Рішення № 138959046, 13.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2026 року о/об 16 год. 00 хв.Справа № 280/4597/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 за №796-ХІІ; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 13.11.2025 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за №1-р(1)/2021 та згідно зі ст.54 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 за №796-ХІІ у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 за №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати позивачу основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.

У позовній заяві зазначено наступне: «… ОСОБА_1 ( надалі Позивач ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області ( надалі Відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області ) та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (2 група). Позивач 02.03.2026 року звернулась до відповідача із зверненням, у якому просила здійснити призначення та виплату її пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до частини четвертої статті 54 від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом № 76-VIII відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021. У відповідь на дане звернення Позивача Відповідач надіслав листа від 24.04.2026 №19461-17681/M-02/8-0800/26, яким повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Позивач вважає такі дії незаконними та необґрунтованими, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого ним подається цей позов до суду. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії від 02.03.2026 року, яка не відповідає Порядку №22-1. В заяві позивач помилково вказала, що начебто отримує пенсію по інвалідності, просила здійснити перерахунок і виплату пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до частини четвертої статті 54 від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону №230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом № 76-VIII відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021. Листом від 24.04.2026 відповідач роз`яснив, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивач отримує пенсію за віком обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З урахуванням юридичної позиції, викладеної Конституційним Судом України у рішеннях від 02 березня 1999 року №2-рп/99, від 17 березня 2005 року №1-рп/2005, від 19 червня 2001 року №9-рп/2001, від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, від 22 травня 2018 року №5-р/2018, до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах. Таким чином, рішення за заявою позивача від 02.03.2026 не виносилось. Звернення було правомірно розглянуто в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян». Звертаємо увагу суду, що позивач попередньо не зверталась із заявою відповідно до Порядку №22-1 про перехід на інший вид пенсії, а саме про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону №1058 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796. Отже, відсутні законні підстави для проведення перерахунку її пенсії. Таким чином, наведений лист відповідача є відповіддю-роз`ясненням на звернення, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Зазначений лист, не породжує прав та обов`язків для позивача, сам по собі не є управлінським рішенням, а лише містить відповідь на поставлені питання позивачем та правову позицію Фонду. … Також звертаємо увагу, що зазначена позивачем дата перерахунку пенсії 13.11.2025 є нічим не обгрунтованою, оскільки перерахунок може здійснюватись лише на підставі належної заяви відповідно до Порядку №22-1 з дати заяви, та лише відповідного виду пенсії згідно з чинним законодавством. Отже, позовні вимоги здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, починаючи з 13.11.2025 не підлягають задоволенню. … В Рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема по ІІ групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком. У пункті 2 резолютивної частини №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України визначено, що частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, немає підстав застосовувати вказане Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 до правовідносин, які виникли до його прийняття та з урахуванням відстрочення втрати чинності (визнання неконституційної норми), що встановлено самим рішенням, а саме - через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану. Звертаємо увагу суду, що дане рішення Конституційного Суду України стосується змін законодавчого регулювання права на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у частині призначення їм державної пенсії й установлення на рівні закону її мінімальних розмірів, тобто державної пенсії за Законом №796 (пенсія по інвалідності або пенсія по втраті годувальника), а не за Законом №1058. Натомість, позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується матеріалами електронної пенсійної справи та було повідомлено позивачу в листі відповідача. Так, згідно з розпорядженням від 07.12.2015, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Із подальшою заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію по інвалідності за Законом №796, позивач не зверталась. Отже, позовні вимоги є передчасними, протиправними та не підлягають задоволенню. Враховуючи усе наведене вище, вважаю, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Підстави для задоволення позову відсутні. …».

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 06.07.2026 по 02.08.2026 перебував у відпустці.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відповідно до Паспорта громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія МА №012310 від 04.01.2001 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково. Причина інвалідності захворювання пов`язане з впливом наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію з урахуванням приписів Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 24.04.2026 за №19461-17681/М-02/8-0800/26 ГУ ПФУ в Запорізькій області на звернення ОСОБА_1 від 26.03.2026 за №б/н повідомлено про відмову у перерахунку пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком.

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.04.2024 за №4-р(I)/2024 (справа №3-18/2023(39/23, 95/23)) зазначено: «… Конституційний Суд України ухвалив: 1. Визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами. 2. Частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. 3. Закрити конституційне провадження у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзаців восьмого, дев`ятого, десятого пункту 2 розділу I Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29 червня 2021 року № 1584-IX на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України - неприйнятність конституційної скарги. 4. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. …».

У Додатку 7 до «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого 25.11.2005 постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 за №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, зазначено «… ПАМ`ЯТКА ПЕНСІОНЕРУ 1. Пенсіонери мають право: звертатися до територіального органу Пенсійного фонду України особисто або через законного представника, представника, повноваження якого оформлено у встановленому законом порядку (у випадках, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон)); …».

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються досліджуваного публічно-правового спору.

З огляду на норми права та обставини справи, суд вважає, що позивач має право на пенсію виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком.

На думку суду, оформлення звернення до органу Пенсійного фонду України не за встановленою формою та, водночас, при зазначенні необхідних реквізитів і зі змісту якого є зрозумілим волевиявлення громадянина не може бути підставою для не розгляду такого звернення по суті та позбавлення громадянина права на соціальний захист у старості.

З матеріалів справи не вбачається, що ГУ ПФУ в Запорізькій області не було зрозумілим волевиявлення позивача із його звернення.

Також, з матеріалів справи не вбачається отримання позивачем пенсії по інвалідності.

При цьому, зі змісту ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що саме відповідач мав обов`язок виплачувати позивачу належний розмір пенсії незалежно від звернення позивача.

З метою захисту прав та інтересів позивача, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за можливе: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 13.11.2025 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, наприклад, в постановах: Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №240/1189/24 (адміністративне провадження №К/990/26397/24); Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 (адміністративне провадження №К/990/33477/24).

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію починаючи з 13.11.2025 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 13.08.2026.

Суддя О.О. Прасов