Ухвала суду № 138951581, 04.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4882/24

Провадження № 1-кп/346/280/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 , яке датоване 01.06.2026 року, про призначення судово-психологічної експертизи в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року за № 62024140150000082, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, на утриманні дітей не має, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01.06.2026 року прокурор звернувся до суду із вказаним клопотанням, в якому вказує наступне.

Відповідно до статей 2, 22, 84, 91, 93, 242-244 КПК України, з метою всебічного і неупередженого дослідження провадження та правильної кримінально-правової оцінки подій, що мали місце в даному кримінальному провадженні, сторона обвинувачення просить суд призначити судово-психологічну експертизу щодо потерпілих і обвинуваченого.

Однією з обов?язкових ознак такого злочину як катування є заподіяння сильних моральних страждань, приниження гідності, залякування або примусу.

Матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що

внаслідок дій обвинуваченого потерпілі зазнали: тривалого психоемоційного впливу;

перебували у стані страху, безпорадності, психологічного підкорення; психоемоційної реакції; зазнали моральних страждань.

Для належної кримінально-правової оцінки таких обставин необхідні

спеціальні знання у галузі психології, якими суд не володіє.

Судово-психологічна експертиза необхідна для:

-підтвердження факту та інтенсивності психологічних страждань,

заподіяних потерпілим;

-причинно-наслідкового зв?язку між діями обинуваченого та психоемоційними наслідками;

-з?ясування, чи мали дії обвинуваченого характер залякування, приниження та психологічного примусу;

- оцінки здатності потерпілих правильно сприймати, запам?ятовувати

та відтворювати події з урахуванням пережитої психотравмуючої ситуації;

- дослідження індивідуально-психологічних особливостей обвинуваченого, що

мають значення для встановлення умисного характеру дій; з`ясування здатності обвинуваченого усвідомлювати психологічний вплив своїх дій на потерпілих; встановлення наявності в обвинуваченого психологічних рис, пов?язаних із застосуванням домінування, примусу, жорстокого поводження.

Сторона обвинувачення не порушує питання осудності обвинуваченого.

Для підтвердження важливості психологічного аналізу в даній справі про катування, сторона обвинувачення звертається до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, до таких рішень:

- «Bouyid v. Belgium (2015)», де Суд вказав, що психологічний вплив на

потерпілого є важливою складовою катування і його наслідків. Суд зазначив, що навіть у разі відсутності фізичних ушкоджень, психологічні страждання можуть бути настільки ж серйозними, щоб вважатися катуванням, якщо вони є систематичними та спричинені діями державних органів;

«El-Masri v. the former Yugoslav Republic of Macedonia (2012)» , де Суд

постановив, що навіть психологічний тиск, який переживає потерпілий під час тримання під вартою без зв?язку з іншими людьми або без правового обґрунтування, може бути підставою для визначення катування;

-«Kaverzin v. Ukraine (2012)», де Суд визнав важливим аналіз психологічного стану потерпілого, який був підданий катуванню, навіть якщо фізичні ушкодження були незначними. Суд зазначив що катування включає в себе психологічне насильство, яке має бути оцінено експертами.

Ураховуючи наведене сторона обвинувачення просить суд призначити судово-психологічну експертизу, щоб не лише з?ясувати обставини провадження, а й забезпечити об?єктивність оцінки моральних страждань потерпілих, психологічного стану обвинуваченого, та поставити на вирішення експертизи такі питання:

-чи зазнали потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період інкримінованих подій сильних моральних страждань, страху, приниження або психологічного примусу,

описаних у матеріалах кримінального провадження?

-чи могли зазначені психоемоційні стани виникнути внаслідок дій,

психотравмуючого впливу?

-чи мають виявлені психологічні наслідки характер тривалого психотравмуючого впливу?

-чи могли дії обвинуваченого створити для потерпілих стан психологічної безпорадності або підкорення?

- які індивідуально-психологічні особливості притаманні обвинуваченому?

- чи здатен обвинувачений усвідомлювати психологічний вплив та можливі моральні страждання, які завдаються його діями іншим особам?

- чи свідчать психологічні особливості обвинуваченого про схильність до застосування домінування, примусу або жорстокого поводження з іншими

особами?

Проведення експертизи прокурор доручити Львівській філії судових

експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров?я України», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Кульпарківська, 95.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні 04.08.2026 року підтримав подане ним клопотання з вище викладених мотивів та підстав, а також зазначив, що прокурори, які здійснювали процесуальне керівництво під час досудового розслідування, не порушували питання про призначення вказаної експертизи, оскільки вважали її недоцільною. Однак, на переконання прокурора ОСОБА_3 , висновок вказаної експертизи необхідний як додатковий доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні катування потерпілих, уже сформульованого (обвинувачення) в обвинувальному акті.

Обвинувачений та захисник заперечили проти вказаного клопотання, оскільки воно повинно було подаватися на стадії досудового розслідування, а також подання такого клопотання в процесі судового розгляду суперечить вимогам закону щодо порядку призначення експертизи судом за клопотанням учасника провадження.

Представник потерпілих просили вирішити дане клопотання згідно із законом.

Суд, заслухавши вказаних учасників судового провадження, вивчивши вказане клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Частини 2 і 6 статті 22 КПК України розкривають зміст однієї із засад кримінального провадження -змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, - а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 1 статті 93 цього КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 цієї статті сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Крім того, відповідно до положень частин 1 і 2 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України, а саме в тому, що він вчинив катування, тобто умисне діяння, спрямоване на заподіяння вище вказаним потерпілим, якими є засуджені, які відбувають покарання у вказаній установі виконання покарань, сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою примусити їх вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію та зізнання, вчинене повторно, представником держави.

Отже, стороною обвинувачення подано вказане клопотання з метою отримання нових доказів, які, можливо, додатково (як ствердив прокурор) підтвердять винуватість обвинуваченого. Вказана позиція представника сторони обвинувачення, на думку суду, суперечить вище вказаним положенням ст.22, 93, 332 КПК України щодо процесуальної функції сторони обвинувачення в кримінальному провадженні та щодо порядку отримання нових доказів за допомогою суду. При цьому прокурор особисто ствердив, що прокурори, які здійснювали процесуальне керівництво під час досудового розслідування, не порушували питання про призначення вказаної експертизи, оскільки вважали її недоцільною.

Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку, що в задоволенні поданого клопотання слід відмовити через його необгрунтованість.

Керуючись статтями 22, 93, 242, 332 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 , яке датоване 01.06.2026 року, про призначення судово-психологічної експертизи відмовити у зв`язку з необгрунтованістю даного клопотання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 10.08.2026 року о 15 год.

Головуючий суддя : ОСОБА_1