Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/21212/25
Провадження № 1-кп/344/700/26
У Х В А Л А
13 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглядаючи кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.209 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1, ч.1 ст.111-2, ч.1 ст.209 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_5 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке просить задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні вважає наведені прокурором ризики нічим не доведеними та не підтвердженими, просить при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, який буде здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників провадження, суд вважає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Прокурором подано клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України. Клопотання мотивовано тим, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачений усвідомлює про можливість покарання за вчинення такого злочину, оскільки санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, у зв`язку із чим, враховуючи режим воєнного стану на території України, може покинути її територію; п.3 - можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані; п.5 - переховуватись від органу досудового розслідування вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час судовий розгляд кримінального провадження продовжується, триває дослідження доказів сторони обвинувачення, що у свою чергу не створює підстав для скасування запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Окрім ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_5 та особи обвинуваченого, суд також враховує, вік, стан здоров`я та характеристику особи. Обвинувачений обізнаний про ступінь тяжкості пред`явленого обвинувачення та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості: переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що судове провадження ще не розглянуто, ризики викладені у попередніх ухвалах суду про обрання та продовження запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, суд вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Частиною 4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Разом із тим, під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Вказана обставина також враховується судом при вирішенні питання щодо можливості не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
На переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Обставини, що слугували підставою застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу судом не встановлено.
Оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою без визначення розміру застави слід продовжити на строк до 60 днів.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 196-197, 205, ст.ст.369-372 КПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.07.2025 року на строк до шістдесяти днів - до 11 жовтня 2026 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_6
Судове рішення № 138951487, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 13.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/21212/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: