Рішення № 138959169, 12.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Київ справа №320/13397/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівія Плюс» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Рівненській області, як відокремлений підрозділ ДПС (адреса вулиця Відінська, 12, м. Рівне, Рівненська область, 33023, ЄДРПОУ 44070166) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівія Плюс» (адреса 02067, місто Київ, вул.Анни Ахматової, будинок 7/15, ЄДРПОУ 41570068), у якому просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 77 409,19 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельного підприємства «Трівія Плюс» (Код ЄДРПОУ 41570068, 02067, місто Київ, вул. Анни Ахматової , будинок 7/15), що перебуває у податковій заставі.

У якості підстави позову позивач зазначає, що відповідач не сплачує податковий борг з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року відкрите провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Станом на час прийняття даного рішення по справі, відзив від ТОВ «Трівія Плюс» не надходив. В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про направлення відповідачу на його адресу реєстрації (Україна, 02067, місто Київ, вул. Ахматової Анни, будинок 7/15) копії ухвали суду про відкриття провадження по справі згідно з ідентифікатором №R067167127891.

Згідно з ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України відповідне поштове відправлення вважається належним чином врученим 25.06.2026 року.

Крім цього, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 27 квітня 2026 року.

Відтак 15-ти денний строк, з урахуванням поштового перебігу, сплинув.

Таким чином вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов`язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в інтегрованих картках платника податків за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» обліковується податковий борг у загальному розмірі 77 409,19 грн, а саме: 35 845,43 грн з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 1810600), згідно із самостійно поданим Податковим розрахунком земельного податку № 9037843284 від 19.02.2025; 37 643,76 грн з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 1810600), згідно із самостійно поданим Податковим розрахунком земельного податку № 9037928786 від 19.02.2025; 686,00 грн податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400), згідно із самостійно поданим Додатком 2. Розрахунку у частині об`єктів нежитлової нерухомості до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки № 9034601169 від 17.02.2025; 3 234,00 грн податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400), згідно із самостійно поданим Додатком 2. Розрахунку у частині об`єктів нежитлової нерухомості до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки № 9034599986 від 17.02.2025.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі ПК України) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, контролюючим органом відповідачу вручено податкову вимогу форми «Ю» від 12.03.2025 № 0002855-1305-1700.

Разом з тим, податковий борг відповідачем у добровільному порядку не погашено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 160/20838/25, яке набрало законної сили, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» на користь податкового органу стягнуто зазначену суму податкового боргу.

Таким чином, наявність та узгодженість податкового боргу відповідача підтверджуються не лише даними інтегрованої картки платника податків, а й судовим рішенням, яке набрало законної сили.

При цьому доказів погашення відповідачем зазначеної суми податкового боргу матеріали справи не містять.

Судом також встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 160/20838/25 контролюючим органом в порядку статті 95 ПК України вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу за рахунок коштів відповідача.

Зокрема, до банківських установ, які обслуговують рахунки відповідача, контролюючим органом спрямовувалися платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Разом з тим зазначені платіжні інструкції повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Отже, контролюючим органом вжито передбачених законодавством заходів щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача, однак такі заходи не призвели до фактичного погашення заборгованості.

Таким чином, на момент звернення до суду з цим позовом у відповідача залишався непогашений податковий борг у розмірі 77 409,19 грн, а можливість його погашення за рахунок коштів, що перебувають на рахунках відповідача у банківських установах, була відсутня.

Крім того, судом встановлено наявність у відповідача майна, на яке поширюється право податкової застави.

Так, згідно з актом опису майна від 29.04.2025 № 656/17-00-13-05-08, складеним на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 12.03.2025 № 2095/17-00-13-05-08, за відповідачем описано майно, яке перебуває у податковій заставі та може бути використане як джерело погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Водночас відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Отже, законодавством передбачено можливість погашення податкового боргу як за рахунок грошових коштів платника податків, так і за рахунок належного йому майна.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.5 статті 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, положення статті 95 ПК України встановлюють послідовність заходів, спрямованих на погашення податкового боргу: першочергово за рахунок коштів платника податків, а в разі їх відсутності або недостатності - за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Саме така послідовність випливає із пункту 95.1 статті 95 ПК України.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 у справі № 520/3516/19 зазначив, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

У цій же постанові Верховний Суд визначив, що обов`язковими умовами, наявність яких у сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду з відповідним позовом, є: наявність податкового боргу; узгодженість суми заборгованості; відсутність або недостатність коштів на рахунках платника податків у банках, що його обслуговують; наявність майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено наявність усіх зазначених обставин у цій справі.

Так, наявність податкового боргу відповідача підтверджується даними інтегрованої картки платника податків та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі № 160/20838/25, яке набрало законної сили.

Узгодженість зазначеного податкового боргу також підтверджується вказаним судовим рішенням, яким суму податкового боргу стягнуто з відповідача на користь контролюючого органу.

Факт несплати податкового боргу підтверджується відсутністю відповідних платежів в інтегрованій картці платника податків.

Факт відсутності коштів на рахунках відповідача, за рахунок яких можливо погасити наявний податковий борг, підтверджується поверненням без виконання платіжних інструкцій, направлених контролюючим органом до банківських установ, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

При цьому матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача коштів на рахунках у банківських установах у розмірі, достатньому для погашення наявного податкового боргу, як і доказів фактичного погашення такого боргу після повернення платіжних інструкцій без виконання.

Водночас наявність майна відповідача, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу та перебуває у податковій заставі, підтверджується актом опису майна від 29.04.2025 № 656/17-00-13-05-08.

Таким чином, у даній справі наявна необхідна сукупність юридичних фактів, з якими закон пов`язує право контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Суд також враховує, що звернення контролюючого органу з цим позовом є наступним етапом процедури примусового погашення податкового боргу після вжиття заходів щодо його стягнення за рахунок коштів платника податків.

У цьому випадку попереднє судове рішення про стягнення податкового боргу виконати за рахунок коштів на рахунках відповідача не вдалося саме через відсутність таких коштів, що підтверджується поверненням платіжних інструкцій без виконання.

Отже, контролюючим органом доведено, що застосування способу погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача не призвело до його погашення, у зв`язку з чим виникли передбачені пунктом 95.3 статті 95 ПК України підстави для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Водночас суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи не є питання правомірності визначення відповідачу відповідних грошових зобов`язань, оскільки питання щодо їх стягнення вже було предметом судового розгляду у справі № 160/20838/25, за результатами якого ухвалено рішення, що набрало законної сили.

Предметом судового контролю у цій справі є встановлення наявності передбачених статтею 95 ПК України умов для застосування наступного заходу примусового погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача узгодженого та непогашеного податкового боргу у розмірі 77 409,19 грн, вжиття ним передбачених законом заходів щодо стягнення зазначеного боргу за рахунок коштів відповідача, відсутність коштів на рахунках відповідача, достатніх для погашення податкового боргу, а також наявність майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідачем, у свою чергу, не надано належних та допустимих доказів погашення податкового боргу, наявності коштів, достатніх для його погашення, відсутності підстав для застосування податкової застави або інших обставин, які б перешкоджали погашенню податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги контролюючого органу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що контролюючим органом доведено наявність правових та фактичних підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» у розмірі 77 409,19 грн за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позов Головного управління ДПС у Рівненській області підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Рівненській області, як відокремленому підрозділу ДПС України (адреса вулиця Відінська, 12, м. Рівне, Рівненська область, 33023 ЄДРПОУ 44070166) дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в сумі 77409,19 грн (сімдесят сім тисяч чотириста дев`ять гривень, 19 копійок) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» (ідентифікаційний код: 41570068, адреса: Україна, 02067, місто Київ, вул.Ахматової Анни, будинок 7/15), що перебуває у податковій заставі.

Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070166, місцезнаходження Україна, 33023, Рівненська область, м. Рівне, вулиця Відінська, 12).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» (ідентифікаційний код: 41570068, адреса: Україна, 02067, місто Київ, вул.Ахматової Анни, будинок 7/15).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2026.

Суддя Панченко Н.Д.