Рішення № 138960202, 12.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37024/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України у Київській області, щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 трудового стажу за період з 09.08.1984 по 19.06.2000, а саме: у Ставківському сільпо та у Розквітівському сільпо Березівської районної спілки споживчих товариств з 09.08.1984 по 19.06.2000;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 08.10.2025, зарахувавши до страхового стажу: період роботи з 09.08.1984 по 19.06.2000 на посаді товарознавця та завторга Ставківського та Розквітівського сільпо;

- встановити факт належності ОСОБА_1 архівної довідки № 01-46-349 від 30.05.2025, виданої начальником відділу трудового архіву виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області Вікторією Сюзєвою.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 08.10.2025 звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління пенсійного фонду України у Київській області № 155050005629 від 15.10.2025 їй відмовлено у зв`язку з недостатністю страхового стажу - зараховано лише 17 років 4 місяці 7 днів замість необхідних 32 років. Підставою для незарахування періоду роботи з 09.08.1984 по 19.06.2000 у Ставківському та Розквітівському сільпо слугували розбіжності між назвою організації при прийнятті на роботу та на печатці про звільнення, а також розбіжності в написанні по батькові та прізвища в архівній довідці № 01-46-349 від 30.05.2025. Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки основними документами для підтвердження стажу є трудова книжка та архівна довідка, за належність та правильність заповнення яких працівник не несе відповідальності.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що позивачці правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного 32-річного страхового стажу. Зокрема, обчислений страховий стаж становить лише 17 років 4 місяці 7 днів, оскільки до нього не зараховано період роботи за трудовою книжкою з 09.08.1984 по 14.01.1992, через невідповідність назви організації при прийнятті та на печатці про звільнення, а також відсутність довідки про перейменування, а надана архівна довідка містить розбіжності в написанні по батькові та не містить запису про звільнення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачка звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою від 08.10.2025 про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 15.10.2025 № 155050005629 позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю страхового стажу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини другої ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Пунктом 2.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), визначено, що до заяви про призначання пенсії додаються документи, перелічені в підпунктах 1 - 4 пункту 2.1 цього розділу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 для призначення пенсії надаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі постанова КМУ № 637).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), ст. 48 Кодексу законів про працю України, п. 1 Постанови КМУ № 637 та п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція № 58), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для незарахування спірного періоду роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 з 09.08.1984 по 14.01.1992 стало те, що назва організації при прийнятті на роботу не відповідає назві організації на печатці, якою завірено запис про звільнення, а в наданій архівній довідці від 30.05.2025 № 01-46-349 по батькові позивачки зазначено, як « ОСОБА_2 » (за замість « ОСОБА_3 ») та відсутній запис про звільнення.

З цього приводу суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У той же час, як стверджує позивачка, певні недоліки в заповненні трудової книжки, а саме невідповідність назви організації при прийнятті на роботу назві організації на печатці, якою завірено запис про звільнення, не можуть слугувати беззаперечною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до страхового стажу.

Позивачка вказує, що обов`язок ведення трудових книжок покладено на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити працівника права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу. Вона також посилається на правову позицію Верховного Суду, згідно з якою формальні неточності не можуть бути підставою для неврахування стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці.

Викладене свідчить про безпідставність незарахування пенсійним органом вказаних вище періодів роботи до страхового стажу позивачки.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а звернув увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Окрім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Вказану позицію сформував Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

З огляду на викладене, суд вважає, що спірний період роботи з 09.08.1984 по 14.01.1992 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 має бути зарахований до страхового стажу позивачки.

Щодо встановлення факту належності позивачці архівної довідки № 01-46-349 від 30.05.2025, виданої начальником відділу трудового архіву виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області Вікторією Сюзєвою, суд зазначає наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці чи у довідці.

Невідповідність у довідці по батькові паспортним даним позивачки не може бути підставою для виключення таких періодів з трудового стажу позивачки, що дає їй право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві (організації), та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (організації) не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист, щодо вирішення питань надання пенсії.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладених у постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 26.06.2019 у справі № 607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У архівній довідці від 30.05.2025 № 01-46-349 та у паспорті позивачки дійсно мають місце розбіжності в написанні по батькові « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 », проте наявність цих розбіжностей ніяким чином не впливає на можливість зарахувати спірний період до страхового стажу. Мова йде про одну й ту ж особу, а формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідачем не враховано, що не усі недоліки можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, архівній довідці.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до страхового стажу ОСОБА_1 підлягає зарахуванню період її роботи з 09.08.1984 по 19.06.2000 на підставі даних архівної довідки від 30.05.2025 № 01-46-349, виданої відділом трудового архіву виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області, оскільки такий відповідає архівній довідці, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності якої не встановлено, а тому її належить розглядати, як належний та допустимий доказ у справі, а вказані відповідачем недоліки у архівній довідці та трудовій книжці, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення трудової книжки та іншої документації покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що належним способом захисту є задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 15.10.2025 № 155050005629 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 08.10.2025 про призначення пенсії за віком, врахувавши до страхового стажу період роботи з 09.08.1984 по 19.06.2000 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 на посаді товарознавця та завторга Ставківського та Розквітівського сільпо та на підставі архівної довідки від 30.05.2025 № 01-46-349, та вирішити питання призначення і виплати їй пенсії за віком.

У відповідності до вимог частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки сплачений нею судовий збір.

Суд звертає увагу, що позивачкою надміру сплачено судовий збір у сумі 485,8 грн.

За приписами пункту першого частини першої ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При цьому питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 485,8 грн може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 72, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; ЄДРПОУ: 22933548) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 15.10.2025 № 155050005629 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 08.10.2025 про призначення пенсії за віком, врахувавши до страхового стажу період роботи з 09.08.1984 по 19.06.2000 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 на посаді товарознавця та завторга Ставківського та Розквітівського сільпо та на підставі архівної довідки від 30.05.2025 № 01-46-349, та вирішити питання призначення і виплати їй пенсії за віком.

Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331,2 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.08.2026.

Суддя Олександр ХУРСА