Ухвала суду № 138958373, 12.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 серпня 2026 року Справа №160/27482/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/27482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №160/27482/25 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії-відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 р. в адміністративній справі №160/27482/25 скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 -задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 10 липня 2025 р.№12034300025296 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на імміграцію в Україну.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Судове рішення набрало законної сили 23.06.2026 р.

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/27482/25.

Позивач просить: зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення - постанови Третього апеляційного адміністративного суду 160/27482/25 від 23.06.2026.

В обґрунтування заяви позивач зазначає наступне.

Листом ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 30.06.2026 ОСОБА_2 повідомлено, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року по справі №160/27482/25, розпочато повторний розгляд заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну від 28.02.2025 на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію», оскільки Ви перебуваєте у шлюбі з громадянкою України понад два роки.

Станом на 28.07.2026 відомостей про результати виконання рішення суду були невідомі. Тому, 28 липня 2026 року адвокатом Терещенком Д.В. на електронну адресу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області було направлено адвокатський запит щодо результату повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Станом на 03.08.2026 року від Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не надходило відомостей про результати виконання рішення суду та не надходило відповіді на адвокатський запит. Таким чином, більш як місяць Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не виконує рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/27482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Запропоновано відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви із підтверджуючими доказами до 11.08.2026.

07.08.2026 до суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення.

Відповідач з приводу виконання судового рішення у справі №160/27482/25 зазначає наступне.

Позивач не навів належних та достатніх обґрунтувань того, що рішення суду не буде фактично та в повному обсязі виконане в ході виконавчого провадження.

Позивач не позбавлений був можливості звернутись до органів виконавчої служби з питання примусового виконання рішення суду.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі № 160/27482/25, відділом імміграції та обробки заяв про оформлення посвідки на постійне проживання УПТППІ та ОБГ ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 30.06.2026 розпочато повторний розгляд заяви про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 , від 28.02.2025, та заяву про надання дозволу на імміграцію в ЄІАС УМП з статусу «Відмовлено в наданні дозволу на імміграцію» переведено у статус «Повторні перевірки».

Про вищезазначене позивача було проінформовано, шляхом надсилання на адресу його проживання супровідного листа № 1201.3.4-11800/12.3-26 від 30.06.2026.

Відповідач зазначає, що законодавство з питань імміграції не містить інформації щодо особливостей провадження та перебігу строків повторного розгляду клопотання іноземця або особи без громадянства про надання дозволу на імміграцію, також, строк повторного розгляду такої заяви не був установлений і у рішенні Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026.

Зважаючи на вказане, при повторному розгляді заяви використовувалися вимоги Закону України «Про імміграцію» та Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983 (далі - Порядок провадження).

На виконання пункту 14 Порядку провадження, у ході повторного розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну 28.07.2026 ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 направлені запити до Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Дніпропетровській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області та ГУ НП в Дніпропетровській області. Таким чином, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026 року у справі № 160/27482/25 про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну виконана, рішення по заяві буде прийнято відповідно до чинного законодавства України.

11.08.2026 до суду надійшли додаткові пояснення від ОСОБА_1 .

Позивач звертає увагу на те, що рішення від 10.07.2025 ґрунтувалося на пункті 4 частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію» зазначення заявником про себе завідомо неправдивих відомостей. Фактичним змістом цього докору була невідповідність зазначеної адреси фактичного проживання заявника. Жодної іншої підстави для відмови ГУ ДМС не наводило.

Це означає, що станом на 10.07.2025 повний цикл перевірок за пунктом 14 Порядку провадження, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2002 № 1983, уже був проведений і завершений інакше відповідач не мав би процесуальної можливості ухвалити рішення за заявою (п.п. 1416 Порядку).

Перевірки за пунктом 14 Порядку № 1983 мають єдину мету виявити обставини, передбачені статтею 10 Закону України «Про імміграцію». Ці перевірки ГУ ДМС уже провела у 2025 році в межах того самого провадження за тією самою заявою від 28.02.2025, і жодної з підстав пунктів 1, 2, 3, 5 частини першої статті 10 Закону не виявила. Саме тому відмова була вмотивована пунктом 4 - обставиною, яка встановлюється не правоохоронними органами, а власною оцінкою ДМС.

Ані постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2026, ані Порядок № 1983 не вимагають повторення всього циклу перевірок у межах того самого провадження. Що провадження є тим самим, підтверджує сама ГУ ДМС: заяву від 28.02.2025 було лише переведено в ЄІАС УМП зі статусу «Відмовлено в наданні дозволу на імміграцію» у статус «Повторні перевірки». Нової заяви не подавалось, нового провадження не відкривалось, нових обставин не виникло.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

В той же час доводи позивача , що повторний розгляд його заяви не потребує проведення перевірки не підтверджується матеріалами справи, судами не досліджувалось питання повної перевірки позивача.

Позивач не надав доказів, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області проводилась повна перевірка щодо нього.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України від 07.06.2001 № 2491-III «Про імміграцію» , строк розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати шість місяців з дня її подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або один рік з дня її подання до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.

Відповідачем на виконання судового рішення 30.06.2026 розпочато повторний розгляд заяви про надання дозволу на імміграцію ОСОБА_1 і проведення перевірки , а отже з урахуванням визначених законодавством строків розгляду такої заяви, суд не вбачає на даний час порушень відповідачем виконання судового рішення і підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/27482/25.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 370, 382 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/27482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона