Рішення № 138954130, 12.08.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1451/26

Провадження № 2-о/626/40/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

12.08.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Рибальченко І.Г.,

за участю секретаря - Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту належності трудової книжки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення , а саме - належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що 01.06.1988 року він був прийнятий у члени колгоспу імені Кірова Красноградського району Харківської області, а 10.05.1989 року йому було оформлено трудову книжку колгоспника НОМЕР_1 , в якій на російській мові записано " ОСОБА_1 ", 1973.01.07. У вказаній трудовій книжці певні записи мають виправлення, а саме: прізвище " ОСОБА_2 " вказано як " ОСОБА_2 ", ім`я - " ОСОБА_3 " вказано як " ОСОБА_4 ", по батькові " ОСОБА_5 " зазначено як " ОСОБА_5 ", також дату народження зазначено як " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

При зверненні до Пенсійного фонду заявнику роз`яснили, що в його трудовій книжці виявлені вищевказані недоліки, які позбавляють його можливості оформити пільгову пенсію. Оскільки, виправити помилку неможливо, так як колгосп імені Кірова, та його правонаступники КСП "Колос", СТОВ "Лан" припинили свою діяльність без правонаступників, заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності йому трудової книжки, для підтвердження наявного трудового стажу та призначення пільгової пенсії.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися. Від представника заявника ОСОБА_6 надійшла заява, в якій він заяву ОСОБА_1 підтримав та просив її задовольнити. Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не з`явився, надав заяву, про розгляд справи у його відсутності, у зв`язку з відсутністю заперечень щодо обставин викладених заявником, за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.05.1989 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповнена трудова книжка колгоспника НОМЕР_1 . Трудова книжка заповнена російською мовою на ім`я " ОСОБА_1 ", в графі "дата народження" зазначено " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", згодом здійснено запис про зміну прізвища, ім`я, по батькові та дати народження. Відповідна відмітка міститься на титульній сторінці трудової книжки, а саме "Прізвище ОСОБА_2 та виправленому ОСОБА_7 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 - вважати вірним згідно ID карти № НОМЕР_2 , виданий 6343 від 29.11.2018 р." , що закріплено підписом та печаткою.

Відповідно до паспорта громадянина України, № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Довідка форми ОК-5 від 21.04.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 містить інформацію про роботу у звітні 1998-2026 роки, що відповідають записам в належній заявнику трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 10.05.1989 року.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, помилка допущена при заповненні трудової книжки, не дозволяє заявнику скористатись правом на призначення пенсії.

Усунути помилку іншим способом, окрім як встановлення у судовому порядку факту належності вказаного документу заявнику, неможливо.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Встановлення факту належності заявнику трудової книжки серії ОСОБА_1 необхідно йому для оформлення пенсії та іншим способом, окрім судового, він захистити свої права не може. Про обґрунтованість вимог заявника свідчать тотожність запису прізвища, імені, по-батькові, в документах, які стосуються особи заявника, а саме в паспорті, картці фізичної особи - платника податків, в яких запис прізвища, імені та по-батькові заявника співпадає з записами у правовстановлюючому документі, з приводу встановлення факту належності якого він звернувся до суду, що дає підстави дійти висновку про належність цього документу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 15, 16, 234, 256, 258 ЦК України, ст.ст.13, 19, 81, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , яка заповнена 10 травня 1989 року .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя