Ухвала суду № 138956615, 12.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12089/26

Провадження № 1-кп/752/2067/26

Суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в місті Києві судове засідання у кримінальному провадженні за № 12025100010003409 від 20.12.2025 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12025100010003409 від 20.12.2025 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, а у разі доведення його вини йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. На думку прокурора, усвідомлюючи тяжкість висунутого обвинувачення, можливі наслідки у вигляді кримінальної відповідальності та перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 може вчинити дії, спрямовані на ухилення від суду, зокрема переховуватися від суду або впливати на учасників кримінального провадження з метою перешкоджання судовому розгляду. Крім того, прокурор послалася на поведінку ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що він залишив місце події, не вживши заходів для виклику працівників швидкої медичної допомоги та поліції. Після цього він також не звернувся до органів поліції та не повідомив про обставини події, що, на думку прокурора, свідчить про можливість його подальшого ухилення від правосуддя. Окрім того, у межах даного кримінального провадження допитано ряд свідків, у тому числі осіб, які мешкали в будинку з обвинуваченим, де фактично й відбулася інкримінована подія, анкетні дані та місце проживання яких йому відомі. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім того обвинувачений раніше вже притягався до кримінальної відповідальності вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.05.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Київського апеляційного суду від 12.03.2026 звільнення від відбування покарання з випробування обвинуваченому скасовано та його направлено для відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі, призначеного вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.05.2023. Зазначене свідчить про стійку протиправну поведінку обвинуваченого, а отже, існують обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Враховуючи вище викладене, наданий час існують обґрунтовані ризики передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , позицію якого підтримав обвинувачений, заявив усне клопотання про заміну запобіжного заходу на не пов`язаний із позбавленням волі.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення щодо продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії особливо тяжких злочинів. При цьому суд вважає, що на цей час зберігаються достатні підстави для висновку про існування ризику переховування обвинуваченого від суду та невиконання ним покладених процесуальних обов`язків у разі перебування на волі. На наявність такого ризику, зокрема, вказують характер та суспільна небезпечність протиправних дій, у вчиненні яких ОСОБА_3 обвинувачується, а також наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні відповідного кримінального правопорушення. Крім того, існує велика ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, також може повторно здійснювати кримінальні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, вік та стан його здоров`я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.

Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання ризикам, суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На підставі п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст. 177-178, 314-316 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника про заміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 жовтня 2026 року (включно), і утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 12.08.2026 року.

Суддя ОСОБА_1