Ухвала суду № 138958788, 13.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

в порядку судового контролю за виконанням судового рішення

13 серпня 2026 року м. Житомир Справа № 240/20639/20

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №240/20639/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 із 1 жовтня 2020 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 1 жовтня 2020 року нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

20.04.2026 позивач у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду вх. №28504/26. В обґрунтування заяви позивач вказав, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2025 змінено спосіб та порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №240/20639/20. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області грошову суму у розмірі 109440,15 грн. З 01.01.2026 в структурі пенсії станом на 07.01.2026 міститься доплата як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, передбачена ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 2595 грн. Спірне за судовим рішенням підвищення до пенсії, як непрацюючому та проживаючому на радіоактивно забрудненій території у розмірі, передбаченому ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» відсутнє. Оскільки у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 відсутня кінцева дата, його виконання має тривати до зміни встановлених при його прийнятті фактичних обставин, або правового регулювання яким керувався суд при його прийнятті. На даний час жодних змін у встановлених при прийнятті судового рішення фактичних обставин не відбулось, правове регулювання яким керувався суд при ухваленні рішення вважається не змінним. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», зокрема його статтею 8 з 01 січня 2025 року розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, зазначеного в абзаці сьомому статті 7 цього Закону. Згідно абазу сьомого ст.7 вказаного Закону з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1600 гривень. Аналогічно, законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», зокрема його статтею 8 з 01 січня 2026 року розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, зазначеного в абзаці сьомому статті 7 цього Закону. Згідно абазу сьомого ст.7 вказаного Закону з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1600 гривень. При виконанні відповідачем з 01 січня 2025 та 01 січня 2026 року судового рішення у даній справі мають застосовуватись саме вказані розміри соціальних виплат. Положеннями ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом №796-XII, що не узгоджується із приписам статті 39 Закону №796-XII, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Застосування положень ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у правовідносинах до осіб які мають право на підвищення до пенсії, передбачене ст.39 Закону №796-XII призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом, а також порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України. Поширення дії ст.29 Закону №4695-ІХ на додаткові пенсії, що передбачені Законом №796-XII, є грубим порушенням норм Конституції України, зокрема статей 8, 19 та 92.

29.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на вказану заяву позивача вх. №31210/26.

Суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що спір у даній справі стосується одержання пенсійних виплат, подану заяву та імперативність норми абзацу другого ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.2 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положеннями ч.6 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч.3 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, наявними є підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Керуючись статтями 248, 256, 381-1, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 20.04.2026 вх. №28504/26 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №240/20639/20 у тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя Д.М. Гурін