Ухвала суду № 138952579, 12.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"12" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3217/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Міньковського С.В.

Без виклику представників сторін

розглянувши клопотання ліквідатора про витребування інформації (вх. №18889 та вх.18924) у справі

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ок Закон" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ФАКТОР" про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 16.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ФАКТОР", код ЄДРПОУ 44617365, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедура. Ліквідатором банкрута призначено арбітражну керуючу Тищенко О.І.

До суду від ліквідатора надійшли два ідентичних клопотання, в якому арбітражний керуючий просить суд зобов`язати (витребувати) ПАТ "КБ "АкордБанк", АТ "Державний ощадний банк України" детальну (повну) виписку із зазначенням контрагентів за період із 24.09.2021 по поточну дату про рух коштів по банківським рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ФАКТОР", код ЄДРПОУ 44617365.

В обґрунтування поданого клопотання ліквідатор зазначає, що аналіз руху коштів банкрута є необхідним для належного проведення ліквідаційної процедури, зокрема з метою дослідження фінансово-господарської діяльності боржника, виявлення можливих незаконних операцій, переказів коштів на пов`язаних осіб, прихованих активів, неправомірного відчуження майна, а також встановлення можливих ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності чи інших порушень. Також ліквідатор посилається на те, що ним направлялися запити до ПАТ "КБ "АкордБанк" та АТ "Державний ощадний банк України" про надання відповідної інформації, однак відповіді на такі запити не отримано, у зв`язку з чим виникла необхідність у витребуванні зазначених доказів судом.

Розглянувши подане клопотання ліквідатора, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства з дня призначення ліквідатора він здійснює повноваження керівника (органів управління) банкрута та має право вживати заходів щодо забезпечення збереження майна банкрута, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

За змістом частини 2 статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Як вже було зазначено, постановою Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №922/3217/25 ліквідатором ТОВ "ПРОМ ФАКТОР" призначено арбітражного керуючого Тищенко О.І.

З матеріалів клопотання вбачається, що ліквідатор зверталася до АТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "КБ "Акордбанк" із запитами про надання інформації щодо руху коштів по рахунках банкрута, однак відповіді на такі запити не отримала.

Водночас суд зазначає, що відповідно до статті 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражному керуючому надано спеціальні повноваження щодо отримання інформації, необхідної для здійснення його повноважень у справі про банкрутство, у тому числі від банків щодо наявності рахунків, залишку коштів, руху коштів та операцій на рахунках боржника.

Таким чином, законодавством безпосередньо передбачено механізм отримання ліквідатором необхідної інформації від банків, у тому числі інформації, що становить банківську таємницю.

При цьому суд враховує, що ліквідатор, здійснюючи повноваження керівника (органів управління) банкрута, має діяти активно та вживати всіх необхідних заходів для отримання документів та інформації, необхідних для належного проведення ліквідаційної процедури.

Саме по собі направлення запитів до банків та відсутність відповідей на них не свідчить про вичерпність заходів, вжитих ліквідатором для отримання відповідної інформації.

Зокрема, з поданого клопотання не вбачається, що після невиконання банками запитів ліквідатором були вжиті інші передбачені законом заходи, спрямовані на отримання необхідної інформації, зокрема щодо звернення до уповноважених органів або використання інших передбачених законом способів захисту права на отримання інформації.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вжиті ліквідатором заходи на момент звернення із цим клопотанням не можуть бути визнані достатніми для висновку про неможливість самостійного отримання відповідних доказів.

Крім того, відповідно до вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказів, повинна зазначити, які саме обставини може підтвердити цей доказ або які аргументи він може спростувати.

Однак у поданому клопотанні ліквідатор не визначає конкретних операцій, правочинів, платежів, контрагентів чи інших обставин, які мають бути встановлені за допомогою витребуваних банківських виписок.

Посилання на необхідність проведення аналізу руху коштів для виявлення можливих незаконних операцій, переказів на пов`язаних осіб, прихованих активів, неправомірного відчуження майна, ознак доведення до банкрутства тощо мають загальний характер та самі по собі не свідчать про наявність конкретного предмета доказування.

Фактично ліквідатор просить витребувати банківську інформацію за значний період - з 24.09.2021 по поточну дату, з метою подальшого аналізу та можливого виявлення обставин, які на момент звернення до суду не конкретизовані.

За своєю суттю таке клопотання спрямоване не на отримання конкретного доказу для підтвердження або спростування визначеної обставини, а на пошук можливих доказів та обставин, які можуть бути виявлені внаслідок подальшого аналізу всієї банківської інформації.

Суд зауважує, що витребування доказів судом не може підміняти обов`язок ліквідатора щодо здійснення передбачених Кодексом України з процедур банкрутства заходів з розшуку, виявлення та аналізу майна і фінансово-господарської діяльності банкрута.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що ліквідатором не доведено наявності передбачених статтею 81 Господарського процесуального кодексу України підстав для витребування заявлених доказів, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому суд зауважує, що відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає ліквідатору повторно звернутися до суду з відповідним клопотанням після вжиття всіх необхідних заходів для самостійного отримання відповідної інформації, із належним зазначенням конкретних доказів, обставин, які ними підтверджуються або спростовуються, та обґрунтуванням неможливості їх отримання в інший спосіб.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 10, 12-1, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 81, 234- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань ліквідатора про витребування інформації (вх. №18889 та вх.18924) - відмовити.

Ухвалу направити ліквідатору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена і підписана 12.08.2026 року.

Суддя Міньковський С.В.