Постанова № 138951570, 13.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3833/26

Провадження № 3/346/873/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справи, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна.

Правопорушення вчинене за наступних обставин.

09 липня 2026 року 15:00 год в м. Коломия по вул. Мазепи, водій ОСОБА_1 , керуючи авто марки HYUDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_1 здійснила зіткнення з автомобілем, який також залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, та залишила на порушення встановлених правил місце ДТП, до якої була причетна, чим порушила п. 2.10 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушень визнав повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція статті 124 КУпАП носить бланкетний характер та вказує на порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху.

Згідно із положенням пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила.

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій, зокрема, зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди (пп. «а» п. 2.10 Правил).

Вивчивши матеріали справи та пояснення особи, яка притягається до адміністративної особи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться також матеріалами адміністративної справи, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_1 від 09 липня 2026 року;

- поясненнями ОСОБА_1 , в яких остання зазначила, що 09 липня 2026 року близько 15:00 год в м. Коломия по вул. Мазепи, керуючи автомобілем HYUDAI SANTA FE, рухаючись в напрямку центру міста відчула удар у ліву сторону автомобіля та побачила як невідомий водій марки Сітроєн білого кольору не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з її транспортним засобом, після чого покинув місце ДТП. ОСОБА_2 теж покинула місце ДТП у зв`язку з великим потоком інших машин.

Також, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 714873 від 09 липня 2026 року, в яких процесуально зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушень, особу правопорушниці, яка до адміністративної відповідальності не притягувалась.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника згідно ст.ст. 34 КУпАП суд визнав щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; особу правопорушника, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст.122-4 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.

Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 33, 36, 221, 283, 284, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Сольський В. В.