Рішення № 138950277, 06.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026Справа № 910/4294/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГ»

до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення 4 845 168,04 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Шляхетський А.Л.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГ» (далі - ТОВ «ОЛГ», позивач) до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 845 168,04 грн за договором про надання послуг з ремонту бульдозерної та екскаваторної техніки № УБГ-612-ПС-25 від 02.04.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості послуг з ремонту бульдозерної та екскаваторної техніки, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

У позові АТ «Укргазвидобування» просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 4 642 016,00 грн, пеню в сумі 4 734,86 грн, інфляційні втрати в сумі 159 500,55 грн та 3% річних у сумі 38 916,63 грн, що разом складає 4 845 168,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що позивач у порушення умов договору не надав АТ «Укргазвидобування» належно оформленого рахунку на оплату послуг, а тому у відповідача не виник обов`язок зі сплати вартості таких послуг. Крім того відповідач зазначив, що у наданих позивачем послугах були виявлені недоліки, у зв`язку з чим відповідач скористався своїм правом на затримку оплати до повного усунення таких недоліків.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що згідно з умовами договору рахунок на оплату послуг був наданий відповідачу разом з актом приймання-передачі, а в подальшому повторно направлений останньому в якості додатку до претензії-вимоги, відтак, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими. Також позивач вказав, що факт приймання наданих послуг відповідач підтвердив своїм підписом на акті приймання-передачі наданих послуг та будь-яких зауважень щодо їх якості до отримання вимоги позивача про сплату заборгованості не висував.

Відповідач подав заперечення до відповіді на відзив, в яких наголосив на тому, що ненадання позивачем доказів щодо направлення рахунку на оплату послуг та виявлення у них недоліків унеможливлює виконання відповідачем свого обов`язку в частині здійснення сплати вартості цих послуг.

У підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про об`єднання справ, в якому просив об`єднати цю справу (№ 910/4294/26) зі справою № 910/4363/26 в одне провадження. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позови у обох справах заявлені одним й тим самим позивачем (ТОВ «ОЛГ») до одного й того самого відповідача (АТ «Укргазвидобування») на підставі договору про надання послуг з ремонту бульдозерної та екскаваторної техніки № УБГ-612-ПС-25 від 02.04.2025 з одним і тим же предметом спору - стягнення заборгованості.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 14.05.2026, вирішив відмовити у його задоволенні як необґрунтованому з наступних підстав.

Відповідно до ст. 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

З наведеного слідує, що об`єднання справ є правом суду, реалізація якого залежить, у тому числі, від того, чи не буде дане об`єднання перешкоджати з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, та від того на якій стадії знаходиться розгляд обох справ (до початку підготовчого засідання у таких справах).

Так, судом установлено, що предметом позовних вимог у справах, які відповідач просить об`єднати в одне провадження, є вимоги ТОВ «ОЛГ» про стягнення з АТ «Укргазвидобування» заборгованостей, що виникли з договору про надання послуг № УБГ-612-ПС-25 від 02.04.2025. У той же час підставами вимог про стягнення з відповідача заборгованостей позивач визначив різні (окремі) акти надання послуг (№ 1648 від 04.12.2025 та № 75 від 25.01.2026), відтак, у обох справах існує різне коло обставин, які суду необхідно встановити за кожним актом, дослідити відповідні докази, визначити розмір стягнення за цими актами та перевірити відповідні розрахунки матеріальних втрат, виходячи із суми основного боргу.

Верховний Суд у постановах від 08.10.2019 у справі № 910/7680/19 та від 14.11.2023 у справі № 910/1052/23 зазначив, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що об`єднання вказаних справ у підготовчому засіданні процесуально неможливе (оскільки може бути здійснене до початку підготовчого засідання), воно ускладнить процес розгляду та вирішення спору, не сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справ, виконанню завдання господарського судочинства, а тому є недоцільним, відтак, суд вирішив відмовити у поданому відповідачем клопотанні.

