Ухвала суду № 138953659, 13.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 465/6605/26

провадження 6/462/253/26

У Х В А Л А

13 серпня 2026 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.,

з участю секретаря Поляниці А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Вимоги заяви мотивовано тим, що 20.11.2020, приватний нотаріус Горай О.С., видав виконавчий напис № 108056 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису. Так, «Фінансова компанія «Позика» позбавлене можливості отримати копію виконавчого напису, оскільки не має процесуального статусу стягувача, до винесення судом ухвали про заміну первісного стягувача на його правонаступника. Відтак, просить суд замінити сторону виконавчого провадження.

Учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 3 ст. 442 ЦПК України встановлено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до переконання, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.11.2020, приватний нотаріус Горай О.С., видав виконавчий напис № 108056 про стягнення з боржника на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заява, про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Отже, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або у виконавчому провадженні, або у виконавчому листі.

Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже положення статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса.

Подібні висновки щодо застосування аналогічної за змістом частини четвертої статті 379 КАС України зроблені в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № ЗВ/380/22/20 (провадження № К/9901/21018/20), від 28 січня 2021 року у справі № 824/387/20-а (провадження № К/9901/16468/20), від 24 червня 2021 року у справі № 420/2141/20 (провадження № К/9901/8144/21), від 21 січня 2022 року у справі № 400/212/21 (провадження № К/9901/21300/21).

Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII (далі - Закон №3425-XII ).

Згідно зі ст. 87 Закону №3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до вимог ст. 88 Закону № 3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Так, законодавством не передбачено повноважень суду здійснювати заміну сторони у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса, спір про законність і обґрунтованість стягнення якого не розглядався безпосередньо судом.

При цьому, суд зазначає, що заявник фактично просить змінити стягувача у виконавчому написі нотаріуса, а тому, як новий кредитор не позбавлене можливості звернутися до нотаріуса з заявою про видачу нового виконавчого напису нотаріуса за наявності для цього підстав і з дотриманням відповідних правових вимог.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 липня 2022 року по справі № 186/545/21.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки ЦПК України не передбачає порядок заміни стягувача у виконавчому написі нотаріуса, - подана заява є безпідставною та не обґрунтованою, а отже задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду.

Суддя: Ліуш А.І.