Постанова № 138951699, 13.08.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1127/26

Номер провадження 3/383/409/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Адаменко І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2026 року близько 12 год 00 хв ОСОБА_1 , яка являється прийомною матір`ю неповнолітній ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї прийомної неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, різала ножицями волосся, штовхала та погрожувала неповнолітній, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала себе винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, просила провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, при цьому вказуючи, що ОСОБА_3 , та інші діти, всього четверо дітей, всі брати та сестри, проживала в неї в прийомній сім`ї на протязі трьох років, станом на дату розгляду справи діти проживають в іншій прийомній сім`ї, діти вилучені з сім`ї 17.06.2026 року.

Вказала, що ОСОБА_4 мала такий характер, що постійно суперечила, їй не подобався контроль, весь час сперечалася. ОСОБА_4 проходила лікування в психіатричній лікарні та після лікування поводилася спокійніше, але відмовилася від ліків та агресивна поведінка знов повернулася, працювала з шкільним психологом, до центру реабілітації не зверталися.

Вказала, що в день події вона зробила ОСОБА_5 зауваження щодо її зовнішнього вигляду, мала неохайний вигляд, тому між ними виникла сварка, вони сварилися, кричали. ОСОБА_4 кричала, що не бажає проживати в нашій сім`ї та кинула в її сторону стілець. Зазначила, що була, де вона застосовувала ненормативну лексику до дитини, але фізичного насилля чи фізичного болю не чинила їй, лише взяла в іншій кімнаті ножиці та почала говорити, що якщо не виправиться, то відріже їй волосся.

Вказала, що дійсно підвищила голос на ОСОБА_6 стосовно її зовнішнього вигляді та безладу в кімнаті, після того як ОСОБА_4 почала сварку, кинула у неї стілець та вдарила ногою в живіт.

Зазначила, що стосунки з ОСОБА_7 розладилися з початку 2026 року саме тоді, коли вона почала більше контролювати дівчинку.Також, що вона зверталася в службу у справах дітей, бо бажала виправити поведінку ОСОБА_8 , остання втікала з дому, переписувалася з дорослим чоловіком.

Вказала, що 16.06.2026 року вона визнавала свою вину в тому, що кричала на ОСОБА_6 і говорила, що обріжу їй волосся, але свою поведінку не розцінює, як психологічний тиск на дівчинку, була на емоціях. Зазначила, що з приводу волосся виникали постійні сварки оскільки ОСОБА_4 не бажала доглядати за волоссям розчісувати та мити його.

Вказала,що в день події будь яких фізичних дій відносно ОСОБА_8 не вчиняла, ні шкрябала, ні штовхала, ні штурхала, ні штрикала, волосся не стригла.

Захисник адвокат Калінка-Бондар О.Б. в судовому засіданні просила провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 , у присутності законного представника патронатного вихователя ОСОБА_9 та представника Служби у справах дітей Бобринецької міської ради Неклеси Л.А. в судовому засіданні пояснила, що протягом трьох років вона разом зі своїми братами та сестрою проживали в прийомній сім`ї ОСОБА_10 в м. Бобринець.

Вказала, що 12.06.2026 року коли прийомні батьки повернулися додому, вона в цей час прибирала в кімнаті, до неї зайшла ОСОБА_11 та вказала на те, що в кімнаті не прибрано, тому з цього приводу між ними виникла сварка. ОСОБА_11 взяла в руки ножиці та підійшла до неї, щоб обрізати волосся, вона почала пручалася та кричати. Вказала, що ОСОБА_11 була дуже розгнівана та агресивна, кричала, висловлювалася нецензурною лайкою, шарпала її та штовхала. Вказала, що ОСОБА_12 завжди погрожувала їй тим, що обріже волосся, або поголить голову, так вона хотіла її покарати, і це принижувало її гідність.

Вказала, що в день події вона сприйняла слова ОСОБА_13 як загрозу для себе та свого здоров`я, злякалася, після сварки у неї виникла істерика, вона плакала втекла з дому та побігла до шкільного психолога, та все їй розповіла, а остання викликала директора та про подію повідомила працівників поліції.

Зазначає, що ОСОБА_1 ставилася до неї упереджено і до події застосовувала відносно неї та інших дітей фізичне насилля.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомила, що працює у службі у справах дітей Бобринецької міської ради Кіровоградської області та знає прийомну сім`ю ОСОБА_10 , яка утворилася ще 24.03.2023 року, в сім`ї проживало четверо прийомних дітей ОСОБА_4 , двоє її братів та сестра. Діти між собою конфліктували, але за прийомною сім`єю був закріплений соціальний супровід, ОСОБА_11 влаштувала дітей до різних гуртків, які останні відвідували.

Вказала, що на початку 2026 року стосунки між ОСОБА_15 та ОСОБА_7 погіршилися, можливо тому, що ОСОБА_11 влаштувалася на роботу. ОСОБА_5 був призначений шкільний психолог, яка запрошувала до себе на розмову батьків Юнії, але останні на контакт не йшли та повідомили, що знайшли іншого психолога за межами області, проте ОСОБА_4 продовжувала відвідувати шкільного психолога.

