Рішення № 138959843, 13.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 рокусправа № 380/8282/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №UA20900020269 від 06.01.2026 року, винесене Львівською митницею щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- стягнути з Відповідача понесені судові витрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у справі.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що правове регулювання, встановлене підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, прямо передбачає звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів у митному режимі імпорту для платників єдиного податку третьої групи, які обрали ставку 2 відсотки від доходу на період дії воєнного стану. При цьому жодних обмежень щодо застосування такої пільги до Позивача матеріалами справи не встановлено. Таким чином, матеріалами справи підтверджується правомірність використання Позивачем пільги зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість за кодом « 224» при здійсненні митного оформлення товарів, а отже, висновки контролюючого органу про порушення податкового законодавства є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позов не визнав. Зазначив, що у позовній заяві представник позивача зазначає: «Відповідно до витягу №18337 з реєстру платників єдиного податку Позивач з 12.04.2022 року обрав спрощену систему оподаткування 3 група 2 відсотки від доходу. Отже, позивач мав право скористатися пільгою». Однак, в даному випадку лише наявність відповідної системи оподаткування не є безумовною підставою для застосування пільги, оскільки ввезений товар за МД від 26.05.2022 №UA305240/2022/001580 попадає під дію Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.05.2016 №СП-356/2016/4411-05 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту». Такий факт не заперечується позивачем, ба більше, під час митного оформлення позивачем за митною декларацією від 26.05.2022 №UA305240/2022/001580 було сплачено спеціальне мито відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що твердження Відповідача про те, що обрання Позивачем спрощеної системи оподаткування не є безумовною підставою для застосування відповідної пільги, ґрунтуються виключно на власному тлумаченні норм законодавства та не підтверджуються належними положеннями чинного законодавства України. Позивач на момент митного оформлення товару за МД №UA305240/2022/001580 від 26.05.2022 року перебував на спрощеній системі оподаткування (3 група, ставка 2%), що підтверджується витягом №18337 з реєстру платників єдиного податку. Відтак Позивач мав законні підстави для застосування передбачених законодавством пільг під час митного оформлення товару. При цьому Відповідач фактично намагається розширити зміст нормативного регулювання та встановити додаткові обмеження щодо застосування пільги, які прямо не передбачені законом. Саме по собі посилання на Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.05.2016 №СП-356/2016/4411-05 не спростовує права Позивача на застосування відповідної податкової та митної пільги, оскільки зазначене рішення регулює питання застосування спеціальних заходів щодо імпорту певної категорії товарів, однак не містить прямої заборони чи обмеження щодо застосування пільг для суб`єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Більше того, у випадку існування неоднозначного або множинного трактування прав та обов`язків платника податків, відповідно до принципу презумпції правомірності рішень платника податків, закріпленого у податковому законодавстві України, перевага повинна надаватися тлумаченню норм на користь платника податків. Таким чином, Позивач добросовісно скористався передбаченою законом пільгою, тоді як Відповідач фактично намагається обмежити право Позивача шляхом довільного та розширеного тлумачення норм законодавства, що є неприпустимим. Просить позов задовольнити.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

На підставі пункту 9 частини першої статті 336, абзацу 3 частини другої статті 344-1, пункту 2 частини третьої статті 345, пункту 1 частини другої статті 351, підпункту 1 пункту 912 та з урахуванням пункту 934 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ (із змінами та доповненнями), відповідно до наказу Львівської митниці від 04.11.2025 № 515 проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товару при переміщенні через митний кордон України товарів за митною декларацією від 26.05.2022 № UA305240/2022/001580.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.12.2025 № 228/25/7.4-19/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вимог:

- статті 257, частини п`ятої статті 281 Митного кодексу України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 26.05.2022 № UA305240/2022/001580 на загальну суму 194 787,96 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за митною декларацією від 26.05.2022 №UA305240/2022/001580 ввезено товар, який декларувався платником податків із застосуванням пільги за кодом « 224» «Товари (крім товарів, які мають походження з країни, визнаної державою окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/ або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом), що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання (підприємствами), які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи (крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового Кодексу України)» і, як наслідок, з умовним нарахуванням ввізного мита та податку на додану вартість та із застосуванням преференції за кодом « 410» «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 15 Доповнення I «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції.

Застосування пільги за кодом « 224» було здійснено відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» № 2142-IX від 24 березня 2022 року, який набрав законної сили 05.04.2022 року.

Застосування преференції за кодом « 410» було здійснено в рамках дії норм статті 15 Доповнення I «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції.

Основною умовою для застосування пільгової ставки ввізного мита є підтвердження країни походження товару.

До графи 44 вищевказаної митної декларації під кодом « 0954» внесено сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 26.05.2022 № W 101821 в якому зазначено, що товар є Європейського преференційного походження. В інших документах зазначених у графі 44 даної митної декларації та електронних копіях, які надані при митному оформленні не містяться інших відомостей про країну походження товарів.

Також, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за митною декларацією від 26.05.2022 № UA305240/2022/001580 було сплачено спеціальне мито відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

Контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.01.2026 року № UA20900020269, яким визначено податкове зобов`язання у розмірі 194 787,96 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 48 696,99 грн.

Позивач вважає таке рішення протиправним та оскаржив його до суду.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За приписами частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою ( ) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості, у тому числі у вигляді кодів (пункти 1 - 10).

За змістом статті 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

За приписами статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Частина перша статті 281 МК України допускає встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Так, 24 березня 2022 року прийнятий Закон України №2142-IX"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", який набрав чинності з дня його опублікування (05 квітня 2022 року) і яким, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесені зміни до ПК України та МК України, та передбачено пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України і ввізним митом товарів.

Відповідно, ПК України доповнено підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення", за змістом якого тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб`єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.

Відтак, пільга за кодом « 224» передбачала звільнення від сплати митних платежів (ввізне мито, податок на додану вартість) товарів (крім товарів, які мають походження з країни, визнаної державою окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом), що ввозяться на митну територію України суб`єктами господарювання (підприємствами), які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи (крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового Кодексу України).

Розділ XXI "Прикінцеві та перехідні положення" МК України доповнено пунктом 9-11, згідно з яким, тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 01 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) звільняються від оподаткування ввізним митом: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом, не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених вище норм, положення підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону №2142-ІХ, а також пункту 9-11 розділу XXI МК України застосовуються з 01 квітня 2022 року, оскільки про це міститься пряма вказівка у законі.

В подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 9-11 розділу XXI МК України та підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України виключені на підставі Закону №2325-IX від 21 червня 2022 року, який набрав чинності 01 липня 2022 року.

Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01 квітня по 01 липня 2022 року.

Разом з тим, Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 26.05.2016 №СП-356/2016/4411-05 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту».

28.06.2019 Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення №СП-419/2019/4411-03 «Про завершення перегляду та продовження та спеціальних заходів щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту» відповідно до якого Комісія завершила перегляд та продовжила дію спеціальних заходів, застосованих рішенням від 26.05.2016 №СП-356/2016/4411-05 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту» щодо товару незалежно від країни походження та експорту, який має такий опис: гнучкі пористі плити, блоки та листи з пінополіуретанів, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 3921 13 10 19. Застосування спеціальних заходів продовжується строком на три роки шляхом запровадження спеціального мита, розмір ставки якого з урахуванням лібералізації становить: з дня продовження дії спеціальних заходів 11,22 %; через 12 місяців з дня їх продовження 10,66 %; через 24 місяці з дня їх продовження 10,13 %.

Відповідно до частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22 грудня 1998 року № 332-XIV, якщо зростання обсягу імпорту в Україну відбувається у таких розмірах та (або) у такі строки або на таких умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою захисту національних інтересів Комісія може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів: 2) запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об`єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу; 3) установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну, який є об`єктом спеціального розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України № 332-XIV встановлене Комісією спеціальне мито сплачується імпортером товару в Україну незалежно від інших податків і зборів (обов`язкових платежів), які справляються при імпорті в Україну. Розмір ставки спеціального мита визначається у відсотках до митної вартості товару, що є об`єктом спеціального розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF - кордон України. Спеціальне мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту. Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій чи безготівковій формі або шляхом внесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення товару, що є об`єктом відповідного спеціального розслідування. Порядок внесення цих платежів встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Судом встановлено, що під час митного оформлення позивачем за митною декларацією від 26.05.2022 №UA305240/2022/001580 позивачем класифіковано товар згідно з УКТЗЕД за кодом 3921 13 10 19 та сплачено спеціальне мито відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

Відповідно до частини 5 статті 281 Митного кодексу України, у разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З урахуванням вищенаведеного, тарифні пільги (преференції) зі сплати ввізного мита (в тому числі за кодами « 223» та « 224») не застосовуються при митному оформленні товарів, на які Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі запроваджено особливі види мита.

Посилання представника позивача на сертифікат походження товару та обрання позивачем спрощеної системи оподаткування 3 групи не є підставою для задоволення позову, так як застосуванню підлягає спеціальна норма закону.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКухар Наталія Андріївна