Рішення № 138956692, 29.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7038/26

Справа №754/4608/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі по тексту ПрАТ «СК «АРКС») звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що страховою компанією та ОСОБА_2 було було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № K7W0AKS244E4Q0.25, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «NETA», д.н.з. НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 27.05.2025 року відбулась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу та транспортного засобу «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 .. Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 9 червня 2025 року по справі № 754/8795/25 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як зазначає позивач, із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі наданої заяви та документів було розраховано розмір страхового відшкодування, який складає 87 337,00 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС" згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР.222187482, то на підставі договору про пряме врегулювання збитку ПрАТ «СК «АРКС» було розраховано розмір страхового відшкодування з урахування норм ст.ст. 12, 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Розмір страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування № ЕР.222187482 складає 69 056,92 грн., що в подальшому було відшкодовано страховою компанією відповідача в рамках Договору ПВЗ. Оскільки, розміру страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування № ЕР.222187482 не вистачає для повного відшкодування шкоди, то ПрАТ «СК «АРКС» було проведено оплату за Договором страхування. На підставі вищезазначеного було складено страховий акт та було сплачено страхове відшкодування у розмірі 18 280,08 грн., що не покриває поліс обов`язкового страхування № ЕР.222187482 страхової компанії відповідача. Таким чином, на думку позивача, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні та франшизи у розмірі 3 200,00 грн., повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Відтак, позивач вважає, що відповідач, як особа, відповідальна за завданий збиток, повинен відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить 18 280,08 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 18 280,08 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 14.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позову просить про розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачу судом надсилалася копія позовної заяви з копіями доданих документів, повістки з викликом у судове засідання та роз`яснено право подати в зазначений строк письмові пояснення з приводу визнання позовних вимог чи заперечення проти позовних вимог з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

Відповідач з поясненнями чи запереченнями щодо позовних вимог до суду не звертався, в судове засідання не з`явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач, який достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 14.05.2024 року між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 було було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № K7W0AKS244E4Q0.25, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «NETA», д.н.з. НОМЕР_1 .

27.05.2025 року о 15.25 год. по вул.Лісківській, 7-А в м.Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, виконуючи рух заднім ходом, здійснив наїзд на припаркований автомобіль «NETA», д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв позаду. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п.2.3.б, 10.9 ПДР України.

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 09.06.2025 року у справі № 754/8795/25 відповідача визнано винним у вчиненні вказаної ДТП.

В результаті вказаної ДТП було пошкоджено забезпечений транспортний засіб «NETA», д.н.з. НОМЕР_1 .

ПрАТ «СК «АРКС» на підставі заяви потерпілої особи, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту, згідно акту огляду транспортного засобу від 30.05.2025 року, рахунку № 658 від 03.06.2025 року, було складено страховий акт № ARX4433444 від 18.06.2025 року та розрахунок страхового відшкодування, а також акт про «Пряме врегулювання збитку» № ARX4433444 від 18.06.2025 року, на підставі яких позивачем було розраховано загальний розмір страхового відшкодування в розмірі 87 337,00 грн., а також відшкодовано потерпілій особі завдані відповідачем збитки у розмірі 18 280,08 грн. згідно платіжного доручення № 1143662 від 19.06.2025 року.

При цьому, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ СК "ІНТЕР-ПОЛІС" згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР.222187482. На підставі договору про пряме врегулювання збитку ПрАТ «СК «АРКС» було розраховано розмір страхового відшкодування з урахування норм ст.ст. 12, 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Розмір страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування № ЕР.222187482 складає 69 056,92 грн. і вказана сума була відшкодована страховою компанією відповідача.

Відтак, різниця між фактичним розміром шкоди, сплаченим позивачем на виконання умов договору страхування, і сплаченим відшкодуванням за полісом страхування відповідача складає 18 280,08 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) викладений правовий висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди».

Отже, майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).

Згідно з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 року у справі № 6-2878цс15, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При цьому за змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ст. 1194 ЦК України в системному зв`язку зі ст. 993 цього Кодексу та ст. 27 Закону "Про страхування" можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що позивачем свої зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту виконано належним чином та в повному обсязі. Відтак, з урахуванням сплаченого страхового відшкодування за страховим полісом відповідача відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», саме відповідач має сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і сплаченим страховим відшкодуванням згідно полісу № ЕР.222187482, що становить 18 280,08 грн. Вказану суму необхідно стягнути з урахуванням вимог ст.1194 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду наведеного, даючи оцінку наданим доказам в їх сукупності, суд вважає, що вищевикладене є достатніми та вичерпними підставами для задоволення позову.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то відповідно до ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273280-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) завдані збитки в розмірі 18 280,08 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: