглядається як нематеріальний актив. Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».

З огляду на викладене за твердженням відповідача з урахуванням критеріїв визначених НП(С)БО 8 вартість придбання футболіста футбольним клубом (трансферна вартість), повинна відображатись в бухгалтерському та податковому обліку як нематеріальний актив, що амортизується.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

У відповідності з пунктом 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно пункту 9 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

9.3. Погашення одержаних позик.

9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту).

9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

9.6. Балансова вартість валюти.

За висновками суду, оплата ТОВ «СК «Полтава» компенсації за підготовку футболістів професіоналів не відноситься до платежів, які не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати.

Основним документом, що регулює статус, переходи та виплати компенсацій у професійному футболі України, є Регламент Української асоціації футболу (УАФ) зі статусу і трансферу футболістів.

Він базується на нормах міжнародної організації ФІФА і передбачає виплати школам/клубам за виховання гравців (до 23 років).

Основні положення регулювання виплат:

Компенсація за підготовку: Виплачується при першому підписанні професійного контракту та подальших переходах гравця у віці до 23 років.

Регулятор: Всі переходи та компенсації фіксуються в Базі даних УАФ (db.uaf.ua) Документ встановлює обов`язкові правила для всіх професійних клубів України.

Таким чином, згідно Регламенту, трансфер - це перехід футболіста з одного клубу до іншого. Трансферна компенсація - виплати одного клуба іншому згідно з трансферною угодою (яка відповідно до пункту 3 ст. 23 Регламенту української асоціації футболу (УАФ) зі статусу і трансферу футболістів передбачає, що трансферний контракт підписується керівниками клубу, завіряється печатками клубів та підписується футболістом-професіоналом, зазначаються всі умови трансферу).

Як слідує з матеріалів справи ТОВ «СК «ПОЛТАВА» не виплачувало трансферну компенсацію жодному клубу за футболістів Арабова, Руденка, Постернака, Васецького, оскільки не мало і не має трансферних угод щодо вищеозначених футболістів.

Вказаним футболістам-професіоналам на момент виплати за підготовку було до 23 років, що підпадає під пункт 1.3. статті 27 Регламенту української асоціації футболу (УАФ) зі статусу і трансферу футболістів.

За цих футболістів-професіоналів Арабова, Руденка, Постернака, Васецького ТОВ «СК «ПОЛТАВА» виплатило компенсацію за підготовку ТОВ «Футбольний клуб "Ворскла", у дитячо-юнацькій школі якого ці футболісти проходили навчання (пункт 1.1 та пункт 1.3 статті 27 Частини VII. КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ПІДГОТОВКУ ФУТБОЛІСТІВ І МЕХАНІЗМ СОЛІДАРНОСТІ) згідно даного Регламенту української асоціації футболу (УАФ) зі статусу і трансферу футболістів.

Виплата компенсації за підготовку футболістів підтверджується відповідними платіжними документам та підписаними актами від ТОВ «Футбольний клуб «Ворскла».

При цьому, на момент оплати компенсацій за підготовку футболістів-професіоналів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Руденка Дениса Максимовича (21.07.2021 року) діяв Регламент Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів 2018 року, що набув чинності 10 липня 2018 року, окрім пункту 4 статті 9 та пункту 12 статті 11 цього Регламенту (п.1 ст.27 вказаного Регламенту).

Згідно статті 27 Регламент у новій редакції затверджено Виконавчим комітетом ФФУ 10 липня 2018 року і набуває чинності з моменту його прийняття. Положення пункту 4 статті 9 цього Регламенту набувають чинності з 01 січня 2019 року. Положення пункту 12 статті 11 цього Регламенту набувають чинності з 01 січня 2019 року.

У відповідності з Визначеннями Регламенту Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів 2018 року трансфер - перехід футболіста з одного клубу до іншого; трансферний контракт форма угоди між клубами про трансфер; трансферна компенсація виплати згідно з трансферною угодою, що передбачають фіксовану суму трансферу та будь-які умовні виплати, пов`язані з трансфером футболіста, компенсація за підготовку виплати, здійснювані професіональними клубами за підготовку футболістів.

Згідно з пунктом 3 статті 13 Регламенту Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів 2018 року при трансфері футболіста, строк дії контракту якого не закінчився, між клубами укладається трансферний контракт, що підписується керівниками та завіряється печатками клубів. Клуб зобов`язаний при кожному трансфері футболіста письмово повідомляти про це відповідну Лігу та ФФУ.

