Рішення № 138952708, 05.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

РІШЕННЯ

05 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/562/26 Господарський суд Чернігівської області в складі судді Фесюри М.В., за участю секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши справу за правилами загального позовного провадження

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еге Саім",

вул. Лісова, буд. 42В, кв. 270, м. Чернігів, 14034, код ЄДРПОУ 45902308,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, проспект Левка Лук`яненка, 20-А, м. Чернігів, 14032,

предмет спору: про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

позивача: Тарабанько Д.М.

22.06.2026 до Господарського суду Чернігівської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еге Саім" (далі в тексті - ТОВ "Еге Саім"), у якій просить суд: визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ТОВ "Еге Саім" (код ЄДРПОУ 45902308, вул. Лісова, буд. 42В, кв. 270, м. Чернігів, 14034) у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора ТОВ "Еге Саім", за власним бажанням, на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (КЗпП України); виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) як директора (керівника) ТОВ "Еге Саім" (код ЄДРПОУ 45902308, вул. Лісова, буд. 42В, кв. 270, м. Чернігів, 14034).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 справа №927/562/26 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою від 26.06.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 16.07.2026 року на 11:00 год. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради. Встановив сторонам строки для подання письмових заяв по суті.

Позивачу, відповідачу та третій особі ухвала суд про відкриття провадження у справі від 26.06.2026 направлена в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам частин 7 та 11 ст.242 ГПК України та доставлено електронних кабінетів сторін 26.06.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 26.06.2026.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвалу Господарського суду Чернігівської області про відкриття провадження у справі від 26.06.2026 вручено сторонам - 26.06.2026.

Відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 26.06.2026 відзив на позов не надав.

Ухвалою від 07.07.2026 року суд заяву представника позивача задовольнив, постановив проведення судового засідання у справі №927/562/26, призначеного на 16.07.2026, 11:00, та всіх наступних судових засідань у справі за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тарабанько Дмитра Миколайовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

За наслідками підготовчого засідання 16.07.2026, суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.08.2026, 11:00.

У судовому засіданні 05.08.2026 представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 05.08.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, 13.01.2025 Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради здійснено державну реєстрацію створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЕ САІМ" номер запису: 1000641020000016841. Засновником юридичної особи ТОВ "ЕГЕ САІМ" є: Еге Саім з розміром частки статутного капіталу: 100. Розмір статутного капіталу товариства становить 1000 грн.

Рішенням №2 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЕ САІМ" від 25.02.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 призначено на посаду директора ТОВ «ЕГЕ САІМ», про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЕ САІМ" №2 від 26.02.2025, ОСОБА_1 приступила до виконання обов`язків директора ТОВ «ЕГЕ САІМ» з 26.02.2025.

07.03.2026 ОСОБА_1 написала заяву про припинення обов`язків директора ТОВ ТОВ «ЕГЕ САІМ» за власним бажанням та направила товариству й засновнику ТОВ «ЕГЕ САІМ» з повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ «ЕГЕ САІМ» 08.06.2026 для вирішення питання, зокрема, про припинення повноважень директора ТОВ «ЕГЕ САІМ» .

Відповідно до наявних в матеріалах справи описів вкладення у цінний лист від 27.03.2026, накладних Укрпошти №1403500154480, №RA140352913UA від 20.06.2026 та трекінгів "Укрпошти" за номерами поштового відправлення, повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства та заяву про припинення обов`язків директора ТОВ «ЕГЕ САІМ» вручено товариству - 17.03.2026, а засновнику - 28.03.2026.

08.06.2026 загальні збори учасників ТОВ «ЕГЕ САІМ» не відбулися, про що складено акт, в якому зазначено про неявку учасника ТОВ «ЕГЕ САІМ» на Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ САІМ».

Відтак, заява ОСОБА_1 про звільнення її з посади директора ТОВ «ЕГЕ САІМ» залишилася не розглянутою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

В частині 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.2 ст.16 ЦК України).

Як встановлено судом, з 26.02.2025 директором ТОВ «ЕГЕ САІМ» є ОСОБА_1 .

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем - ТОВ «ЕГЕ САІМ», трудового договору (контракту), суд доходить висновку про те, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 викладена позиція про те, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши роботодавця письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Відповідно до частин 1 ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Із змісту пункту 10.1. Статуту Товариства, затвердженого рішенням № 1 засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ САІМ» від 27.12.2024, управління Товариством здійснюють: Загальні збори учасників Товариства (вищий орган управління); Директор - (виконавчий орган); Наглядова рада (у разі створення).

Відповідно до п. 10.2. Статуту Товариства, Вищим органом Товариства є Загальні Збори Учасників Товариства.

Згідно підпунктів 10.2.1.-10.2.3. Статуту Товариства, кожен учасник Товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник Товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.

Відповідно до приписів пп. 7) та пп. 14) пп. 10.2.4. Статуту Товариства до компетенції загальних зборів учасників серед іншого відноситься, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу Товариства, встановлення розміру винагороди виконавчому органу Товариства; прийняття інших рішень, віднесених до компетенції загальних зборів учасників.

Згідно пп. 10.2.5. Статуту Товариства, питання, віднесені до компетенції вищого органу Товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів Товариства.

Відповідно до пп. 1) пп. 10.2.6. Статуту Товариства, Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених статутом Товариства та чинним законодавством України, а також, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства врегульовано п.10.7. Статуту Товариства.

Зокрема, відповідно до пп. 10.7.1.-10.7.5. Статуту Товариства, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення про проведення загальних зборів Товариства, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Відповідно до частин 2 - 4 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.

В ч.4 ст.39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Як встановлено судом, засновником відповідача - ТОВ «ЕГЕ САІМ», є один учасник - ЕГЕ САІМ.

Оскільки питання щодо звільнення директора ТОВ «ЕГЕ САІМ» вирішується тільки Загальними зборами учасників товариства, то сам директор який є відповідальною особою, яка користується правом підпису в товаристві, має печатку товариства, та має право користуватись рахунками та коштами товариства в межах своєї компетенції, згідно з вимогами чинного законодавства не може самостійно себе звільнити.

Таким чином, окрім як прийняття рішення учасниками (засновниками) товариства, можливості звільнитись належним чином у позивача не має.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у встановленому законом порядку звертався до товариства та його засновника (учасника) з заявою від 07.03.2025 про припинення обов`язків директора та з повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства, однак збори учасників ТОВ "ТРАНССЕРВІС - ТРЕЙД" у зазначений у повідомленні день не відбулись.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Згідно з ст. 22 Кодексу законів про працю України, будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України та подати/надіслати її учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України у підтвердження розгляду заяви позивача про звільнення з посади директора ТОВ "ЕГЕ САІМ" за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу Законів про працю України, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "ЕГЕ САІМ" на підставі рішення загальних зборів учасників товариства у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем ТОВ "ЕГЕ САІМ" є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин із товариством.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про припинення трудових відносин між ТОВ "ЕГЕ САІМ" та ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомостей про ОСОБА_1 суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 цього Закону, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 вказаного Закону, суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.02.2020 у справі № 914/393/19, захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У позовній заяві позивач зазначив Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради як третю особу, а тому судом ухвалою від 26.06.2026 залучено Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради до участі у справі №927/562/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Частинами 1, 3, 4 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

У відповідності до ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Таким чином, враховуючи зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду та виходячи із системного аналізу змісту положень частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України, об`єднана палата дійшла висновку про те, що зазначені процесуальні норми дозволяють суду першої інстанції залучити до участі в справі співвідповідача (співвідповідачів) або замінити первісного відповідача належним відповідачем, причому вказані процесуальні дії суд має право вчиняти лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, тобто не з ініціативи суду, а процесуальним наслідком пред`явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього (аналогічне зазначене в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 902/1331/22 від 16.02.2024 ).

Оскільки позивачем не заявлено до суду клопотання про залучення Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради до участі у справі як співвідповідача, а Управління залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, то позовна вимога про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) як директора (керівника) ТОВ "Еге Саім" (код ЄДРПОУ 45902308, вул. Лісова, буд. 42В, кв. 270, м. Чернігів, 14034) не підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене вище, господарський суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ САІМ» (код 45902308; 14034, м. Чернігів, вул. Лісова, буд. 42В, кв. 270) припиненими з дня набрання рішенням суду законної сили у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ САІМ» за власним бажанням.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ САІМ» (код 45902308; 14034, м. Чернігів, вул. Лісова, буд. 42В, кв. 270) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий бір в сумі 2662,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк та в порядку, встановлені ст.256, ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.08.2026.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua