Ухвала суду № 138959171, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2026 року м. Київ № 320/30876/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом заступника керівника Бучанської окружної прокуратури Яланської Альони Петрівни в інтересах держави до Бучанської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника керівника Бучанської окружної прокуратури Яланської Альони Петрівни (Код ЄДРПОУ/Умовний код: 02909996 вул. Володимира Ковальського, 61/1, м. Буча, Київська область, 08292) в інтересах держави до Бучанської міської ради (адреса Україна, 08292, Київська обл., Бучанський р-н, місто Буча, вул.Енергетиків, будинок 12 ЄДРПОУ 04360586), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Бучанської міської ради Київської області (місцезнаходження юридичної особи: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Енергетиків, № 12, код ЄДРПОУ 04360586) щодо неутворення та неналежного організаційного забезпечення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей зі статусом юридичної особи, зобов`язавши Бучанську міську раду Київської області вчинити дії, спрямовані на утворення та належне організаційне забезпечення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей з правами юридичної особи.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач не вчиняє дії щодо утворення служби у справах дітей з правами юридичної особи з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з такого.

Приписами частини першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

Поняття «особа повинна дізнатися» необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

За змістом позовних вимог прокурор оскаржує бездіяльність щодо утворення служби у справах дітей з правами юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2021 році Київським окружним адміністративним судом розглядалася справа № 320/9997/21 за позовом керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області до Бучанської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей з правами юридичної особи.

Отже, про ймовірне порушення інтересів держави, як вважає Бучанська окружна прокуратура, їй відомо щонайменше з 2021 року.

Натомість, заступник керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області Яланська А.П. зазначає, що про наявність обставин, що свідчать про неналежне організаційне забезпечення діяльності служби у справах дітей на території Бучанської міської територіальної громади, прокуратурі стало відомо з відповіді Управління соціальної політики Бучанської міської ради від 13.04.2026 № 04-03/720, у зв`язку з чим позовна заява подається у межах строків звернення до адміністративного суду.

Проте, якщо припустити, як зазначає прокурор, що про порушення інтересів держава Бучанська окружна прокуратура повторно стало відомо з відповіді Управління соціальної політики Бучанської міської ради від 13.04.2026 № 04-03/720, то позовна заява подана з порушення тримісячного строку на звернення до суду, оскільки згідно з матеріалами справи, лист Управління соціальної політики Бучанської міської ради від 13.04.2026 № 04-03/720 зареєстрований в Бучанській окружній прокуратурі 14.04.2026 року, а до суду з позовною заявою Бучанська окружна прокуратура звернулася 30.07.2026 року.

Водночас позивач не зазначив, що саме перешкоджало йому вивчати стан дотримання вимог чинного законодавства щодо спірного питання раніше та звернутися до суду в межах установленого строку, зваживши на те, що відповідна інформація перебуває у відкритому доступі.

Так, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22.

Суд звертає увагу, що за усталеною практикою Верховного Суду тривале листування з органами державної влади не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вчинення позивачем дій щодо врегулювання спору в досудовому порядку шляхом направлення звернень, скарг чи заяв до суб`єкта владних повноважень не належить до обставин об`єктивного та непереборного характеру, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/14417/18.

Водночас відсутність у прокуратури документів, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не знімає з нього обов`язку обґрунтувати підстави та момент виникнення спірних правовідносин, а також підтвердити право на звернення до суду. Позивач зобов`язаний довести поважність причин пропуску строку звернення з позовом, враховуючи, що предмет спору стосується бездіяльності відповідача принаймні з 2021 року.

Твердження позивача про те, що прокуратура не володіла вихідними документами, не виправдовує факт неприйняття жодних заходів щодо захисту інтересів держави починаючи з 2021 року. Суд зауважує, що обізнаність про фактичний стан речей чи сам факт існування спірної бездіяльності відповідача вимагав від прокуратури своєчасного вжиття процесуальних дій, а не тривалого спостереження за правовідносинами тривалістю понад 5 років без обґрунтування причин такого зволікання.

Слід також звернути увагу, що аргумент позивача про спрямованість позову на задоволення суспільної потреби у відновленні законності не становить автоматичної підстави для поновлення процесуального строку.

Інститут строків звернення до суду покликаний забезпечувати стійкість цивільного та адміністративного обороту й дотримання принципу юридичної визначеності. Сам по собі публічний інтерес чи важливість спірного питання не підміняють собою критеріїв «поважності причин пропуску строку». Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний демонструвати належну обачність та стан постійного контролю за дотриманням законності, а отже, має довести існування саме зовнішніх, незалежних від його волі перешкод для подання позову в межах установленого законом строку

Суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність належних і достатніх доводів та доказів на обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду. Відповідно, позовна заява підлягає залишенню без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 161 КАС України.

Крім цього, згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її суб`єктивних правовідносинах із певним суб`єктом владних повноважень.

Тому позовна заява повинна містити конкретизовані відомості про суб`єкта владних повноважень, який порушив права, вказувати на суб`єктивне право, що підлягає захисту, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов`язує таке порушення та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, застосування яких забезпечить відновлення порушеного права.

Обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним і стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому наявність у законі загальної вказівки на можливість оскарження рішення до суду не є безумовною підставою для задоволення позову. Відсутність предмета захисту в суді, без визначення конкретного права, свободи чи інтересу, які мають бути поновлені у судовому порядку, свідчить про безпредметність позову.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту передбаченим законодавством та чи забезпечить він відновлення порушеного права. Відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (аналогічний висновок сформовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а).

У контексті наведеного позовна заява повинна містити чітко й зрозуміло сформовані доводи про те, яке саме право позивача порушено.

У постанові від 08 вересня 2020 року у справі № 640/7310/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особа, яка вважає порушеними свої права, свободи чи інтереси й звертається за їх захистом до адміністративного суду, має вказати в позовній заяві: який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси; яким чином і якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося таке втручання; які саме права були порушені та чи належать вони позивачу; які обставини про це свідчать. Закон не вимагає вичерпності чи безумовної слушності доводів, але приписує щонайменше сформулювати зміст порушення, пояснити його негативний вплив на права особи та вказати спосіб їх відновлення. Зміст і обсяг порушеного права у кожному конкретному випадку можуть відрізнятися, але на рівні формулювання вони мають бути достатніми для визначення предмета спору, його юрисдикційної належності, характеру вимог, часових меж порушення та нормативного регулювання спірних відносин.

В контексті завдань адміністративного судочинства (стаття 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів. Отже, позивач повинен довести, а суд встановити, що йому належать відповідні права чи інтереси, які потребують судового захисту.

Натомість подана позовна заява містить лише загальні твердження про те, що Управління соціальної політики Бучанської міської ради, на яке покладено окремі функції у сфері захисту прав дітей, не забезпечує реалізацію передбачених законом повноважень, зокрема не приймає управлінські рішення, не оформлює їх відповідними актами, не веде передбачені законодавством обліки, не представляє інтереси дітей у визначених законом випадках та не забезпечує координацію діяльності інших суб`єктів у цій сфері. Позивач не пояснює, на підставі дослідження яких саме відомостей та показників прокуратура дійшла таких висновків.

За наведених обставин позивачу необхідно надати пояснення щодо наявності порушеного права станом на момент звернення до суду, а також докази й обґрунтування того, що Бучанська міська рада не забезпечує належної реалізації покладених на неї повноважень.

Крім того, як встановлено судом за даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 320/9997/21 за позовом керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області до Бучанської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей зі статусом юридичної особи.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 320/9997/21 у задоволенні позову було відмовлено. Отже, позовні вимоги у зазначених справах є аналогічними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

З огляду на це позивачу необхідно надати пояснення стосовно відсутності підстав для відмови у відкритті провадження в справі, тобто уточнити, чим саме відрізняються спір, сторони, предмет і підстави позову у справі, що розглядається, порівняно зі справою № 320/9997/21.

Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне залишити її без руху та встановити строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду:

1. Заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням переконливих аргументів та наданням доказів на підтвердження наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру, які унеможливили своєчасну реалізацію права на судовий захист у межах встановленого законом строку.

2. Доказів та конкретизованих обґрунтувань обставин, на які позивач посилається в позовній заяві (зокрема, щодо неналежного виконання Управлінням соціальної політики Бучанської міської ради повноважень у сфері захисту прав дітей), із зазначенням відомостей і показників, на підставі яких прокуратура дійшла відповідних висновків.

3. Письмових пояснень щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у відкритті провадження в справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України (із розкриттям відмінностей у сторонах, предметі та підставах позову порівняно зі справою № 320/9997/21).

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Бучанської окружної прокуратури Яланської Альони Петрівни в інтересах держави до Бучанської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.