Рішення № 138954823, 13.08.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/1881/26

Провадження 2/718/821/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТЗоВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2026 року до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на суму 27000 гривень, судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правничу допомогу - 4 500 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.10.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 72834657, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 8000 гривень строком на 5 днів із сплатою процентів у розмірі 2,5 % (базова процентна ставка/фіксована), які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 72834657 від 20.10.2022 виконав свої зобов`язання, передавши відповідачеві у власність грошові кошти в розмірі 8000 гривень шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.

05.01.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 031-050123, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 72834657 від 20.10.2022.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 72834657 від 20.10.2022.

Згідно з п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 27000 грн. з яких 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19000 грн. - сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов`язань, представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на свою на користь суму заборгованості за Договором позики № 72834657 від 20.10.2022 в розмірі 27000 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.06.2026 відповідач ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подав клопотання про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін, яке ухвалою суду від 25.06.2026 було задоволене, а ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 26.06.2026.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові. Не заперечує проти постановлення заочного рішення в даній цивільній справі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, інших заяв, клопотань, чи відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень по суті спору не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 20.10.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 72834657, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 8000 гривень строком на 5 днів із сплатою процентів у розмірі 2,5 % (базова процентна ставка/фіксована), які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

У розділі 28 кредитного договору відповідач вказав номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 4G9f1EKXxA, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 1 Договору За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату від суми позики.

Пунктом 2 Договору визначено параметри та умови кредиту: сума кредиту - 8000 грн, строк кредитування/строк договору - 5 днів, дата надання кредиту - 20.10.2022, дата повернення кредиту 25.10.2022, базова процентна ставка фіксована - 2,5 % у день, знижена процентна ставка - 1.125 % у день, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом 2.7 % у день, пеня - 2.7 % у день.

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 8000 грн. сторона позивача підтверджує електронною платіжною інструкцією №2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da від 20.10.2022 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі, оскільки платіжна інструкція підписана електронно-цифровим підписом платіжної установи № 2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da від 20.10.2022 року.

Згідно з довідкою № КД-000126793/ТНПП від 03.03.2026 р. ТОВ «ФК Фінекспрес», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 20.10.2022 року, сума 8 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da.

Відповідно до розрахунку заборгованості за укладеним договором, розмір заборгованості відповідача становить 27000 грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 8000 грн, 19000 грн - відсотки за користування кредитом.

05.01.2023 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 031-050123, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 72834657 від 20.10.2022.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 72834657 від 20.10.2022.

Згідно з п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 27000 грн. з яких 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19000 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій буде надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Так, дослідивши надану копію укладеного договору, електронну платіжну інструкцію №2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da від 20.10.2022 року, довідку № КД-000126793/ТНПП від 03.03.2026, видану ТОВ «ФК Фінекспрес», суд встановив, що ці докази не є достовірними, належними, та у своїй сукупності достатніми для підтвердження факту виконання позивачем своїх обов`язків за кредитними договором, оскільки не містять повної інформації про погоджений сторонами у кредитному договорі номер платіжного засобу, на який потрібно було перерахувати суму кредиту, та його власника.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд доходить до висновку, що електронна платіжна інструкція №2b898959-c8a6-4562-9e89-731cfdbbd3da від 20.10.2022 року та довідка ТОВ «ФК Фінекспрес» № КД-000126793/ТНПП від 03.03.2026 про переказ Деделюку В.Л. грошових коштів у загальному розмірі 8000 грн на підставі кредитного договору 72834657 від 20.10.2022 не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу ОСОБА_1 ..

Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру(-ів) банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа №372/223/17) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Доказуванню у цьому спорі щодо виконання кредитором зобов`язання стосовно надання кредиту в сумі 8000 грн підлягало саме належність ОСОБА_1 картки за № НОМЕР_1 , а також надходження на його особистий рахунок грошових коштів на підставі кредитного договору № 72834657 від 20.10.2022.

Отже, ТЗоВ «Деал Фінанс Груп» на порушення вимог процесуального закону не було надано достатніх та достовірних доказів на підтвердження переказу 8000 грн відповідачу як умови укладеного договору, відповідно й законності нарахування заборгованості за користування кредитом.

Клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував відповідну картки, ТЗоВ «Деал Фінанс Груп» не заявляло.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача та відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ТЗоВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, індекс 08205, місце реєстрації м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Василь Скорейко