Рішення № 138960234, 12.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10729/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОРЗ ПАРТС Україна (вул. Предславинська,буд.34, м.Київ, 03150)до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,21-А. м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА до Одеської митниці, за результатом якого позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000058/2 від 02.03.2026;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2026/000071 від 02.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення ввезених товарів до Одеської митниці було надано митну декларацію №226UA500580002259U7. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000061/2від 02.03.2026. Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України. Позивач вважає прийняте відповідачем рішення протиправним, оскільки з наданих документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару та відсутні будь-які суперечності та неповнота в наданих документах, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару, а відповідач формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими.

Позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. Вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження позивачем числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, тоді як позивачем надано всі обов`язково необхідні документи, визначені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, зазначає час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №26UA500580002259U7 від 02.03.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № № UA500580/2026/000058/2 від 02.03.2026.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Тому, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500580/2026/000058/2 від 02.03.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000071 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 02.06.2025 між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» як покупцем та компанією AlltagundGeratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару № AUG-27M/020625.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №26UA500580002259U7 від 02.03.2026, відповідно до якої за умовами поставки DPU на митну територію України надійшли товари ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА», а саме:

- товар № 1 - Вироби з вулканізованої гуми, крім твердої: ущільнювачі. Гумовий ущільнювач для розпашної душової кабіни -1шт.Торговельна марка : MIXXUS PREMIUM Країна виробництва : CNВиробник : A&H TRADING CO.,LTD

- товар № 2 Вироби із скла. Душова перегородка скляна -302шт. Душова кабіна скляна без піддону -170шт. Двері для душової кабіни, скляні-169шт.Торговельна марка : MIXXUS PREMIUMКраїна виробництва : CN Виробник : A&H TRADING CO.,LT

- товар № 3 Ролики з недорогоцінних металів.Ролики для дверей душової кабіни-480шт.Торговельна марка : MIXXUS PREMIUM Країна виробництва : CN Виробник : A&H TRADING CO.,LTD

- товар № 4 - Фурнітура з недорогоцінних металів для використання у будівлях. Комплект фурнітури для душової кабіни -40набір.Торговельна марка : MIXXUS PREMIUM Країна виробництва : CN Виробник : A&H TRADING CO.,LTD.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи:

пакувальний лист (PackingList) № 342/02/2026 від 10.02.2026;

рахунок фактура (інвойс) (CommercialInvoice) № 342/02/2026 від 10.02.2026;

коносамент (BillofLading) № UTRUST25121865 від 21.12.2025;

автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) № 54800 від 25.02.2026;

декларація про походження товару (Declarationoforigin)

інвойс № 342/02/2026 від 10.02.2026;

статус особи, яка подає митну декларацію № 2;

договір поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

специфікація № 54800 від 10.02.2026 до договору поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025; m

засвідчена належним чином копія додаткової угоди № 1 від 04.08.2025 до договору поставки № AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

засвідчена чином копія додаткової угоди № 2 від 06.10.2025 до договору поставки №AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

засвідчена чином копія додаткової угоди № 3 від 05.01.2026 до договору поставки №AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

засвідчена чином копія додаткової угоди № 4 від 18.02.2026 до договору поставки №AUG-27M/020625 від 02.06.2025;

договір про надання послуг митного брокера № 3К/В-4 від 27.05.2022

На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані прайс-листи б/н від 17.02.2026, експертне дослідження № 104/26 від 19.02.2026, експортні декларації №420020251114893209 від 14.11.2025 та комерційна пропозиція продавця (підтверджується листом №54106-54108/1 від 03.03.2026).

02 березня 2026 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000058/2, яке обґрунтовано наступним:

Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів (графа 2 ЕМД) - DoneSwitzerland AG (Швейцарія), вантажовідправник A& HANGZHOU EBATH HOUSEHOLD PRODUCTS CO., LTD (Китай), заявлений виробник A&H TRADING CO.,LTD (Китай), заявлена торгівельна марка MIXXUS PREMIUM.

У графі 44 ЕМД декларантом подані основні документи, які підтверджують митну вартість (ч.2 статті 53 МКУ): контракт AUG 27M/020625 від 02.06.2025 та додаткова угода № 54800 від 10.02.2026, інвойс від 10.02.2026 № 342/02/2026. Згідно умов преамбули та предмету зовнішньоекономічного контракту AUG-27M/020625 від 02.06.2025 AlltagundGeratetechnik AG (Швейцарія) - Продавець заключає договір з Покупцем ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА". Цим же Продавцем AlltagundGeratetechnik AG видано пакувальний лист 342/02/2026 від 10.02.2026, та відомості про нього наявні у CMR. Інші контрагенти відсутні у товарно-супровідних документах.

Але, у графі 2 ЕМД від 02.03.2026 № 26UA500580002259U7 декларантом заявлені відомості про іншого Продавця товарів - DoneSwitzerland AG (Швейцарія), яке зареєстроване за іншою юридичною адресою із банківськими реквізитами. Згідно додаткової угоди №4 Продавцем змінено назву. Але, датована Дод.угода №4 -18.02.2026 тобто після факту Продажу оцінюваної партії товарів за ЕМД, а саме 10.02.2026 (дата специфікації та інвойсу).

Відповідно до пункту 1.1 контракту AUG-27M/020625 від 02.06.2025 «Предмет Договору» Продавець AlltagundGeratetechnik AG зобов`язується передати Покупцеві ТОВ "МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА" Товар, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар та сплатити Продавцю його обумовлену грошову суму.

Перелік товарів зазначені пункту 1.1 контракту №AUG-27M/020625 від 02.06.2025 «Предмет Договору»: турбіни гідравлічні, двигуни реактивні, зубчасті механізми та зубчасті передачі, генератори, інвертори, акумулятори, сонячні панелі та інше електричне обладнання та запчастини до нього, електро-генераторне обладнання, обладнання для вітро- та сонячної генерації не відповідають асортименту та відомостям графи 31 товарів №1 заявлених за ЕМД від 02.03.2026 № 26UA500580002259U7: гумовий ущільнювач для розпашної душової кабіни, вироби із скла (душова перегородка скляна, душова кабіна скляна, двері для душової кабіни), ролики для дверей душової кабіни, комплект фурнітури для душової кабіни. Зазначене свідчить про заявлення недостовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що містяться в основних документах що підтверджують митну вартість (п.2 ч.2 статті 52 та п.2 ч.2 ст.53 Митного кодексу України далі МКУ).

Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту 06.02.2026 детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації № 54800 від 10.02.2026, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик (наприклад, матеріал виготовлення заявлених товарів: «душова перегородка скляна, (матеріал-скло) -302шт/ вагою 11925 кг. Душова кабіна скляна без піддону (матеріал-скло) -170шт./вагою 9280 кг. Двері для душової кабіни, скляні (матеріал-скло)- 169шт./ вагою 4650 кг.). Згідно відкритих джерел інформації мережі Інтернет, зазначені товари можуть бути по матеріалу виготовлення з комбінованих матеріалів.

Жодний з цих параметрів не заявлено у товарно-супровідних документах.

Зазначене свідчить про недостовірність декларування відомостей про товар, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині обов`язку декларанта подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а також частини 21 статті 58 МКУ. Використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Зазначене унеможливлює реалізувати право митного органу, під час контролю заявленої декларантом митної вартості, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості згідно вимог п.1 ч.5 ст. 54 Кодексу.

Згідно ч.8 статті 264 Кодексу з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

У графі 31 ЕМД декларантом зазначені наступні відомості щодо виробника та торгівельної марки: товар №1: A&H TRADING CO., LTD, ТМ MIXXUS PREMIUM.

При цьому жодний основний комерційний документ згідно ч.2 статті 53 МКУ: контракт, додаток до контракту, інвойс не містить відомості про заявленого виробника та торгівельну марку, які безпосередньо впливають на заявлену митну вартість товарів. Передбачені п.3.3 Договору якісні документи, що можуть містити відомості про якісні характеристики товарів (сертифікат якості, паспорт безпеки), в т.ч. видані виробниками або містити відомості про заявлених виробників та торгівельні марки не подавались декларантом до митного оформлення. Сертифікат про походження товарів та/або декларація про походження з відповідними відомостями також не подано декларантом до митного оформлення.

Згідно наданих документів Продавцем AlltagundGeratetechnik AG (Швейцарія здійснено продаж оцінюваних товарів - 10 лютого 2026 року шляхом укладання Додаткової угоди до контракту № 54800 та підписання продавцем комерційного рахунку № 342/02/2026. Але, на цей момент оцінювана партія товарів вже була відправлена 21 грудня 2025 року з порту Нінгбо (Китай) китайською компанією вантажовідправником AHANGZHOU EBATH HOUSEHOLD PRODUCTS CO., LTD по маршруту Нінгбо (Китай) Констанца (Румунія) із відбуттям з порту Китаю. На цей момент операції з фактичного продажу оцінюваних товарів не відбулось, що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товарно-супровідних документів. Або наявність інших договорів, домовленостей, які не надані до митного оформлення.

Крім цього, наявний запис Freightprepaid щодо оплати фрахту, але його здійснив заявлений вантажовідправник AHANGZHOU EBATH HOUSEHOLD PRODUCTS CO., LTD, а не Продавець як того вимагають заявлені умови поставки згідно Інкотермс DPU Киів. Зазначить про фіктивність зовнішньоекономічного контракту з метою виведення валютних коштів на офшорні рахунки фірм посередників.

Відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення.

Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає Продавець доставляє товар у зазначене місце призначення м.Київ та розвантажує його. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо місця знаходження відправника ZHEJIANG (Китай), але при цьому зазначено маршрут слідування товару NINGBO (Китай) Constanta (Румунія). Також, в наданій CMR № 54802 наявні відомості про перевантаження товару у морському контейнері MSKU1448361 на автомобільний транспорт BH2577PT / BH0778XG та подальше транспортування з румунського порту Constanta через п/пОрлівка до м. Одеси, а далі до місця вивантаження м. Харків, що відрізняється від зазначених умов поставки, українською транспортною кампанією " РИБАКОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ" (3164211853, м.Одеса). Також слід відмітити, що з огляду на маршрут транспортування товару (NINGBO (Китай) - Constanta, Romania Одеса, Україна-Харків, Україна), експедитором в порту Constanta здійснені послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару, пов`язану з його транспортуванням. Разом з тим, документальне підтвердження зазначених послуг на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України не включено декларантом.

Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами та позбавляють митні органи здійснити їх перевірку та обчислення. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості. Таким чином, Декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст.335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно умов пункту 4 Специфікації № 54800 від 10.02.2026 Оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару. Враховуючи, що отримання українським перевізником товару згідно ЦМР в порту Константа 25 лютого 2026 року заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена. Згідно умов Специфікації № 54800 від 10.02.2026, вказані банківські реквізити для оплати оцінюваного товару. Але враховуючи, додаткову угоду №4 про зміну Продавця, не зрозуміло на чиї рахунки буде здійснено оплата за товар. Що в свою чергу ще раз підтверджує фіктивність заявленої зовнішньоекономічної операції.

Окрім цього, митну декларацію країни відправлення із відомостями щодо вартості, асортименту товарів, вагових характеристик, їх кількості, умов поставки, даних щодо відправника, отримувача, реквізитів договору (інвойсу), коносаменту, що документально підтверджують факт експорту товарів декларантом не подано до митного оформлення при наявності в пакеті документів зазначеного документу.

02 березня 2026 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2026/000071, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Позивач не погоджуючись з таким рішеннями звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Відповідно до ст.543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п.23, 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості №UA500580/2025/000133/1 від 03.09.2025 року, зазначено, що його прийнято у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо зазначення декларантом у графі 2 ЕМД від 02.03.2026 №26UA500580002259U7 відомостей про іншого Продавця товарів - DoneSwitzerland AG (Швейцарія), яке зареєстроване за іншою юридичною адресою, позивач зазначив, що зміна назви не є зміною сторони договору, оскільки юридична особа залишається тією ж самою особою з тим самим реєстраційним номером, правами та обов`язками. Відповідно до норм корпоративного та договірного права, зміна найменування юридичної особи не потребує укладення нового договору і не припиняє прав та обов`язків за вже укладеними правочинами. Факт оформлення додаткової угоди після дати специфікації та інвойсу не впливає на дійсність господарської операції, оскільки зміна найменування лише підтверджує актуалізацію реквізитів сторони.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що зміна юридичної адреси у компанії-постачальника в серпні 2025 р., не вказує на зміну сторони договору, а лише актуалізує змінені дані про того ж самого постачальника. Таким чином, даний аргумент митниці не спростовує факту укладення контракту та не впливає на числові значення складових митної вартості відповідно до ст. 52 58 МКУ.

