Ухвала суду № 138958881, 13.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5762/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 до

Міністерства юстиції України,

Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 через систему Електронний Суд звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії, яким просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ненадсилання ОСОБА_2 до його електронного кабінету в ЄСІТС постанови про закінчення виконавчого провадження №79901013 від 30.07.2026 у порядку та строк, установлені статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».

- Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області ІваноФранківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслати ОСОБА_2 постанову про закінчення виконавчого провадження №79901013 від 30.07.2026 до його електронного кабінету в ЄСІТС у порядку, передбаченому статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо незабезпечення протягом тривалого часу належного нормативного, організаційного та технічного функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження в частині, необхідній для ідентифікації стягувачів фізичних осіб та забезпечення електронного надсилання їм документів виконавчого провадження до електронних кабінетів ЄСІТС відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

- Зобов`язати Міністерство юстиції України в межах наданих йому повноважень вжити необхідних нормативних, організаційних та технічних заходів для забезпечення належної ідентифікації стягувачів фізичних осіб в Автоматизованій системі виконавчого провадження та забезпечення можливості надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів таких осіб у ЄСІТС відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо незабезпечення належних організаційних та технічних умов для реєстрації та використання державними виконавцями індивідуальних електронних кабінетів ЄСІТС відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства та з урахуванням окремої ухвали Верховного Суду від 30.07.2025 у справі №299/8199/23.

- Зобов`язати Міністерство юстиції України в межах його компетенції вжити необхідних заходів для забезпечення можливості реєстрації та належного використання кожним державним виконавцем індивідуального електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Стягнути на користь Позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.

За правилами п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб:

- визначити предмет спору,

- його юрисдикційну належність,

- характер вимог,

- часові рамки події порушення,

-нормативне регулювання спірних відносин,

а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Суд зауважує, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, і саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Разом з тим, як передбачено нормами статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом:

- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зазначена норма виражає зміст позовних вимог.

У постанові від 22 січня 2022 року у справі №9901/291/21 (Провадження №11-421заі21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що

- зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права. Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Аналогічного висновку щодо визначення поняття змісту позову дійшов і Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2021 року у справі Справа №9901/380/21 (Провадження №11-457заі21).

Аналіз норми пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов`язального характеру повинні бути пред`явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.

Також суд зауважує, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.4 ст.161 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).

Частиною 1 статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивач не надав клопотання про витребування доказів, оформленого відповідно до вимог статті 80 КАС України.

Позивач не надав жодних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того , позовна заява не відповідає вимог п. 9 ч. 5 ст. 160 КАСУ , якою вимагається , що В позовній заяві зазначаються:

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Також, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено в розмірі 3328,00 грн.

Згідно з підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно із прохальної частини позову, позивачем фактично заявлено три позовні вимоги немайнового характеру до двох різних відповідачів, а саме: Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

У цьому випадку при зверненні до адміністративного суду з процитованими позовними вимогами розмір судового збору становить 3993,60 грн. (1331,20 грн. х 3).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Перевіривши матеріали справи суд встановив, що позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні даної позовної заяви становить 3194,88 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, до суду не надано.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви (кількість примірників - для суду та сторін) із зазначенням:

- обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача

- всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги

- доказів сплати судового збору в розмірі 3194,88 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя З.Б.Плеханова