Рішення № 138959766, 13.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

13 серпня 2026 рокусправа № 380/205/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінентал Фармерз Львів» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контінентал Фармерз Львів» (далі - позивач/Товариство/ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (попереднє найменування)/ТОВ «Контінентал Фармерз Львів») звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.09.2020 року № 0005365212, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок в банку платника за травень 2020 року на суму 21 277 167,44 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5 319 291,86 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 02.12.2020 року №0/175/5210, яким зменшено розмір від?ємного значення сум ПДВ на суму 2 455 167,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управлінням було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. за травень 2020 року, результати якої оформлені актом від 20.08.2020 №85/28-10-52-09/34943719, на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення рішення від 18.09.2020: №0005375212, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2020 року на суму 2506080,00 грн. та №0005365212, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2020 року на 21277167,44 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 5319291,86 грн. Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 18.09.2020, позивач подав скаргу до ДПС України, за наслідками розгляду якої ДПС України прийняла рішення від 26.11.2020 №33604/6/99-00-06-02-02-06, яким скаргу Товариства було задоволено частково, скасовано податкове-повідомлення рішення від 18.09.2020 №0005375212 в частині списання тари, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0005365212 залишено без змін. Позивачем 08.12.2020 отримано нове податкове повідомлення-рішення від 02.12.2020 №0/175/5210, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2020 року на суму 2455167,88 грн. за порушення вимог підпунктів 14.1.18, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2., 198.3, 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. На переконання Товариства, висновки в акті перевірки про виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства не підтверджені будь-якими належними доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Позивач наголошує, що його правочини з контрагентами носять реальний характер, що підтверджується договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації по господарських операціях з контрагентами; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій; відповідями усіх суб`єктів господарювання, які були задіяні у процесі перевезення товару (яєць) від місця завантаження до території портів, а також подальшого їх завантаження у контейнери морських перевізників, які надавалися цими компаніями для ТОВ «Європа Транс Агро», наданими на адвокатські запити позивача. Також, позивач вказує, що факт поставки товару у травні 2020 року підтверджується, у тому числі, належним чином оформленими митними деклараціями та коносаментами, по завершенню митного оформлення вантажу товар був випущений за межі митної території України та отриманий кінцевим споживачем - Сауді Агрікалчерал енд Лівесток Інвестмент компані - (далі - Компанією САЛІК) згідно контракту № 14/04/2020. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку при зборі врожаю Товариство здійснює оцінку вартості такого врожаю на дату збору. Така оцінка є собівартістю цього врожаю відповідно до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. В травні 2020 року Товариство здійснювало продаж картоплі за звичайними (ринковими) цінами, які склалися на ринку юридично та фактично незалежним покупцям. В той же час, Товариство, відображаючи в обліку на дату балансу картоплю за справедливими цінами (в міру доступної позивачу інформації), не могло володіти інформацією (фіксованими), а динамічними і змінюються під впливом багатьох чинників та договірних умов - забезпечити постійну (щоденну) відповідність справедливої вартості в обліку фактичній ціні продажу продукції неможливо, а таке коригування здійснюється на дату балансу (в міру доступної Товариству інформації). Також, позивач зазначає, що порівнювати договірну ціну на дату продажу зі справедливою вартістю, яка склалася на дату балансу, некоректно в контексті визначення бази оподаткування. Крім того, некоректним є співставлення договірної ціни із собівартістю картоплі, оскільки з 01.01.2016 при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість операцій із самостійно виготовлених товарів не враховується розмір собівартості такої продукції, а тому підстави для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість до рівня собівартості відсутні. Беручи до уваги всі обставини у сукупності, а саме: договірні ціни на картоплю та середні ціни на картоплю у Львівському регіоні, що склалися на ринку товарів у травні 2020 року, то позивач здійснював продаж картоплі не нижче ринкових цін, а навпаки - зі значним збільшенням, що повністю спростовує висновки податкового органу, з урахуванням того, що обов`язок доведення невідповідності ціни товару рівню звичайних цін покладено на контролюючий орган.

26.02.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що перевіркою визначення суми від`ємного значення, фактично сплаченої ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» постачальникам, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлено порушення вимог щодо формування первинних та платіжних документів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 К996-ХІУ, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, та відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.1,п.198.3, п.198.2 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» завищено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 21277167,44грн., що заявлено по декларації з ПДВ за травень 2020року. Водночас, при відображенні ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року від 17.06.2020 №9139014912 від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в сумі 78011796,00 грн (рядок 19 декларації), суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.4 ст. 200 Кодексу на момент подання податкової декларації у сумі 3612402,00 грн (рядок 19.1 декларації), суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 43339396,00 грн (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 34672400,00 грн (рядок 20.2.1 декларації) та у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету в сумі 0 грн (рядок.20.2.2) встановлено порушення пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2020 року в сумі 154860,00 грн та завищено податковий кредит на суму 2351220,33 грн, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкової кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 2506080,0 грн та завищено податковий кредит на суму 21 277 167,44 грн, чим порушено п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, 198.1, п.198.3, п.198.2 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2020 в сумі 21 277 167,44 грн (рядок 20.2.1 декларації). Тому вважає, що господарські взаємовідносини ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» із контрагентами не направлені на реальне настання правових наслідків, надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не є достовірними доказами факту поставки товарів (надання послуг) позивачу, адже сам факт наявності у позивача податкової/видаткової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій. Позивачем не доведено, що господарські операції між позивачем та контрагентами мали, реальний зміст, а первинні документи надані до перевірки свідчать про їх формальне складення без наявності мети повно та всебічно фіксувати здійснювану господарську операцію. Подані позивачем первинні документи не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому, не можуть підтверджувати реальність господарських відносин з вказаними контрагентами.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінентал Фармерз Львів» задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 17.12.2025.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 суддю Кондратюк Ю.С. було призначено головуючим суддею.

Ухвалою судді від 22.12.2025 прийнято до провадження справу № 380/205/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

06.01.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, та зазначає, що скеровуючи справу на новий розгляд Верховний Суд виходив з наступного: 1. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника додатків та руху його капіталу. 2. Вимога, щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України. 3. фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; 4. наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; 5. наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Вартість картоплі, зазначена в акті перевірки та відображена у бухгалтерському обліку Товариства на день реалізації була меншою, ніж вартість картоплі, яку визначило ТОВ «Агро Л В Лімітед» на кінець звітного періоду з урахуванням знецінення та цін, які склались на відповідному ринку.

Підприємством не надано жодних доказів щодо необхідності зниження ціни картоплі: внутрішніх документів підприємства, в яких обґрунтовано причини зниження ціни, наприклад псування товару, втрату ним своїх властивостей, тощо; внутрішнє положення про ціноутворення/цінову політику на підприємстві (або в окремому наказі керівника), акт уцінки товару - доцільний, коли уцінка відбувається через закінчення строку придатності, втрату властивостей, пошкодження товару, що реалізується; інформацію щодо середніх цін на картоплю по певному регіону в період травня місяця 2020 року. Таким чином, вважаємо, що встановленими обставинами під час перевірки доведено неправомірність реалізації Товариством у травні 2020 р. власно вирощеної картоплі за цінами, нижче справедливої вартості.

ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» включило до рядка 21 суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду суму 2351220,33 грн по взаєморозрахунках із ТзОВ «Європа транс Агро», що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2351220,33 грн за травень 2020 року.

Слід зазначити, що в актах виконаних робіт зазначено наступний перелік послуг: Компенсація послуг Експедитору по території України та транспортно експедиційні послуги по території України. В актах відсутнє детальне розшифрування послуг, в чому полягає компенсація послуг перевезення та кому, яким чином відбулось перевантаження яєць до порту Джидда, які логістичні компанії були залучені. Також, як встановлено актом перевірки, на момент проведення перевірки, не надано підтверджуючих документів на оренду зазначених в ТТН контейнерів послуга завантаження вантажу на судно (підтверджуючі документи хто здійснює дану послугу), підключення контейнерів до електричної мережі в порту на території України (підтверджуючі документи хто здійснює). Додатково зазначаємо, що представники позивача не були присутні в момент завантаження товару на автотранспорт (склади птахофабрик).

Згідно з бази даних ЄРПН ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» включено до складу податкового кредиту за травень 2020 року ПДВ в сумі 21 277 167,44 грн. по операціях з ТзОВ «Імперово Фудз» по вищенаведених видаткових та податкових накладних. В актах прийому - передачі товарів не зазначено місця складання актів, не зазначена адреса фактичного прийому передачі товарів. На всіх актах прийому-передачі товарів в графі «Отримав(ла)» зазначено матеріально-відповідальну особу «ОСОБА_1, представник за довіреністю №38 від 13.04.2020». Водночас, накази на відрядження ОСОБА_1 в травні 2020року на отримання товарів в інших областях України не оформлялися, згідно розшифровки 372 рахунку «Розрахунки з підзвітними особами» за травень 2020року виплати підзвітній особі не здійснювалися, заборгованість відсутня.

В ході справи встановлено, що договір поставки між ТзОВ «Імперово Фудз» та ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» укладено 09.04.2020, договір про надання експедиторських послуг між ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» та ТзОВ «Європа Транс» укладено 10.04.2020. Вказані договори були укладені на виконання договору поставки 14/04/2020 від 14.04.2020, укладеного між ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» та Сауді Агрікалчерал енд Лівесток Інвестмент Компані. Фактично товар - яйця курячі харчові, позивач не отримував, товар одразу зі складів птахофабрик, які також не належать на праві власності ні позивачу ні продавцю прямував закордон через морський порт. Відсутність всіх необхідно складених первинних документів, які є необхідними для такого роду складної та багатоетапної поставки, що включає завантаження яєць на різних складах птахофабрик, що знаходяться в різних містах України, відсутність представників як ТОВ «Імперово Фудз», так і позивача в момент поставки (видаткові накладні підписувались дистанційно), невідповідність даним зазначеним в видаткових накладних фактичним та реальним обставинам справи що дійсно мали місце і слугувало відповідним донарахуванням по даному акту перевірки.

23.01.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі №380/205/21 (з врахуванням висновків Верховного Суду від 05.12.2025 року у справі №380/205/21), в яких зазначає, що дані обставини спростовують висновки податкового органу про відсутність наказів на відрядження представника ОСОБА_1. в травні 2020 року на отримання товару в різних областях України, оскільки такі не складалися. ОСОБА_1 не була присутня при завантаженні яєць в контейнери, оскільки така присутність не є обов`язковою в силу вищенаведених законодавчих приписів ч.2 ст.664 ЦК України та умов Контракту. Продавець (ТОВ «Імперово Фудз») передав товар Перевізнику (ТОВ «Європа Транс Агро»), про що свідчать надані до суду ТТН, відповідно, Продавець виконав свій обов`язок щодо передачі товару Покупцю (ТОВ «Агро ЛВ Лімітед») в силу імперативних норм ч.2 ст.664 ЦК України, при цьому, присутність чи відсутність представника покупця в місці завантаження товару не нівелює та не спростовує реальність самої господарської операції. Умовами п. 5.2 Контракту №IF09/04 від 09.04.2020 сторони погодили, що представник Покупця має право перевірити кількість і зовнішній вигляд товару перед його завантаженням в контейнери та сам процес завантаження. На виконання умов п.5.2. Контракту №IF09/04 від 09.04.2020 року, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» забезпечив участь своїх представників на місцях відвантаження товару, які здійснювали контрольну перевірку товару по кількості та зовнішньому вигляду товару перед завантаженням та передачею перевізнику. Результати візуального контролю фіксувалися представниками-контролерами у Звіті про завантаження.

До кожного звіту про завантаження долучалася фотофіксація поетапного завантаження контейнера товаром.

Крім того, долучаємо докази фактичного перебування контролерів в місцях відвантаження товару, отриманих в рамках адвокатського запита представника ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», а саме: накази на відрядження контролерів, докази проживання в готелях в м. Запоріжжя, Херсону, Харкова, Київської області (м. Бориспіль).

За правилом першої події (дата списання коштів з рахунку покупця або поставка Товару), ТОВ «Імперово Фудз» (Україна) складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 168 961 422,52 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 28 160 237,26 грн.) (перелік визначено на стор.33-34 акту). Факт поставки Товару (перехід права власності від постачальника до покупця) підтверджується належним чином складеними видатковими накладними та актами приймання-передачі.

Факт завантаження товару в контейнери підтверджується складеними ТОВ «Імперово Фудс» товаро-транспортними накладними, з яких вбачається, що товар прийнятий до перевезення експедитором ТОВ «Європа Транс Агро» від відправника - ТОВ «Імперово Фудз».

Завантаження яєць впродовж травня 2020 року в контейнери здійснювалося ТОВ «Імперово Фудз» зі складів виробників яєць.

Завантаження Товару здійснювало ТОВ «Імперово Фудз» власними силами в контейнери на автомобільний транспорт перевізника на підставі Заявок на відвантаження ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», як було передбачено умовами Контракту. Заявки на відвантаження отримувалися на електронну адресу представників ТОВ «Імперово Фудз» (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, як узгоджувалося Контрактом).

Такі документи, як договори, укладені між ТОВ «Європа Транс Агро» з морськими перевізниками №2173 від 17.01.2019 року та №UA 00202119 від 15.07.2018 року, видаткові ордери на пустий контейнер, приймальні акти на розвантаження товару в порту - відсутні у позивача та не могли бути в розпорядженні на момент проведення перевірки, оскільки є внутрішніми складськими документами порту, і можуть бути в розпорядженні лише в учасників договірних відносин з портом, яким позивач не являється.

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору № 10/04/20-ЕТА від 10.04.2020 погоджено, що експедитор забезпечує завантаження вантажу на судно. Єдиним документом, яким підтверджується факт завантаження товару на судно є коносамент (надавався в ході перевірки податковому органу (арк.3 Акту перевірки) та наявний в матеріалах справи).

Крім того, ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» просить суд при розгляді справи №380/205/21 врахувати правову позицію та висновки Верховного Суду у справі №380/845/21 у подібних (аналогічних) правовідносинах, за участі однакових сторін з однаковим предметом спору та підставами. У справі №380/845/21 суд досліджував обставини, які стосуються господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Імперово Фудз» згідно контракту №10/04/20- ЕТА від 10.04.2020 року щодо поставки курячих яєць у червні 2020 року та операції з їх транспортування контрагентом ТОВ «Європа Транс Агро», в той час, коли у справі №380/205/21 досліджується господарська операція щодо поставки та транспортування курячих яєць згідно тих самих договорів, але в травні 2020 року.

Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №380/3218/21 задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» в аналогічній справі з даною справою, де апеляційним судом в т.ч. надавалася оцінка фінансово-господарській операції з ТОВ «Європа Транс Агро» та ТОВ «Імперово Фудз» по поставці та транспортуванню яєць, що придбавалися у червні-липні 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2022 відмовлено Офісу ВПП у відкритті касаційного провадження у справі №380/3218/21.

Щодо реалізації Товариством сільськогосподарської продукції за цінами нижче справедливої вартості.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності позивач застосовує Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) (згідно з наказом «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» № 0201-01 від 02 січня 2019 року).

З урахуванням наведених вище норм при зборі врожаю Товариство здійснює оцінку вартості такого врожаю на дату збору за справедливою вартістю. Відповідач помилково порівнював договірні ціни станом на дату продажу товару (травень 2020 року) зі справедливою вартістю, яка склалася на дату балансу (серпень 2019 року), позаяк виробнича собівартість не відповідає справедливій вартості.

З урахуванням наданої Товариством інформації договірні ціни продажу картоплі в травні 2020 року були вищими за виробничу собівартість. Відтак, при визначенні бази оподаткування ПДВ спірних операцій необхідно враховувати саме рівень звичайних цін, а не розмір собівартості картоплі, оскільки суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

При цьому, ціни на власновирощену картоплю формувалися в порядку та на підставі затвердженого директором товариства Положення про порядок ціноутворення при реалізації власновирощеної картоплі від 30.11.2018.

Оцінюючи вищенаведені показники цін продажу картоплі ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» в травні 2020 року вбачається, що такі були не нижчі, а навпаки, значно вищі за середньоринкові ціни на картоплю в регіоні. Так, згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Держстатистики України станом на травень 2020 року середні ціни картоплі на роздрібному ринку Львівського регіону склали - 5 744 грн. (без ПДВ), при цьому ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» здійснювало постачання картоплі оптовими партіями, ціни на яку, в порівнянні з роздрібними поставками, мали б відрізнятися в сторону зменшення.

Ухвалою суду 02.04.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті; заяву представника позивача та представника відповідача про виклик свідка задоволено; викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; Смолій Галину; ОСОБА_8 .

15.07.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

15.07.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 16.07.2026 продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами діяльності Товариства є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Після урожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.31 Перероблення та консервування картоплі; 10.81 Виробництво цукру; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

На підставі наказу від 15.07.2020 №727 та у зв`язку з поданням Товариством податкової декларацiї з податку на додану вартість за травень 2020 (реєстраційний номер 9139014912 від 17.06.2020) контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. за травень 2020 року, результати якої оформлені актом №85/28-10-52-09/34943719 від 20.08.2020 (далі - Акт перевірки), за висновками якого Товариством були порушені вимоги, зокрема:

- підпунктів 14.1.18, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.2, 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2020 на 21277167,44 грн. та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на 2506080,00 грн.

- пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 11 та 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що мало вираз у нескладенні та нереєстрації Товариством податкової накладної на суму податку на додану вартість 154860,00 грн. (у тому числі: 103948,31 грн. - по операціях з реалізації картоплі, 50912,12 грн. - по операціях стосовно списання тари та тарних матеріалів) (Т. 12, а.с. 73-114).

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.09.2020:

№005375212, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2020 року на суму 2506080,00 грн.;

№005365212, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2020 року на 21277167,44 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 5319291,86 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 18.09.2020, Товариство оскаржило їх у адміністративному порядку, за результатами якого ДПС України прийняла рішення від 26.11.2020 №33604/6/99-00-06-02-02-06, яким скаргу Товариства задовольнила частково. Скасувала податкове повідомлення-рішення від 18.09.2020 №005375212 в частині списання тари, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення №005375212 від 18.09.2020 та №005365212 від 18.09.2020 залишила без змін.

За наслідками адміністративного оскарження 02.12.2020 контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0/175/5210, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2020 року на суму 2455167,88 грн.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу про те, що в наданих до акту перевірки товарно-транспортних накладних завантаження товару (яйця свіжі) відбувалося в контейнери на складах птахофабрик у Хмельницькій, Херсонській, Харківській, Київській та Запорізькій областях. При цьому, до перевірки не надано підтверджуючих документів на оренду зазначених в товарно-транспортних накладних контейнерів (номер контейнера свідчить якій судноплавній контейнерній лінії він належить), не надано документів на отримання (поставку) контейнерів судноплавних контейнерних ліній СМА та Маєрс до місць завантаження товару перевізником (експедитором) - ТзОВ «Європа транс Агро», в яких транспортуються яйця, та інших документів, які б підтверджували надання транспортно-експедиційних послуг; до перевірки не надано жодних первинних документів, які б фіксували конкретні факти надання ТзОВ «Європа транс Агро» транспортно-експедиційних послуг, обумовлених договором № 10/04/20-ЕТА від 10.04.2020, а саме: послуга завантаження вантажу на судно (підтверджуючі документи хто здійснює дану послугу), підключення контейнерів до електричної мережі в порту на території України (підтверджуючі документи хто здійснює дану послугу).

Також, в Акті перевірки було вказано, що перевіркою видаткових накладних ТзОВ «Імперово Фудз» та актів прийому-передачі товарів встановлено, що: в наданих актах прийому-передачі товарів не зазначено місця складання актів, не зазначена фактична адреса фактичного прийому-передачі товарів, в усіх актах прийому-передачі товарів у графі «Отримав(ла)» зазначено матеріально-відповідальну особу - ОСОБА_1. (представник за довіреністю № 38 від 13.04.2020), доказів наявності трудових відносин із якою Товариством не надано, з урахуванням того, що ТзОВ «Імперово Фудз» відвантажувало позивачеві товар у різних містах України. Товариством були надані до перевірки товарно-транспортні накладні, де в графі «прийняв» в порту проставлено підпис та печатку Товариства (що суперечить умовам укладеного договору з експедитором). Також, Товариством були надані інші примірники товарно-транспортних накладних, де в графі «прийняв» в порту проставлено печатку без підписів відповідальної особи ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» та CMA CGM, що свідчить про наявність розбіжностей в поданих товарно-транспортних накладних.

Крім того, встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42020000000000767 від 21.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України щодо Товариства.

Також, у акті перевірки було вказано про реалізацію Товариством у травні 2020 року власновирощеної картоплі за цінами, нижче справедливої вартості, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 103948,31 грн та нереєстрації Товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної на вказану суму податку на додану вартість.

Вважаючи вказані вище податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінентал Фармерз Львів» задоволено частково: Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, та вказано що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права в частині дослідження доказів, оскільки судами не аналізувалась первинна документація з метою підтвердження або спростування висновків контролюючого органу щодо встановлених порушень з урахуванням документів, наявних у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

У Постанові Верховного Суду від 05.12.2025 також встановлено таке:

«Так, суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися положень цієї норми, а ухвалені ними судові рішення не відповідають вимогам частин першої-третьої статті 242 КАС щодо законності та обґрунтованості судового рішення, з огляду на наступне.

Доводячи відсутність реального змісту операцій між позивачем і ТзОВ «Європа Транс Агро» та ТзОВ «Імперово Фудз», контролюючий орган, з висновками якого погодилися суди попередніх інстанцій, посилався на неможливість здійснення задекларованих господарських операцій, з огляду на наявність недоліків у деяких первинних бухгалтерських документах, а також товарно-транспортних накладних, ненадання Товариством належним чином оформлених документів, які підтверджують фактичний рух його активів та реальні зміни в майновому стані, ненадання контрагентами позивача відповідей на запити стосовно господарських операцій з Товариством на день підписання акту перевірки.

В свою чергу, Верховного Суду у постановах від 28.09.2021 у справі № 806/7669/13, від 16.10.2020 у справі № 820/2587/15, від 17.10.2019 у справі № 805/849/16-а, від 17.01.2019 у справі № 826/16996/14, від 12.02.2020 у справі 3 813/3577/13-а, від 12.06.2018 у справі № 816/56/16, від 14.01.2021 у справі № 813/7565/14, від 25.02.2021 у справі № 805/693/17-в, неодноразово висловлював правовий висновок про те, що незначні недоліки у первинних документах, що не впливають на встановлення змісту та обсягу операцій, не можуть свідчити про нереальність господарських операцій.

При цьому, матеріали справи містять надані позивачем на підтвердження реального здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами: контракт №IF09/04 від 09.04.2020 (з додатками та додатковими угодами); виписками по рахунку Товариства, з яких вбачається факт проведення оплати за товар; заявки на завантаження товару, з яких зазначено замовлення позивача завантажити узгоджену кількість товару на транспортні засоби перевізника (ТзОВ "Європа Транс Агро"), в яких вказано марку та номер авто, причепа, номер контейнера та прізвище водія, що забезпечуватиме перевезення товару; видаткові накладні та акти приймання товару, підписані в двосторонньому порядку представниками ТзОВ "Імперово Фудз" та Товариством, в порядку пункту 7.3. Контракту №IF09/04; товаро-транспортні накладні на перевезення товару, що передані перевізником позивачу; примірники товаро-транспортних накладних контейнерного термінала ТІС; примірники товаро-транспортних накладних контейнерного термінала Бруклін Київ-Порт; звіти представників Товариства (контролерами) про завантаження товару в контейнери з фотофіксацією всього процесу; паперові копії доказів електронного листування між представниками ТзОВ "Імперово Фудз" та Товариством про попереднє узгодження поставки кожної наступної партії, місце відвантаження товару, який перевізник прибуде на завантаження, обмін сканкопіями видаткових накладних та актів приймання-передачі, тощо (електронне листування та обмін листами, визначений перелік представників сторін з їх електронними адресами передбачено умовами пунктів 7.1, 7.2, 7.3 Контракту №IF09/04); копії паспортів на яйця свіжі харчові; копії витягів із системи Booking Amendemenely «MAERSK» по відстеженню руху переміщення товару (яйця свіжі харчоваі); копії актів виконаних робіт по компанії Мее A/S та CMA CGM, копії інвойсів до даних актів виконаних робіт; видаткові ордери, що засвідчують видачу пустого контейнера; приймальний актом/розвантажувальний ордер, що засвідчує факт розвантаження контейнера з товаром в порту; листи-відповіді портового термінала ТОВ "ТІС-Контейнерний термінал" та ТОВ "СМА Сі Джи Ем Шиппінг Едженсіз Україна", портового терміналу ТОВ "Бруклін Київ-Порт"; договір морського експедирування №2173 від 17.01.2019 (між ТОВ "СМА Сі Джі Шиппінг Едженсіз Україна" (морський агент CMA CGM) та ТзОВ "Європа Транс Агро"); договір морського експедирування №UA 00202119 від 15.07.2018 між компанією MEE A/S (Маersk Line) та ТзОВ "Європа транс Агро"); акти наданих послуг від морських перевізників - Маерс та CMA CGM; податкові накладні; вантажно-митні декларації, які підтверджують факт замитнення товару для подальшого експортування; відповідь Митниці про митне оформлення чотирнадцяти митних декларацій в режимі експорту на товар «яйця свіжі»; коносаменти та доручення на завантаження, які підтверджують факт навантаження товару на судно морського перевізника та доправлення товару до пункту призначення в порт Джидда (транспортний морський супровідний документ); відповідь ТзОВ "Європа Транс Агро" на запити в рамках зустрічної звірки з долученими копіями усіх вище перелічених документів; відповідь ТОВ "Європа Транс Агро" про факт належності йому на праві власності та на правах оренди транспортних засобів, які здійснювали перевезення товару (яєць) в межах України до портів та інші документи.

В свою чергу, суди попередніх інстанцій обмежилися доводами про те, що такі документи не були надані Товариством під час перевірки. …

Між тим, як вбачається з акту перевірки, Товариство не відмовляло контролюючому органу у наданні документів, у акті перевірки контролюючий орган вказав лише про те, що на дату складення акту перевірки відповіді від контрагентів на запити контролюючого органу не надійшли.

Верховний Суд вже неодноразово аналізував положення статей 44, 85 ПК України у їх взаємозв`язку і сформовані ним підходи щодо застосування означених норм податкового законодавства є усталеними.

Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 29.05.2020 (справа №826/27811/15), від 06.08.2019 (справа №160/8441/18), від 31.01.2020 (справа №826/15328/18), від 03.10.2023 (справа №420/534/20) Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Поряд з цим, факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів. Про це Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі №814/3617/14, від 03.03.2021 у справі №824/638/18-а, від 08.09.2022 у справі №640/26351/20, від 11.07.2023 у справі №822/554/17, від 10.01.2023 у справі №814/876/16 тощо). …

З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим, платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.

Зазначені доводи Товариства суди попередніх інстанцій залишили поза увагою. Разом з цим, вказані обставини входять до предмету доказування та підлягають обов`язковому встановленню судом.

Крім того, стосовно епізоду щодо реалізації Товариством у травні 2020 року власновирощеної картоплі за цінами, нижче справедливої вартості, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 103948,31 грн. та нереєстрації Товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної на вказану суму податку на додану вартість, Верховний Суд вказує наступне.

Так, на 12 аркуші акту перевірки контролюючий орган у таблиці вказав контрагентів, яким позивач реалізовував картоплю, ціну такої реалізації та справедливу вартість. При цьому, жодних даних про те, звідки відповідачем було взято інформацію про справедливу вартість, акт перевірки не містить. Не містять таких мотивів у рішення судів попередніх інстанцій.

В свою чергу, на підтвердження реалізації картоплі за цінами, які перевищують середньоринкові, Товариство посилалося на витяг з сайту Держстатистики України «Обсяги та середні ціни картоплі» за січень-травень 2020 року, звіти з продажу картоплі за травень, прайс-листи на картоплю, Положення про порядок ціноутворення при реалізації власновирощеної картоплі від 30.11.2018, договори з контрагентами тощо.

Разом з цим, суди не надали належної правової оцінки зазначеним обставинам.»

Змістом спірних правовідносин є правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної позапланової виїзної перевірки.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Приписами п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 ПК України.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Згідно з п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Суд встановив, що на підставі наказу від 15.07.2020 №727 та у зв`язку з поданням Товариством податкової декларацiї з податку на додану вартість за травень 2020 (реєстраційний номер 9139014912 від 17.06.2020) контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн за травень 2020 року, результати якої оформлені актом №85/28-10-52-09/34943719 від 20.08.2020, за висновками якого Товариством були порушені вимоги, зокрема:

- підпунктів 14.1.18, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.2, 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2020 на 21277167,44 грн. та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на 2506080,00 грн.

- пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 11 та 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що мало вираз у нескладенні та нереєстрації Товариством податкової накладної на суму податку на додану вартість 154860,00 грн. (у тому числі: 103948,31 грн. - по операціях з реалізації картоплі, 50912,12 грн. - по операціях стосовно списання тари та тарних матеріалів).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з абзацом третім пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

За змістом пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас, норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, є підставою для врахування таких при формуванні та одержанні податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0005365212, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за період травень 2020 року на суму 21 277 167,44 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5 319 291,86 грн, суд зазначає таке.

На формування сум ПДВ, що включені до бюджетного відшкодування за травень 2020 року, вплинули результати фінансово-господарських відносин, які виникли між ТОВ «Імперово Фудз» (Україна) та ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», що перейменоване у ТОВ «Контінентал Фармерз Львів», у травні 2020 року.

У Акті перевірки (Т. 12, а.с. 73-114), зокрема, зазначено таке:

«Перевіркою видаткових накладних ТОВ «Імперово Фудз» (Україна) та актів прийому-передачі товарів до угоди № IF09/04 від 09.04.2020 встановлено наступне:

- в наданих до перевірки актах прийому - передачі товарів не зазначено місця складання актів, не зазначена адреса фактичного прийому товарів.

На всіх актах прийому-передачі товарів в графі «Отримав(ла) зазначено матеріально-відповідальну особу «ОСОБА_1, представник за довіреністю №38 від 13.04.2020»;

Накази на відрядження ОСОБА_1 в травні 2020 року на отримання товарів в інших областях України не оформлялися, згідно розшифровки 372 рахунку «Розрахунки з підзвітними особами» за травень 2020року виплати підзвітній особі не здійснювалися, заборгованість відсутня.

При співставленні даних товарно-транспортних накладних з наданими актами прийому-передачі встановлено, що відвантаження товарів (яєць) від ТОВ «Імперово Фудз» згідно з даних ТТН здійснювалась одночасно в декількох областях, а саме: в Хмельницькій обл.,Кам`янець Подільський р-н., с.Гуменці, Херсонській обл.,Білозерський р-н, С.Східне, Запорізькій обл., Запорізький р-н., с.Відрадне, Київській обл., Баширівський р-н., с.Садове.

Згідно з видаткових накладних, актів прийому-передачі та ТТН, - ТзОВ «Імперово Фудз» відвантажувало (передавало) товар зі складів в день підписання актів прийому-передачі товарів та видаткових накладних представнику перевізника ТзОВ «Європа Транс Агро» «Експедитор», одночасно товар передавався представнику Покупця по довіреності ОСОБА_1.

Згідно товарно -транспортних накладних на перевезення товарів (яєць) оформлених в травні 2020 року: перевізник - ТзОВ «Європа Транс Агро», замовник - ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед», вантажовідправник - ТзОВ «Імперово Фудз», вантажоодержувач - ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (що суперечить умовам укладеного договору з Експедитором ТОВ «Європа Транс Агро»).

Отже, відсутність належним чином оформлених документів на транспортно-експедиційні послуги з ТОВ "Європа транс Агро" та відсутність їх у вищенаведених актах ставить під сумнів надання даних послуг та завантаження товару та відповідно факт отримання товару (яєць) від ТзОВ «Імперо Фудз»».

Таким чином, контролюючий орган прийшов висновку про відсутність належним чином оформлених документів на підтвердження факту отримання товару (яєць) позивачем від ТОВ «Імперово Фудз».

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» на порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, 198.1,п.198.3, п.198.2 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України та в результаті допущених порушень податкового законодавства, завищено податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2020 року на суму 21 277 167,44 грн, по взаємовідносинах з ТОВ «Імперово Фудз», що призвело до завищення заявленого бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за травень 2020 року на суму 21 277 167,44 грн.

Підставою для такого висновку відповідач також зазначає відсутність у позивача належним чином оформлених документів на транспортно-експедиційні послуги з ТОВ «Європа Транс Агро», що ставить під сумнів надання даних послуг та завантаження товару.

Надаючи оцінку таким аргументам відповідача, суд звертає увагу, що за умовами Контракту №IF09/04 від 09.04.2020 (Т. 1, а.с. 113-119) (далі - Контракт №IF09/04), укладеного між ТОВ «Імперово Фудз» (Продавець) та ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Покупець), Продавець зобов`язаний продати та поставити, а Покупець оплатити та прийняти товар - свіжі харчові курячі яйця (надалі - Товар) відповідно до умов Договору, в асортименті, кількості, якості та за ціною, зазначених у Договорі, Додатках до Договору, які є його невід`ємною частиною (п.1.1 Контракту №IF09/04) (з урахуванням Додаткових угод №1/04 від 09.04.2020, №2 від 18.05.2020).

Продавець гарантує Покупцю, що якість Товару буде відповідати умовам цього Договору і Додаткам до нього, не буде мати дефектів щодо якості виготовлення і відповідати вимогам ДСТУ 5028:2008. Товар є придатним для подальшого експорту у Королівство Саудівська Аравія. Якість Товару підтверджується сертифікатом якості (п.2.1, 2.2 Контракту №IF09/04).

Відповідно до п. 4.4 Контракту №IF09/04 Покупець здійснює передоплату в розмірі 100% вартості кожної партії товару на підставі виставленого рахунку фактури на кожну партію товару. Партія товару зазначається в додатку №1. Оплата за товар, який постачається згідно з цим договором, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця згідно з умовами договору.

Згідно з Додатком №1 від 09.04.2020 до Контракту №IF09/04, сторонами було передбачено орієнтовний графік відправлень Товару з деталізацією номенклатури товару: Яйця великі (Large Eggs/L)/ Яйця середні (Medium Eggs/M).

Вартість товару (ящик) складала 30,096 дол.США, що еквівалентно 822,22 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно комерційного міжбанківського курсу продажу гривні до дол.США на день, що передує дню підписання договору. Розрахунки по Договору здійснювалися в гривні (п.4.2, 4.5 Контракту№IF09/04).

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 18.05.2020 року до Контракту №IF09/04, сторони погодили знизити ціну на товар (застосувати дисконт) на 6-9 партії 21-24 тижні відвантаження та, відповідно змінити пункт 4.2 договору від 09.04.2020 року, виклавши його в наступній редакції: « 4.2. Ціна товару складає 740 грн. (в т.ч. ПДВ) за ящик товару (360 шт.яєць), що становить еквівалентно 27,086 дол.США, розрахований згідно комерційного міжбанківського курсу продажу гривні до дол.США на день (закриття), що передує дню підписання цього договору».

Загальна кількість товару по Договору складала 183 494 160 шт. (п.3.2. Контракту №IF09/04).

