Рішення № 138950421, 24.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/326/26

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Остапчук В.В.

розглянувши справу № 911/326/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір`я Центр», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форесткет Трейдінг», м. Біла Церква Київської області

про стягнення 1 464 212,25 грн

представники учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір`я Центр» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форесткет Трейдінг» (далі-відповідач) про стягнення 1 464 212,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору поставки № 280224 від 28.02.2024 ним в рахунок попередньої оплати перераховано відповідачу 1 132 921,41 грн, однак відповідач в порушення умов договору зобов`язання щодо поставки товару у строки, визначені договором не виконав, на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2026 відкрито провадження у справі № 911/326/26, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; розгляд справи призначений за привалами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 04.03.2026.

Ухвалою суду від 04.03.2026 підготовче засідання у справі № 911/326/26 було відкладено на 01.04.2026.

Ухвалою суду від 01.04.2026 закрито підготовче провадження у справі № 911/326/26 та призначено її до розгляду по суті на 29.04.2026.

Ухвалами суду від 29.04.2026 та 27.05.2026 розгляд справи по суті був відкладений на 27.05.2026 та 15.06.2026 відповідно.

В судовому засіданні 15.06.2026 закінчивши стадію судових дебатів, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, призначивши дату й час його проголошення на 24.06.2026 о 10:30, про що постановив ухвалу від 15.06.2026.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримував позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в жодне засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином в порядку, визначеному статтею 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується поверненими до суду поштовими відправленнями, направленими на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зареєстрований Електронний кабінет в системі ЕСІТС у відповідача відсутній.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

28.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір`я Центр» (позивач/покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форесткет Трейдінг» (відповідач/постачальник) укладений Договір поставки № 280224, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар, асортимент, ціна та кількість якого визначається сторонами у видаткових накладних або специфікаціях, що є невід`ємними частинами договору.

Умовами п. 3.1 договору визначено, що поставка товару, за загальним правилом, здійснюється протягом 14 календарних днів з дати підтвердження замовлення покупця на групу товарів «вівсяний гігієнічний наповнювач» та протягом 21 календарного дня з дати підтвердження замовлення покупця на групу товару «бентонітовий гігієнічний наповнювач».

Відповідно до п. 3.6 договору факт поставки постачальником товару покупцю фіксують на підставі підписаних видаткових накладних або шляхом складання відповідного двостороннього акту передачі в яких визначається асортимент, кількість та вартість товару, що передається покупцю.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України шляхом 100 % від вартості товару протягом 20 календарних днів з дати поставки товару.

Умовами п. 8.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками і діє до 31.12.2024, а в частині зобов`язань, що залишились невиконаними, до повного їх виконання сторонами.

06.05.2024 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода № 1 до Договору поставки № 280224 від 28.02.2024, відповідно до умов якої договір доповнений пунктом 4.9, в якому погоджено, що покупець вносить передоплату за пакування товару в розмірі 50% вартості. Ціна товару, що поставляється за цим договором, включає в себе вартість пакування.

Так, на підставі рахунку № СЦ-03 від 06.05.2024 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 200 000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 7071 від 10.05.2024, 88 000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 8864 від 11.06.2024, 88 000,00 грн , про що свідчить платіжна інструкція № 8954 від 12.06.2024, 88 256,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 684 від 13.06.2024.

Тобто, позивач доводить, що ним належним чином та в повному обсязі були виконані взяті на себе зобов`язання за договором щодо перерахування попередньої оплати в сумі 464 256,00 грн. Натомість відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару, у строки визначені у договорі не виконав, поставку товару не здійснив.

27.09.2024 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода № 2 до Договору поставки № 280224 від 28.02.2024, відповідно до умов якої сторони погодили поставку партії товару - наповнювач гігієнічний бентонітовий для котячого туалету об`єм - 22 тони, на загальну суму 320 200,32 грн.

У п. 2 додаткової угоди між позивачем та відповідачем обумовлено, що поставка товару здійснюється на умовах 100 % передоплати.

Так, на підставі рахунку-фактури № СЦ-05 від 27.07.2024 та згідно з платіжною інструкцією № 13457 від 02.10.2024 позивачем перераховано на рахунок відповідача 320 200,32 грн.

Отже, позивач зазначає, що ним належним чином та в повному обсязі були виконані взяті на себе зобов`язання за договором щодо перерахування 100 % попередньої оплати в сумі 320 200,32 грн. Натомість відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару, у строки визначені у договорі не виконав, поставку обумовленого товару не здійснив.

27.03.2025 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода № 3 до Договору поставки № 280224 від 28.02.2024, відповідно до умов якої сторони погодили поставку партії товару - наповнювач гігієнічний бентонітовий для котячого туалету об`єм з лавандою Essence 10 л, в кількості 1056 шт., наповнювач гігієнічний бентонітовий для котячого туалету об`єм Essence 10 л, в кількості 1496 шт., на загальну суму 348 465,09 грн.

У п.п. 2, 4.1 додаткової угоди між позивачем та відповідачем обумовлено, що поставка товару здійснюється на умовах 100 % передоплати.

Так, на підставі рахунку-фактури № СЦ-12 від 11.03.2025 та згідно з платіжною інструкцією № 650 від 31.03.2025 позивачем перераховано на рахунок відповідача 348 465,09 грн.

Тобто, позивач вказує, що ним належним чином та в повному обсязі були виконані взяті на себе зобов`язання за договором щодо перерахування 100 % попередньої оплати в сумі 348 645,09 грн. Натомість відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару, у строки визначені у договорі не виконав, поставку обумовленого товару не здійснив.

Позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою № 2611 від 26.11.2025, в якій вимагав від відповідача повернути суму попередньої оплати в розмірі 1 132 921,41 грн.

Однак, відповідач відповіді на претензію позивача не надав, грошові кошти в сумі 1 132 921,41 не повернув.

За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви кошти в сумі 1 132 921,41 грн лишаються не повернуті відповідачем, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 19.03.2024 року у справі № 910/3016/23 умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Отже, в розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар.

Таким чином, у відповідача (постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, частини 2 статті 530 ЦК України.

Доказів повернення відповідачем позивачу сплачених грошових коштів в сумі 1 132 921,41 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині повного та своєчасного виконання свого обов`язку щодо поставки товару позивачу, тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати у розмірі 1 132 921,41 гривень.

Приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1 132 921,41 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до 5.3 договору за порушення встановлених умовами договору строків поставки товару, постачальник на письмову вимогу покупця, сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, по відношенню до якого було допущено прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Звертаючись із позовною заявою, позивач просить суд стягнути з відповідача 160 690,30 грн пені, розрахованої по кожній неповернутій сумі передоплати.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

На підставі вказаної норми права, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановивши що такий проведений арифметично вірно, дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення 160 690,30 грн. пені.

Також, позивач просить суд на підставі статті 625 ЦК України стягнути з відповідача 128 504,08 грн інфляційних нарахувань та 42 096,73 грн 3 % річних, розрахованих по кожній неповернутій сумі передоплати.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Натомість суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних вважає проведеним його не вірно з огляду на наступне.

Як визначено у п. 2.2.3 договору постачальник зобов`язаний протягом 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, повернути покупцю грошові кошти, сплаченим ним за товар щодо якого порушені строки поставки більше ніж на 10 днів або який залишився непоставленим.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, претензія-вимога № 2611 від 26.11.2025 позивача направлена відповідачу 17.12.2025, про що свідчить наявні в матеріалах справи опис вкладення у цінний лист від 17.12.2025 та накладна № 0103300512813 від 17.12.2025.

Отже, суд здійснивши власний розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, встановив, що з відповідача на користь позивача, з урахуванням вірного періоду розрахунку (з 29.12.2025 по 22.01.2026 (зазначений позивачем)), підлягають стягненню 7 930,45 грн інфляційних нарахувань та 2 327,92 грн 3 % річних, які і підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форесткет Трейдінг» (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Героїв Крут, 87, кв. 51, код ЄДРПОУ 45221144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір`я Центр» (01033, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 58/10, код ЄДРПОУ 43480055) 1 132 921 (один мільйон сто тридцять дві тисячі дев`ятсот двадцять одну) грн. 41 коп заборгованості, 160 690 (сто шістдесят тисяч шістсот дев`яносто) грн. 30 коп пені, 7 930 (сім тисяч дев`ятсот тридцять) грн. 45 коп інфляційних нарахувань, 2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) грн. 92 коп 3 % річних та 19 558 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 05 коп судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 12.08.2026

Суддя О.О. Христенко