Ухвала суду № 138959394, 13.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

13 серпня 2026 року справа №320/59633/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Верховного Суду про стягнення недоплаченої суми суддівської винагороди,

в с т а н о в и в:

03.12.2025 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Верховного Суду, в якому позивач просить суд:

- стягнути з Верховного Суду на користь ОСОБА_1 недоплачену суму суддівської винагороди (заробітної плати), інфляційні витрати та 3% річних з вирахуванням відповідних сум податку з доходів та військового збору;

- виконання рішення суду відстрочити до скасування воєнного стану та території міста Києва.

Як третю особу позивач у позовній заяві зазначає Державну казначейську службу України (ел. пошта office@treasury.gov.ua; тел. 380442814934; адреса вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601; ЄДРПОУ 37567646).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання уточненої позовної заяви, разом із доказами направлення відповідачу, в якій чітко зазначити, за який період відповідач повинен здійснити виплату недоплаченої суми суддівської винагороди (заробітної плати), інфляційних витрат та 3% річних з вирахуванням відповідних сум податку з доходів та військового збору, з наведенням правових та фактичних підстав недоплати суддівської винагороди з належним обґрунтуванням щодо необхідності залучення третьої особи Державної казначейської служби України; у разі необхідності надати пояснення щодо дотримання строку звернення з позовом до суду та/або заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням висновків суду щодо застосування положень ст.233 КЗпП України у взаємозв`язку із пунктом 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України.

02.02.2026 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заяву про усунення недоліків позову, в якій позивач уточнив позовні вимоги та просить суд:

- продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви та відкрити провадження у справі;

- стягнути з Верховного Суду на користь ОСОБА_1 9 710 089,74 грн (дев`ять мільйонів сімсот десять тисяч вісімдесят дев`ять гривень 74 копійки), з яких 6 149 552,47 грн недоплаченої суддівської винагороди, 1 297 819,07 грн. ПДФО та 176 702,20 грн військового збору, які підлягають перерахуванню до бюджету, 460 748,79 грн. 3% річних та 1 625 267,21 інфляційних втрат (з яких 375 482,88 грн ПДФО та 104 300,80 військового збору підлягають перерахуванню до бюджету);

- виконання рішення суду відстрочити до скасування воєнного стану та території міста Києва.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 16.01.2026, на 5 (п`ять) календарних днів.

Також, вказаною ухвалою суду продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, на 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати: уточнену позовну заяву, у прохальній частині якої чітко зазначити, за який період відповідач повинен здійснити виплату недоплаченої суми суддівської винагороди (заробітної плати), інфляційних витрат та 3% річних з вирахуванням відповідних сум податку з доходів та військового збору; пояснення щодо дотримання строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову в частині позовних вимог за період із 19.07.2022 по 31.08.2025.

Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 надіслано позивачу в його електронний кабінет 29.05.2026 о 15:21 год.

Отже, початком обліку строку на подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви є 30.05.2026, а останнім днем для подання такої є 03.06.2026.

08.06.2026 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заяву про усунення недоліків позову, в якій позивач уточнив позовні вимоги та просить суд:

- продовжити встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви;

- стягнути з Верховного Суду на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати суддівської винагороди за період з листопада 2019 року до січня 2026 року включно у розмірі 9 710 089,74 грн (дев`ять мільйонів сімсот десять тисяч вісімдесят дев`ять гривень 74 копійки), з яких 6 149 552,47 грн недоплаченої суддівської винагороди, 1 297 819,07 грн. ПДФО та 176 702,20 грн військового збору, які підлягають перерахуванню до бюджету, та станом на 01 лютого 2026 року 460 748,79 грн. 3% річних та 1 625 267,21 інфляційних втрат (з яких 375 482,88 грн ПДФО та 104 300,80 військового збору підлягають перерахуванню до бюджету).

У заяві про усунення недоліків від 08.06.2026 позивач вказує, що він до 31 травня 2026 року знаходився поза межами Києва, перебуваючи у відпустці з 22 до 29 травня 2026 року, а з 01 до 05 червня 2026 року перебував у стані тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим не зміг своєчасно усунути недоліки, а тому просить суд продовжити встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підтвердження поважності причини пропуску строку для усунення недоліків позову позивач надав копію наказу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.05.2026 №1584/0/5-26 «Про надання відпустки та днів відпочинку ОСОБА_1 » та копію листка непрацездатності 22585665-2041553341-1 у період з 01.06.2026 по 05.06.2026.

Відповідно до приписів статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 16.09.2021 у справі №560/5412/20, від 01.06.2022 у справі №460/100/21, від 29.03.2023 у справі №380/10073/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22, від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проаналізувавши матеріали справи, приймаючи до уваги поважність причин пропуску строку на подання до суду доказів усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з перебуванням з 22 до 29 травня 2026 року у відпустці та з 01 до 05 червня 2026 року у стані тимчасової непрацездатності, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Суд зазначає, що у порядку усунення недоліків позову позивачу необхідно було, зокрема, чітко зазначити, за який період відповідач повинен здійснити виплату недоплаченої суми суддівської винагороди (заробітної плати), інфляційних витрат та 3% річних з вирахуванням відповідних сум податку з доходів та військового збору.

Дослідивши уточнені позовні вимоги, викладені у заяві від 08.06.2026, суд доходить висновку, що недоліки позову в цій частині позивачем усунуто.

Крім того, в ухвалі від 22.05.2026 позивачу в порядку усунення недоліків позову було запропоновано надати пояснення щодо дотримання строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову в частині позовних вимог за період із 19.07.2022 по 31.08.2025.

У заяві від 08.06.2026 щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом позивач посилається на постанову Верховного Суду від 01.05.2026 у справі №420/16340/25, де Суд прямо зазначив, що позивач, ураховуючи Рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11 грудня 2025 року, фактично має наразі необмежене у часі право на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат з огляду на перебування у трудових відносинах з відповідачем.

Дослідивши надані позивачем докази усунення недоліків, суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 22.05.2026 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Водночас, суд зазначає, що клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 31.08.2025 буде вирішено після отримання від відповідача відповідних доказів.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Як було зазначено вище, у позовній заяві позивач зазначає як третю особу - Державну казначейську службу України.

При цьому, в обґрунтування щодо залучення Державної казначейської служби України як третьої особи позивач, посилаючись на норми ч. 1 ст. 25 БК України, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», вказує, що Державним бюджетом України Верховному Суду ніколи не визначалися відповідні бюджетні призначення на забезпечення виконання рішень суду, що у разі задоволення позову означатиме відповідно до Закону про гарантії саме обов`язок для третьої особи по виконанню рішення суду.

Відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою в повному обсязі, за твердженням позивача, суддівської винагороди за період з листопада 2019 року до січня 2026 року включно.

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 148 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закону №1402-VIII) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності.

Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів.

Відповідно до статті 149 Закону №1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Поряд з цим, частиною першою статті 25 БК України визначено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, основними завданнями Казначейства є:

1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів;

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що Державна казначейська служба України здійснює реалізацію державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що рішення, прийняте за результатами розгляду даної справи, може вплинути на права та обов`язки Державної казначейської служби України, а тому суд вважає за необхідне залучити вказану особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Згідно з ч. 11 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Приписами ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною четвертою статті 77 КАС України адміністративному суду надано право пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на наявні матеріали справи, для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів від відповідача.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 49, 80, 171, 179, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Кушновою А.О. за правилами загального позовного провадження.

2. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Державну казначейську службу України (ел. пошта office@treasury.gov.ua; тел. 380442814934; адреса вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601; ЄДРПОУ 37567646).

4. Зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі копію уточненої позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи по суті.

5. Призначити підготовче засідання на 15 вересня 2026 року о 11:00 год.

Підготовче засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під`їзд, 10-й поверх).

6. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).

7. Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснити відповідачам, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

8. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

9. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

10. Запропонувати третій особі подати пояснення щодо позову у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, з доказами направлення копій пояснень іншим учасникам справи.

11. Витребувати докази по справі від позивача:

- належним чином засвідчену копію трудової книжки;

- належним чином засвідчені копії паспорта громадянина України та картки платника податків;

від відповідача:

- довідку про суму виплаченої суддівської винагороди позивача за весь період роботи на посаді судді Верховного Суду та нормативне обґрунтування із чого розраховується сума суддівської винагороди помісячно;

- письмові пояснення та докази про те, чи в повному обсязі проводилось нарахування суддівської винагороди позивачу;

- розрахунок недоплаченої суми суддівської винагороди позивача, інфляційних витрат та 3% річних з вирахуванням відповідних сум податку з доходів та військового збору;

- обґрунтований детальний помісячний розрахунок суми суддівської винагороди позивача, обчисленої на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із зазначенням усіх складових (розміру посадового окладу; регіонального коефіцієнту; доплати за вислугу років; доплати за обіймання адміністративної посади (у разі наявності); доплати за науковий ступінь (у разі наявності); доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (у разі наявності) за період з листопада 2019 року до січня 2026 року включно;

- копію кошторису Верховного Суду за 2019-2026 роки;

- інформацію щодо помісячного стану фінансування Верховного Суду в частині розмірів суддівської винагороди на 2019-2026 роки (обсяги виділених коштів на виплату суддівської винагороди протягом спірного періоду);

- документально підтверджені письмові пояснення про те, які розміри посадових окладів суддів Верховного Суду були профінансовані у спірному періоді;

- документально підтверджені письмові пояснення про те, в якому розмірі була нарахована та виплачена позивачу суддівська винагорода з листопада 2019 року до січня 2026 року включно із зазначенням усіх складових;

- докази ознайомлення позивача з відповідним документом (зокрема, розрахунковим листом, відомостями про нараховану і виплачену суддівську винагороду, фінансовим повідомленням або іншим документом, який би розкривав зміст виплати позивачу суддівської винагороди (складові, їх розміри, утримання, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат);

- наявність/відсутність документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованої та виплаченої у спірному періоді суддівської винагороди, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про суддівську винагороду тощо.

Витребувані докази надати суду впродовж 15 днів з дня отримання цієї ухвали із доказами направлення іншим учасникам справи.

12. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

13. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.