Ухвала суду № 138950369, 13.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.08.2026Справа № 910/9979/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (04112, місто Київ, вул. Дорогожицька, будинок 10, код ЄДРПОУ 01190043)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 202 877,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення до ОСОБА_1 про стягнення 202 877,64 грн пені за порушення строків поставки товару за договором поставки № РРТ78-2025 від 03.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем строків поставки товару, у зв`язку з чим нараховано пеню.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем проживання (місцезнаходженням) Крюкова Артура Геннадійовича є: АДРЕСА_1 .

Отже, за загальним правилом територіальної підсудності, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, спір у цій справі належить до територіальної юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва, посилаючись, зокрема, на положення частини п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України та на те, що пунктом 3.1 договору поставки визначено місце поставки товару: вул. Дорогожицька, 10, м. Київ.

Так, відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлюють альтернативну територіальну підсудність, яка є винятком із загального правила, визначеного статтею 27 цього Кодексу.

Разом з тим для застосування положень частини п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України необхідним є встановлення зв`язку між місцем виконання договору та характером спірних правовідносин, з яких виник заявлений позов.

Водночас, предметом спору у цій справі є стягнення пені, нарахованої позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару.

Отже, заявлена позовна вимога має грошовий характер та спрямована на притягнення відповідача до відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

При цьому, положеннями договору сторони визначили декілька самостійних договірних обов`язків, зокрема, обов`язок постачальника поставити товар та обов`язок покупця оплатити поставлений товар, а також відповідальність за порушення договірних зобов`язань.

Саме по собі визначення у договорі місця поставки товару не означає, що будь-який спір, який виникає між сторонами такого договору, незалежно від його предмета та підстав, може розглядатися за місцем поставки.

У цьому випадку необхідно розмежовувати місце виконання зобов`язання з поставки товару та місце виконання грошового зобов`язання з відповідальності за порушення такого договору.

Визначене сторонами у пункті 3.1 договору місце поставки стосується саме виконання постачальником основного зобов`язання щодо передачі товару та не може автоматично ототожнюватися з місцем виконання будь-якого іншого зобов`язання, яке виникає з договору.

У цій справі позивач не заявляє вимоги про зобов`язання відповідача поставити товар, передати товар або вчинити інші дії, пов`язані з фактичною поставкою товару у місті Києві.

Предметом позову є виключно стягнення грошової суми - пені, нарахованої за порушення строків поставки.

Тобто, спірне правовідношення, яке є безпосередньою підставою позову, стосується відповідальності за порушення договірного зобов`язання та стягнення грошової суми, а не фактичного виконання зобов`язання з поставки товару у визначеному договором місці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що посилання позивача на пункт 3.1 договору поставки, яким визначено адресу поставки товару у місті Києві, не є достатньою правовою підставою для визначення територіальної юрисдикції спору саме за місцем поставки.

Відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальне правило територіальної підсудності, встановлене частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, - за місцем проживання відповідача.

Оскільки відповідач зареєстрований у місті Павлограді Дніпропетровської області, справа належить до територіальної юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області.

Суд звертає увагу також на те, що статтею 279 ГПК України передбачено скасування судового рішення, яким закінчено розгляд справи у випадку прийняття такого рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява подана з порушенням приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва, а матеріали позовної заяви підлягають передачі на розгляд до Господарському суду Донецької області.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись ст. 27, 31 ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення з доданими до неї матеріалами направити за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (вулиця Володимира Винниченка, 1А, 1A, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України. Дата підписання ухвали 13.08.2026

Суддя І.О. Андреїшина