На виконання умов Контракту №IF09/04, ТОВ «Агро Л В Лімітед» за період травня 2020 року здійсню взаєморозрахунки з ТОВ "ІМПЕРОВО ФУДЗ", а саме відображення отримання яєць на загальну суму 195 656 572,43 грн. (В Т.Ч. ПДВ) з врахуванням попередньої оплати, яка відбулася в квітні 2020 згідно первинних документів, договору, господарських операцій по рахунку 63 «Розрахунки з замовникам підрядниками», 28 «Товари», 64 «Розрахунки за податками», «Розрахунковий рахунок», ттн, видаткові та податкові накладні та інші документи відображено в обліку підприємства бухгалтерськими проведеннями. За перевіряємий період ТОВ «Агро Л В Лімітед» здійснило оплату товар на ТОВ "ІМПЕРОВО ФУДЗ" в сумі 168 961 422,52 грн. За правилом першої події (дата списання коштів з рахунку покупця), ТОВ «Імперово Фудз» складено та зареєстровано в ЄРПН ПН. Вказані обставини не заперечуються сторонами, та, зокрема, відображені в Акті перевірки.

Також факт поставки Товару (перехід права власності від постачальника до покупця) підтверджується належним чином складеними видатковими накладними та актами приймання-передачі, що наявні в матеріалах справи.

Крім того, факт завантаження товару в контейнери підтверджується складеними ТОВ «Імперово Фудс» товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, що товар прийнятий до перевезення експедитором ТзОВ «Європа Транс Агро» від відправника - ТОВ «Імперово Фудз».

Відповідно до положень п.3.1 Контракту №IF09/04, сторони погодили, що поставка товару здійснюється згідно базису оf EXW відповідно до правил Інкотермс 2020.

Тобто, Продавець зобов`язаний відкрити доступ до товару для покупця на заводі, складі, фірмі чи в офісі. З іншого боку, покупцю необхідно понести транспортні витрати, щоб забрати та перевезти свій вантаж до пункту призначення.

Водночас, умовами Контракту №IF09/04 (Розділ 5 в редакції Додаткової угоди №1/04 від 09.04.2020) сторони погодили, що завантаження Товару на автомобільний транспорт Покупця, для подальшого транспортування зі складу, здійснюється Продавцем власними силами та за власний рахунок. Завантаження Товару в автомобільний транспорт відбувається Постачальником на підставі Заявок Покупця на відвантаження Товару (Додаткова угода №1/04 від 09.04.2020 та заявки на відвантаження наявні в матеріалах справи (Т. 12, а.с. 119, 140-166).

Таким чином, оскільки умовами Контракту №IF09/04 було чітко обумовлено зобов`язання Продавця (ТзОВ «Імперово Фудз») здійснити завантаження на автотранспорт Покупця власними силами та за власний рахунок, дані обставини підтверджують правомірність заповнення в графі ТТН «Вантажовідправник» саме ТОВ «Імперово Фудз».

Суд звертає увагу, що відповідно до п.11.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

У свою чергу, вантажовідправник - це будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення, а замовник - це вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів (розділ 1 Правил).

Тобто, передаючи товар перевізнику, ТОВ «Імперово Фудс» було вантажовідправником товару згідно ТТН, а TOB «Агро ЛВ Лімітед» вантажоодержувачем в розумінні вимог вищевказаних Правил, що також відповідає умовам Контракту №IF09/04.

Крім того, відповідно до п.3.3 Контракту №IF09/04 передача права власності на товар набирає чинності після підписання сторонами Акту приймання-передачі Товару та видаткової накладної, зазначеної в п.5.3 цього Договору.

За загальними правилами ч.2 ст.664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

В цьому випадку умовами договору на Продавця було покладено обов`язок здійснити завантаження Товару на автотранспорт Покупця власними силами та за власний рахунок.

Таким чином, із системного аналізу узгоджених в двосторонньому порядку умов Контракту №IF09/04 та вищенаведених положень Цивільного кодексу України вбачається, що юридично право власності на Товар (яйця курячі) переходить до ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» з моменту підписання видаткових накладних та актів приймання-передачі товару уповноваженою особою товариства - ОСОБА_1. (по довіреності від 13.04.2020 №88), отриманих засобами електронного зв`язку, та які мають юридичну силу оригінальних документів, а фактична передача товару в розпорядження ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» і виконання умов договору відбувалася в момент передачі Товару продавцем - ТОВ «Імперово Фудз» безпосередньо представникам перевізника (водіям) - ТОВ «Європа Транс Агро», що підтверджується долученими до позову копіями ТТН.

Дані обставини спростовують висновки податкового органу про відсутність документів, що підтверджують факт передачі товару на перевезення «Європа Транс Агро» від ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», оскільки позивач в даному випадку виступав замовником, а не вантажовідправником.

Щодо доводів податкового органу про відсутність наказів на відрядження представника ОСОБА_1. (по довіреності від 13.04.2020 №88) у травні 2020 року на отримання товару в різних областях України, та неможливість останньої отримувати товар в один день, одночасно в різних областях України, суд зазначає, що такі не складалися. ОСОБА_1. не була присутня при завантаженні яєць в контейнери на складах, що не заперечується сторонами.

Так, за змістом п. 5.2 Контракту №IF09/04, представник покупця має право перевірити кількість і зовнішній вигляд товару перед його завантаженням та сам процес завантаження. Для цього покупець повинен повідомити продавця по електронній пошті про намір надіслати свого представника не пізніше ніж за 1 (один) календарний день до дати завантаження. Після отримання такого повідомлення продавець по електронній пошті повідомляє покупцю інформацію про заплановане місце і дату навантаження, а також необхідні дії з боку покупця для можливості бути присутнім при завантаженні.

При цьому, представник покупця спільно з представником продавця має право здійснювати лише візуальний огляд товару і перевіряти цілісність його упаковки/коробки/пломби та допускається вибіркове розкриття ящиків з метою перевірки.

Тобто, умовами договору встановлено право, а не обов`язок присутності представника позивача в місці фактичної передачі товару, а юридичне набуття права власності на товар виникає у покупця з моменту отримання та підписання первинних документів, таких як видаткова накладна та акт приймання товару, отримання яких забезпечувалося засобами електронного зв`язку (умови електронного документообігу визначено у п.7.2-7.3 Контракту №IF09/04, що не суперечить вимогам чинного законодавства).

При цьому, ні Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), ні Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, не містять вимог до строків складання первинних документів. Так, нова редакція ст.ст.1, 9 цього Закону не містить тези про те, коли саме мають складатися первинні документи (до 2017 року було визначено, що має складатися під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - то відразу після її закінчення).

Отже, законодавством визначено, що первинним вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та може бути складений та/або підписаний обома сторонами після завершення операції.

Разом з тим слід зазначити, що вище наведені законодавчі приписи кореспондують умовам п.7.3 Контракту №IF09/04, яким сторони визначили, що документи, які мають бути виготовлені на паперовому носії, скануються та передаються у якості додатків до електронного листа. Оригінали таких документів в подальшому направляються поштою або вручаються безпосередньо адресату. Копії будь-яких документів, що відносяться до цього Договору передані електронною поштою, мають силу оригіналів до моменту отримання оригіналів таких документів.

Суд уважає, що саме по собі підписання покупцем оригіналів первинних документів в часі після завершення операції, а також присутність чи відсутність представника позивача в місці завантаження товару, не нівелює реальність самої господарської операції в той час, коли на продавця покладено обов`язок самостійно завантажити товар у контейнери та передати перевізнику.

Більше того, з матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов п.5.2. Контракту №IF09/04 позивач забезпечив участь своїх представників на місцях відвантаження товару, які здійснювали контрольну перевірку товару по кількості та зовнішньому вигляду товару перед завантаженням та передачею перевізнику. Результати візуального контролю фіксувалися представниками-контролерами у Звітах про завантаження. При цьому, до повноважень контролерів не входили обов`язки отримувати товар.

До кожного звіту про завантаження долучалася фотофіксація поетапного завантаження контейнера товаром (звіти з фотофіксацією наявні в матеріалах справи, Т. 22, а.с. 6-235, Т.Т. 23-33).

Крім того, представником позивача долучено докази фактичного перебування контролерів в місцях відвантаження товару, а саме: накази на відрядження контролерів, докази проживання в готелях м. Запоріжжя, Херсону, Харкова, Київської області (м. Бориспіль).

Щодо аргументів відповідача про те, що контролери позивача офіційно працевлаштовані на інших товариствах ТОВ «Мрія Сервіс» та ТОВ «СіЕфДжі Трейдинг», але здійснювали контроль за процесом завантаження товару в інтересах ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», то як слідує з наданих позивачем документів та письмових пояснень, усі зазначені товариства: ТОВ «Мрія Сервіс», ТОВ «СіЕфДжі Трейдинг», ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (та ряд інших компаній) входять в структуру одного Агрохолдингу - Контінентал Фармерз Груп.

Особи-контролери є працівниками служби контролю (департамент безпеки) цього холдингу, які можуть бути залучені в процесах виробничої діяльності будь-якого товариства на представницьких засадах. З цією метою будь-яке товариство, в т.ч. ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» може залучати працівників інших товариств представляти його інтереси на підставі визначених чинним законодавством правових підстав - довіреностей (містяться в матеріалах справи, Т. 38, а.с. 245-252).

Контролери, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які з`явилися на виклик у судове засідання, були допитані судом в якості свідків та підтвердили вище встановлені обставини.

Також вказані вище обставини підтвердив допитаний судом в якості свідка ОСОБА_2 , який займався організацією укладення контрактів з постачальниками.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_1 , яка працювала в холдингу менеджером з продажу яєць, підтвердила наявність вайбер-групи з контролерами, в якій вони, зокрема, надсилали звіти. Зазначила, що звіт контролера - це внутрішній документ позивача, інформацію з якого свідок звіряла з первинними документами постачальника, і тільки після цього підписувала акти приймання-передачі товару. Також підтвердила, що як менеджер співпрацювала з перевізником, зокрема, оформляла заявки на перевезення.

В силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України судом при розгляді цієї справи враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2025 у справі № 380/845/21 у подібних правовідносинах: «…Відсутність фізичної присутності уповноважених осіб покупця під час передачі товару не є безумовною підставою для визнання операцій нереальними, якщо цей факт підтверджується іншими документами, зокрема ТТН позивача та ТТН портових терміналів, показами свідків, зокрема контролерів, які здійснювали контроль за процесом завантаженням товару в контейнери в місцях відправки, уповноважених осіб за поставку товару - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , навантажувальними ордерами та розвантажувальними актами, коносаментами…»

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо не надання позивачем звітів контролерів про завантаження товару в контейнери та фото фіксації даного процесу під час перевірки, оскільки такі докази не є первинними документами в розумінні приписів ст.44 ПК України, відтак, у платника немає обов`язку зберігати та надавати такі документи під час перевірки. Водночас, положення п.44.1 ст.44 ПК України кореспондують з приписами пп. 20.1.6 ст.20 ПК України, які в свою чергу надають право контролюючим органам запитувати та вивчати під час проведення перевірок саме первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, ОСОБА_1 , як особа, якій делеговане супроводження правочину із придбання товару у ТОВ «Імперово Фудз», після отримання звітів контролерів про завантаження товару, підписувала видаткові накладні та акти приймання-передачі, які надходили від продавця електронною поштою та повертала електронною поштою підписані сканкопії таких документів. Отримавши підписані з обох сторін сканкопії видаткової накладної та акту приймання-передачі товару, представники ТОВ «Іпмерово Фудз» дозволяли перевізнику виїзд транспорту з товаром в контейнерах з території складу. В подальшому, після завершення господарської операції, паперові оригінали первинних документів ТОВ «Імперово Фудз» надсилали ОСОБА_1 , які остання підписувала. Один примірник залишався у ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», а другий направлявся для ТОВ «Імперово Фудз».

Щодо аргументів відповідача про те, що в наданих до перевірки актах прийому - передачі товарів не зазначено місця складання актів, не зазначена адреса фактичного прийому - передачі товарів, суд зазначає, що чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, серед обов`язкових реквізитів первинних документів не містить вимоги про зазначення місця складання таких, чи адреси фактичного прийому-передачі товарів за такими документами. Відповідну вимогу виключено на підставі Закону № 1724-VIII від 03.11.2016.

Відтак, акти приймання-передачі товару та видаткові накладні складені відповідно до вимог чинного законодавства та відповідно до узгоджених сторонами умов договору.

Що стосується зауваження податкового органу про те, що згідно товарно -транспортних накладних на перевезення товарів (яєць) оформлених в травні 2020 року: перевізник - ТзОВ «Європа Транс Агро», замовник - ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед», вантажовідправник - ТзОВ «Імперово Фудз», вантажоодержувач - ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (що суперечить умовам укладеного договору з Експедитором ТОВ «Європа Транс Агро»), суд зауважує, що такі не відповідають дійсності.

Так, на титульній стороні ТТН вантажоотримувачем дійсно зазначено ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», як власника товару, проте на зворотній стороні ТТН, де зазначається фактичний отримувач товару і де проставляється відмітка про отримання, в графі «вантажоотримувач» проставлено відтиск штемпеля портового контейнерного оператора, що прийняв товар до розвантаження.

Позивач не заперечує той факт, що на отриманих ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» від експедитора примірниках ТТН відсутній підпис відповідальної особи портового оператора, яка прийняла товар до розвантаження, що спонукало звернутися із запитами на підтвердження спростування таких даних.

На адвокатський запит представника ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», портові термінали - ТОВ «TIC-Контейнерний термінал» в листі від 03.12.2020 №0312/03, ТОВ «Бруклін Київ-Порт» листом від 08.09.2020 №299/БКП підтвердили факт отримання товару, та надали копії власних примірників ТТН, із зазначенням ПІБ та підписами відповідальних осіб, реєстр ТТН із зазначенням відповідальних осіб за прийняття товару, копії приймальних актів навантажувальних ордерів.

ТОВ «СМА Сі Джі Шиппінг Едженсіз Україна» в листі від 22.12.2020 №5009 повідомило, що являється агентом світового морського контейнерного терміналу СМА CGM, а термінал ТОВ «Бруклін Київ-Порт» є саме контейнерним терміналом, які задіяні у міжнародних перевезеннях вантажу у контейнерах. Відтак, СМА CGM проставляє лише штампи на товарно-транспортних документах (ТТН) з метою заїзду автотранспорту на територію порту/терміналу, але розвантаження та переміщення контейнерів з товаром (яйцями) на території портового терміналу здійснював ТОВ «Бруклін Київ-Порт».

Наведені докази додатково підтверджують факт перевезення товару та розвантаження контейнерів з товаром в порту та спростовують посилання податкового органу на суперечність умовам договору.

Верховний Суд у постановах від 16.10.2020 у справі №820/2587/15, від 17.10.2019 у справі №805/849/16-а, від 17.01.2019 у справі №826/16996/14, від 31.05.2024 у справі №160/21684/21, від 23.05.2024 у справі №620/17084/21, від 23.05.2024 у справі №440/1401/23 зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат і податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Тому, відсутність підпису відповідальної особи порту на ТТН не може свідчити про відсутність господарської операції, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, а зі змісту інших документів можливо уточнити недостатню інформацію.

Щодо зауваження податкового органу про те, що у ТТН має зазначатися інформація про достовірного вантажоодержувача. Слід зазначити, що ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» фізично не одержувало товар (яйця), і перевізником цей товар йому безпосередньо поставлений не був. Оскільки фактичним вантажоодержувачем був контрагент позивача, місцеперебування якого Саудівська Аравія.

Ці обставини підтверджуються Договором № 10/04/20-ЕТА від 10.04.2020 (Т. 1, а.с. 120-131), укладеним між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Замовник) та ТОВ «Європа Транс Агро» (Експедитор), відповідно до умов якого: маршрут - місце відправки - порт Джидда: - місце призначення - порт Джидда».

За умовами Договору № 10/04/20-ЕТА від 10.04.2020 (п. 1.1 Додаткової угоди №1 від 10.04.2020) сторонами також обумовлено місце перевантаження вантажу з одного виду транспорту на інший, якими є порт Південний (Южний) та порт Одеса, оскільки в даній операції задіяні 2 види транспорту - вантажний автомобільний для перевезень в межах України та морський (кораблі) за межами України для перевезень до місця призначення - порт Джидда в Королівстві Саудівська Аравія.

Перевантаження вантажу - контейнерів з яйцями, здійснювалася на території портових контейнерних терміналів ТОВ «ТІС-контейнерний термінал» - в порту Південний (морський перевізник Maersk) та ТОВ «Бруклін Київ-Порт» - в порту Одеса (морський перевізник CM A CGM).

Суд зазначає, що в ТТН не могло бути зазначено кінцевого вантажоодержувача «контрагента ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», місцеперебування якого Саудівська Аравія», так як він не отримував товар на території України, а ТТН - це транспортно-супровідний документ, що декларує транспортні перевезення в межах України, тому вантажоодержувачем було зазначено позивача, якому товар передавався на підставі вищевказаних видаткових накладних та актів передачі.

Щодо зауваження податкового органу про те, що згідно з наданих до перевірки митних декларацій вбачається, що відсутні дані, зокрема, у графі 26 «Вид транспорту в межах країни» та у графі 50 «Принципал» - відомості про перевізника «Експедитора», суд зазначає, що відповідно до положень Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом МФУ від 30.05.2012 № 651, графа №50 «Принципал» та графа №26 «Вид транспорту в межах України» заповнюється, якщо здійснюється переміщення товару митною територією України. Переміщення товарів митною територією України, тобто переміщення товарів під митним контролем.

Суд звертає увагу, що товар (яйця харчові) не переміщувався територією України під митним контролем, оскільки митне оформлення здійснювалося безпосередньо в порту, відтак, графи « 50» та « 26» в даному випадку не підлягають заповненню.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.255 Митного кодексу України (далі - МК України), митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

За змістом ч.ч. 5-6, 8 ст. 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Таким чином, приймаючи митні декларації ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», митним органом проведено всі належні митні процедури, доказів протилежного, наявності відмов у прийнятті наданих позивачем до перевірки митних декларацій відповідачем не надано. Водночас, по завершенню митного оформлення вантажу, товар був випущений за межі митної території України, що підтверджено тими ж митними деклараціями, та в свою чергу підтверджує виконання ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» умов Контракту №14/04/2020 перед компанією Сауді Агрікалчерал енд Лівесток Інвестмент Компані (Салік) (кінцевий отримувач Товару).

Факт походження товару, зокрема, виробництво/придбання товару (яйця свіжі харчові), а також факт декларування ТОВ «Імперово Фудз» податкових зобов`язань з ПДВ по операціям з придбання яєць підтверджено ТОВ «Імперово Фудз» листом від 23.06.2021 (Т. 34, а.с.21), з якого вбачається, що: «...Яйця курячі харчові, які були реалізовані для ТОВ «АГРО ЛВ ЛІМІТЕД» згідно контракту № IF09/04 від 09.04.2020 року протягом періоду Квітень 2020 року - Липень 2020 року в кількості 183 494 160,00 шт., були придбані ТОВ «Імперово Фудз» в наступних постачальників - виробників:

- ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» згідно договору №АВІ-15 РЯ/19 від 01.08.2019 року, № ЧФЯ01/08/19 від 01.08.2019 року,

- Приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес» згідно договорів №ЗІЯ-2101/20 від 21.01.2020 року, №БшІЯ-2101 /20 від 21.01.2020 року, №ХІЯ-2101 /20 від 21.01.2020 року.

- Податкові накладні/розрахунки коригування, складені постачальниками-виробниками курячих яєць, належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Листом №1 від 16.04.2020 компанія ТОВ «Імперово Фудз» повідомила, що згідно статуту займається виробництвом яєць та яєчної продукції та разом з компаніями ПНВК «Інтербізнес» та ПрАТ «Агрохолдпнг Авангард» входить до складу одного холдингу «Авангард» IPL. В зв`язку з цим компанія ТОВ «Імперово Фудз» може виступати продавцем товару, виробленого на всіх підприємствах холдингу, зокрема таких як: ФІЛІЯ «ЧОРНОБАЇВСЬКЕ» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», ФІЛІЯ «ПТАХОФАБРИКА «АВІС» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД», ФІЛІЯ «ЗАПОРІЗЬКА» ПНВК «ІНТЕРБІЗНЕС», ФІЛІЯ «ХАРКІВСЬКА» ПНВК «ІНТЕРБІЗНЕС», ФІЛІЯ «БАРИШІВСЬКА» ПНВК «ІНТЕРБІЗНЕС», ФІЛІЯ «АВАНГАРД» ПАТ «АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД».

Крім цього, ТОВ «Імперово Фудз» підтверджує, що податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 65 813 238 грн по операціях з ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» згідно контракту № IF09/04 від 09.04.2020 по поставці товару (яйця курячі харчові), були задекларовані товариством впродовж квітня-червня 2020 року, в підтвердження чого надано Декларації з ПДВ за квітень 2020 - червень 2020 з додатками.».

В підтвердження зазначеної у листі інформації ТОВ «Імперово Фудз» надало копії Декларації з ПДВ за квітень 2020 - червень 2020 з додатками, з яких вбачається включення податкових зобов`язань з ПДВ по операції з поставки яєць для ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», та включення сум ПДВ до податкового кредиту по операціях з придбання яєць у виробників (наявні в матеріалах справи).

Як слідує з матеріалів справи, крім того, ТОВ «Імперово Фудз» надано копії експертних висновків за квітень-червень 2020 року (Т. 34, а.с.67-69), проведені на замовлення виробників яєць - філії «ПФ Авіс» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» (с. Гуменці Камянець-Подільський р-н Хмельницької області), філії «Харківська» ПНВК «Інтербізнес» (Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Охоче, вул. Польова,3), філії «Запорізька» ПНВК «Інтербізнес» (Запорізька обл.. Запорізький р-н, с. Відрадне, вул. Перемоги, 3), з яких вбачається проведення лабораторних випробувань на кожну партію товару - яєць, що постачалися для ТОВ «Агро ЛВ Лімітед».

Також, ТОВ «Імперово Фудз» надано копії експлуатаційних дозволів на виробництво та пакування яєць їх виробниками - філіями птахофабрик ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» та ПНВК «Інтербізнес», що підтверджує наявність в останніх виробничих потужностей для виробництва та пакування яєць, які були придбані ТОВ «Імперово Фудз» у таких виробників та в подальшому поставлені для ТОВ «Агро ЛВ Лімітед».

Відтак, факт поставки товару ТОВ «Імперово Фудз» на користь ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» підтверджується наступними первинними та товаросупровідними документами, що надавалися позивачем під час перевірки та наявні в матеріалах справи: Контрактом №IF09/04 від 09.04.2020 (з додатками та додатковими угодами); виписками по рахунку ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», з яких вбачається факт проведення оплати за товар; заявками на завантаження товару, з яких вбачається замовлення позивача завантажити узгоджену кількість товару на транспортні засоби перевізника (ТОВ «Європа Транс Агро»), в яких також вказано марку та номер авто, причепа, номер контейнера та прізвище водія, що забезпечуватиме перевезення товару; видатковими накладними та актами приймання товару, підписаними в двосторонньому порядку представниками ТОВ «Імперово Фудз» та ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», в порядку п.7.3 Контракту №IF09/04, товаро-транспортними накладними на перевезення товару; звітами представників ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (контролерами) про завантаження товару в контейнери; паперовими копіями доказів електронного листування між представниками ТОВ «Імперово Фудз» та ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» про попереднє узгодження поставки кожної наступної партії (Т. 21, а.с. 34-137), місце відвантаження товару, який перевізник прибуде на завантаження, обмін сканкопіями видаткових накладних та актів приймання- передачі, тощо (електронне листування та обмін листами, визначений перелік представників сторін з їх електронними адресами передбачено умовами п.7.1,7.2, 7.3 Контракту №IF09/04 від 09.04.2020 року).

Допитана судом в якості свідка головний державний ревізор - інспектор Чолій Оксана Іванівна, яка проводила податкову перевірку позивача, підтвердила, що розриву у ланцюгу постачання яєць не було.

Допитана судом в якості свідка головний державний ревізор - інспектор Смолій Галина Василівна, яка проводила податкову перевірку позивача, підтвердила, що акт про відмову у наданні документів під час проведення перевірки не складався.

Щодо подальшого продажу товару (експорт), то як видно з матеріалів справи, 14.04.2020 між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Україна) (Продавець) та Сауді Агрікалчерал енд Лівесток Інвестмент Компані (Салік) (Покупець) було укладено контракт №14/04/2020 (надалі - Контракт №14/04/2020), за умовами якого Продавець зобов`язаний продати та поставити, а Покупець зобов`язаний оплатити та прийняти товар - свіжі харчові курячі яйця (Товар) відповідно до умов цього Договору в асортименті, кількості, якості та за ціною, зазначеною у договорі, додатках до Договору, які є його невід`ємною частиною (п.1.1) (Т. 1, а.с. 132-139).

Загальна кількість товару по Договору складає 183494160 шт (Додаток №1 від 14.04.2020).

Відповідно до п.4.3. Контракту №14/04/2020, ціна товару складала 30,50 дол.США за ящик товару (360 шт.).

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 18.05.2020 до Контракту від 14.04.2020, сторони погодили знизити ціну на товар (застосувати дисконт), відповідно змінити п.4.3. та 4.4. та 11.1 Договору №14/04/2020 від 14.04.2020 та викласти його в наступній редакції: « 4.3. Ціна Товару складає 26,50 доларів США за ящик товару (360 штук яєць)».

Продавець гарантує Покупцю, що якість Товару буде відповідати умовам цього Договору і Додаткам до нього, не буде мати дефектів щодо якості виготовлення і відповідати вимогам ДСТУ 5028:2008 (п.2.1. Контракту №14/04/2020).

Поставка Товару здійснювалася згідно базису of CIF, Jeddah, відповідно до правил Інкотермс 2020 (п.3.1. Контракту №14/04/2020).

Відповідно до узгоджених сторонами умов п.3.3 Контракту №14/04/2020, передача права власності на товар набирає чинності після передачі продавцем покупцю Коносамента.

Покупець здійснює оплату в розмірі 100% вартості кожної партії товару після отримання копії коносамента, зазначеного а п.3.6. договору (п.4.5. Контракту №14/04/2020).

На виконання умов контракту №14/04/2020, ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» поставило на користь Сауді Агрікалчерал енд Лівесток Інвестмент Компані (Салік) Товар на загальну суму 15546033,00 дол. США.

Факт поставки товару в квітні та травні 2020 року підтверджується, в т.ч. належним чином оформленими митними деклараціями (№UA 500130/2020/213405 від 17.04.2020 року, №UA 500040/2020/204722 від 21.04.2020 року, №UA 500130/2020/214015 від 24.04.2020 року, №UA 500040/2020/205117 від 28.04.2020 року, №UA 500040/2020/206824, №UA 500040/2020/205791, №UA 500040/2020/206510, №UA 500040/2020/216094, №UA 500040/2020/217187, №UA 500040/2020/218327, №UA 500040/2020/205448 та ін.) та коносаментами, що були надані Товариством під час перевірки та наявні в матеріалах справи (Т. 11, а.с. 93-233).

Суд вважає, що вищевказані документи підтверджують продаж позивачем товару (яєць) для Компанії Сауді Агрікалчерал енд Лівесток Інвестмент Компані (Салік) (Покупець) на умовах Контракту №14/04/2020 та отримання доходу від виконання вищевказаних господарських операцій.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про відповідність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Імперово Фудз» меті діяльності позивача та підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме, які складені за результатами проведених операцій та не мають суттєвих дефектів форми, змісту або походження і є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак податковий орган їх безпідставно не взяв до уваги, що зумовлює протиправність податкового повідомлення-рішення від 18.09.2020 №0005365212, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за період травень 2020 року на суму 21 277 167,44 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5 319 291,86 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 02.12.2020 №0/175/5210, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 2 455 167,88 грн, суд зазначає таке.

Суд встановив, що у Акті перевірки зазначено:

«ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» на порушення п. 198 п. 198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-(із змінами та доповненнями) та в результаті допущених порушень податкового законодавства, завищено податковий кредит з податку на додану вартість загальну суму 2 351 220,33 грн. за травень 2020 року по взаємовідносинах ТОВ "Європа транс Агро".

На підтвердження здійсненого перевезення ТОВ "Європа транс Агро" для «ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» до перевірки надано товарно-транспортні накладні, реєстр, яких наведено в 3.10.2. даного акту.

В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних завантаження товару (яйця свіжі) відбувалося в контейнера на складах птахофабрик за адресами: в Хмельницькій обл.,Кам`янець Подільський р-н., с.Гуменці, Херсонській обл.,Білозерський р-н, С.Східне, Запорізькій обл., Запорізький р-н., с.Відрадне, Київській обл., Баширівський р-н., с.Садове.

До перевірки не надано підтверджуючих документів на оренду зазначених в ТТН контейнерів, послуга завантаження вантажу на судно (підтверджуючі документи хто здійснює дану послугу), підключення контейнерів до електричної мережі в порту на території України (підтверджуючі документи хто здійснює).

Отже, відсутність належним чином оформлених документів на транспортно-експедиційні послуги з ТОВ "Європа транс Агро" та відсутність їх у вищенаведених актах ставить під сумнів надання даних послуг та завантаження товару в контейнери в місцях завантаження товару (склади птахофабрик).

Як слідує з Акта перевірки, проведеною перевіркою відповідачем встановлено отримання ТОВ «Агро ЛB Лімітед» (Замовник) транспортно-експедиторських послуг від ТОВ «Європа Транс Агро» (Експедитор), а саме: ТОВ «Європа Транс Агро» укладено Договір про надання послуг із ТзОВ «Агро ЛB Лімітед» за №10/04/20-ЕТА від 10.04.2020 (далі - Договір №10/04/20-ЕТА) (Т. 1, а.с. 120-131) про наступне.

Експедитор зобов`язується перевозити автомобільним транспортом вантажі Замовника, організовувати вантажно-розвантажувальні роботи в портах, здійснювати транспортно- експедиторське обслуговування (далі також - ТЕО) вантажів Замовника, а також виконувати інші роботи і надавати послуги, пов`язані з перевезенням доручених вантажів за погодженням із Замовником, а Замовник приймає ці послуги і оплачує їх на умовах цього Договору (п.1.1.).

Вартість послуг Експедитора визначається в Додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною. В плату Експедитора не включаються витрати експедитора по оплаті послуг третіх осіб (п. 3.1.).

Замовник відшкодовує Експедитору усі витрати, що виникають при перевезенні і ТЕО вантажів Замовника, зокрема, витрати Експедитора по оплаті послуг терміналів, портів за навантажувально - розвантажувальні роботи, зберігання, будь-яких локальних витрат і зборів в порту, послуг третіх осіб, а також штрафні санкції за простої транспортних засобів в портах (п. 3.2.).

Замовник оплачує рахунки Експедитора за цим Договором в національній валюті України гривні протягом 3 банківських днів з дня їх отримання. Експедитор надає рахунки для оплати один раз в тиждень, не пізніше четверга, за наступний тиждень надання послуг (п. 3.3.).

Додаткові витрати, в тому числі, штрафні санкції, пред`явлені Експедитору суміжними організаціями, задіяними в організації ТЕО вантажу Замовника, які виникли з вини Замовника підлягають відшкодуванню Експедитору та оплачуються Замовником згідно з рахунками Експедитора (п. 3.4.).

Оригінали коносаментів (або телексу) для контейнерів, які прибули до порту вивантаження, не видаються Замовнику без повної оплати послуг Експедитора (п. 3.5.).

Згідно з Додатковою Угодою № 1 до Договору №10/04/20-ЕТА від 10 квітня 2020 року «Сторони погодили, що вартість послуг Експедитора становить 3.85$ в тому числі ПДВ 0,31$ за 1 перевезений ящик (360 штук яєць) та включає: завантаження та митне оформлення вантажів Замовника (2 дні простою на час завантаження та митного оформлення вантажу Замовника); компенсація послуг морського перевізника до порту Джидда; транспортно-експедиційні послуги Експедитора, в які входять плата Експедитора та перевезення вантажів Замовника від місця відправки до порту на території України; завантаження вантажу на судно; 7 днів підключення контейнеру до електричної мережі в порту на території України; 5 днів детеншн (плата за понаднормативне використання контейнера за межами порту); 10 днів демередж (плата за понаднормативне використання контейнера на території порту); дженсет (генератор електричного струму для рефрижераторного контейнера). Вартість послуг Експедитора, передбачена в цьому пункті змінюватися не буде.

1.1. найменування вантажу - свіжі харчові курячі яйця; обсяг/кількість вантажу - 509706 ящиків; місця відправки вантажу: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, село Загвіздя; Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський район, село Гуменці, вулиця Вербецьке шосе, будинок 1; Херсонська обл., Білозерський район, селище Східне; Харківська обл., Нововодолазький район, с. Охоче, вул. Польова, буд. 3; Київська обл., Баришівський район, село Садове; Запорізька обл., Запорізький р-н., селище Відрадне, вул. Перемоги, буд. 3.

Маршрут - місце відправки - порт Джидда; місце призначення - порт Джидда; місця перевантаження вантажу з одного виду транспорту на інший - порт Южний, порт Одеса; термін виконання доставки вантажу з місця відправки до місця призначення; від портів України до порту Джедди; лінією СМА - 9 днів, лінією - Маєрск -13 днів; - умови доставки - CIF» (Т. 1, а.с. 129-131).

Водночас в Акті перевірки вказано, шо до перевірки не надано підтверджуючих документів на оренду зазначених в ТТН контейнерів, не надано документів на отримання (поставку) контейнерів судноплавних контейнерних Ліній СМА та Маерс до місць завантаження товару перевізником (експедитором) - ТОВ «Європа Транс Агро», в яких транспортуються яйця та інших документів, які б підтверджували надання транспортно-експедиційних послуг.

Також для перевірки не надано первинних документів, які б фіксували конкретні факти надання ТОВ «Європа Транс Агро» транспортно-експедиційних послуг, обумовлених договором №10/04/20-ЕТА від 10.04.2020 та додатковою угодою № 1 до даного договору, а саме: послуга завантаження вантажу на судно, підключення контейнерів до електричної мережі в порту на території України.

Таким чином, контролюючий орган прийшов до висновку, що відсутність належним чином оформлених документів на транспортно-експедиційні послуги з ТОВ «Європа Транс Агро» та відсутність їх у вищенаведених актах ставить під сумнів надання даних послуг та завантаження товару в контейнери в місцях завантаження товару (склади птахофабрик).

Надаючи оцінку таким аргументам відповідача, суд звертає увагу, що на виконання Договору №10/04/20-ЕТА сторонами складено в двосторонньому порядку акти надання послуг, зокрема, №4116 від 23.04.2020 року на загальну суму 2 353 909,87 грн. (в т.ч. ПДВ 189 970,91 грн.), №4235 від 28.04.2020 року на загальну суму 3 465 303,30 грн. (в т.ч. ПДВ 274 536,18 грн.), №4602 від 04.05.2020 року на загальну суму 2 382 143,27 грн. (в т.ч. ПДВ 195 382,54 грн.), №4475 від 04.05.2020 року на загальну суму 4 216 633,84 грн. (в т.ч. ПДВ 322 851,64 грн.), №4595 від 16.05.2020 року на загальну суму 5 375 237,36 грн. (в т.ч. ПДВ 402 350,21грн.), №4898 від 18.05.2020 року на загальну суму 3 583 764,50 грн. (в т.ч. ПДВ 274 587,07 грн.), №4936 від 27.05.2020 року на загальну суму 2 294 618,16 грн. (в т.ч. ПДВ 191 391,41 грн.), №4940 від 28.05.2020 року на загальну суму 5 865 300,21 грн. (в т.ч. ПДВ 475 973,70 грн.).

Факт транспортування товару за Договором №10/04/20-ЕТА підтверджується належним чином оформленими ТТН, реєстр, яких наведено в акті перевірки та копії яких долучені до матеріалів справи (Т. 2, а.с. 231-250).

Факт проведення оплати за надані послуги підтверджується виписками по рахунку ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» за період: 17.04.2020, 24.04.2020, 30.04.2020, 08.05.2020, 18.05.2020, 22.05.2020, 29.05.2020 (Т. 11, а.с. 45-71).

На виконання наданих послуг, ТОВ «Європа Транс Агро» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні (за правилами першої події - зарахування коштів), які включено до складу податкового кредиту в сумі ПДВ 2 351 220,33 грн. за травень 2020 року і відповідно відображено в додатку 5 до декларації з ПДВ (04.2020 - ПДВ в сумі 1 881 488,49 грн. та 05.2020 ПДВ в сумі 469 731,84 грн.).

Крім того, для виконання транспортно - експедиційних послуг по Договору №10/04/20-ЕТА ТОВ «Європа Транс Агро» укладало договори з морськими перевізниками TOB «СМА Сі Джі Шиппінг Едженсіз Україна» згідно договору №2173 від 17.01.2019, та компанією МЕЕ A/S (Maersk Line) згідно договору UA 00202119 від 15.07.2018. Понесені ТОВ «Європа Транс Агро» витрати за отримані послуги, згідно даних договорів, також були предметом Договору №10/04/20-ЕТА.

Суд звертає увагу, що за змістом Договору №10/04/20-ЕТА Експедитором фактично забезпечувалося перевезення товару від місця відправки (склад продавця) до порту на території України (контейнерний терм і нал/склад в порту) та подальше завантаження товару на судно (що прямувало в порт Джидда), проте власником товару на будь-якому відрізку шляху - залишалося ТОВ «Агро ЛВ Лімітед».

Позивач повинен був відшкодовувати Експедитору усі витрати, що виникають при перевезенні і ТЕО вантажів Замовника, зокрема, витрати Експедитора по оплаті послуг терміналів, портів за навантажувально - розвантажувальні роботи, зберігання, будь-яких локальних витрат і зборів в порту, послуг третіх осіб, а також штрафні санкції за простої транспортних засобів в портах. При цьому, ТОВ «Європа Транс Агро» не позбавлене права залучати третіх осіб для виконання умов Договору №10/04/20-ЕТА.

Так, факт отримання послуг ТОВ «Європа Транс Агро» від ТОВ «СМА Сі Джі Шиппінг Едженсіз Україна» та компанії МЕЕ A/S (Maersk Line) підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів наданих послуг (наприклад, Т. 1, а.с. 101).

Предметом вищезгаданих договорів №2173 від 17.01.2019 та №UA 00202119 від 15.07.2018 є міжнародне морське та інтермодальне перевезення зовнішньо-торговельних вантажів (Т. 1, а.с. 61-71, а.с. 95-100).

На умовах цих договорів, морські лінійні перевізники взяли на себе зобов`язання: морського транспортування на суднах ліній Maersk та СМА CGM ввіреного замовником вантажу в контейнерах, а також видачу у тимчасове користування замовника (ТОВ «Європа Транс Агро») порожніх контейнерів під завантаження товаром, вивантаження завантажених контейнерів з вантажівок, навантаження контейнерів на найближче судно в портах навантаження, розвантаження контейнерів в порту призначення.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що для перевезення товару (яєць) від місця завантаження до території портів експедитором позивача використовувалися контейнера судноплавних контейнерних ліній Maersk та СМА CGM, які надавалися ТОВ «Європа Транс Агро» у тимчасове користування для організації міжнародного перевезення згідно умов договорів транспортного експедирування №2173 від 17.01.2019 та №UA 00202119 від 15.07.2018, тому додаткові договори оренди контейнерів не укладалися.

У свою чергу, переміщення пустих контейнерів з порту до місця завантаження товару (склади птахофабрики) здійснювалося ТОВ «Європа Транс Агро» на підставі видаткових ордерів, які містяться в матеріалах справи, з яких вбачається хто видав, хто отримав (ПІБ водія), номер транспортного засобу та номер контейнера.

Переміщення заповнених контейнерів зі складу птахофабрики до морського порту здійснювалося на підставі товаро-транспортних накладних. Приймання товару в портах України здійснювалося співробітниками контейнерних терміналів на підставі приймального акту /навантажувального ордеру (наприклад, Т. 2, а.с. 233-249).

При цьому, номер контейнера, номер ТЗ та ПІБ водія на видатковому ордері на пустий контейнер співпадає з аналогічними даними в ТТН, видатковій накладній, звіті контролерів про завантаження товару та в приймальному акті/навантажувальному ордері, вантажно-митній декларації та коносаменті, що дає можливість прослідкувати рух контейнера з моменту видачі його пустого представнику експедитора (водію ТЗ) до моменту розвантаження контейнера з товаром в порту.

Варто зазначити, що видаткові ордери та приймальні акти/навантажувальні ордери - це внутрішні складські портові документи, ведення яких передбачено Правилами надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013.

Відповідно до п.9.17 Правил, портовий оператор (оператор термінала) оформляє приймання вантажу, що надійшов у морський порт для вивезення з території України (далі - експортний вантаж), карткою обліку експортного вантажу (приймальний акт), яка є підтвердженням приймання портовим оператором (оператором термінала) зазначеного вантажу.

Портовими операторами - стивідорними компаніями, які забезпечують експлуатацію морських терміналів, проводять вантажні операції, обслуговування та зберігання вантажів, тощо, в межах спірних правовідносин виступали - ТОВ «Бруклін-Київ Порт» (Морський порт Одеса) та ТОВ «TIC-Контейнерний термінал» (Морський торговий порт «Південний»).

Як встановлено судом вище, на адвокатські запити представника ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» портовий термінал - ТОВ «TIC-Контейнерний термінал» в листі від 03.12.2020 №0312/03 підтвердило факт прийняття товару (яйця свіжі харчові) згідно визначеного переліку ТТН, а також підтвердив ПІБ відповідальних осіб, що здійснювали приймання товару до розвантаження в морському порту, та проставлення на ТТН відтиску печатки даного терміналу, що вкотре підтверджує факт транспортування товару ТОВ «Європа Транс Агро».

ТОВ «СМА Сі Джі Шиппінг Едженсіз Україна» в листі від 22.12.2020 №5009 повідомило, що являється агентом світового морського контейнерного терміналу СМА CGM, а термінал ТОВ «Бруклін Київ-Порт» є саме контейнерним терміналом, які задіяні у міжнародних перевезеннях вантажу у контейнерах. Відтак, СМА CGM проставляє лише штампи на товарно-транспортних документах (ТТН) з метою заїзду автотранспорту на територію порту/терміналу, але розвантаження та переміщення контейнерів з товаром (яйцями) на території портового терміналу здійснював ТОВ «Бруклін Київ-Порт».

Портовий термінал ТОВ «Бруклін Київ-Порт» листом від 08.09.2020 №299/БКП підтвердив факт розвантаження на території терміналу Бруклін Київ-Порт контейнерів, згідно визначеного додатку, що засвідчує факт транспортування товару до портових терміналів та подальше навантаження на судно.

У свою чергу, вищенаведені пояснення портових терміналів та лінійних/морських перевізників свідчить про особливий порядок транспортування/переміщення/розвантаження товарів, що перевозиться в контейнерах морським транспортом, і підтвердженням такого руху контейнерів - є саме «видатковий ордер» або «приймальний акт»/«навантажувальнпй ордер», що наявні в матеріалах справи.

Щодо аргументів відповідача про те, що представником позивача не надано на момент перевірки первинних документів на підтвердження завантаження вантажу на судно, а саме, хто здійснював дану послугу, суд зазначає, що згідно з умовами Додаткової угоди № 1 до Договору №10/04/20-ЕТА від 10.04.2020, експедитор забезпечує завантаження вантажу на судно. Сторони погодили, що вартість послуг Експедитора становить 3.85$ в тому числі ПДВ 0,31$ за 1 перевезений ящик (360 штук яєць) та включає, зокрема завантаження вантажу на судно.

Відповідно до положень Конвенції Організації Об`єднаних Націй про морські перевезення вантажів 1978 року (Гамбурзькі правила) від 31.03.1978 року, коносамент (Bill of Lading) - документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

В момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору, при цьому всі основні умови цього договору переносяться в коносамент.

Згідно зі статтею 1 Кодексу торговельного мореплавства України, такий регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.

Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов`язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибогосподарської діяльності, розвідки та видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей, що зазнали лиха на морі, виконання буксирних, криголамних і аварійно-рятувальних операцій, навігаційно-гідрографічних робіт, прокладання кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України коносамент є одним з документів, який підтверджує існування і зміст договору морського перевезення вантажу.

При цьому, Кодекс торговельного мореплавства України передбачає видачу вантажу лише за оригіналом коносаменту, зокрема статтею 162 Кодексу передбачено, що вантаж видається в порту призначення: 1) за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги; 2) за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент «наказу відправника» або «наказу одержувача», а в разі наявності у коносаменті передаточних написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред`явникові коносамента з останнім бланковим написом; 3) за коносаментом на пред`явника - пред`явнику коносамента.

Коносамент виконує три основні функції: свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупровідним документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Таким чином, факт завантаження товару на судно підтверджується коносаментами, які наявні в матеріалах справи (Т. 17).

Щодо підтвердження підключення контейнерів до електромереж, на адвокатський запит представника ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» від 26.04.2023 №1, контейнерним терміналом ТОВ «Бруклін-Київ Порт» (контейнерний термінал морського перевізника СМА CGM) надано відповідь від 15.05.2023 №159/БКП, згідно з якою послуги з підключення/відключення контейнерів надавалися ТОВ «Бруклін-Київ» на підставі Договору № 624-У від 28.09.2018 (Т. 38, а.с. 4). Копію вказаного договору долучено до відповіді разом із довідкою по обробленим рефрижераторним контейнерам. З даної довідки вбачається номер контейнера, в якому зберігалися в порту яйця, кількість днів підключення контейнера, в якому зберігалися в порту яйця, до електричних мереж, хто надав послугу підключення контейнерів до електричних мереж та на якій підставі.

В свою чергу, ТОВ «СМА Сі Джі Ем Шиппінг Едженсіз Україна» перевиставляло дані послуги на ТОВ «Європа Транс Агро» в межах договору морського експедирування №2173 від 17.01.2019, що підтверджує факт надання даних послуг по підключенню контейнерів до електричних мереж для ТОВ «Агро ЛВ Лімітед».

Дані обставини підтверджуються також інформацією, наданою ТОВ «Європа Транс Агро» на адвокатський запит представника позивача, зокрема в листі від 24.05.2023 №24/05-2023, де ТОВ «Європа Транс Агро» засвідчив про те, що послуги підключення контейнера до електромереж здійснювалися портовими операторами та відображено в графі «Локальні портові витрати» актів надання послуг (Т. 38, а.с. 12).

При цьому, суд зауважує, що такі додаткові документи, як договори, укладені між ТОВ «Європа Транс Агро» з морськими перевізниками №2173 від 17.01.2019 та №UA 002021 19 від 15.07.2018, акти виконаних робіт до них, звіти контролерів та фото фіксація завантаження товару в контейнер, листи-відповіді від контрагентів-портових операторів ТОВ «Бруклін Київ-Порт», ТОВ «TIC-Контейнерний термінал», видаткові ордери на видачу пустих контейнерів, приймальні акти/розвантажувальні ордери на розвантаження контейнера в порту, листи від ТОВ «Імперово Фудз», відповіді на адвокатські запити, які також підтверджують реальність господарських операцій з поставки та транспортування товару не є первинними документами в розумінні ст.44 ПК України, та такі документи не були і не повинні були бути в розпорядженні позивача на момент проведення перевірки, позаяк позивач не був учасником договірних відносин ТОВ «Європа Транс Агро» з його контрагентами.

З огляду на наведене, суд вважає, що первинні документи, які надавалися відповідачу на час перевірки, повністю підтверджують факт надання ТОВ «Європа Транс Агро» транспортно-експедиційних послуг для ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», та спростовують висновки контролюючого органу про те, що для перевірки не надано документів, які б фіксували конкретні факти надання ТОВ «Європа Транс Агро» транспортно-експедиційних послуг, обумовлених Договором №10/04/20-ЕТА від 10.04.2020.

Таким чином, суд виснує, що висновки Акту перевірки про те, що ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» на порушення п. 198 п. 198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-(із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит з податку на додану вартість загальну суму 2 351 220,33 грн за травень 2020 року по взаємовідносинах ТОВ "Європа транс Агро", є протиправними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Щодо реалізації позивачем сільськогосподарської продукції за цінами нижче справедливої вартості, суд враховує таке.

У Акті перевірки відповідачем встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на суму 519 741,55 грн та не складення і не реєстрацію в ЄРПН зведеної податкової накладної на суму ПДВ 103 948,31 грн, у зв`язку з тим, що позивач реалізовував картоплю нижче справедливої вартості, тобто нижче звичайної ціни.

Підставою для нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 103 948,31 грн слугували посилання контролюючого органу на те, що перевіркою встановлено реалізацію продукції (картоплі) нижче справедливої вартості. Відповідно до МСБО справедлива вартість відповідає рівню ринкових цін. А відповідно до Податкового кодексу України, ціна, яка відповідає рівню ринкових цін є звичайною ціною. Відтак, Товариство продавало товар власного виробництва нижче ринкових цін.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у Постанові від 05.12.2025 в цій частині зазначив: «так, на 12 аркуші акту перевірки контролюючий орган у таблиці вказав контрагентів, яким позивач реалізовував картоплю, ціну такої реалізації та справедливу вартість. При цьому, жодних даних про те, звідки відповідачем було взято інформацію про справедливу вартість, акт перевірки не містить. Не містять таких мотивів у рішення судів попередніх інстанцій.

В свою чергу, на підтвердження реалізації картоплі за цінами, які перевищують середньоринкові, Товариство посилалося на витяг з сайту Держстатистики України «Обсяги та середні ціни картоплі» за січень-травень 2020 року, звіти з продажу картоплі за травень, прайс-листи на картоплю, Положення про порядок ціноутворення при реалізації власновирощеної картоплі від 30.11.2018, договори з контрагентами тощо».

За приписами підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК України. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до пункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Своєю чергою порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг регламентовано статтею 188 ПК України, відповідно до якої така визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому абзацом другим цієї норми обумовлено, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

З прийняттям 1 січня 2003 року МСБО 41 «Сільське господарство» Міністерством фінансів України 18 листопада 2005 року затверджено П(С)БО 30 «Біологічні активи», введений в дію з 1 січня 2007 року, який є обов`язковим до застосування підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) щодо сільськогосподарської діяльності, а також розроблені Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 № 1315, для роз`яснення порядку застосування положень стандарту.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 41 (МСБО 41) «Сільське господарство» встановлює, що цей Стандарт застосовується до сільськогосподарської продукції, зібраної як урожай біологічних активів суб`єкта господарювання, причому лише на час збирання врожаю. Після цього застосовується МСБО 2 «Запаси» або інший належний Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 8 МСБО 41 балансова вартість - це сума, за якою актив визнається в звіті про фінансовий стан. Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Викладені в Акті перевірки висновки про порушення позивачем податкового законодавства мотивовані тим, що позивачем реалізовано продукцію нижче справедливої вартості такої продукції.

Натомість, позивач вказує, що податковим органом не доведено факту реалізації позивачем власно вирощеної картоплі за цінами, які не відповідають ринковим.

ТОВ "Агро ЛВ Лімітед" є виробником сільськогосподарської продукції, в тому числі картоплі.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності позивач застосовує Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Міжнародні стандарти фінансової звітності (МС`ФЗ) (згідно Наказу «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» № 0201-01 від 02.01.2019).

Відповідно до положень Наказу № 0201-01 від 02.01.2019 «Біологічні активи», до біологічних активів відноситься незібраний урожай. Біологічні активи визнаються та в подальшому оцінюються за справедливою вартістю за вирахуванням будь-яких очікуваних витрат, пов`язаних з реалізацією.

Відповідно до положень Наказу № 0201 -01 від 02.01.2019 «Запаси», до сільськогосподарської продукції відноситься урожай зібраний з біологічних активів, що оцінюється за справедливою вартістю мінус виграти на продаж на час збирання урожаю.

Крім того, як визначено положеннями до п.13 МСБО 41 «Сільське господарство», сільськогосподарську продукцію, зібрану як урожай з біологічних активів суб`єкта господарювання, слід оцінювати за справедливою вартістю мінус витрати на продаж на час збирання врожаю. Отримана в результаті такого вимірювання оцінка вважається собівартістю на дату, коли починає застосовуватися МСБО 2 «Запаси» або інший належний Стандарт.

Аналогічна вимога міститься і в п.20 МСБО 2 «Запаси»: запаси, що включають сільськогосподарську продукцію, яку суб`єкт господарювання зібрав як урожай своїх біологічних активів, оцінюються після первісного визнання за їхньою справедливою вартістю мінус витрати на продаж на місці збирання врожаю. Ця величина є собівартістю запасів на таку дату для застосування цього Стандарту.

МСБО 2 передбачає оцінювати запаси на дату балансу за найменшою з оцінок - собівартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації - це попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу.

Отже, відповідно до МСБО при зборі врожаю позивач здійснює оцінку вартості такого врожаю на дату збору за справедливою вартістю.

Положення Міжнародних стандартів фінансової звітності 13 (МСФЗ) визначають поняття справедливої вартості активів та порядок оцінки активів за справедливою вартістю. Так, справедлива вартість - це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб`єкта господарювання. Для деяких активів та зобов`язань може бути ринкова інформація або ринкові операції, інформація про які є відкритою. Для інших активів та зобов`язань така інформація може бути відсутня, враховуючи специфіку товару/активів, відкритість ринку цін тощо. Проте мета оцінки справедливої вартості в обох випадках однакова - визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операція продажу активу чи передачі зобов`язання між учасниками ринку на дату оцінки за нинішніх ринкових умов (тобто, вихідну ціну на дату оцінки з точки зору учасника ринку, який утримує актив або має зобов`язання).

Тобто, справедлива вартість активів це суб`єктивне оціночне поняття, і визначається виходячи з припущень та очікувань суб`єкта господарювання реалізувати товар по найбільш сприятливих цінах станом на дату оцінки, за поточних ринкових умов з урахуванням специфіки товару. Проте, справедлива вартість не є тотожним поняттям звичайній ціні. Відповідно, порівнювати договірну ціну на дату продажу зі справедливою вартістю, яка склалася на дату балансу некоректно.

Як вже зазначалося вище, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пп. 188.1 ПК України).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

За визначенням з п.п. 14.1.219 п. 14.1 статті 14 Кодексу ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Приписами пп. 14.1.159 п.14.1 статті 14 ПК України окреслено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема для юридичних осіб, як: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків: одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків: кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа.

Статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

Аналогічні висновки зроблені Державною податковою службою України в ІПК на запит ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» від 08.07.2022 №1001/ІПК/99-00-21-03-02-06 (Т. 38, а.с.1-2), де податковий орган зазначив:

«... Отже, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на такі товари/послуги, а не їх собівартість.

Таким чином, база оподаткування ПДВ операцій ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» з постачання власно вирощеної сільськогосподарської продукції визначається виходячи з договірної вартості такої продукції з урахування загальнодержавних податків та зборів, яка при цьому не може бути нижче звичайних цін і, відповідно, обов`язку щодо додаткового нарахування податкових зобов`язань з ПДВ у випадку перевищення собівартості продажу такої продукції над її договірною вартістю продажу у Товариства не виникає».

Відповідно до приписів ч. 1. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Упродовж травня 2020 року ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» реалізовано картоплю власного виробництва контрагентам - покупцям, в тому числі: Приватне благодійне підприємство «ВИМАЛ» згідно Договору поставки №210 від 20.11.2019, з врахуванням специфікацій №1 від 20.11.2019, №3 від 10.02.2020; Фізична особа ОСОБА_11 згідно Договору поставки №20/171/0098 від 01.05.2020, Фермерське господарство «Прометей» (Т. 12, а.с. 17-24). Факт поставки підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи (Т. 12, а.с. 25-70).

Згідно зі Звітами ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» з продажу власновирощеної продукції, складених Товариством за травень 2020: від 01.05.2020 - 10.05.2020, від 11.05.2020 - 20.05.2020, від 21.05.2020 - 31.05.2020 (Т. 12, а.с. 11-16), вбачається, що жодних відхилень фактичної (договірної) ціни продажу картоплі (в розрізі сорту) в порівнянні з ринковими цінами, не встановлено.

При цьому, ціни на власновирощену картоплю формувалися в порядку та на підставі затвердженого директором товариства Положення про порядок ціноутворення при реалізації власновирощеної картоплі від 30.11.2018 (Т. 11, а.с.243-245).

Оцінюючи вартість продажу ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» картоплі власно вирощеної в травні 2020 року, то така становила: продовольча: від 7 500,00 грн (без ПДВ) до 7 666,67 грн (без ПДВ) (в залежності від сорту), насіннєва: від 5 833,33 грн до 10 833,33 грн (без ПДВ) (в залежності від сорту), чіпсова: від 5 790,20 грн до 6 750,05 грн (без ПДВ) ( в залежності від сорту), не конденційна (насипом): від 710 грн до 3 750 грн (без ПДВ).

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Держстатистики України станом на травень 2020 року середні ціни картоплі на роздрібному ринку Львівського регіону склали - 5 744 грн (без ПДВ), при цьому ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» здійснювало постачання картоплі оптовими партіями, ціни на яку, в порівнянні з роздрібними поставками, мали б відрізнятися в сторону зменшення.

Оцінюючи вищенаведені показники цін продажу картоплі ТОВ «Контінентал Фармерз Львів» в травні 2020 року вбачається, що такі були не нижчі, а навпаки, вищі за середньоринкові ціни на картоплю в регіоні.

Як слідує з акту перевірки, відповідачем під час проведення перевірки ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» не було досліджено жодного первинного документу на предмет ціноутворення вирощеної картоплі, а використовувались лише дані бухгалтерського обліку. Тобто, висновки податкового органу про те, що договірна ціна товару картоплі була нижче ринкових, ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, та повністю спростовується долученими позивачем первинними документами.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновок щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на суму 519 741,55 грн та не складення і не реєстрацію в ЄРПН зведеної податкової накладної на суму ПДВ 103 948,31 грн, у зв`язку з тим, що позивач реалізовував картоплю нижче справедливої вартості, тобто нижче звичайної ціни.

Таким чином, враховуючи вказане та висновки суду про протиправність висновків Акту перевірки про те, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 351 220,33 грн за травень 2020 року по взаємовідносинах ТОВ "Європа транс Агро", суд виснує, що податкове повідомлення-рішення від 02.12.2020 №0/175/5210, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 2 455 167,88 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин спірні податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.09.2020 № 0005365212, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок в банку платника за травень 2020 року на суму 21 277 167,44 грн, та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5 319 291,86 грн; та від 02.12.2020 №0/175/5210, яким зменшено розмір від?ємного значення сум ПДВ на суму 2 455 167,88 грн, не відповідають критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому їх належить визнати протиправними та скасувати.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.09.2020 № 0005365212.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 02.12.2020 №0/175/5210.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінентал Фармерз Львів» сплачений судовий збір в сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Контінентал Фармерз Львів» (80441, вул. Центральна, будинок 62, Львівська область, Львівський район, село Вирів; ЄДРПОУ 34943719).

Відповідач: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів; ЄДРПОУ 44045187).

Повне рішення суду складено 13.08.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна