Рішення № 138950375, 22.05.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3840/25

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Ройляну В.К. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Імперія», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група Білібєрбос», Київська обл., Бучанський р-н., с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 100 893 грн. 44 коп.

Представники сторін:

позивача не з`явився;

відповідача Вихрицький Р.П.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Імперія» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група Білібєрбос» про стягнення заборгованості в розмірі 100 893 грн. 44 коп., з яких: 30 604 грн. 41 коп. основного боргу, 7 886 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 23 469 грн. 33 коп. 3 % річних, 16 155 грн. 92 коп. штрафу та 22 776 грн. 95 коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання по договору поставки № 3001-4523 від 30.01.2025 року.

Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву.

На виконання вимог суду, представником відповідача 15.01.2026 через систему «Електронний суд» надано відзив на позов, в якому частково визнає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 20 604,41 грн. Інші вимоги (інфляційні втрати, 3 % річних, штраф та пеня) відповідач вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та не підлягають задоволенню.

Також відповідач просить суд розстрочити виконання рішення строком на 5 місяців рівними частинами з дати набрання рішенням законної сили.

20.01.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому повідомив суд, що відповідачем було частково сплачено основну заборгованість в розмірі 10 000,00 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача 20 604 грн. 41 коп. основного боргу, 7 886 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 23 469 грн. 33 коп. 3 % річних, 16 155 грн. 92 коп. штрафу та 22 776 грн. 95 коп. пені.

Позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення, посилаючись на те, що при вирішенні заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливо лише у виняткових випадках, які суд визнає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обставини щодо важкого фінансового стану, на які посилається відповідач, з урахуванням положень ст. 331 ГПК України, не являються такими виключними обставинами, які б надавали підстави для відстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб`єкта господарювання.

Отже, недостатність або відсутність коштів не можна вважати обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити, а тому посилання відповідача на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для звільнення від виконання господарського зобов`язання та розстрочення виконання рішення суду.

19.02.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подані заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач звертає увагу, що загальновідомим фактом є те, що протягом цього року країна-агресор посилила атаки на енергетичну інфраструктуру, що призвело до вкрай негативних наслідків як для промислових об`єктів так і для фізичних осіб та підприємств.

Одночасне використання великої кількості дронів та ракет у цих атаках значно послаблює протиповітряну оборону України і завдає суттєвих збитків енергетичним об`єктам. Така тактика призводить до так званого регіонального дефіциту потужностей подачі та генерації через аварійні відключення, обмеження споживання, ремонтні роботи.

Ухвалою суду від 20.02.2026 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 06.03.2026 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд закрити провадження в частині основного боргу, в задоволенні штрафних санкцій відмовити.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.04.2026 по 22.05.2026 для підготовки вступної та резолютивної частини рішення.

22.05.2026 представникам сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення, а також порядок оскарження відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

30.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Імперія» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група Білібєрбос» (покупець) було укладено договір поставки № 3001-4523, відповідно до п. 1.1. умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.1. договору строк оплати товару становить 14 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 161 59 грн. 21 коп., що підтверджується видатковою накладною № 272 від 31.01.2025 на суму 67 371 грн. 30 коп., видатковою накладною № 273 від 31.01.2025 на суму 2 126грн. 88 коп.та видатковою накладною № 276 від 31.01.2025 на суму 92 061 грн. 03 коп.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, в сумі 33 003 грн. 75 коп. та частину товару на суму 97 951 грн. 05 коп. повернув, а тому основна заборгованість на момент звернення до суду з позовом складала 30 604 грн. 41 коп.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач на день розгляду справи частково сплатив заборгованість в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 60 від 31.12.2025, позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню частково в розмірі 20 604 грн. 41 коп.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 23 469 грн. 33 коп. 3 % річних та 7 886 грн. 83 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 23 469 грн. 33 коп. 3 % річних та 7 886 грн. 83 коп. інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 22 776 грн. 95 коп.пені та 16 155 грн. 92 коп. штрафу.

Відповідно до п. 7.3. договору боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у випадку, якщо порушення строків оплати товару становить 10 календарних днів та більше, боржник сплачує на користь кредитора штраф в розмірі 10 % вартості товару, відносно якого відбувається таке порушення строків оплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи складне фінансове становище відповідача, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % та стягнути з відповідача 8 077 грн. 96 коп. штрафу та 11 388 грн. 48 коп. пені.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група Білібєрбос» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110-А, код 45235194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Імперія» (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 48, кім. 129, код 39833415) 20 604 (двадцять тисяч шістсот чотири) грн. 41 коп. основного боргу, 7 886 (сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 23 469 (двадцять три тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн. 33 коп. 3 % річних, 8 077 (вісім тисяч сімдесят сім) грн. 96 коп. штрафу, 11 388 (одинадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 47 пені та 2 424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 40 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 13.08.2026 року.

Суддя Л.Я. Мальована