Рішення № 138952224, 05.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 Справа № 914/1503/26

за позовом: першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі:

позивача: Славської селищної ради Стрийського району, Львівської області

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі: Філія Карпатський лісовий офіс ДСГП Ліси України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Львівській області

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Дмитришин Юрій Михайлович прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ігнатенко Сергій сергійович (в режимі відеоконференції) представник;

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд подано позовну заяву першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Славської селищної ради Стрийського району, Львівської області до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі: Філія Карпатський лісовий офіс ДСГП Ліси України, в якій просить стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на користь держави в особі Славської селищної ради Стрийського району 181 933,63 гривень шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на розрахунковий рахунок №UA308999980333109331000013837, код платежу: 24062100, ГУК Львів/Славська ТГ, ЄДРПОУ 38008294 та просить стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на користь Львівської обласної прокуратури 2 662,4 грн. судового збору, який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Також у прохальній частині позовної заяви прокурор просить залучити Державну екологічну інспекцію у Львівській області у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки така здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у тому числі з питань охорони, захисту, використання та відтворення лісів, щодо: здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві; використання полезахисних смуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень; раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.07.2026 року на 10:40 год. Залучено до участі у справі Державну екологічну інспекцію у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 98; код ЄДРПОУ 38057086) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

02.07.2026 року представником третьої особи подано через систему Електронний суд заяву за вх.№18814/26 про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.

23.07.2026 року представником позивача подано клопотання за вх.№19177/26про розгляд справи без його участі представника позивача.

В судовому засіданні 23.07.2026 року судом подане через систему Електронний суд представником відповідача клопотання за вх.№18629/26 від 01.07.2026 року про передачу справи до іншого суду відхилено за безпідставністю та у звязку з відсутністю порушень вимог ст. 29 ГПК України з врахуванням Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Лісового кодексу України, ст. 190 ЦК України. Зокрема, відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Відповідно до ч.8 ст.29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися за місцем заподіяння шкоди. Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Ухвалою суду від 23.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.08.2026 року о 15:20 год. та для представника відповідача судове засідання проводити в режимі відеоконференції.

В судове засідання 05.08.2026 року прокурор явку забезпечив, підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити повністю.

В судове засідання 05.08.2026 року представник позивача явку не забезпечив, у поданому клопотанні за вх.№19177/26, просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

В судове засідання 05.08.2026 року відповідач явку представника забезпечив в режимі відеоконференції, який заперечив проти позовних вимоги та просить в позові відмовити повністю.

В судове засідання 05.08.2026 року третя особа явку не забезпечила, 02.07.2026 року представником третьої особи подано через систему Електронний суд заяву за вх.№18814/26 про розгляд справи без участі представника та в якій позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.

Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частина якого оголошена в цьому судовому засіданні.

Аргументи прокуратури.

Стрийською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024141300000189 від 19.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, досудове розслідування у якому проводиться СВ ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.

Під час досудового розслідування встановлено факт самовільної порубки лісодеревини, а саме: 16 липня 2024 року о 16 год. 30 хв. у кварталі 12 виділі 29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 14 дерев породи «Ялина», загальною кубомасою-12 м3. Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД, проведеної у межах кримінального провадження №12024141300000189 від 19.07.2024, розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №12 виділі №29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 106 542,50 грн.

Крім цього, під час досудового розслідування кримінального провадження №12024141300000189 встановлено факт самовільної порубки лісодеревини, а саме: 19 вересня 2024 року о 15 год. 30 хв. у кварталі 38 виділі 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 6 дерев породи «Ялина», загальною кубомасою-5 м3.

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД, проведеної у межах кримінального провадження №12024141300000189, розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №38 виділі №6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 75 391,13 грн.

Відтак, прокурор стверджує, що Філією «Славське лісове господарство», правонаступником якого є державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме: не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок. Так, через неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, спрямованих на захист лісів, допущено порубку третіми невстановленими особами лісу у межах кварталу 12 виділу 29 та кварталу 38 виділу 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство», загальна сума збитків яких становить 181 933,63 грн.

Аргументи позивача.

06.07.2026 року представником позивача - Славської селищної ради Стрийського району, Львівської області подано клопотання за вхє.№19177/26, у якому представник просить проводити справу без його участі.

Аргументи відповідача.

У поданому відзив на позовну заяву, представник відповідача зазначає, що для покладання на відповідача як на постійного лісокористувача відповідальності за збитки, завдані незаконною рубкою лісів, прокуратура, яка у даній справі представляє інтереси позивача, повинна на підставі належних, достатніх та допустимих доказів, у розумінні статей 76-78 ГПК України, довести наявність у діях відповідача такого елементу цивільного правопорушення як протиправної поведінки (його протиправної бездіяльності), тобто поведінка Відповідача повинна порушувати вимоги щодо ведення лісового господарства.

Проте в даному конкретному випадку, прокуратурою в обґрунтування позову не вказано які саме обов`язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку відповідача, як і не було конкретизовано які саме дії Відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, однак їх не вчинив, доказів невчинення таких дій Відповідачем до суду не надав.

Зокрема витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженні № 12024141300000189 від 19.07.2024 року; копіями листів філії Славське лісове господарство ДП «Ліси України» № 249/21.22-2024 від 18.07.2024 та № 356/21.22-2024 від 23.09.2024) підтверджується, що саме посадові особи Відповідача виявили та у встановленому законом порядку повідомили правоохоронні органи стосовно факту вчинення порушення природоохоронного законодавства у вигляді здійснення незаконної рубки дерев.

Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.07.2024 року та актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 23.09.2024 підтверджується, що Відповідачем зокрема виконано обов`язок передбачений п. 2.5 Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 31.08.2010 № 262, згідно якого у разі якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства

Відтак представник позивача просить суд, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Аргументи третьої особи.

02.07.2026 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної екологічної інспекції у Львівській області, подано через систему «Електронний суд» заяву за вх.№18814/26, у якій представник просить слухати без його участі та в якій підтримує позов прокуратури у повному обсязі.

Фактичні обставини справи.

Стрийською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024141300000189 від 19.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, досудове розслідування у якому проводиться СВ ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області.

Під час досудового розслідування встановлено факт самовільної порубки лісодеревини, а саме: 16 липня 2024 року о 16 год. 30 хв. у кварталі 12 виділі 29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 14 дерев породи «Ялина», загальною кубомасою-12 м3.

Оглядом місця події від 30.07.2024 року, який проведено в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12024141300000189, встановлено, що у кварталі 12 виділі 29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено 9 пнів від незаконної рубки деревини породи «Ялина» (сухостійні) з наступними діаметрами: 35 см, 45 см, 24 см, 22 см, 30 см, 20 см. 40 см, 40 см, 16 см та п`ять пнів від незаконної порубки деревини породи «Ялина» (сироростучі) з наступними діаметрами: 40 см, 35 см, 32 см, 54 см, 38 см.

Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Львівській області №06-2737 від 09.08.2024 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев в кварталі 12 виділу 29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство». Загальний розмір шкоди становить 106 542,53 грн.

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД, проведеної у межах кримінального провадження №12024141300000189 від 19.07.2024, розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №12 виділі №29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 106 542,50 грн.

Крім цього, під час досудового розслідування кримінального провадження №12024141300000189 встановлено факт самовільної порубки лісодеревини, а саме: 19 вересня 2024 року о 15 год. 30 хв. у кварталі 38 виділі 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 6 дерев породи «Ялина», загальною кубомасою-5 м3.

Оглядом місця події від 17.10.2024, який проведено в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12024141300000189, встановлено, що у кварталі 38 виділі 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено 6 (шість) пнів від незаконної рубки деревини породи «Ялина» сироростучі із наступними діаметрами: 35см, 40см. 36см, 41см, 35см. 35см.

Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Львівській області №06-3800 від 30.10.2024 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев в кварталі 38 виділу 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство». Загальний розмір шкоди становить 75 391,14 грн.

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД, проведеної у межах кримінального провадження №12024141300000189, розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №38 виділі №6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 75 391,13 грн.

Отже, прокурор стверджує, що загальний розмір спричинених збитків даними порушеннями заподіяних внаслідок незаконних рубок дерев в кварталі 12 виділу 29 та кварталі 38 виділу 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» становить 181 933,63 грн.

З 31.12.2024 року філія «Славське лісове господарство» ДП «Ліси України» припинила здійснення господарської діяльність шляхом закриття відповідно до Наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» від 18.10.2024 №1898 Про припинення філії «Славське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ». Згідно передавального акту затвердженого Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» від 31.12.2024 № 2340 Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Карпатським лісовим офісом", активи та пасиви передаються до філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Таким чином, правонаступником майна, прав та обов`язків філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» є філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Відповідно до п. 1.1 Положення про філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» (далі по тексту - Положення про філію), затвердженого наказом ДСГП «Ліси України» від 16.01.2025 № 179, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).

Згідно із п. 3.1 Положення про філію, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України», який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені ДСГП «Ліси України» та в його інтересах, здійснює делеговані ДСГП «Ліси України» функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності ДСГП «Ліси України». Відповідно до п. 3.2 Положення про філію, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» не підлягає державній реєстрації. Відомості про філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» вносяться до реєстраційної справи ДСГП «Ліси України» та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із п. 3.3 Положення про філію, філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» має окремий баланс. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» включаються до балансу ДСГП «Ліси України» і відповідних форм фінансової звітності ДСГП «Ліси України».

Таким чином, прокурор зазначає, що діяльність філії, як відокремленого структурного підрозділу підприємства не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею умовах. При цьому, всі ризики як майнового, так і немайнового характеру покладено на юридичну особу, що створила філію.

Філією «Славське лісове господарство», правонаступником якого є державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» порушено вимоги законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме: не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, запобігання незаконних порубок. Так, через неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків, спрямованих на захист лісів, допущено порубку третіми невстановленими особами лісу у межах кварталу 12 виділу 29 та кварталу 38 виділу 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство», загальна сума збитків яких становить 181 933,63 грн.

Щодо підставності звернення заступником керівника Стрийської окружної прокуратури до суду та щодо порушення інтересів держави в даному випадку, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 1 ПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18.

Згідно інформації філії Карпатський лісовий офіс ДСГП «Ліси України» від 14.04.2026 встановлено, що ділянка в кварталі № 12 виділ № 29 та кварталі № 38, виділ 6, розташована в Рожанському лісництві Сколівського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" та входить до складу Славської об`єднаної територіальної громади, розташованої у Стрийському районі Львівської області.

Таким чином, шкода навколишньому природному середовищу заподіяна на території, що перебуває у адміністративно-територіальних межах Славської селищної ради Стрийського району.

У зв`язку з цим, Славська селищна рада Стрийського району є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.

Вказане у сукупності свідчить, що зазначений орган місцевого самоврядування є таким уповноваженим органом, який має право звернутися до суду з метою стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу. При цьому основоположним є те, що шкода навколишньому природному середовищу заподіяна на території, що перебуває у адміністративно-територіальних межах Славської селищної ради.

За таких обставин, право на звернення до суду із позовом щодо захисту інтересів держави з вказаних питань належить Славській селищній раді Стрийського району Львівської області. В свою чергу, Славською селищною радою належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів територіальної громади не вжито.

Стрийською окружною прокуратурою листом від 01.04.2026 року повідомлено Славську селищну раду про встановлення факту незаконної рубки деревини на території ради із зазначенням розміру завданої шкоди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування.

У відповідь на вказаний лист Славська селищна рада листом від 16.04.2026 року повідомила Стрийську окружну прокуратуру, що збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища не відшкодовані та що органом місцевого самоврядування заходи щодо стягнення шкоди за фактом незаконної порубки дерев не вживались.

Прокурор зазначає, що така усвідомлена пасивна поведінка органу місцевого самоврядування свідчить про неналежне здійснення своїх повноважень щодо захисту інтересів об`єднаної територіальної громади, відтак наявні підстави для представництва Стрийською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Славської селищної ради, у зв`язку з нездійсненням нею захисту інтересів територіальної громади у сфері охорони та захисту лісів, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою листом від 17.04.2026 року повідомлено Славську селищну раду про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом скерування до Господарського суду Львівської області позову про стягнення шкоди на користь органу місцевого самоврядування. З дня направлення повідомлення, від Славської селищної рада не надходила інформація про вжиті заходи на захист порушених інтересів держави, зокрема, про самостійне пред`явлення нею відповідної позовної заяви чи про оскарження підстав для представництва.

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення обставин порушення вимог природоохоронного законодавства та наявності у діях відповідача складу правопорушення.

За приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища).

Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства (лісові відносини) регулюються, зокрема, Лісовим кодексом України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Частиною 1 статті 16 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

При цьому, в розумінні ч. 1 та 2 ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної та комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним і комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Права та обов`язки постійних лісокористувачів регламентовані статтею 19 Лісового кодексу України, відповідно до ч. 2 якої постійні лісокористувачі зобов`язані: - забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; - дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; - вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; - вести первинний облік лісів; - дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; - забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; - забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

За змістом ст. 63 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною 5 статті 86 Лісового кодексу України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, в тому числі, на постійних лісокористувачів.

Згідно з ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Аналогічна норма, що регулює питання відповідальності за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, міститься у частині першій статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України).

Частиною 1 статті 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Приписами ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої деліктної шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) остання складова вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.02.2026 року у справі №907/278/25).

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постанови Верховного Суду у справі №909/1111/16 від 27.03.2018 року, у справі №920/1293/16 від 20.08.2018 року, у справі №907/181/22 від 12.09.2024 року, у справі №907/48/24 від 30.01.2025 року та у справі №909/131/24 від 12.03.2025 року).

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, в тому числі, здійснення незаконної порубки дерев.

Під час досудового розслідування встановлено факт самовільної порубки лісодеревини, а саме: 16 липня 2024 року о 16 год. 30 хв. у кварталі 12 виділі 29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 14 дерев породи «Ялина», загальною кубомасою-12 м3.

Оглядом місця події від 30.07.2024 року, який проведено в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12024141300000189, встановлено, що у кварталі 12 виділі 29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено 9 пнів від незаконної рубки деревини породи «Ялина» (сухостійні) з наступними діаметрами: 35 см, 45 см, 24 см, 22 см, 30 см, 20 см. 40 см, 40 см, 16 см та п`ять пнів від незаконної порубки деревини породи «Ялина» (сироростучі) з наступними діаметрами: 40 см, 35 см, 32 см, 54 см, 38 см.

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД, проведеної у межах кримінального провадження №12024141300000189 від 19.07.2024, розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №12 виділі №29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 106 542,50 грн.

Крім цього, під час досудового розслідування кримінального провадження №12024141300000189 встановлено факт самовільної порубки лісодеревини, а саме: 19 вересня 2024 року о 15 год. 30 хв. у кварталі 38 виділі 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 6 дерев породи «Ялина», загальною кубомасою-5 м3.

Оглядом місця події від 17.10.2024, який проведено в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12024141300000189, встановлено, що у кварталі 38 виділі 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено 6 (шість) пнів від незаконної рубки деревини породи «Ялина» сироростучі із наступними діаметрами: 35см, 40см. 36см, 41см, 35см. 35см.

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД, проведеної у межах кримінального провадження №12024141300000189, розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №38 виділі №6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 75 391,13 грн.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024141300000189, осіб, які здійснили незаконну порубку лісодеревини не встановлено, тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища має бути відшкодована постійним лісокористувачем - Рожанським лісництвом Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», правонаступником майна, прав та обов`язків якого є філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Згідно інформації філії Карпатський лісовий офіс ДСГП «Ліси України» від 14.04.2026 встановлено, що ділянка в кварталі № 12 виділ № 29 та кварталі № 38, виділ 6, розташована в Рожанському лісництві Сколівського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" та входить до складу Славської об`єднаної територіальної громади, розташованої у Стрийському районі Львівської області.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП «Ліси України» діє філія «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»).

В розумінні положень ст. 1172 Цивільного кодексу України та ст. 19 Лісового кодексу України, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та неперешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків, в тому числі, з урахуванням обставин даної справи, встановленої вироком суду службової недбалості посадової особи постійного лісокористувача.

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД, проведеної у межах кримінального провадження №12024141300000189 від 19.07.2024, розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №12 виділі №29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 106 542,50 грн.

Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД, проведеної у межах кримінального провадження №12024141300000189, розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №38 виділі №6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 75 391,13 грн.

Таким чином, прокурор зазначає, що з урахуванням вищевказаного висновку судового експерта, внаслідок вчинення невстановленими особами незаконної порубки дерев, загальний розмір спричинених збитків даними порушеннями заподіяних внаслідок незаконних рубок дерев в кварталі 12 виділу 29 та кварталі 38 виділу 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» становить 181 933,63 грн.

Прокурором у цій справі предметом позову визначено суму збитків, обчислену відповідно до висновку експерта, який, у свою чергу, базувався на документах, складених уповноваженими представниками відповідача, а саме: Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.07.2024 року та актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 23.09.2024 року. Оскільки саме відповідач фіксував кількість дерев, їхні параметри та ознаки, такі дані не можуть оспорюватися ним у подальшому. Також ця сума збитків підтверджується інформацією Державної екологічної інспекції у Львівській області №06-2737 від 09.08.2024 року, якою проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев в кварталі 12 виділу 29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство», відповідно до якого розмір шкоди становить 106 542,53 грн. та інформацією Державної екологічної інспекції у Львівській області №06-3800 від 30.10.2024, якою проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев в кварталі 38 виділу 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство», відповідно до якого розмір шкоди становить 75 391,14 грн.

