Ухвала суду № 138953343, 12.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8537/26

Провадження №1-кс/333/2613/26

УХ В А Л А

12 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

10.08.2026 до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення. Посилається на таке. 01 липня 2026 року він направив на адресу Державного бюро розслідувань заяву про вчинення кримінального правопорушення. Головним управлінням ДБР зазначену заяву було направлено за належністю для розгляду до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі. Уповноваженими службовими особами ТУ ДБР у м. Мелітополі в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості за моєю заявою до ЄРДР у встановлений законом 24-годинний строк внесені не були, досудове розслідування не розпочато, а натомість надано лист-відповідь про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР.

Просить визнати протиправною бездіяльність уповноважених службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 01.07.2026 року та зобов`язати уповноважених службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, невідкладно (не пізніше 24 годин з моменту отримання ухвали суду) внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 01.07.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Заступник керівника першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі, у задоволенні скарги просив відмовити, надіслав відповідь заявнику.

Дослідивши письмові матеріали, приходжу до висновку, що скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Встановлено, що ОСОБА_3 направив до Державного бюро розслідувань заяву від 01.07.2026 (яка була зареєстрована в ТУ ДБР в м. Мелітополі за №АН-631-26 від 06.07.2026), в якій зазначено, що він звертається в інтересах свого батька ОСОБА_5 з приводу порушення його конституційних прав та свобод з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та збірного (розподільчого) пункту АДРЕСА_1 (в/ч НОМЕР_1 ). 25 червня 2026 року співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовуючи жорсткий психологічний тиск, погрози та протиправне обмеження волі, примусово затримали його батька ОСОБА_5 , та оформили наказ про його призов за мобілізацією. У ОСОБА_5 одразу в примусовому порядку відібрали мобільний телефон (позбавивши зв`язку з рідними та адвокатом) та оригінал військового квитка. Співробітники ТЦК спілкувалися в нецензурній формі, чинили жорсткий психологічний тиск та відкрито погрожували фізичним насильством («побиттям»). Його батько відмовився від проходження ВЛК. Посадові особи ТЦК одноосібно сфальсифікували документи, написали висновок «придатний» та оперативно виписали мобілізаційне розпорядження. Під загрозою насильства та в умовах повної ізоляції батька змусили підписати пакет документів та дали можливість на декілька хвилин зателефонувати дружині з чужого телефону, щоб повідомити, де він перебуває. Посилається на те, що ОСОБА_5 не є військовозобов`язаним, перебуває поза межами військового обліку цивільних військкоматів і призову за мобілізацією не підлягає. Він є кадровим офіцером Служби безпеки України у відставці. Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 . вилучили у ОСОБА_5 оригінал військового квитка з метою приховування доказів, внесли завідомо неправдиві відомості до документів (що, на думку заявника, має ознаки службового підроблення за ст. 366 КК України) та протиправно оформили його призов до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( НОМЕР_2 окрема бригада охорони громадського порядку, АДРЕСА_1 ). ОСОБА_5 примусово утримують під вартою на території збірного (розподільчого) пункту м. Запоріжжя без законних на те підстав та обмежують його право на свободу пересування та зв`язок.

Просив внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 та керівництвом збірного пункту м. Запоріжжя кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 426-1 КК України (або за іншою правовою кваліфікацією, встановленою слідчим), розпочати досудове розслідування та невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, надати мені витяг з ЄРДР та визнати ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні.

04.08.2026 ТУ ДБР у м. Мелітополі направили ОСОБА_6 листа за №АН-631-26/17-1-592/26, в якому зазначили, що зі змісту звернення та доданих документів, ОСОБА_5 підлягає мобілізації та, після проходження ВЛК, був призваний на військову службу за мобілізацією, на особливий період. Згідно даних ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості щодо виключення його з військового обліку або оформлення відстрочки встановленим порядком, свого підтвердження не знайшли. Незгода з висновком ВЛК, порядком проведення медичного огляду, рішенням про призов або діями посадових осіб ТЦК та СП може бути оскаржена у встановленому порядку до суду. Враховуючи відсутність конкретних фактів та обставин, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань, на даний час підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні. Розгляд спірних питань доцільності чи обґрунтованості вчинення передбачених законодавством певних дій працівниками ТЦК та СП задля досягнення цілей мобілізації, а також надання оцінки можливо допущеним при цьому дисциплінарним порушенням, до повноважень Державного бюро розслідувань не належить.

Згідно з пунктом 1 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - зокрема заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Частиною 1 статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені ч. 5 цієї статті, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність..

Відповідно до п. 2 глави 3 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 р. № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Положення ст. 214 КПК України в свою чергу перебувають у тісному взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.

З аналізу вказаних положень можна зробити висновок про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Верховний Суд у своїй постанові №556/450/18 від 30.09.2021 р. вказав, що підставою початку досудового розслідування не є будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник, у першу чергу, має звернутися до уповноваженого державою органу із повідомленням про кримінальне правопорушення, в якому повинен зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Правова норма ч. 1 ст. 214 КПК України спрямована на забезпечення виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.

Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР.

Так, з дослідженої заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 від 01.07.2026 р., вбачається, що останній повідомив про дії, вчинені представниками ТЦК та СП, які, на його думку, мають ознаки кримінального правопорушення: забрали телефон, військовий квиток, нецензурно спілкувались, чинили психологічний тиск, сфальсифікували медичний огляд, змусили підписати невідомі документи.

Але вказані обставини не містять ознак кримінального правопорушення, тому не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення працівниками ТЦК та СП кримінальних правопорушень, передбачених кримінальним кодексом України. Затримання громадянина працівниками ТЦК та СП та його утримання, врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку. В разі порушення прав чи інтересів заявника, або прав чи інтересів іншої особи, службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними своїх повноважень, пов`язаних із мобілізацією, останні вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду.

У зв`язку з чим, слідчий суддя вважає, що дії ТУ ДБР у м. Мелітополі були правомірними, та зроблено правильний висновок щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 від 01.07.2026 р.

Керуючись ст. 303 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1