Рішення № 138952270, 23.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Справа № 914/1742/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Львівської міської ради

до відповідача Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів»

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 164446,94 грн

за участю представників:

від позивача Гузюк Наталія Ігорівна

від відповідача Думич Наталія Богданівна

ПРОЦЕС.

Позовні вимоги заявлено Львівською міською радою до відповідача Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів про стягнення з Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на користь Львівської міської ради суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельною ділянкою площею 0,2874 га за кадастровим номером 4610136300:06:014:0081 за адресою: м.Львів, вул.П.Калнишевського, 32-А, без правовстановлюючих документів у розмірі -164446,94 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

СУТЬ СПОРУ ТА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Відповідач фактично використовує земельну ділянку площею 0,2874 га, кадастровий номер 4610136300:06:014:0081, на вул. П. Калнишевського, 32-а у м. Львові за відсутності відповідних рішень Львівської міської ради про надання згаданої ділянки в користування (оренду) та вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки і заборгованість за користування цією земельною ділянкою становить 164446,94 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач - ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» проти позову Львівської міської ради заперечила повністю, вважає позов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що 02.03.2015 між ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (власник) та Львівською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів (організація) був укладений договір про передачу в оперативне управління, відповідно до п.1.1 якого ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» передала Львівській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в оперативне управління нежитлове приміщення загальною площею 17,8 кв.м, що розташоване на автостоянці №13 за адресою: м.Львів, вул.Калнишевського, буд. №32-а.

У зв`язку із перебуванням у користуванні саме Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів автостоянки на вул. Калнишевського, 32-а між Львівською міською радою і Львівською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів 15.02.2006р. був укладений договір оренди землі, на підставі якого Львівській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів була передана в оренду земельна ділянка в м.Львові на вул. Калнишевського, 32-а з кадастровим номером 4610136300:06:014:0081.

З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відповідно до інформації з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.05.25р. земельна ділянка кадастровий номер 4610136300:06:014:0081 площею 0,2874 га на вул. П. Калнишевського, 32-а у м. Львів належить до категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, датою державної реєстрації земельної ділянки зазначено 20.04.2006р., право власності Львівська міська рада.

Ухвалою Львівської міської ради від 03.11.2005 №2740 «Про користування Львівською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів земельними ділянками на вул. П. Калнишевського, 32-а, вул. Я. Гніздовського, 75-а у м. Львові» передано Львівській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в оренду терміном на 5 років для обслуговування автостоянок: земельну ділянку площею 0,4153 га на вул. Я. Гніздовського, 75-а; земельну ділянку площею 0,2874 га на вул. П. Калнишевського, 32-а. Ухвали, щодо продовження терміну оренди земельної ділянки площею 0,2874 га (кадастровий номер 4610136300:06:014:0081) на вул. П.Калнишевського,32-а Львівською міською радою не приймалися.

Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2016 року №484 «Про відмову у наданні ЛОО Всеукраїнської спілки автомобілістів дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. П.Калнишевського, 32-а» Львівською міською радою ухвалено відмовити Львівській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 0,2874 га на вул. П. Калнишевського. 32-а в оренду для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі комерції.

15.10.24р. комісією у складі головного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель міської агломерації управління державного контролю за використанням та охороною земель Львівської міської ради, спеціалістом юридичного відділу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, 15 жовтня 2024 року було проведено обстеження ділянки, за результатами складено акт обстеження земельної ділянки від 15.10.2024 року №263, у якому зокрема встановлено, що відповідач фактично використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,2874 га за кадастровим номером 4610136300:06:014:0081 для обслуговування автостоянки за відсутності відповідних рішень органу місцевого самоврядування про їх надання в користування (оренду) та за відсутності вчинених правочинів щодо такої земельної ділянки.

Даний акт був скерований відповідачеві листом-повідомленням від 05.11.2024 №2412-вих-158350, що підтверджується списком згрупованих відправлень рекомендованих листів від 06.11.2024р.

Відповідно до інформаційної довідки від 15.10.2024 №399309435 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за Всеукраїнською спілкою автомобілістів за адресою м. Львів, вул. Калнишевського буд 32-а, на праві приватної власності зареєстрована автостоянка №13, реєстраційний номер майна 24969182.

Доказів укладення сторонами договору оренди спірної земельної ділянки у спірний період суду не представлено.

Відповідно до витягу № НВ 9953576392025 від 17.03.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:014:0081 становить 2302257,16 грн.

Ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017р. затверджено Порядок укладення договорів оренди землі та нарахування орендної плати за землю у Львівській міській територіальній громаді.

Згідно з п. 3.3 Розділу 3 Порядку, розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою (рішенням) міської ради про надання земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

За приписами пп. 3.5.1 п. 3.5 Порядку річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про надання земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 3.6 3.19 цього Порядку.

Враховуючи вищезазначене, позивачем проведено нарахування відповідачу плати за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.01.24 року по 31.12.2024 року в загальному розмірі 164446,94 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюючи владні управлінські функції при прийнятті рішень щодо земель державної та комунальної власності мають діяти виключно у порядок та спосіб визначений законом.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно із статтею 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з статтями 26, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статтею 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України та пункту 14.1.147. статті 14 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72,14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Предметом доказування є встановлення обставин користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та договору, підставність стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 164446,94 грн.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки від 15.10.2024 №399309435 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за Всеукраїнською спілкою автомобілістів з адресою м. Львів, вул. Калнишевського буд 32-а, зареєстрована автостоянка №13 , реєстраційний номер майна 24969182.