Разом із тим, у кримінальному провадженні досудове розслідування на час ухвалення рішення суду першої інстанції тривало, жодній особі на цей момент не повідомлено про підозру, обвинувальний акт до суду не скеровувався, позов у межах кримінального провадження не заявлявся.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах висновки судових експертиз, які було проведено в межах провадження з іншої справи (постанови Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №910/6720/22, від 23.05.2023 у справі №914/1883/22, від 04.07.2019 у справі №922/101/16, від 13.02.2019 у справі №913/112/18).

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому, сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу тощо (постанови Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20 та від 05.03.2024 у справі №910/3374/23).

Висновок експерта, підготовлений в межах кримінального провадження може бути визнаний доказом у цивільній справі, якщо експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільній справі, навіть незважаючи на те, що на момент розгляду цієї справи вирок у кримінальному провадженні не ухвалено (ВС КЦС у справі №756/11081/20 від 03.07.2024 р.).

Отже, висновки експерта узгоджуються із іншими доказами у справі, не суперечать їм та оцінено судом в сукупності.

Варто зазначити, долучені до даної господарської справи докази не ґрунтуються на припущеннях прокурора чи слідчого у межах кримінального провадження, оскільки пні незаконно зрубаних дерев, їх кількісні та якісні характеристики, зафіксовані самим відповідачем у складених акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.07.2024 року та акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 23.09.2024 року, переліку діаметрів пнів, протоколами огляду місця події від 30.07.2024 року та від 17.10.2024 року, розрахунок розміру збитків проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу».

Сукупність наданих доказів підтверджує факт самовільної порубки лісодеревини, а саме: 16 липня 2024 року о 16 год. 30 хв. у кварталі 12 виділі 29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 14 дерев породи «Ялина», загальною кубомасою-12 м3 та факт самовільної порубки лісодеревини, а саме: 19 вересня 2024 року о 15 год. 30 хв. у кварталі 38 виділі 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено самовільну рубку 6 дерев породи «Ялина», загальною кубомасою-5 м3, їхні кількісні та якісні характеристики, а також дає можливість достовірно встановити розмір шкоди. Ці докази не ґрунтуються на припущеннях, а підтверджені документами, складеними самим відповідачем та підтверджені наявним висновком інженерно-екологічної експертизи від 08.08.2025 №СЕ-І9/І14-24/26026-ФХЕД відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №12 виділі №29 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 106 542,50 грн. та розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, в кварталі №38 виділі №6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», що в с. Нижня Рожанка, Стрийського району, Львівської області, становить 75 391,13 грн.

Загальний розмір спричинених збитків даними порушеннями заподіяних внаслідок незаконних рубок дерев в кварталі 12 виділу 29 та кварталі 38 виділу 6 Рожанського лісництва Філії «Славське лісове господарство» становить 181 933,63 грн.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Верховний Суд зазначав, що стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. При цьому, відповідач не надав жодних доказів, які би об`єктивно могли спростувати або обґрунтовано навести суду факти, що могли би поставити під сумнів факт наявності незаконної рубки дерев або заперечували б кількість виявлених незаконно зрубаних дерев, їх діаметри тощо.

Вина та протиправна поведінка Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, м. Київ в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України полягає у тому, що філією не дотримано вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень від самовільної порубки на підпорядкованій їй території, не забезпечено збереження не призначених для порубки дерев, не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не дотримано вимог законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, а також те, що під час вирішення даного спору судом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, необхідних для стягнення збитків в порядку ст.1166 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерез у загальній сумі 181 933,63грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Львівською обласною прокуратурою при поданні до суду позовної заяви додано платіжну інструкцію №1347 від 20.05.2026 року, якою сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 2662,40 грн., який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 2662,40 грн.,

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, код ЄДРПОУ 45554542) на користь держави в особі Славської селищної ради Стрийського району (82660, Львівська обл., Стрийський р-н, смт. Славсько, вул. В.Івасюка, 24, код ЄДРПОУ 04370314) 181 933,63 гривень шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати на розрахунковий рахунок №UA308999980333109331000013837, код платежу: 24062100, ГУК Львів/Славська ТГ, ЄДРПОУ 38008294.

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, код ЄДРПОУ 45554542) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2026 року.

Суддя Коссак С.М.