Зазначила, що в червні 2026 року до них у службу дітей звернулася ОСОБА_4 та повідомила, що більше в прийомну сім`ю не повернеться, після чого вони запросили до служби прийомних батьків ОСОБА_10 провели бесіду, знайшли спільну мову. Проте 12.06.2026 року їй зателефонувала завуч ОСОБА_16 ліцею №1 і запросила до школи, до школи запросили і ОСОБА_17 , але остання не з`явилася повідомила, що хвора і з`явиться її чоловік. До школи з`явився прийомний батько ОСОБА_10 та повідомив, що дома виникла сварка між ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_18 , свідком конфлікту він не був, оскільки був з іншими дітьми на кухні. Вказала, що під час розмови домовилися, що ОСОБА_4 повернеться до прийомної сім`ї ОСОБА_10 , поки дітям не знайдуть іншу родину. До влаштування дітей в іншу сім`ю постійно була на телефонному зв`язку з ОСОБА_7 .

Зазначила, що коли вона разом з ювенальним інспектором ВП №3 (м. Бобринець) КРУП ГУНП Бортко М.О. приїхали поспілкуватися з родиною ОСОБА_10 то помітили в будинку камери відеоспостереженні і ОСОБА_19 попросила відеозапис дня події, а саме 12.06.2026 року. з запису було добре чути, як ОСОБА_11 виражалася в адресу ОСОБА_8 грубою нецензурною лайкою, також було видно, як ОСОБА_11 пішла взяла ножиці і почала погрожувати ОСОБА_20 обрізати волосся.

Зазначила, що 17.06.2026 року на засіданні комісії були заслухані прийомні батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_21 , і було прийняте рішення на влаштування дітей до іншої патронатної сім`ї ОСОБА_22 . Вказала, що директор та психолог школи де навчалися діти наполягали на вилученні дітей з сім`ї ОСОБА_10 , оскільки в даній сім`ї зі сторони прийомної матері постійно здійснювалося, як фізичне так і психологічне насилля над дітьми.

Зазначила, що в прийомній сім`ї ОСОБА_10 діти були забезпечені всім необхідним, сім`я отримувала виплати на дітей. ОСОБА_23 скаржилася, що ОСОБА_11 заставляє її допомогати готувати їжу. Юнія дуже відверта дитина, тому розповідала все відверто та емоційно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що працює старшим інспектором ювенальної превенції сектору взаємодії з громадянами ВП № 3 (м. Бобринець) та 16.06.2006 року їй зателефонувала начальник Служб у справах дітей Бобринецької міської ради ОСОБА_14 й повідомила, що у патронатної сім`ї ОСОБА_1 зникла неповнолітня дитина ОСОБА_4 , на що вона порадила офіційно звернутися до органу поліції через службу 102. Потім вона разом із останньою прибули до домоволодіння ОСОБА_1 там виявили, що дівчинка ОСОБА_4 вже повернулася, проте була у схвильованому стані та розповіла, що причиною залишення домоволодіння прийомних батьків стала неправомірна поведінка по відношенню до ОСОБА_8 прийомної матері ОСОБА_1 , яка 12.06.2026 року вчинила по відношенню цієї дитини домашнє насильство, у грубій формі вона спілкувалася із дитиною, кричала та застосовувала ненормативну лексику, погрожувала обрізати волосся, та лишити її без належного харчування, лише на одній каші, бо на м`ясо ще їй потрібно заробити, тому дитина злякалася. Також нею було проглянуто відеозапис із камер спостереження будинку ОСОБА_1 та встановлено, що у вказаний день дійсно такі події мали місце. Також на відео було видно, що ОСОБА_1 , вийшовши після сварки із ОСОБА_7 з її кімнати взяла ножиці та повернулася до дитини в кімнату, після чого ОСОБА_4 почала сильно кричати. У ОСОБА_8 вона помітина на голові ознаки відрізаних пасм волосся, остання їй пояснила, що це ОСОБА_1 їх відрізала під час сварки з нею.

Також свідок зазначає, що в той день не мала при собі бодікамери, тому фіксувала подію на диктофон власного телефону. За фактом події домашнього насилля, вона склала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною 2 свказаної статті визначено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до змісту ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173- 2 КУпАП олзглядаються у триденний строк.

За змістом ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та належним чином повідомлена про розгляд справи, не є обов`язковою.

Оскільки належним чином повідомлена ОСОБА_1 та її захисник до суду в судове засідання 13.08.2026 року не з`явилися, проте дана адміністративна справа надійшла до суду 25.06.2026 року та почалася розглядом 26.06.2026 року, після чого за клопотання ОСОБА_1 була відкладена на 08.07.2026 року, а згодом у ній за клопотанням останньої та її захисника неодноразово оголошувалася перерва 08.07.2026, 14.07.2026, 07.08.2026, 12.08.2026, 13.08.2026, де під час засідань особи, яка притягається до адміністративної відповідальності скористалася своїм правом знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, на розгляд справи в її присутності, тому, з урахуванням вказаних обставин, необов`язковості участі осіб при розгляді справи, а також скороченого строку розгляду адміністративної справи даної категорії, та з метою дотримання вимоги ст.38 КУпАП, клопотання захисника про чергову перерву та відкладення розгляду справи, суд розцінює як зловживання правом, й на цій підставі в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Не зважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення в судовому засіданні підтверджена також наданими та дослідженими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №489033 від 16.06.2026 року, згідно якого 12 червня 2026 року близько 12 год 00 хв ОСОБА_1 (прийомна мати неповнолітньої ОСОБА_2 ), перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї прийомної доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювалася нецензурною лайкою, погрожувала неповнолітній, а також різала волосся ножицями, письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_2 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.06.2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2026 року, договором про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомну сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_25 , рішенням Бобринецької міської ради №285 від 24.04.2023 року, рішенням Бобринецької міської ради №251 від 17.06.2026 року, актом обстеження умов проживання від 16.06.2026 року, актом проведення оцінки рівня безпеки дитини від 16.06.2026 року.

Також суд дослідив докази строни захисту: Акти обстеження умов проживання від 08.04.2026 року, від 06.05.2026 року, від 26.05.2026 року, від 01.06.2026 року, від 12.06.2026 року, від 16.06.2026 року, протоколом засідання комісії з питань захисту прав дитини Бобринецької міської ради від 17.06.2026 року, рішенням засідання комісії з питань захисту прав дитини Бобринецької міської ради від 17.06.2026 року, актами результату візиту та актами відвідування сім`ї за період з 2023 року по 2026 рік, договором про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомну сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_25 від 24.09.2023 року, інформацією про ефективність функціонування прийомної сім`ї за 2023 рік, інформацією про ефективність функціонування прийомної сім`ї за 2024 рік, наказами щодо здійснення соціального супроводження прийомної сім`ї ОСОБА_25 та ОСОБА_1 , наказом начальника служби у справах дітей Олександрівської селищної ради від 17.06.2026 року №88-0си про передачу неповнолітньої ОСОБА_2 та малолітніх ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_22 , протоколом засідання комісії з питань захисту прав дитини Бобринецької міської ради №7 від 17.06.2026 року, соціальними паспортами прийомної сім`ї ОСОБА_25 та ОСОБА_1 , індивідуальними планами соціального захисті дитини, планом соціального супроводження прийомної сім`ї.

Щодо аудіозапису від 16.06.2026 року зафіксованого працівником поліції на CD диску( а.с.27), то суд критично ставиться до цього доказу та не бере його до уваги, оскільки він не відповідає вимогим щодо його допустимості, та не є додатком до протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ВАД №489033, не фіксує безперервність запису та його час, також за ним не можливо ідентифікувати осіб.

Доводи захисту про не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП спростовані в судовому засіданні вищевказаними належними та допустимими доказами, показами неповнолітньої потерпілої та свідків, тому невизнання вини особою суд їх розцінює як намагання особи уникнути відповідальності.

Відповідно до змісту п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї.

Пунктом 14 ст.1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП оцінюючи докази в їх сукупності, на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ході судового розгляду доведено характер вчиненого домашнього насильства, а саме дії психологічного та фізичного характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_29 , штовханина та шарпання дитини, образи словами нецензурної лайки, погрози, обрізання волосся, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю неповнолітній ОСОБА_30 , тому суд визнає її винною за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

При накладенні стягнення, врахувавши характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий та сімейний стан, ступінь вини, обставин що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність призначення стягнення у межах санкції статті, яке буде необхідне і достатнє для виховання особи та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Враховуючи, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а також відсутність в матеріалах справи достатніх доказів, які б свідчили про те, що вона систематично вчиняє домашнє насильство, тому суд не вбачає достатніх підстав для застосування положення ст. 39-1 КУпАП про проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На підставі ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 173-2, 279, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 510,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 03.04.2019 року, орган що видав 3515, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривні.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).

Постанова судді набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 03.04.2019 року, орган що видав 3515, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягувач (за штрафом) - Орган, за матеріалами якого прийнято рішення: Відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, місцезнаходження за адресою: вул. Вознесенська, 56, м. Бобринець, Кропивницький район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 40798987. Штраф вноситься за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК в Кіров.обл. /тг м.Бобринець /21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230; Розрахунковий рахунок: №UA378999980313030106000011467; Банк отримувача: Казначейство України; МФО: 899998; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягувач (за судовим збором) - Державна судова адміністрація України, місцезнаходження за адресою: вул. Липська, 18/5, м. Київ, Київська область, ЄДРПОУ 26255795. Реквізити для зарахування надходжень від стягнення судового збору на користь держави: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Суддя І. М. Адаменко