Відповідно до інформації з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.05.25р. земельна ділянка кадастровий номер 4610136300:06:014:0081 площею 0,2874 га на вул. П. Калнишевського, 32-а у м. Львів належить до категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і спору автомобільного транспорту та дорожнього господарства, датою державної реєстрації земельної ділянки зазначено 20.04.2006р., на праві власності Львівській міській раді.

15.10.24р. комісією у складі головного спеціаліста відділу державного контролю за використанням та охороною земель міської агломерації управління державного контролю за використанням та охороною земель Львівської міської ради, спеціалістом юридичного відділу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, 15 жовтня 2024 року було проведено обстеження ділянки, за результатами складено акт обстеження земельної ділянки від 15.10.2024 року №263, у якому зокрема встановлено, що відповідач фактично використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,2874 га за кадастровим номером 4610136300:06:014:0081 для обслуговування автостоянки за відсутності відповідних рішень органу місцевого самоврядування про їх надання в користування (оренду) та за відсутності вчинених правочинів щодо такої земельної ділянки.

Доказів в підтвердження правомірності використання відповідачем спірної земельної ділянки, зокрема договору оренди спірної земельної ділянки в період з 01.01.2024р по 31.12.2024р. суду не представлено.

Відповідно до статей 122, 123,124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

При цьому, за умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1, 3, 4 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ст.83 ЗК України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Статтею 22 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016р. затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), який застосовується з 01.01.2017р. Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548 (додаток 1 Порядку).

При цьому, пунктами 271.1.1 та 271.1.1.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п.289.1 ст.289 ПК України).

Статтею 13 Закону України Про оцінку земель регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України Про оцінку земель).

Частиною 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі №922/2843/19).

Ухвалою Львівської міської ради від 25.05.2017р. № 1995 затверджено Порядок укладення договорів оренди землі та нарахування орендної плати за землю у Львівській міській територіальній громаді. Підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 Порядку визначено, що річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про надання земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 3.6 3.19 цього Порядку.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20 відзначила, що якщо землекористувач сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, використовує її без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, а також підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20).

Оскільки, відповідач не є власником, чи постійним користувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Сам факт несплати підприємством за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату Львівською міською радою майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини виправдане очікування щодо отримання можливості ефективного використання права власності. При цьому, відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач. Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою, власником якої є Львівська міська рада у 2024 році без достатньої правової підстави, зокрема підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою від 15.10.2024 №399309435 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої 07.10.2008 за Всеукраїнською спілкою автомобілістів зареєстровано на праві приватної власності за адресою м. Львів, вул. Калнишевського буд 32-а, автостоянка №13, реєстраційний номер майна 24969182.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно (Див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

Щодо заперечень відповідача, то наведені обставини відповідача є необґрунтовані, оскільки суду не надано доказів в підтвердження правових підстав користування спірною земельною ділянкою третьою особою у 2024 році, суду не представлено зокрема рішень органу місцевого самоврядування щодо надання у користування спірної земельної ділянки третій особі в спірний період, також не представлено договорів оренди спірної земельної ділянки з Львівською міською радою щодо правомірного користування спірною земельною ділянкою в спірний період.

Статтею 137 Господарського кодексу України (чинного на час спірних правовідносин) визначено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідач зазначає, що 02.03.2015 між ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (власник) та Львівською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів (організація) був укладений договір про передачу в оперативне управління, відповідно до п.1.1 якого ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» передала Львівській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в оперативне управління нежитлове приміщення загальною площею 17,8 кв.м, що розташоване на автостоянці №13 за адресою: м.Львів, вул.Калнишевського, буд. №32-а.

Втім вищенаведеним договором про передачу в оперативне управління третій особі передано нежитлове приміщення, розташоване на автостоянці № 13, а не сама автостоянка № 13, яка належить на праві власності відповідачу, і вказаним договором не врегульовувалось питання щодо сплати коштів третьою особою за користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене вище підставними є вимоги позивача до відповідача як фактичного землекористувача без оформлення права користування чи права власності про стягнення за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136300:06:014:0081 в загальному розмірі 164446,94 грн.

Станом на день прийняття рішення, доказів повернення коштів за користування спірною земельною ділянкою, доказів в спростування наведених обставин суду не подано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 164446,94 грн є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами, та підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов у даній справі підлягає задоволенню.

Платником судового збору у справі № 914/1742/25 є Департамент природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради (ідентифікаційний код 34857473). Відтак, судовий збір підлягає відшкодуванню на користь Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради.

На підставі викладеного та керуючись 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (03058, м.Київ, вул.Тетянинська буд 6; ідентифікаційний код: 00023857) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; ідентифікаційний код: 04055896) суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельною ділянкою площею 0,2874 га за кадастровим номером 4610136300:06:014:0081 за адресою: м.Львів, вул.П.Калнишевського, 32-а, без правовстановлюючих документів у розмірі 164446,94 грн.

3. Стягнути з Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (03058, м.Київ, вул.Тетянинська буд 6; ідентифікаційний код: 00023857) на користь Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 34857473) 3028,00 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 13.08.2026.

Суддя Петрашко М.М.