Відповідно до п.4 ст.14 Регламенту Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів 2018 року при трансфері футболіста на правах оренди укладається трансферний контракт між клубами, який підписується керівниками, завіряється печатками клубів та підписується футболістом. У трансферному контракті необхідно зазначити всі умови трансферу. Клуб зобов`язаний при кожному трансфері футболіста на правах оренди письмово повідомляти про це відповідну Лігу та ФФУ.

Згідно зі статтею 20 Регламенту Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів 2018 року компенсація за підготовку виплачується клубу (клубам), що підготував (підготували) футболіста: 1) при підписанні футболістом його першого контракту в якості професіонала; 2) при кожному переході професіонала до закінчення сезону, в межах якого йому виповниться 23 роки. Зобов`язання щодо виплати компенсації за підготовку виникає незалежно від того, відбувається трансфер під час дії або після закінчення дії контракту футболіста. Положення про компенсацію за підготовку футболістів викладено в Додатку 1 цього Регламенту.

Згідно з п.1 ст.8 Регламенту Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів 2018 року футболісти-професіонали, тренери та інші фахівці, зараховані до штату команди, обов`язково оформляють свої трудові відносини шляхом укладання контракту в письмовій формі тільки з професіональним клубом відповідно до законодавства України про працю, вимог статутних і регламентних документів ФІФА, УЄФА, ФФУ та відповідних асоціацій.

17 травня 2019 року XXII Конгрес Федерації футболу України, який завершився в Запоріжжі, ухвалив рішення про перейменування Федерації футболу України в Українську асоціацію футболу.

На момент оплати компенсацій за підготовку футболіста-професіонала Васецького Богдана Ігоровича (26.07.2023) діяв Регламент Української асоціації футболу зі статусу і трансферу футболістів 2021 року, що набув чинності 09 серпня 2021 року, окрім п. 3 статті 2, п. 5 статті 3 Додатку № 1, п. 5 статті 2 Додатку № 2 цього Регламенту, що набули чинності з 01 січня 2022 року (п.1 та п.2 ст.34 вказаного Регламенту).

У відповідності з п.3 ст.23 Регламенту Української асоціації футболу зі статусу і трансферу футболістів 2021 року при трансфері футболіста, строк дії контракту якого не закінчився, між клубами укладається трансферний контракт, що підписується керівниками та завіряється печатками клубів. Клуб зобов`язаний при кожному трансфері футболіста письмово повідомляти про це відповідну Лігу та УАФ.

Відповідно до п.4 ст. 24 Регламенту Української асоціації футболу зі статусу і трансферу футболістів 2021 року при трансфері футболіста на правах оренди укладається трансферний контракт між клубами, який підписується керівниками, завіряється печатками клубів та підписується футболістом. У трансферному контракті необхідно зазначити всі умови трансферу. Клуб зобов`язаний при кожному трансфері футболіста на правах оренди письмово повідомляти про це відповідну Лігу та УАФ.

У відповідності зі ст.27 Регламенту Української асоціації футболу зі статусу і трансферу футболістів 2021 року компенсація за підготовку виплачується клубу (клубам), що підготував (підготували) футболіста: 1.1. при першій реєстрації футболіста за професіональний клуб в якості професіонала; 1.2. при підписанні футболістом договору на спортивну підготовку з професіональним клубом; 1.3. при кожному переході футболіста-професіонала до закінчення сезону, в межах якого йому виповниться 23 роки. Зобов`язання щодо виплати компенсації за підготовку виникає незалежно від того, відбувається трансфер під час дії або після закінчення дії контракту футболіста.

Періоди роботи футболістів-професіоналів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Руденка Дениса Максимовича, ОСОБА_4 у ТОВ «СК «Полтава» підтверджуються, зокрема, відповідними контрактами, наказами про прийом на роботу, актами про виплату компенсації за футболістів-професіоналів, рахунками на оплату компенсації за підготовку футболістів-професіоналів, угодами про припинення трудового контракту, наказами про звільнення.

Відповідно до підпункту 14.1.138. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Водночас, суд звертає увагу відповідача, що ним безпідставно ототожнене поняття придбання футболіста та виплата позивачем іншому футбольному клубу (дитячо-юнацькій школі) компенсації за підготовку футболістів-професіоналів, яким не виповнилося 23 роки. Сума коштів, яку було сплачено позивачем ТОВ «ФК «Ворскла» за спірний період і віднесено до витрат не є сумою коштів виплаченою саме за придбання вказаних футболістів і вказана сума не є вартістю такого активу, що дозволяло б віднести його згідно підпункту 14.1.138. пункту 14.1. статті 14 ПК України до основних засобів із відповідними правилами зменшення їх вартості у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік.

Акт перевірки не містить відповідних підтверджень визначення вказаних футболістів-професіоналів до основних засобів ТОВ «СК «Полтава» та не містить вартості таких основних засобів. В той час, як під час перевірки і під час розгляду справи в суді, позивачем надавалися документи в підтвердження оформлення саме трудових відносин із вказаними футболістами, зокрема контракти, накази про прийняття та про звільнення з роботи, угоди про припинення дії контрактів.

Згідно з підпунктом 138.3.3. пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України основні засоби поділяються на 16 груп.

Футболісти-професіонали обліковуються в ТОВ «СК «Полтава» як наймані працівники, з якими укладено контракт.

Футболісти не відносяться до основних засобів ТОВ «СК «Полтава», так як не є матеріальними активами, і не відносяться до жодної із 16-ти груп основних засобів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про помилковість тверджень контролюючого органу у акті перевірки про те, що ТОВ «СК ПОЛТАВА» в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 18 П (С)БО 16 «Витрати», неправильно визначило показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2021 та 2023, внаслідок неправильного визначення показника «Інші витрати» Звіту про фінансові результати за формою 2-мс.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ «СК «Полтава» не допускало порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (П(С)БО 8), затвердженого наказом Мінфіну від 18.10.1999 р. № 242, НП(С)БО 7 (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, у зв`язку із чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №00115320702 від 11.08.2025, яким товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1957479 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності винесення ППР №00115480702 від 11.08.2025, яким до товариства застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 8000 грн за неподання документів та інформації на запит контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: - подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; - подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується нормами статті 73 ПК та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі - Порядок №1245).

Згідно з приписами пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав6

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит.

За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (його заступником або уповноваженою посадовою особою) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Верховний Суд в постанові від 03.02.2022 у справі №640/19884/19 зазначив, що аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що запит контролюючого органу про надання платником податків інформації та підтверджуючих документів повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК є умовою звернення з таким запитом. Без зазначення в запиті конкретних фактів, які стали підставою для його направлення, платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження.

Вимоги, які висуваються до змісту запиту, як нормативно визначені, не підлягають розширеному тлумаченню. Однак, ці вимоги не стосуються дискреційних повноважень контролюючого органу щодо змісту та форми викладення у запиті підстав для витребування інформації.

Не зазначення у запиті про надання інформації підстав для його надіслання та інформації, яка це підтверджує, переліку інформації, яка запитується, та переліку документів, які пропонується надати, відсутність на запиті печатки контролюючого органу звільняє платника податків від обов`язку виконати запит, що прямо встановлено нормою абзацу двадцятого пункту 73.3 статті 73 ПК.

Як встановлено в ході розгляду справи, ГУ ДПС у Полтавській області листом від 23.05.2025 №16417/6/16-31-07-02-06 звернулося до ТОВ «СК «ПОЛТАВА» із запитом про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), а саме, просило з метою недопущення ризиків порушення вимог законодавства, уникнення втрат бюджету, керуючись нормами пт. 16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пунктів 1, 3 пп. 73.3.1 п. 73.3 ст.73, пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПКУ, п. 14 Порядку періодичного подання інформації органами державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, надати інформацію та завірені належним чином копії підтверджуючих документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу та суті операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) з контрагентами-покупцями та постачальниками за період листопад 2019 - квітень 2025. Зокрема, але не вичерпно: копії укладених договорів з покупцями та додатки до них (за наявності); копії укладених договорів з основними постачальниками за рахунок яких сформовано загальний обсяг податкового кредиту; копії укладених договорів з основними постачальниками самозайнятими особами (ФОП); копії регістрів обліку по бухгалтерських рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»; копії регістрів обліку по бухгалтерських рахунках 90 «Собівартість реалізації» з відповідними субрахунками, 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші витрати»; копії регістрів обліку по бухгалтерському рахунку 10 «Основні засоби» (за наявності 11 «Інші необоротні матеріальні акти», 12 «Нематеріальні активи») в розрізі субрахунків, на яких обліковуються активи підприємства; - в обов`язковому порядку інформацію просило надати з документами, які підтверджують право власності на них або право користування ними; копії регістрів обліку (амортизація) необоротних активів; копії регістрів обліку по бухгалтерському рахунку 31 «Рахунки в банках». А також просило надати ґрунтовне пояснення причин, що зумовили збиткову діяльність ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ПОЛТАВА» /том 1 а.с. 139 зі звороту, 140/.

Дослідивши зміст вказаного запиту суд погоджується з доводами позивача про те, що у запиті ГУ ДПС у Полтавській області не зазначило обґрунтовані підстави щодо наявності порушення податкового законодавства з боку ТОВ «СК «Полтава», або взаємовідносин з платниками, що мають ознаки ризиковості чи фіктивності, або участі у схемах ухилення від оподаткування. Також у запиті відсутнє посилання й на конкретний період, податкове зобов`язання, вид перевірки чи факт виявленого порушення.

Тобто запит податкового органу, що охоплює період діяльності підприємства понад п`ять років без належного обґрунтування та без конкретизації періодів, типів господарських операцій або контрагентів, на переконання суду не відповідає вимогам законодавства.

Як наслідок суд вважає, що товариство правомірно у відповідь на запит направило лист від 02.06.2025 вих.№15/02/06/25, в якому повідомило контролюючий орган про оформлення запиту з порушенням вимог чинного законодавства, підтвердивши, при цьому, що у разі надходження належним чином оформленого запиту, що відповідатиме вимогам ПКУ, ТОВ «СК «ПОЛТАВА» розгляне його в установленому порядку /том 1 а.с. 141/.

Також суд зауважує, що в ході проведеної перевірки жодних порушень в частині взаємовідносин позивача з його контрагентами встановлено не було та у акті перевірки не зафіксовано.

За приписами статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, оскільки обов`язковою передумовою для направлення запиту контролюючого органу є оформлення його у відповідності до вимог статті 73 ПК України, а також зважаючи на те, що податковий орган повинен уникати надсилання запитів, обґрунтованих припущеннями, неперевіреними фактами та не конкретними обставинами, суд доходить висновку як про відсутність у позивача обов`язку надавати відповідь на такий запит, так і про протиправність застосування податковим органом до товариства штрафних (фінансових) санкцій за ненадання документів на такий запит.

У зв`язку із цим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області №00115480702 від 11.08.2025, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8000,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «СК «Полтава».

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду з цим позовом сплатив судовий збір у розмірі 24224 грн.

Отже, сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області.

Поряд з цим, у позовній заяві заявлено також вимоги про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката Сліпченка Ю.А. у розмірі 20000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу вказаних вище витрат суд виходить з наступного.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження понесених позивачем у цій справі витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копії: договору про надання правової допомоги від 18.11.2025 б/н; ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1354719; акту приймання-передачі правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 03.12.2025 /том 1 а.с. 108-109, 118/.

У пунктах 5.1, 5.2 договору про надання правової допомоги КЛІЄНТ сплачує на поточний рахунок АДВОКАТСЬКОГО БЮРО гонорар відповідно до кількості витраченого АДВОКАТОМ часу на ведення справи виходячи із ставки у розмірі 2000 грн за годину роботи АДВОКАТА, однак загальний розмір гонорару не буде перевищувати 20000 грн. за проведення консультацій, підготування процесуальних документів (у тому числі вивчення документів, аналіз нормативно-правових актів, аналіз судової практики, визначення правих позицій, складання позовної заяви) та представництво КЛІЄНТА у суді.

КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО гонорар на підставі цього договору та акту приймання-передачі робіт на протязі трьох робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі робіт.

Згідно Акту приймання-передачі правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 18.11.2025 року, який складено та підписано сторонами такого договору 03.12.2025 року, ТОВ «СК «Полтава» приймає, а ПП «Адвокатське бюро Юрія Сліпченка» передає надання правової допомоги: підготовка позовної заяви ТОВ «СК «Полтава» до ГУ ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень ГУ ДПС в Полтавській області №00115380702 від 11.08.2025, №00174600701 від 14.11.2025, №00115480702 від 11.08.2025, №00115320702 від 11.08.2025 10 годин. Загальна вартість правової допомоги за договором про правової допомоги від 18.11.2025 року 20000,00 грн (2000,00 грн за 1 годину роботи адвоката) /а.с.109 т.1/.

Згідно платіжної інструкції №891 від 04.12.2025 року ТОВ «СК «Полтава» сплатило на користь ПП «Адвокатське бюро Юрія Сліпченка» 20000,00 грн за послуги згідно договору про надання правової допомоги від 18.11.2025 /а.с. 109зворот, т.1/.

Статтею 19 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Досліджуючи питання співмірності суми понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд також звертає увагу на те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.08.2020 у справі №520/2915/19 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Своєю чергою, суд враховує, що юридичний спір між сторонами справи, що розглядається, не характеризувався наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до його розгляду.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Виходячи з вищеописаних обставин справи, суд, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 5000,00 грн, які належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб Полтава (вул. Панянка, 26, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43340031) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00115380702 від 11.08.2025, №00174600701 від 14.11.2025, №00115480702 від 11.08.2025, №00115320702 від 11.08.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб Полтава витрати зі сплати судового збору у сумі 24224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Повне рішення складено 13.08.2026.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський