Ухвала суду № 138950337, 12.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.08.2026Справа № 910/8163/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО»

про зустрічне забезпечення позову від 03.08.2026

у справі №910/8163/26

за позовом Одеської обласної прокуратури (65026, вул. Італійська, буд.3, м.Одеса, код 03528552) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, буд.12/2, код 00031101)

до 1)Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65044, просп. Шевченка, буд.4, м. Одеса, код 00022585)

2)Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (65481, просп. Григорівського десанту, буд.18, м. Південне, Одеська обл., код 21018103)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» (04073, м.Київ,вул.Рилєєва, буд. 10а, код 37572200)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (01135, м.Київ, проспект Берестейський, буд.14, код 38727770)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту та земельною ділянкою, шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

03.07.2026 Одеська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» про:

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України, у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 22.10.2014 № 859/А - 2014 «Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» в оренду на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно - транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)»;

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України, у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.12.2014, укладеного між Одеською обласною державною та товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» з додатковими угодами до нього, щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 4,8558 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0112 (номер запису про інше речове право: 8115944, рннм 530090651227);

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України, у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Новобілярівської селищної ради Лиманського району Одеської області на земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 площею 4,8558 га (РНОНМ: 530090651227; номер запису про речове право: 35630319);

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України, у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний разом із земельною ділянкою під нею шляхом скасування державної реєстрації права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 площею 4,8558 га (РНОНМ: 530090651227; номер запису про інше речове право: 8115944);

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України, у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 площею 4,8558 га (РНОНМ: 530090651227);

- усунення перешкоди власнику - державі в особі Кабінету Міністрів України, у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Південнівської міської ради Одеського району Одеської області повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 площею 4,8558 га (РНОНМ: 530090651227);

Позов обґрунтовано тим, що, на думку прокурора, розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 22.10.2014 № 859/А-2014 незаконно передано ТОВ «РЕСУРСАГРО» в оренду земельну ділянку площею 4,8558 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0112 розташовану в акваторії Аджалицького лиману, що входить до меж морського порту «Південний», та належить до земель водного фонду загальнодержавного значення. На підставі зазначеного розпорядження 05.12.2014 укладено договір оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим прокурор просить визнати розпорядження незаконним і скасувати його, визнати недійсним договір оренди, скасувати державну реєстрацію права комунальної власності та права оренди і повернути земельну ділянку у державну власність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 відкрито провадження у справі № 910/8163/26, вирішено здійснювати розгляд справи за правилам загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.08.26 о 11:20 год.; залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України».

03.07.2026 разом із позовною заявою прокуратурою подано заяву про забезпечення позову із вимогою накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 4,8558 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 530090651227.

03.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшла заява з проханням відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06.07.2026 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 4,8558 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0112, що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 530090651227.

07.07.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшли пояснення на заперечення відповідача 3 від 03.07.2026.

20.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

20.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву.

21.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної (геодезичної) експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що питання належності земельної ділянки до акваторії морського порту потребує спеціальних знань у сфері геодезії та землеустрою. При цьому у справі відсутній висновок судової експертизи, тоді як позивач посилається лише на позасудові докази (картографічний матеріал, виготовлений Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою», роздруківки з Google Earth Pro та лист Державного космічного агентства України), які, на думку заявника, не можуть замінити експертний висновок. На підтвердження своєї позиції заявник посилається на постанову Верховного Суду у справі № 916/1408/18. Також товариство заперечує проти залучення Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою» як експерта через можливий конфлікт інтересів, просить доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинити провадження у справі до отримання висновку експерта.

21.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву.

21.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про витребування доказів. Зокрема, відповідач 3 просить витребувати у заступника керівника Одеської обласної прокуратури, а за неможливості у Міністерства розвитку громад та територій України, копії всіх додатків до листа Міністерства від 21.02.2026 № 4377/16/10-26, посилаючись на те, що до позовної заяви додано лише супровідний лист, тоді як його додатки мають значення для перевірки підстав представництва прокурором інтересів держави. Крім того, заявник просить витребувати у Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» каталог координат меж акваторії морського порту Південний (Южний), матеріали щодо відведення земельної ділянки під акваторією та документи про погодження у 2014 схеми розташування спірної земельної ділянки, а у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повну кадастрову справу щодо спірної земельної ділянки. Необхідність витребування цих документів заявник обґрунтовує потребою встановлення меж спірної земельної ділянки, її співвідношення з межами акваторії морського порту та відсутністю у нього доступу до відповідної документації.

24.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обґрунтовано тим, що прокурор не довів наявності передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави. Заявник зазначає, що Кабінет Міністрів України не був бездіяльним, оскільки звернення прокурора було направлено на розгляд компетентним органам. Також вказано, що прокурор не надав компетентним органам розумного строку для реагування, подав неповні докази на підтвердження підстав представництва та не обґрунтував належним чином право на звернення до суду. Крім того, заявник звертає увагу на визначення сторін спору, вказуючи, що ця обставина також має значення для оцінки наявності підстав представництва прокурором інтересів держави.

24.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про

продовження строку щодо подачі письмових запитань та зазначені письмові питання.

24.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про продовження строку щодо подачі письмових запитань та письмові питання.

Ухвалою суду від 24.07.2026 заява представника відповідача 1від 20.07.2026 судом задоволена, забезпечено проведення судового засідання, призначеного на 04.08.2026 об 11:20 год. та усіх наступних судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про продовження строку щодо подачі письмових запитань та письмові питання.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про продовження строку щодо подачі письмових запитань та письмові питання.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про продовження строку щодо подачі письмових запитань та письмові питання.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача 1.

28.07.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача 3 та клопотання про продовження строку для долучення доказів.

28.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява з процесуальних питань, у якій позивач просить внести відомості про його електронний кабінет до матеріалів справи для забезпечення доступу до електронної справи та реалізації процесуальних прав в електронному кабінеті.

29.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення у справі.

30.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшли заперечення на пояснення позивача від 29.07.2026.

30.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідача 1.

31.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшли пояснення щодо заперечення прокурора на клопотання відповідача 3 про витребування доказів.

31.07.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача 3 про призначення судової земельно-технічної експертизи.

31.07.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла заява з проханням залишити без задоволення клопотання відповідача 3 про проведення письмового опитування відповідача 1. Заявник посилається на те, що відповідач пропустив процесуальний строк для подання відповідних запитань, не навів підстав для його продовження, а поставлені запитання не пов`язані з доводами відзиву та обставинами, на які він посилається.

31.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшли пояснення щодо заперечення відповідача 1 від 30.07.2026 на клопотання відповідача 3 про призначення судової земельно-технічної експертизи.

31.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшли пояснення щодо заперечень прокурора на клопотання відповідача 3 про письмове опитування відповідача 1.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача 3 про витребування доказів у справі №910/8163/26. Прокуратура заперечує проти клопотання ТОВ «РЕСУРСАГРО» про витребування доказів, посилаючись на те, що частину запитуваних документів уже подано або заявлено до долучення, інші не мають значення для вирішення спору з огляду на предмет доказування та наявну судову практику, а матеріали кадастрової справи перебувають у розпорядженні самого відповідача. На думку прокурора, клопотання спрямоване на перекладення обов`язку зі збирання доказів на суд і затягування розгляду справи.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшли додаткові пояснення у справі.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі Південнівської міської ради Одеського району Одеської області.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про зустрічне забезпечення. Відповідач 3 посилається на те, що накладений судом арешт на земельну ділянку обмежує його права як орендаря та може спричинити збитки. У зв`язку з цим просить покласти на позивача - Кабінет Міністрів України обов`язок внести зустрічне забезпечення у розмірі 69 064,04 грн, що відповідає місячній орендній платі за земельну ділянку.

04.08.2026 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшло клопотання про продовження процесуального строку для надання письмових пояснень. В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на значний обсяг процесуальних документів, отриманих від учасників справи, що зумовлює необхідність надання додаткового часу для їх належного опрацювання та підготовки письмових пояснень.

04.08.2026 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 04.08.2026 брали участь повноважні представники позивача, прокурор, представники відповідача 1 та 3. Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання не з`явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 04.08.2026 судом розглянуто подані учасниками справи процесуальні документи та заявлені клопотання. Судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду відзив відповідача-1, відзив відповідача-3, а також відповідь на відзив. Протокольною ухвалою суд поновив Одеській обласній прокуратурі строк для подання доказів та задовольнив клопотання від 28.07.2026 про їх долучення до матеріалів справи, оскільки учасники справи проти задоволення зазначеного клопотання не заперечували.

Крім того, судом встановлено, що 29.07.2026 від Кабінету Міністрів України надійшли

письмові пояснення у справі, які долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

30.07.2026 від відповідача-3 надійшли заперечення на відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив Одеської обласної прокуратури, які судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

31.07.2026 від відповідача-3 надійшли пояснення щодо заперечень прокурора на клопотання про витребування доказів, додаткові пояснення у справі, а також пояснення щодо заперечень прокурора. Зазначені документи судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Також 31.07.2026 від Одеської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи та заперечення на клопотання про проведення письмового опитування, які судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

03.08.2026 від Одеської обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а також заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів. Вказані документи судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Того ж дня від відповідача-3 надійшли додаткові пояснення у справі, які судом долучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Крім того, 03.08.2026 від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Протокольною ухвалою суд задовольнив зазначене клопотання. Також судом розглянуто клопотання про продовження процесуального строку для надання письмових пояснень третьою особою. Враховуючи відсутність заперечень з боку учасників справи, протокольною ухвалою суд задовольнив зазначене клопотання та продовжив державному підприємству «Адміністрація морських портів України» процесуальний строк для подання письмових пояснень у справі № 910/8163/26 до 24.08.2026 включно.

04.08.2026 від третьої особи надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Розглянувши зазначене клопотання, суд протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні у зв`язку з пропуском встановленого процесуального строку на його подання.

З огляду на необхідність забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, надання можливості третій особі подати письмові пояснення у продовжений судом строк, а також з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи суд дійшов висновку про необхідність оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні. У зв`язку з викладеним суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 02.09.2026 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 04.08.2026 у задоволені клопотання представника Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

05.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло повідомлення № 39017 про сплату судового збору та надання доступу до запису судового засідання за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

06.08.2026 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшла заява, в якій Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» просить відмовити у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення. В обґрунтування своїх заперечень третя особа зазначає, що заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження можливого заподіяння збитків, їх розміру та причинного зв`язку між вжитими заходами забезпечення позову і такими збитками, а визначений розмір зустрічного забезпечення у сумі 69 064,04 грн документально не підтверджений та не обґрунтований. Крім того, третя особа вказує, що накладений на земельну ділянку арешт має тимчасовий характер, не позбавляє відповідача права володіння та користування земельною ділянкою, а лише обмежує вчинення окремих розпорядчих дій, тоді як доводи про перешкоджання цільовому використанню землі не підтверджуються матеріалами справи, а твердження про необхідність поділу земельної ділянки не узгоджуються з доводами заявника, наведеними в апеляційній скарзі на ухвалу про забезпечення позову. У зв`язку з цим третя особа вважає, що підстави для застосування зустрічного забезпечення, передбачені статтею 141 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

07.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшли додаткові пояснення у справі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурсагро» зазначило, що прокурором неправильно застосовано стандарт доказування, оскільки частина перша статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість застосування зустрічного забезпечення у разі можливості заподіяння збитків відповідачу. Заявник вказав на можливість настання негативних наслідків у зв`язку з обмеженням права оренди земельної ділянки, зокрема, неможливістю вчинення дій майнового характеру щодо неї, при цьому обов`язок зі сплати орендної плати за час дії арешту зберігається. Також Товариство зазначило, що запропонований розмір зустрічного забезпечення є співмірним, пославшись на розмір щомісячної орендної плати у сумі 69 064,04 грн та вартість земельної ділянки у розмірі 17 096 233,53 грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача 3 про зустріче забезпечення, зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зазначена норма надає суду право, а не покладає на нього обов`язок застосовувати зустрічне забезпечення, що узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.02.2021 у справі № 910/6503/19.

За частиною третьою статті 141 Господарського процесуального кодексу України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Застосування зустрічного забезпечення, за своєю правовою природою, є похідним заходом процесуального захисту майнових інтересів особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, і обумовлюється наявністю обґрунтованої ймовірності заподіяння їй збитків внаслідок застосування таких заходів. Відповідно, обов`язок доведення факту наявності реальної загрози порушення майнових прав, ймовірного розміру збитків та причинно-наслідкового зв`язку між застосованим заходом забезпечення позову і можливими негативними майновими наслідками покладається на особу, яка звертається із відповідним клопотанням (статті 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України). Саме лише посилання заявника на існування інституту зустрічного забезпечення та на факт вжиття заходів забезпечення позову не є достатньою підставою для покладення на позивача відповідного обов`язку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» посилається на те, що арешт унеможливлює реалізацію права на передачу земельної ділянки або її частини у суборенду, передбаченого пунктом 28.4 договору оренди.

Суд зазначає, що на підтвердження заявленого розміру зустрічного забезпечення Товариством додано податкову декларацію з плати за землю за 2026 рік та платіжну інструкцію № 326 від 14.07.2026 на суму 70 600,26 грн. Однак дослідивши зміст цих документів, суд встановлює, що вони підтверджують виключно розмір та факт сплати Товариством орендної плати за належне йому право оренди спірної земельної ділянки, тобто виконання Товариством його власного грошового зобов`язання перед орендодавцем. Жодних відомостей щодо права на суборенду його умов, наявності контрагента, узгодження ціни чи інших істотних умов можливого суборендного правочину ці документи не містять.

Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» не надано суду жодних доказів процесу укладення або навіть наявності намірів укладення договорів суборенди земельної ділянки.

Отже, у клопотанні не наведено, а матеріалами справи не підтверджено жодних відомостей про те, що Товариство на момент накладення арешту вело переговори щодо суборенди, мало намір її вчинити, отримало відповідну пропозицію від третьої особи, узгоджувало істотні умови можливого суборендного правочину або в інший спосіб готувалося до реалізації цього права.

Саме по собі теоретичне існування права на суборенду, здійснення якого тимчасово обмежено накладеним арештом, без доведення обґрунтованої ймовірності його реалізації у відповідний період, не є доказом заподіяння збитків та не дає підстав для висновку про його вартісний еквівалент.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначений Товариством розмір можливих втрат у розмірі 69 064,04 грн, що дорівнює місячній орендній платі за всю земельну ділянку перед державою, - жодним чином логічно не пов`язаний із заявленою підставою обмеження (неможливістю передачі ділянки чи її частини у суборенду третій особі). Розмір плати за суборенду не обов`язково дорівнює розміру орендної плати, яку Товариство сплачує власнику за основним договором, а міг би бути як більшим, так і меншим залежно від умов конкретного суборендного правочину, площі частини ділянки, що передається, строку та інших істотних умов, які на момент подання клопотання встановлені не були.

Таким чином, поданими Товариством доказами не підтверджено ні саму ймовірність заподіяння збитків внаслідок обмеження права на суборенду, ні причинно-наслідковий зв`язок між таким обмеженням і заявленим розміром втрат, ні методологію визначення цього розміру.

Крім того, Товариство посилається на те, що накладення арешту на земельну ділянку унеможливлює поділ та об`єднання земельної ділянки, а формування земельних ділянок шляхом поділу є звичайним і необхідним етапом реалізації її цільового призначення.

Суд встановлює, що ця теза прямо суперечить позиції самого Товариства, викладеній ним раніше у цій самій справі у запереченнях на заяву прокурора про забезпечення позову, де Товариство стверджувало протилежне: що підстав вважати, що дії щодо поділу, об`єднання земельної ділянки чи передачі її в суборенду взагалі можуть бути ним вчинені, немає.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення обставин, на які сторона посилається, покладається на цю сторону, а докази та доводи оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням .

Наведення учасником справи в різних процесуальних документах взаємовиключних тверджень щодо тих самих фактичних обставин суперечить принципу добросовісного здійснення процесуальних прав і не може братися судом за основу висновку на користь цього учасника.

За таких обставин суд не бере до уваги доводи Товариства про необхідність поділу земельної ділянки як підставу для зустрічного забезпечення, оскільки вони є внутрішньо суперечливими та взаємовиключними порівняно з позицією, яку Товариство обстоює в цій самій справі щодо тих самих обставин.

Судом враховуються надані прокурором відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 481620040 від 12.06.2026), згідно з якими за вказаними параметрами запиту щодо земельної ділянки площею 4,8558 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 відомості про право власності на об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні. За таких обставин посилання Товариства на те, що арешт унеможливлює господарську діяльність із будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, для якої відведено ділянку, не підтверджено належними доказами.

Судом в ухвалі від 06.07.2026 визначено зміст застосованого заходу забезпечення позову: арешт земельної ділянки має тимчасовий характер, не позбавляє відповідача права володіння та користування земельною ділянкою, а обмежує лише вчинення дій розпорядчого характеру. Відтак господарська діяльність Товариства, для здійснення якої відведено земельну ділянку, накладеним арештом не унеможливлюється, оскільки Товариство і так не є власником земельної ділянки, а обов`язок сплати орендної плати, на який посилається заявник як на джерело збитків, виникає та зберігається незалежно від факту накладення арешту, безпосередньо з договору оренди землі, і жодним чином не є наслідком, спричиненим саме заходом забезпечення позову. Таким чином, визначена Товариством сума орендної плати за один календарний місяць не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із застосованим забезпечувальним заходом, а є звичайним договірним зобов`язанням Товариства, яке існувало би незалежно від накладення арешту.

Щодо доводу відповідача 3 про співмірність заявленого розміру зустрічного забезпечення, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи співмірність запропонованого розміру зустрічного забезпечення, Товариство посилається на те, що сума 69 064,04 грн становить лише 0,40 % від визначеної заявником у заяві про забезпечення позову вартості спірної земельної ділянки 17 096 233,53 грн, а, отже, захід зустрічного забезпечення є непорівнянно менш обтяжливим, ніж застосований арешт.

Суд не приймає цей довід з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 141 Господарського процесуального кодексу України заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Порівняння запропонованої суми з ринковою (оціночною) вартістю всієї земельної ділянки не є коректним інструментом визначення співмірності в розумінні статті 141 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вартість ділянки не перебуває у жодному розрахунковому зв`язку з розміром збитків, яких може зазнати Товариство від тимчасового обмеження. Товариство не є власником ділянки і не втрачає права власності внаслідок арешту, а тому вартість ділянки як така не є показником обсягу негативних наслідків, спричинених саме арештом, для орендаря. Розмір у 0,40 % є довільно обраним відсотковим співвідношенням, яке не спирається на жодну методику обчислення збитків, не пов`язане з фактичним або ймовірним розміром упущеної вигоди чи реальних втрат Товариства та не дає відповіді на питання, чому саме ця сума, а не будь-яка інша, слугує співмірним відшкодуванням.

За таких обставин посилання Товариства на співвідношення заявленої суми з вартістю земельної ділянки не є доказом співмірності зустрічного забезпечення в розумінні частини третьої статті 141 Господарського процесуального кодексу України та не усуває відсутності доведеного розміру можливих збитків, спричинених саме застосованим заходом забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки Товариством не доведено наявності обґрунтованої ймовірності заподіяння йому збитків внаслідок застосування заходу забезпечення позову, а також причинно-наслідкового зв`язку між арештом земельної ділянки та заявленим розміром можливих втрат, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, у зв`язку з чим клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» про зустрічне забезпечення позову у справі № 910/8163/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 12.08.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА