Рішення № 138955974, 12.08.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/577/26

Провадж.№ 2/481/531/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

заочне

12.08.2026 року м.Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря судового засідання Кузьміної Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

УСТАНОВИВ:

05.05.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ВІН ФІНАНС», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №L5774766 від 13.02.2019 року у загальному розмірі 21 493,52 грн., яка складається з: суми заборгованості - 16 422,98 грн., суми інфляційних втрат - 3 591,12 грн., суми 3% річних - 1 479,42 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 13.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі - первісний кредитор) укладено договір кредитної лінії № L5774766 (далі - кредитний договір) з гр. ОСОБА_1 (далі - Відповідач).

В інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» присвоєно номер договору - № L5774766, паралельно з номером договору № AG0682434, який зазначено в документах (на сайті) кредитора. Це та інші дані щодо кредитного договору зазначено у «довідці про ідентифікацію» особи позичальника, яка передана разом з іншими документами до ТОВ «ВІН ФІНАНС» на підстав договору про відступлення прав вимоги. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок Відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість.

01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії № L5774766 ( AG0682434) за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно Відповідача.

Станом на дату укладення договору №01072019 від 01.07.2019 відступлення права вимоги, сума заборгованості Відповідача перед новим кредитором - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 16 422,98 грн.

25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).

Відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання за вказаним договором, не сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 21493,52 грн., яка складається з: суми заборгованості - 16 422,98 грн., суми інфляційних втрат 3591,12 грн., суми 3% річних 1479,42 грн. За таких обставин позивач просить стягнути на його користь з відповідача зазначену суму кредитної заборгованості. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правову допомогу.

Ухвалою суду від 15.05.2026 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження).

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

В матеріалах справи мається заява представника позивача про підтримання позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).

13.02.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» укладено договір кредитної лінії № № AG0682434 (L5774766 в ІТС Товариства) з ОСОБА_1 , за умовами якого відповідачу було надано споживчий кредит в сумі 6200,00 грн зі строком користування до 15.03.2019 року, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплатити проценти у розмірі 0,65% в день від суми кредиту. Відповідно до п.4.2 Загальних умов Договору у випадку прострочення кредиту позичальник повинен сплатити штраф , який обчислюється як відсоток, зазначений у спеціальних умовах кредиту.

Зазначений договір ОСОБА_1 підписала електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору 494585 13.02.2019 року о 20:12:00 год та отримала кошти 13.02.2019 року о 20:13:15 год..

Крім того 01.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №АМ5798425 до договору кредитної лінії № № AG0682434, за умовами якого відповідачу було надано споживчий кредит в сумі 1000,00 грн зі строком користування до 15.03.2019 року, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплатити проценти у розмірі 1,50% в день від суми кредиту.

Зазначену додаткову угоду ОСОБА_1 підписала електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору 192372 01.03.2019 року о 15:23:00 год та отримала кошти 01.03.2019 року о 15:23:40 год..

Також 04.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №АМ8554673 до договору кредитної лінії № № AG0682434, за умовами якого відповідачу було надано споживчий кредит в сумі 900,00 грн зі строком користування до 15.03.2019 року, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплатити проценти у розмірі 1,55% в день від суми кредиту.

Зазначену додаткову угоду ОСОБА_1 підписала електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору 582926 04.03.2019 року о 17:47:52 год та отримала кошти 04.03.2019 року о 17:47:56 год..

Відповідач взятих на себе за цим договором зобов`язань належним чином не виконував, грошові кошти та відсотки за їх користування кредитору не повернув, у зв`язку з чим виникла кредитна заборгованість.

01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії № L5774766 (№ AG0682434) за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача.

Тобто до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за зазначеним кредитним договором, що вбачається з витягу з Реєстру боржників від 01.07.2019 року.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 23.02.2022 року утворилася заборгованість в сумі 21 493,52 грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитним договором 16 422,98 грн., суми інфляційних втрат 3 591,12 грн., суми 3% річних 1 479,42 грн.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Вищевказаний договір з додатковими угодами були укладені з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 207, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складені в передбаченій законом формі, підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором 494585, 192372 та 582926.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 21493,52 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 8100,00 грн, заборгованість за процентами у розмірі 1573,00 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання (штраф) в розмірі 6749,98 грн. (штрафи за прострочення зобов`язань з повернення кредиту відповідно до п.4.2 Договору), суми інфляційних втрат 3591,12 грн, суми 3% річних 1479,42 грн.

Заборгованість за наданим кредитом у розмірі 8 100,00 гривень та нараховані відсотки у розмірі 1573,00 гривень підтверджені відповідним розрахунком та узгоджуються з умовами договору ( в тому числі з розміром процентів та строком кредитування), тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим суд не погоджується з розрахунком заборгованості по штрафам з огляду на наступне.

Відповідно до п.4.2 Загальних умов Договору у випадку прострочення кредиту позичальник повинен сплатити штраф, який обчислюється як відсоток, зазначений у спеціальних умовах кредиту, що застосовується до простроченої суми наданого кредиту - для Короткострокового кредиту.

Також в спеціальних умовах для короткострокового кредиту договору №AG0682434 та додаткових угодах до нього штраф визначено у розмірі 50%.

З огляду на вищевикладене погоджений сторонами розмір штрафу який підлягає стягненню з відповідача складає 50% від суми наданого кредиту, а саме 4050 гривень (8 100,00 грн х 50%).

Крім іншого позивачем в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 3591,12 гривень та 3% річних у розмірі 1479,42 гривень нараховані за період з 23.02.2019 року до 23.02.2022 року (тобто до введення воєнного стану в Україні) у зв`язку з простроченням сплати кредитної заборгованості у розмірі 16 422,98 гривень.

Суд частково погоджується з наявністю у позивача прав нарахування 3 % річних та інфляційних втрат у визначений період на основну суму заборгованості та методикою розрахунку наведеною позивачем.

Зокрема, нарахування зроблені позивачем за період з 23.02.2019 року, натомість строк виконання зобов`язання у договорі встановлено до 15.03.2019 року. Таким чином право нараховувати 3% річних та інфляційні втрати виникли у позивача лише після спливу строку виконання зобов`язання, тобто після 15.03.2026 року.

Крім того суд не погоджується з нарахуванням позивачем 3% річних та індексу інфляції на суму прострочених відсотків та штрафу з огляду на той факт, що відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином три проценти річних та індекс інфляції повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами та пені, якщо в обов`язкових для сторін правилах чи договорі немає прямої вказівки щодо іншого порядку нарахування процентів.

З огляду на вищевикладене 3% річних та індекс інфляції необхідно нараховувати на основну суму боргу за кредитом - 8100 гривень.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Отже, індекс інфляції за період з квітня 2019 року по лютий 2022 року становить: * (101.0/100) * (100.7/100) * (99.5/100) * (99.4/100) * (99.7/100) * (100.7/100) * (100.7/100) * (100.1/100) * (99.8/100) * (100.2/100) * (99.7/100) * (100.8/100) * (100.8/100) * (100.3/100) * (100.2/100) * (99.4/100) * (99.8/100) * (100.5/100) * (101.0/100) * (101.3/100) * (100.9/100) * (101.3/100) * (101.0/100) * (101.7/100) * (100.7/100) * (101.3/100) * (100.2/100) * (100.1/100) * (99.8/100) * (101.2/100) * (100.9/100) * (100.8/100) * (100.6/100) * (101.3/100) * (101.6/100) = 120.7794290445 %

Тому сума інфляційних втрат за вказаний період становить: 8100 грн. х (120.7794290445 % / 100%) - 8100 грн. = 1683,13грн.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 3% річних нараховані на основну суму боргу за кредитом у розмірі 715,68 ( 8100 грн х 3 % х 1076 :365:100) гривень, а також індекс інфляції нарахований на основну суму боргу за кредитом у розмірі 1683,13 (8100 грн. х (120.7794290445 % / 100%) - 8100 грн) гривень.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8010,00 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 1573,00 гривень, заборгованість за штрафами у розмірі 4050,00 гривень, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у сумі 715,68 грн та інфляційні втрати у сумі 1683,13 грн, що разом становить 16 121,81 гривень.

Крім того представник позивача у позовній заяві просив поновити строки позовної давності для подання позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Натомість для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст.258 ЦК України). Зокрема, позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)

За загальним правилом, закріпленим в частині 1 статті 261 ЦК України, згідно з якою перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦПК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина п`ята статті 267 ЦК України).

Суд визнає причини пропуску позовної давності поважними з ініціативи та за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.

Згідно укладеного сторонами договору дата повернення заборгованості по кредиту та сплати нарахованих процентів не пізніше 15.03.2019 року .

Отже про порушення відповідачем обов`язку щодо повернення заборгованості по тілу кредиту та процентів в цілому позивач був обізнаний 16.03.2019 року.

До вимог про повернення основної суми боргу та процентів підлягає застосуванню загальна позовна давність тривалістю в 3 роки. Таким чином позовна давність за вищевказаними вимогами мала б сплинути 16.03.2022 року.

Разом з тим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 вирішено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (пункт 1 постанови).

Крім того під час воєнного стану, починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні перебіг позовної давності був зупинений, але з 4 вересня 2025 року цей період скасовано згідно із Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX, і тепер строки позовної давності знову поновлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заява позивача про поновлення строків позовної давності в даному випадку передчасна та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи розмір та види судових витрат по справі, ступінь доведеності факту їх понесення позивачем, а також результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у вигляді судового збору в розмірі 1 997,07 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за договором кредитної лінії №AG0682434 (в ІТС товариства №L5774766) від 13.02.2019 року у загальному розмірі 16 121,81 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 8 010,00 гривень, заборгованості за відсотками - 1 573,00 гривень, заборгованості за штрафами - 4 050,00 гривень, 3% річних - 715,68 гривень та інфляційних втрат - 1 683,13 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 997,07 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м.Київ, 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12.08.2026 року.

Суддя