Щодо відсутності у специфікації №54800 від 10.02.2026 інформації щодовиробника, торговельної марки, якісних характеристик (наприклад, матеріал виготовлення заявлених товарів: «душова перегородка скляна, (матеріал-скло) -302шт/ вагою 11925 кг. Душова кабіна скляна без піддону (матеріал-скло) -170шт./вагою 9280 кг. Двері для душової кабіни, скляні (матеріал-скло)- 169шт./ вагою 4650 кг.), оскільки зазначені товари можуть бути по матеріалу виготовлення з комбінованих матеріалів, позивач зазначив, що формулювання предмета укладеного договору має узагальнений характер і визначає орієнтовні категорії товарів, що можуть постачатися в межах співпраці, тоді як конкретний асортимент кожної поставки деталізується у специфікаціях/інвойсах. У п. 1.1. договору після визначення товарів до поставки також зазначено, що сторони можуть домовитись про постачання інших категорій товарів за цим Договором.

Суд зазначає, що наявність у розділі Предмет договору переліку категорій, який не співпадає з конкретною партією, не свідчить про недостовірність митної вартості, оскільки конкретна партія визначена у специфікації/інвойсі і відображена у декларації, як і передбачено основним договором. Ключовим являється те, що комерційні документи на партію (інвойс, пакувальний лист, специфікація) дозволяють однозначно визначити товар і ціну. Таким чином, посилання митниці на невідповідність предмета як на підставу відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості є формальним і не доводить ні розбіжностей у числових значеннях, ні неможливості обчислення митної вартості.

Щодо контракту, додатку до контракту, інвойсу, які не містить відомості про заявленого виробника та торгівельну марку, які безпосередньо впливають на заявлену митну вартість товарів, заявлених умови поставки, які документально не підтверджуються поданими до митного оформлення транспортними документами та позбавляють митні органи здійснити їх перевірку та обчислення, позивач зазначив, що Специфікація № 54800 від 10.02.2026 відповідно до умов контракту № AUG 27M/020625 від 02.02.2025 р. є документом, який фіксує найменування товару, кількість, ціну, строки та інші умови поставки, і в той же час не є єдиними документом, на підставі яких здійснюється ідентифікація товару чи встановлюється його виробник/торговельна марка. Відповідні відомості можуть підтверджуватися сукупністю документів, у тому числі даними, зазначеними у МД № 26UA500580002259U7 (графа 31), пакувальному листі № 342/02/2026 від 10.02.2026 року, а також іншими товарно-супровідними документами. Пункт 1.4 договору № AUG-27M/020625 від 02.06.2025 року не містить вимог зазначення у специфікації інформації щодо виробників, торгівельних марок, якісних характеристик і артикулів. Відповідні відомості про торгову марку, країни виробництва та виробника вказані у графі 32 МД 26UA500580002259U7. Також, опис товару (відомості про виробника, торговельну марку, країну походження товару) зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації (графа 44 МД № МД 26UA500580002259U7). Суд зазначає, даний аргумент митниці не свідчить про недостовірність відомостей та не є підставою для невизнання митної вартості за ціною договору.

Щодо відсутності у контракті, додатку до контракту, інвойсі відомостей про заявленого виробника та торгівельну марку позивач зазначив, що відомості про виробника, ТМ містяться у пакувальному листі, інвойсі, коносаменті. Зазначення у графі 31 МД відомостей про виробника, торговельну марку не створює обов`язку дублювання таких даних у кожному комерційному документі, поданому відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, якщо числові значення митної вартості підтверджені контрактом, специфікацією та інвойсом.

Суд зазначає, що МКУ не встановлено вимоги обов`язкового зазначення виробника та торговельної марки у всіх первинних документах як умови визнання митної вартості за методом ціни договору.

Щодо продажу оцінюваних товарів - 10 лютого 2026 року, а відправлення 21 грудня 2026 року, позивач зазначив, що факт відвантаження товару 01.01.2026 року до дати оформлення додаткової угоди та інвойсу не свідчить про недостовірність зовнішньоекономічної операції. Законодавство України та міжнародна комерційна практика не забороняють оформлення специфікацій, інвойсів чи оформлення остаточних розрахункових документів після фактичного відвантаження товару, якщо такі дії здійснюються в межах рамкового контракту. Договір поставки № AUG-27M/020625 являється діючим довгостроковим договором, а специфікація і інвойс конкретизують окрему партію товару. Відвантаження товару може здійснюватися в межах виконання рамкового договору до оформлення фіналізуючих документів, що не суперечить принципу свободи договору та звичайній торговельній практиці.

Щодо запису Freightprepaid та оплати фрахту вантажовідправником, позивачі зазначили, що умови Incoterms регулюють розподіл витрат і ризиків між продавцем і покупцем, але не визначають технічну особу, яка безпосередньо здійснює оплату перевізнику. Оплата фрахту вантажовідправником не виключає того факту, що відповідна оплата здійснена в інтересах продавця або компенсована в межах взаєморозрахунків сторін. Incoterms не вимагають, щоб саме продавець фізично перераховував кошти перевізнику - важливим є розподіл економічного навантаження, а не суб`єкт платіжної операції.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що відповідно до ст. 58 МКУ митна вартість визначається за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, якщо відсутні докази її недостовірності. Припущення щодо невідповідності умов поставки фактичним обставинам без встановлення впливу на числові значення складових митної вартості не можуть бути правовою підставою для невизнання вартості операції. Зазначені обставини не доводять недостовірність ціни, що підлягає сплаті, та не є підставою для відмови у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору. Митний орган не навів жодного доказу існування іншого контракту або зміни сторони операції.

Щодо невідповідність умов поставки DPU Київ фактичному маршрутутранспортування, позивач зазначив, що зазначене не є підставою для невизнання митної вартості за ціною договору. Відповідно до правил Incoterms 2020, умова поставки DPU (DeliveredatPlaceUnloaded) означає, що продавець несе витрати та ризики доставки товару до погодженого місця призначення та забезпечує його розвантаження у цьому місці. При цьому правила Incoterms не регулюють спосіб транспортування товару, кількість перевантажень, зміну суден або використання різних видів транспорту, оскільки це є звичайною практикою міжнародної логістики. У міжнародних контейнерних перевезеннях перевантаження контейнерів у транзитних портах та заміна суден є стандартною логістичною операцією (transshipment) і не впливає на зміст комерційної операції між продавцем і покупцем. Відповідно, наявність у транспортних документах різних суден або маршрутів перевезення лише підтверджує особливості організації морського перевезення перевізником або експедитором і не свідчить про наявність додаткових витрат, які повинні бути включені до митної вартості. Крім того, за умовами поставки DPU Київ всі витрати на транспортування, перевантаження, портове обслуговування та інші логістичні операції до місця призначення несе продавець та вони вже включені у вартість товару. У зв`язку з цим покупець не здійснює оплату таких послуг і відповідно не має документів щодо вартості таких операцій.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, до митної вартості додаються лише ті витрати на транспортування, навантаження або інші послуги, які не були включені до ціни товару та фактично сплачуються покупцем. У даному випадку такі витрати покупцем не здійснювались і тому підстав для їх додавання до митної вартості не існує. Зазначені митницею обставини щодо маршруту перевезення, зміни суден або перевантаження контейнерів є лише технічними аспектами міжнародного транспортування та не впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо витрат на страхування товарів, позивач зазначив, що умовами договору не

передбачено вимоги про страхування товару, а узгоджені умови поставки DPU покладають відповідний обов`язок на продавця.

Суд зазначає, що згідно із п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося, а тому доводи митниці у цій частині є безпідставними, оскільки страхування товару, який постачається на умовах DPU не є обов`язковим.

Щодо посилання митного органу на те що у висновку експертного дослідження від 26.02.2026 № 132/26 зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника

Позивач заперечуючи проти цього вказує, що експертний висновок у відповідних випадках зазвичай подається як додатковий доказ обґрунтованості заявленої ціни та орієнтир рівня ринку, але митна вартість за першим методом визначається не ринковими цінами з інтернету, а саме ціною конкретної угоди між сторонами. Тому навіть якщо митниця критикує добір порівняльних позицій, це не спростовує ціну за інвойсом. Крім того, порівняння може здійснюватися і без ідентичної ТМ, за умови співставності характеристик, сегмента, матеріалу, призначення і умов поставки; зауваження митниці є оціночними, але не містить конкретного розрахунку, який показує завищення/заниження або неможливість обчислення заявленої ціни. Як вбачається з дослідження, експерту поставлене наступне запитання: визначить вартість товару - сантехнічні вироби, умови поставки DPU KYIV, виробник A&H TRADING CO.,LTD, країна походження Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG-27М/020625 від 02.06.2025 року, інвойсу № 342/02/2026 від 10.02.2026 року, пакувального листа №342/02/2026 від 10.02.2026 року, CMR № 54800 від 25.02.2026 року (тобто експертне дослідження проведений відповідно до поданих митниці документів). Висновок експертного дослідження № 132/26 від 26.02.2026 року проведено щодо товару торговельної марки: MIXXUS PREMIUM характеристик на аналогічний товар. При цьому, в скрінах експертного дослідження зазначено найменування виробника та ідентифікуючі ознаки товару.

Суд зазначає, що експертом зазначено, які джерела та дані використовувались при підготовці дослідження, а отже, жодних неузгодженостей в цій частині також немає.

Щодо неподання митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ вона не належить до обов`язкових документів для підтвердження митної вартості за методом ціни договору, а подається лише за наявності або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів, підтверджених належними доказами. Наявність такого документа у пакеті матеріалів не створює обов`язку його подання, якщо митним органом не доведено, що відсутність цього документа унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості.

Щодо експортної декларації без перекладу українською мовою. Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення не належить до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такий документ може подаватися декларантом лише як додатковий інформаційний документ за наявності. Відповідно, можливі неточності або відмінності у відомостях, що містяться у такому документі, самі по собі не можуть впливати на визначення митної вартості товару. Суд зазначає, вимога щодо перекладу документів, передбачена статтею 254 МКУ, застосовується лише у випадку, коли митний орган обґрунтовано вважає, що відомості, викладені у документі іноземною мовою, є необхідними для перевірки даних, зазначених у митній декларації. У разі потреби митний орган має право витребувати переклад такого документа.

Сам факт подання документа без перекладу не свідчить про недостовірність відомостей щодо митної вартості товару.

Щодо експортної декларації позивач зазначив, що зовнішньоекономічний контракт №AUG-27M/020625 від 02.06.2025 був укладений з компанією AlltagundGeratetechnik AG (Швейцарія). У подальшому сторони уклали додаткову угоду №4 від 18.02.2026, відповідно до якої змінено найменування продавця на DoneSwitzerland AG. Така зміна є звичайною корпоративною зміною найменування юридичної особи та не свідчить про зміну сторони договору або появу інших посередників у зовнішньоекономічній операції. Зазначена обставина пояснює наявність у раніше оформлених документах, зокрема у митній декларації країни експорту від 21.12.2025, попереднього найменування компанії - AlltagundGeratetechnik AG. При цьому правонаступництво, безперервність діяльності компанії підтверджуються відповідною додатковою угодою до контракту. Слід також враховувати, що експортна митна декларація країни відправлення не належить до переліку основних документів, що підтверджують митну вартість товару, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, і подається виключно як додатковий інформаційний документ. Тому відмінності у зазначенні найменування продавця у такому документі не можуть бути підставою для висновку про недостовірність митної вартості товару.

Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і зазначає, що наявність у різних документах попереднього та нового найменування продавця обумовлена зміною найменування юридичної особи та не свідчить про наявність інших домовленостей або посередників у зовнішньоекономічній операції.

Щодо експертного висновку, який не містить який саме метод оцінки дослідження

використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних, позивач зазначив, що експертне дослідження подано як додатковий доказ з метою підтвердження рівня цін, а не в якості основного документа визначення митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).

Як встановлено судом, позивач подав такий висновок за власним бажанням на підтвердження митної вартості товару, але наявність такого висновку не є визначальною при встановленні митної вартості. За відсутності доведеного заниження ціни чи невідповідності заявлених числових значень складових митної вартості вимогам закону, формальні зауваження до структури експертного висновку не можуть бути самостійною правовою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані разом з митними деклараціями документи у своїй сукупності є достатніми для перевірки митної вартості визначеної відповідно до ціни контракту.

Наведені у рішеннях митного органу застереження, не є такими, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за основним методом, оскільки використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірними, тобто наявні всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а тому не можуть застосовуватись другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Таким чином зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст.ст.189,190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000058/2 від 02.03.2026; картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000071 від 02.03.2026.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості від 02 березня 2026 року №UA500580/2026/000058/2 підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд також вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 2839,20грн.

З приводу клопотання відповідача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін суд зазначає, що відповідно до ч.1-3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч.3 ст.257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що справу за позовом можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, малозначним, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078) про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОРЗ ПАРТС Україна (вул.Предславинська,буд.34, м.Київ, 03150)до Одеської митниці (вул.Івана та Юрія Лип,21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000058/2 від 02.03.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2026/000071 від 02.03.2026.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОРЗ ПАРТС Україна (вул.Предславинська,буд.34, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44306976) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2839,20 (дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко