Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 рокуСправа № 160/16666/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):
- визнати протиправною бездіяльність начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з грошових коштів, які є заробітною платою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що знаходяться та надходять на банківський рахунок IBAN НОМЕР_2 (картка для виплат), відкритому у Акціонерному товаристві комерційному банку "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) після отримання 18 травня 2026 року заяви ОСОБА_1 від 15.05.2026 року про зняття арешту з банківського рахунку, який має спеціальний режим використання (для зарахування заробітної плати) разом із наданням відповідних документів на підтвердження призначення рахунку для зарахування заробітної плати, у виконавчому провадженні №68620804;
- зобов`язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з грошових коштів, які є заробітною платою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), що знаходиться на рахунку IBAN НОМЕР_2 , відкритому у Акціонерному товаристві комерційному банку "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570), у виконавчому провадженні №68620804.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при відкритті у квітні 2026 року спеціального рахунку у АТ КБ "Приватбанк" для зарахування заробітної плати, позивачу банк повідомив, що у відношенні нього наявна постанова про арешт коштів боржника від 14.02.2022, винесена державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) у виконавчому провадженні № 68620804. У зв`язку з чим, на підставі даної постанови про арешт коштів боржника від 14.02.2022, АТ КБ "Приватбанк" на сьогодні накладено арешт на банківський рахунок IBAN НОМЕР_2 , призначений для виплати заробітної плати. 15 травня 2026 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про зняття арешту з банківського рахунку, який має спеціальний режим використання (для зарахування заробітної плати). До заяви були надані відповідні підтверджуючи документи, що арешт накладено на кошти, які є заробітною платою позивача. 05 червня 2026 року позивачем було отримано лист-відповідь відповідача від 25.05.2026р. №86432, відповідно до якого відповідач повідомив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП №68620804 та 12.09.2022р. завершено у порядку п.2. ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки виконавче провадження АСВП №68620804 станом на 25.05.2026р. є завершене (архівне) та не містить доказу про сплату боржником боргу, необхідного для задоволення вимог стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрати виконавчого провадження, тому законі підстави для зняття арешту з рахунку боржника відсутні. Враховуючи вище викладене, керуючись статтею 59 ЗУ «Про виконавче провадження», запропоновано позивачу звернутися до суду для вирішення питання про визначення поточного рахунку за завершеним виконавчим провадженням. Вказана бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з зарплатного рахунку, навіть після отримання відповідного повідомлення від позивача з належними доказами на підтвердження арешту зарплатного рахунку, є неправомірною та істотно порушує конституційні права позивача та, більш того, ставить його в складне матеріальне положення. Адже позивач не має будь-якої можливості отримати належні йому за працю грошові кошти, які необхідні йому для забезпечення собі мінімальних умов проживання та утримання своєї сім`ї.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей ст.287 КАС України. З урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 17.07.2026 року включно. Зобов`язано Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати належним чином завірену копію ВП №68620804.
Станом на 22.07.2026 року відзив від відповідача на адресу суду разом із матеріалами виконавчого провадження не надано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року витребувано у Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: належним чином оформлений відзив на позовну заяву ОСОБА_1 разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №68620804. Встановлено Амур-Нижньодніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України строк до 29.07.2026 для подання витребуваних судом доказів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/16666/26 за позовною заявою на 20 днів.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ОСОБА_1 (РНОКПП; НОМЕР_1 ) № 68620804 з примусового виконання виконавчого листа № 5436 від 27.01.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ", ЄДРПО 35017877, сума стягнення становить 49152,41 грн. 14.02.2022 року, державним виконавцем керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закон України "Про виконавче провадження", винесла постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог виконавчого документа
14.02.2022 року, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадженнях та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 Закону України "Про виконавче провадження", виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 14.02.2026, року керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Керуючись статтями 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника. В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, і здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, тому керуючись п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем 12.09.2022 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Копії постанов про повернення виконавчого документа в той же день направлено сторонам виконавчого провадження. Боржник звернувся до відділу з заявою щодо визначення поточного рахунку в рамках виконавчого провадження №68620804 на яку відділом змістовну відповідь, що не підлягає задоволенню, оскільки дане виконавче провадження завершено відповідно до вимог п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідно до вимог абзацу 4 частини 4 Розділу ХІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) повідомляє, що виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо: заява про визначення такого рахунку не відповідає вимогам, встановленим пунктом 1 цього розділу, або не підписана фізичною особою боржником; встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій або в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова органу державної виконавчої служби, приватного виконавця про визначення такого рахунку (крім випадків, визначених пунктом 6 цього розділу); арешт на кошти боржника накладено при виконанні ухвали суду про забезпечення позову; виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону.
Згідно клопотання від 10.08.2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення та докази.
Згідно з ч. 4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_3 від 28.12.1995р.
В провадженні Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебувало виконавче провадження №68620804 з примусового виконання виконавчого напису №5436 від 27.01.2022 винесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічем О.М. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 49152,41 грн. на користь ТОВ "Фінансова компанія Управління активами".
В межах даного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника від 14.02.2022р., згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
12.09.2022 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Шубіною-Саланжій В.І. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернено стягнення, а здійснення державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними.
Позивачем було відкрито спеціальний банківський рахунок у АТ КБ "ПриватБанк" для отримання заробітної плати.
Банком позивачу надіслано повідомлення, що у відношенні позивача наявна постанова про арешт коштів боржника від 14.02.2022, винесена державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) у виконавчому провадженні № 68620804.
15.05.2026 року позивачем засобами поштового зв`язку направлено до Амур-Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про зняття арешту з банківського рахунку, який має спеціальний режим використання (для зарахування заробітної плати) із відповідним доказами.
Листом від 25.05.2026 №86432 Амур-Нижньодніпровський ВДВС у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управлення Міністерства юстиції України розглянуло заяву позивача та повідомило зокрема наступне.
"На виконанні у відділі перебувало виконавче провадження: ACВП 68620804 та 12.09.2022 року завершено у порядку п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Виконуючи вимоги виконавчих документів, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме БАНК, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII. Також виконавець може САМОСТІЙНО зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII). Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, ВТРАТИЛИ свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. Оскільки, виконавче провадження АСВП№68620804 станом на 25.05.2026 року є завершене (архівне) та не містять доказу про сплату боржником боргу необхідного для задоволення вимог стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, тому законні підстави для зняття арешту з рахунку боржника відсутні. Враховуючи вище викладене, керуючись ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження», пропонуємо вам звернутися до суду для вирішення питання про визначення поточного рахунку за завершеним виконавчим провадженням. Також, Наказом Міністерства юстиції України від 17 липня 2023 року № 2578/5 4. передбачено, що Виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо: виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону; Отже, пропонуємо сплатити борг на наступні реквізити: Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, АТ "Укрексімбанк" (???: 322313), UA293223130000025304000000373. Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 34984493, (призначення платежу №ВП та ПІБ боржника 68620804-54367,65 грн."
Також судом встановлено, що згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 08.05.2026 року №В81655І3К33Q0JP, станом на 08.05.2026 ОСОБА_1 має в АТ КБ "ПриватБанк" картку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку отримує зарплатні виплати. Також на вказану картку (рахунок) може бути зараховано будь-яка виплата (переказ).
Згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" від 14.06.2026 року №4J96A3T8Q6955DJI, станом на 14.06.2026 ОСОБА_1 має в АТ КБ "ПриватБанк" картку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), на яку отримує зарплатні виплати. Також на вказану картку (рахунок) може бути зараховано будь-яка виплата (переказ).
07.05.2026 позивачу надійшли кошти в розмірі 16645,47 грн. з призначенням "Зарплата, УКРСТАЛЬ КОНСТРУКЦІЯ ПРАТ. Коментар: заробітна плата."
19.05.2026 позивачу надійшли кошти в розмірі 871,91 грн. з призначенням "Зарплата УКРСТАЛЬ КОНСТРУКЦІЯ ПРАТ. Коментар: Аванс заробітної плати за І половину травня 2026".
08.06.2026 позивачу надійшли кошти в розмірі 15773,56 грн. з призначенням "Зарплата УКРСТАЛЬ КОНСТРУКЦІЯ ПРАТ. Коментар: Заробітна плата за ІІ половину травня 2026".
Позивач вважаючи, що у відповідача не було законних підстав для стягнення боргу з рахунку, який, як він зазначає, відкритий для надходження заробітної плати, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм вбачається, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором, повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, вид рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відтак, частиною 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина 3 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами 2 та 3 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що із пенсії боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Таким чином, виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь-яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання належних виплат та достойні умови життя.
26 березня 2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №2129-IX), яким Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону доповнено пунктом 10-2, що містить, зокрема положення про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації) та визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Абзацом вісімнадцятим пункту 10-2 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (який доповнено згідно із Законом України від 27.07.2022 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" (далі - Закон №2455-IX) встановлено, що у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника. Проте статтею 48 Закону №1404-VIII встановлено заборону для виконавця на звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, на спеціальних рахунках та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Крім того, із набранням чинності Законом №2129-IX тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
Отже, враховуючи обмеження у зверненні стягнення та накладенні арешту, передбачені Законом, та зважаючи на наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на заробітну плату, виконавець перед накладенням арешту на банківські рахунки зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що знаходяться на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі № 340/3042/19.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац 2 частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 в справі №756/8815/20 викладено висновки про те, що, передбачене абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом.
У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Суд звертає увагу, що постанова ВП №68620804 від 14.02.2022 про арешт коштів боржника містить відповідне застереження для банків про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.
При цьому позивачем додана довідка АТ КБ "ПриватБанк" від 08.05.2026 та 14.06.2026, зі змісту якої встановлено, що дійсно на вказаний рахунок надходить заробітна плата позивача від ПРАТ Укрсталь Конструкція, однак зазначений рахунок не має спеціального режиму використання.
З огляду на викладене, залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання позивачем будь-якої частини заробітної плати, як джерела існування, та порушує його право на отримання винагороди за працю.
Доказів того, що на цей рахунок зараховувались будь-які інші кошти, які не є заробітною платою позивача, відповідачем суду не надано.
Водночас, згідно зі статтею 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до статті 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (частина перша).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.04.2022 у справі №756/8815/20 зазначила, що природа походження коштів на рахунку боржника має значення для вирішення питання про накладення чи зняття арешту на кошти на такому рахунку.
Отже, арештований картковий рахунок позивача в АТ КБ "ПриватБанк", в якому позивач отримує заробітну плату, що підтверджується відповідними доказами, є підставою зняття арешту з коштів боржника (позивача) в частині надходжень заробітної плати на вказаний банківський рахунок.
У даному випадку, кошти, які отримує особа в якості заробітної плати, мають особливу правову природу та захищені законодавцем від звернення на них стягнення у повному обсязі, тому дія арешту, накладеного на картковий рахунок особи, на який надходить заробітна плата, порушує гарантоване Конституцією України право на одержання винагороди за працю та ставить під загрозу засоби існування такої особи.
Відповідно до частин першої-другої статті 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що рахунок, на який накладений арешт постановою державного виконавця (картковий рахунок, відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" IBAN НОМЕР_2 ), використовується для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що наявні підстави для зняття арешту із вказаного рахунку в частині надходжень заробітної плати.
Наведене свідчить про те, що бездіяльність державного виконавця відповідача щодо не зняття арешту грошових на зарплатному рахунку боржника є протиправною, а тому суд доходить висновку про правомірність заявлених вимог позивача.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання відшкодування судового збору вирішується на підставі положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34984493, 49051, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 42) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту, накладеного на кошти, що знаходяться на картковому рахунку IBAN НОМЕР_2 (картка для виплат), відкритому у Акціонерному товаристві комерційному банку "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570), який належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні №68620804 , згідно поданої заяви від 15.05.2026 року (вх. від 18.05.2026).
Зобов`язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт, накладений на грошові кошти на картковому рахунку IBAN НОМЕР_2 (картка для виплат), відкритий у Акціонерному товаристві комерційному банку "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570), який належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні №68620804.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34984493, 49051, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 42) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова
Судове рішення № 138958095, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 11.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/16666/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: