Рішення № 138950391, 13.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. Справа № 911/1847/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок №10-Г; код ЄДРПОУ 34469015)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайт Груп» (08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок №1/6, офіс №4; код ЄДРПОУ 41266339)

про стягнення 164 300,00 гривень

без повідомлення (виклику) сторін

Р У Х С П Р А В И

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайт Груп» про стягнення 164 300,00 гривень безпідставно набутих грошових коштів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду №12/05/26 від 12.05.2026 в частині своєчасного виконання робіт з ремонту та відновлення покрівлі складу, у зв`язку з чим позивач скористався правом на односторонню відмову від договору на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та пункту 4.1.9 договору, а перерахований авансовий платіж у розмірі 164 405,16 гривень підлягає стягненню як безпідставно набуті кошти, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1847/26. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Також, даною ухвалою встановлено процесуальні строки сторонам для подання заяв по суті справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав, в інший спосіб своєї позиції не довів.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі було доставлено до електронного кабінету відповідача в системи ЄСІТС - 22.06.2026, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Судом було витримано розумні терміни, які в умовах воєнного стану суд вважає достатніми для можливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» (далі - позивач або замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смайт Груп» (далі - відповідач, підрядник або виконавець) було укладено Договір підряду №12/05/26 від 12 травня 2026 року (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, підрядник прийняв на себе зобов`язання власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати ремонт та відновлення покрівлі складу ТІК з профільованого листа згідно з технічним завданням замовника у смт Лип`янка, Звенигородський район, Черкаська область.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, строк виконання робіт становив не пізніше 25 календарних днів з моменту сплати замовником авансу.

На виконання умов пункту 10.1.1 Договору та на підставі наданого підрядником рахунку на оплату №00512 від 12.05.2026 р., замовник 15.05.2026 р. перерахував авансовий платіж у розмірі 164 405,16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3078. Отже, кінцевим терміном завершення робіт визначено 09.06.2026 р.

Проте, 22.05.2026 підрядник звернувся до замовника листом №0211 із пропозицією продовжити термін виконання робіт до 40 робочих днів через обставини мобілізаційного характеру, гарантувавши прибуття працівників на об`єкт 31.05.2026 р. та початок робіт з 01.06.2026 р. Фактично у визначені дати робочий персонал на об`єкт не прибув і до виконання робіт підрядник не приступив.

Судом встановлено, що відповідно до листа №0240 від 03.06.2026, підрядник повідомив про неможливість виконання прийнятих зобов`язань через масову відмову працівників від відряджень та їх звільнення, та запропонував розірвати Договір за згодою сторін.

Так, відповідно до листа №189 від 03.06.2026, замовник направив підряднику повідомлення - вимогу про відмову від договору та відшкодування збитків у розмірі 164405,16 грн, а саме авансу, отриманого відповідачем від позивача відповідно до умов Договору.

Оцінюючи вказані обставини, суд зазначає таке.

Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 626, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 843 та ст. 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України у договорі підряду встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів.

Згідно зі ст.857 ЦК України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу аванс у сумі 164405,16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3078 від 15.05.2026 р., наявною в матеріалах справи.

Проте відповідач, отримавши суму авансу, у передбачений договором строк та у погодженому порядку обумовлених робіт не виконав. Матеріали справи не містять підписаних сторонами актів виконаних робіт та доказів їх виконання, натомість містять листи відповідача про неможливість виконання прийнятих зобов`язань.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що 03.06.2026 позивач надіслав відповідачу повідомлення - вимогу вих. № 189 від 03.06.2026 про відмову від Договору підряду №12/05/26 від 12.05.2026 та повернення авансу у сумі 164 405,16 грн, яке було отримано відповідачем того ж дня через онлайн-сервіс документообігу «Вчасно».

Попри виникнення обов`язку з повернення коштів, відповідач частково виконав вимогу лише на суму 105,16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №42 від 05.06.2026, залишивши неоплаченим основний борг в розмірі 164300,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст. 849 ЦК України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь - який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з п. 4.1.9 Договору замовник має право відмовитися від даного Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

За таких обставин, враховуючи отримання відповідачем 03.06.2026 повідомлення-вимоги від 03.06.2026 про відмову від Договору підряду № 12/05/26 від 12.05.2026 через онлайн-сервіс «Вчасно», вказаний договір є розірваним з 3 червня 2026 року у зв`язку з односторонньою відмовою замовника.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Положеннями ч. ч. 1, 3 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Правовий аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за наявності сукупності умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Відмова замовника від договору підряду є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України.

Подібних правових висновків щодо застосування положень ст. 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду на підставі ст. 1212 ЦК України дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18, від 24.11.2021 у справі № 910/17235/20, від 04.10.2022 у справі № 910/13391/20, від 19.05.2025 у cправі № 910/2026/24.

Отже, оскільки укладений сторонами договір підряду № 12/05/26 від 12.05.2026 було розірвано, а відповідачем не надано доказів виконання обумовлених робіт і правомірності утримання коштів, суд вважає, що у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу авансового платежу з урахуванням часткового переказу у сумі 164 300,00 грн.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайт Груп» про стягнення 164300,00 гривень безпідставно набутих грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайт Груп» (08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок №1/6, офіс №4; код ЄДРПОУ 41266339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок №10-Г; код ЄДРПОУ 34469015) 164 300,00 гривень безпідставно набутих грошових коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайт Груп» (08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок №1/6, офіс №4; код ЄДРПОУ 41266339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок №10-Г; код ЄДРПОУ 34469015) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 13.08.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайгон Фармінг Харків» (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок №10-Г; код ЄДРПОУ 34469015)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Смайт Груп» (08302, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок №1/6, офіс №4; код ЄДРПОУ 41266339).

Суддя С.М. Фурсова