Рішення № 138954897, 10.08.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1856/26

Провадження №2/726/639/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В.,

з участю секретаря судових засідань Колісник А.Ю.,

розглянувши, за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за участі:

відповідача - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позову.

Позивач ТзОВ «Споживчий центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовують заявлені позовні вимоги тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 15.03.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 15.03.2025-100000088. Вказують на те, що відповідно до умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 10 000 грн,зі сплатою відсотків та строком кредитування 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 17.10.2025 року. Комісія пов`язана із наданням кредиту становить 9% від його суми та дорівнює 900,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Неустойка становить 150,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Вказує, що 23.03.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою ОСОБА_1 збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим було внесено наступні зміни до кредитного договору №15.03.2025-100000088 від 15.03.2025, а саме: сума кредиту з дати укладення Додаткового договору становить 14000,00 грн, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 4000,00 грн; дата надання/видачі 2-го траншу кредиту 23.03.2025, спосіб надання коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок відповідача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-0150, строк, на який надається кредит - 209 днів з дати його надання. Також, сторони домовились, що позичальник відповідно до даного Додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу. Так, комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового договору встановлюється у розмірі 1260,00 грн.

Посилаються на те, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. Проте, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 46 160,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 000,00 грн, по процентам в розмірі 21 380,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1260 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 2 500,00 грн, неустойки 7 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.03.2025-100000088 від 15.03.2025 року у розмірі 46 160,00 грн, а також судові витратив рахунок відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 127,38 грн.

Рух по справі та позиція сторін.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 22.05.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Відповідачу надано термін для подання відзиву на позов.

18.06.2026 року відповідач ОСОБА_1 , через канцелярію подав до суду відзив на позовну заяву. Обґрунтовує свою позицію тим, що позовні вимоги у частині нарахування відсотків, комісій, штрафів та неустойки. Зазначає, що наразі є діючим військовослужбовцем Дрежавної прикордонної служби Україн та проходить військову службу з 16.10.2019 року по теперішній час, що підтверджується відповідними доказами. Посилається на те, що на нього як на військовослужбовця, який проходить військову службу під час мобілізації поширюються пільги, передбачені п. 15, ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користуванням кредитом на весь час його призову. Зазначає, що свій статус військовослужбовця та УБД неодноразово підтверджував перед позивачем, надсилаючи відповідні документи та письмові повідомлення на їхню електронну адресу. Також вказав, що непогашене тіло кретидиту, що становить 14 000,00 грн винає повністю, та готовий їх сплатити в установлений законом порядок.

24.06.2026 року через систему «Електронний суд» від предтавника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій посилався на надуманість і недоведеність доводів відповідача, оскільки заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та ОСОБА_1 не доведено наявність у нього права на пільги як військовослужбовця. Також просив, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 22.07.2026 року закрито підготовче провадження по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 , у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Споживчий центр».

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме визнав в розмірі суми тіла кредиту, з підстав викладених у відзиві на позов, просив задовольнити позов частково з урахуванням відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зважаючи на наступне.

Із копії пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, графіку платежів, відповіді позичальника, інформаційного повідомлення позичальника, паспорта споживчого кредиту (а.с.22-32) судом встановлено, що 15.03.2025 ОСОБА_1 підписав пропозицію, заявку та отримав відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №15.03.2025-100000088, на підставі яких відповідачу 15.03.2025 видано кредит у сумі 10 000 грн, на строк 217 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 17.10.2025, документи підписано одноразовим індефікатором А514.

Відповідно до копії примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору (кредитної лінії), графіку платежів, приміної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), (а.с.32 на звороті-34) судом встановлено, що 23.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до тов «Споживчий центр» із пропозицією укласти додатковий договір до кредитного договору №15.03.2025-100000088 від 15.03.2025 року, на підставі яких відповідачу 23.03.2025 видано 2-й транш кредиту у сумі 4 000 грн, на строк 209 днів з дати його надання, шляхом перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 4441-11ХХ-ХХХХ-0150, документи підписано одноразовим індефікатором К535.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №15.03.2025-100000088 від 15.03.2025 (а.с.37-39), заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.05.2026 року становить 46 160,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту у сумі 14 000,00 грн, по відсоткам 21 380,00 грн, комісія 3 780 грн, штрафів 7 000 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 15.03.2025 по 18.10.2025.

Із копії повідомлень №1-1405 від 14.05.2026 (а.с.20-21) судом встановлено, що на картку № НОМЕР_1 15.03.2025 о 01:40:58 год. здійснено переказ коштів у сумі 10 000,00 грн, номер транзакції в истемі iPay.ua 680659240 та 23.03.2025 о 09:14:21 год, здійснено переказ коштів у сумі 4 000,00 грн, номер транзакції в истемі iPay.ua 688650410, згідно договору №15.03.2025-100000088.

Відповідно до інформації отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача (а.с. на звороті 12,13) судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ідентифіковано АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 1049 ЦК України (норми про договір позики застосовуються до кредитних правовідносин в силу частини 2 статті 1054 ЦК України) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту. Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); 3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; 4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; 5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; 6) орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.

Наданими позивачем доказами підтверджується укладення між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання кредиту у письмовій формі у вигляді окремого документа, підписаного обома сторонами в електронній формі, який містить усі істотні умови договору, зокрема, щодо сплати процентів за користування коштами.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за договором не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про надання кредиту №15.03.2025-100000088 від 15.03.2025 не виконав, борг не погасив, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за основним боргом в сумі 14 000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за договором про надання кредиту №15.03.2025-100000088 від 15.03.2025 у сумі 21 380,00 грн, суд враховує наступне.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 у справі № 426/4264/19 зазначено, що у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01 лютого 2019 року №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Суд встановив із долученої відповідачем ОСОБА_1 копії військового квитка серії НОМЕР_3 що ОСОБА_1 у період укладення кредитного договору був військовослужбовцем, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 та проходить по теперішній час.

Із копії посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 , виданого 27.03.2020 та довідки № 08/1132 від 26.05.2026 виданої командиром військової частини НОМЕР_4 полковниом ОСОБА_3 (а.с.64-67) судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом в Державній прикордонній службі України з 16 жовтня 2019 року по цей час, та користується пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни учасник бойових дій.

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом у сумі 21 380,00 грн, а кредитна установа (ТОВ "Споживчий центр") під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.

Що стосується нарахування ТОВ «Споживчий центр» комісії за надання кредиту та його обслуговування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За обставин цієї справи сторони, з урахуванням положення пункту 9, заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору № 15.03.2025-100000088, погодили розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 900 гривень, який нараховується у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

При цьому комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

З урахуванням наведеного, умови договору про нарахування комісії за надання кредиту та його обслуговування не є нікчемними, оскільки їх нікчемність не встановлена на рівні закону. Докази недійсності відповідних умов договору в матеріалах справи відсутні та сторонами не надавались.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

А тому нарахована відповідно до умов кредитного договору комісія за надання кредиту та його обслуговування у сумі 1260,00 грн та додатково комісії (за обслговування кредтної заборгованості) у сумі 2520,00 грн, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог про стягнення неустойки у сумі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку у сумі 7 000,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Висновки суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 15.03.2025-100000088 у сумі 17 780,00 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 000,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в сумі 1260,00 грн та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 2 520,00 грн.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00105933 від 15.05.2026.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено частково на 38,52 % (17 780,00 х 100 / 46 160,00), тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 025,56 грн (3 328 х 79,10 %).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, місто Київ вулиця Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_6 ) заборгованість за кредитним договором №15.03.2025-100000088 від 15.03.2025 у сумі 8000 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 17 780 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Відмовити в іншій частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, місто Київ вулиця Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_6 ), витрати на оплату судового збору в розмірі 1 025 (одна тисячя двадцять п`ять) гривень 56 копійок та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 127 (сто двадцять сім) гривень 38 копійок.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя С. В. Мілінчук