Крім того у підготовчому засіданні відповідач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, що на його думку підтверджують обставини, на які він посилався у обґрунтування своєї позиції. Відповідач зазначив, що не міг завчасно подати ці докази у встановлений процесуальний строк, оскільки вони були складені вже після подачі сторонами заяв по суті спору.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглянувши наведені відповідачем обґрунтування, суд визнав поважними причини пропуску АТ «Укргазвидобування» процесуального строку для подачі доказів, тому на підставі ст. 119 ГПК України ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 08.06.2026, суд продовжив відповідачу строк на подання наведених доказів, долучивши їх до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті на 06.08.2026, представник позивача не з`явився, у минулих судових засіданнях свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у своїх заявах по суті спору, просив відмовити у задоволенні позову, а також заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій до 1 грн у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення неустойки.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 02.04.2025, за результатами відкритих торгів № UA-2025-02-07-011511-а, між ТОВ «ОЛГ» (виконавець) та АТ «Укргазвидобування» (замовник) був укладений договір про надання послуг з ремонту бульдозерної та екскаваторної техніки № УБГ-612-ПС-25 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов`язується своїми та/або залученими силами, засобами, а також необхідними матеріалами із використанням запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей і витратних матеріалів, які забезпечує виконавець, надати послуги з ремонту бульдозерної та екскаваторної техніки, зазначені в п. 1.2 договору (далі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити надані належним чином та якісно послуги згідно з умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування послуг, місце та кількісні характеристики послуг за цим договором визначені в додатку № 1 «Інформація про необхідні технічні та кількісні характеристики (технічне завдання), що є невід`ємною частиною цього договору. Надання послуг, що є предметом цього договору здійснюється за допомогою обладнання та матеріалів із використанням запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей і витратних матеріалів, які забезпечує виконавець. У загальну вартість послуг включено вартість запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей і витратних матеріалів виконавця.

Згідно з п. 1.4 договору результатом надання послуг є отримання від виконавця бульдозерної/екскаваторної техніки замовника в технічно справному стані.

Пунктом 2.1 договору визначено, що виконавець зобов`язаний надати замовнику послуги, якість яких відповідає вимогам експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації виробника ТЗ (настановам виробника ТЗ, інструкціям, тощо) та належним чином затвердженій технологічній документації виконавця, а також іншим вимогам діючих нормативних документів та чинного законодавства України, що застосовуються до послуг такого виду, та умовам цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна ціна договору становить до 20 153 000,00 грн у т.ч. ПДВ - 3 358 833,33 грн (якщо виконавець є платником ПДВ).

Згідно з п. 3.1.1 договору вартість послуг і ціна договору включає всі витрати виконавця, які він несе/може понести у зв`язку з виконанням зобов`язань по договору. Якщо вартість послуг і ціна договору не включає будь-яких витрат виконавця, які можуть виникнути при його виконанні та які не передбачено у відповідних кошторисах до цього договору, такі витрати покладаються на виконавця та не підлягають оплаті/ відшкодуванню замовником. Загальна ціна договору, зазначена у п. 3.1, є максимальною сумою, на яку можуть бути надані послуги виконавцем.

За змістом п. 4.1 договору розрахунки з виконавцем за надані послуги проводяться шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця протягом 30-ти календарних днів з дати підписання сторонами кожного акту приймання-передачі наданих послуг та отримання рахунку на оплату від виконавця. До рахунку додається акт приймання-передачі наданих послуг (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.4 договору визначено, що замовник не здійснює оплату за надані послуги та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони замовника у випадку ненадання виконавцем рахунку на оплату чи його неналежне оформлення.

Згідно з п. 5.1 договору загальний строк надання послуг - до 31.12.2026. Послуги надаються систематично за окремими замовленнями замовника. Строк надання послуг відносно 1-єї одиниці ТЗ визначається по факту проведення діагностики та підписання сторонами відповідного дефектного акту і зазначається у відповідному підписаному сторонами дефектному акті. Місце надання послуг: м. Дніпро, вул. Гаванська, 16 (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.9 договору за результатами надання послуг виконавець, на основі дефектного акту та акту приймання-передачі ТЗ після ремонту, надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг з врахуванням вартості запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей виконавця відносно кожного окремого ТЗ згідно форми, визначеної в додатку № 3 до договору.

Пунктом 5.10 договору сторони погодили, що приймання-передача наданих послуг по договору здійснюється шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг після їх надання виконавцем. Не пізніше 2-го числа місяця наступного за звітним виконавець направляє на підписання замовнику два примірника актів приймання-передачі наданих послуг. Разом із актом приймання-передачі наданих послуг, виконавець направляє замовнику рахунок на оплату.

Відповідно до п. 5.11 договору замовник протягом 5-ти робочих днів з дня одержання акта приймання-передачі наданих послуг зобов`язаний направити виконавцю означений підписаний акт чи обґрунтовану відмову від приймання наданих послуг (п. 5.11 договору).

Згідно з п. 5.12 договору замовник має право відмовитися від прийняття наданих послуг у разі виявлення недоліків (дефектів) та/ або неякісно наданих послуг, та/ або встановлених запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей неналежної якості або комплектності, які виникли з вини виконавця, до їх повного усунення. Замовник має право затримати оплату неякісно наданих послуг.

Відповідно до п. п. 6.1.1, 6.3.1, 6.3.2 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за якісно надані та прийняті послуги виконавцю, а виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки та в обсягах, що встановлені цим договором, якість яких відповідає умовам, установленим Розділом ІІ цього договору.

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками (за наявності) сторін і діє до 31.12.2026 (включно).

У додатку № 1 до договору сторони погодили Технічне завдання, а в додатку № 2 - зведений розрахунок вартості послуг з ремонту бульдозерної та екскаваторної техніки.

Дослідивши зміст укладеного сторонами правочину, суд встановив, що укладений ними договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до акту приймання-передачі транспортного засобу від 08.04.2025 відповідач передав позивачу для здійснення ремонту бульдозер Komatsu D-275A-5, 2006 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , інвентарний номер 410010008117, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , видане Красноградською ІДТН 16.12.2009.

У подальшому, на виконання умов договору. сторони підписали дефектний акт № 2 від 10.04.2025, з якого вбачається, що спеціалісти ТОВ «ОЛГ», за участю представників БУ «Укрбургаз», провели діагностичні та дефектувальні роботи бульдозера серійний № 25314, держ. 16514 ТН. За результатами проведеної діагностики було прийняте рішення про проведення ремонтів для усунення несправностей та подальшої безперебійної роботи бульдозера. Перелік та вартість ремонту вказані у таблиці. Загальна вартість послуг з ремонту бульдозера становить 4 642 016,00 грн з урахуванням ПДВ. Орієнтовний термін проведення ремонту з урахуванням поставок комплектуючих - жовтень 2025.

Листом № 01Г/25 від 18.09.2025 позивач просив відповідача збільшити терміни виконання договору до листопада-грудня 2025 року у зв`язку із затримкою виробництва запасних частин.

22.09.2025 замовник листом № УБГ3632-1 погодив часткове збільшення термінів ремонту бульдозера до 30.11.2025.

Також встановлено, що 04.12.2025 представники сторін підписали акт приймання-передачі транспортного засобу, а саме: бульдозеру KOMATSU D-275А-5, заводський КМТОD047C02025314, інвентарний № 410010008117, свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , видане Красноградською ІДТН 16.12.2009, рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Того ж дня (04.12.2025) сторони склали, підписали та скріпили печатками товариств акт приймання-передачі наданих послуг № 1648 від 04.12.2025 на суму 4 642 016,00 грн, в т. ч. ПДВ - 773 669,33 грн.

Зі змісту акту приймання-передачі наданих послуг № 1648 від 04.12.2025 вбачається, що виконавцем надано в сукупності всі послуги (77 позицій), що в повній мірі відповідають дефектному акту № 2. Надані послуги були прийняті замовником без жодних заперечень та зауважень.

Також на підтвердження факту виконання робіт (послуг) позивач надав рахунок на оплату № 1674 від 04.12.2025 на суму 4 642 016,00 грн та податкову накладну № 9 від 04.12.2025, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте доказів сплати відповідачем вартості виконаних робіт з ремонту техніки на вказану суму матеріали справи не містять.

18.03.2026 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу № 1 від 03.03.2025 про сплату заборгованості в сумі 4 642 016,00 грн за договором № УБГ-612-ПС-25 від 02.04.2025, проте, вказана вимога була залишена АТ «Укргазвидобування» без відповіді та задоволення.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що позивач неналежно виконав роботи з ремонту техніки, що підтверджується актом від 20.02.2026 з огляду бульдозера Komatsu D-275А-5, реєстраційний номер 16514ТН, складеним робочою групою з проведення службової перевірки АТ «Укргазвидобування».

Перевіривши вказані доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Статтею 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша). Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (частина друга). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Судом вже встановлено, що 04.12.2025 представники сторін підписали акт приймання-передачі наданих послуг № 1648 від 04.12.2025, тобто відповідач підтвердив належне виконання позивачем робіт та будь-яких зауважень чи відмови від підпису цього акту не виказав.

Проте 01.06.2026 листом № УБГ1843-1 відповідач повідомив позивача про те, що «АТ «Укргазвидобування» неодноразово повідомляло ТОВ «ОЛГ» (листи від 03.04.2026 № УБГ1006-1, від 27.04.2026 № УБГ1406-1 та від 20.05.2026 № УБГ1703-1), що за актом приймання-передачі наданих послуг від 04.12.2025 № 1648 замовником виявлені неякісно надані послуги, недоліки (дефекти), у тому числі у встановлених запасних частинах, вузлах, агрегатах та деталях. При цьому відповідач вказав, що викликав представників ТОВ «ОЛГ» для складання та підписання актів про недоліки на 27.05.2026 за актом приймання передачі наданих послуг.

Цим же листом АТ «Укргазвидобування» направило ТОВ «ОЛГ» акти про недоліки № 1 та № 2 від 27.05.2026, складені та підписані АТ «Укргазвидобування» в односторонньому порядку, з переліком виявлених недоліків (дефектів), оскільки уповноважені представники ТОВ «ОЛГ» не прибули 27.05.2026 для складання та підписання актів про недоліки, що були виявлені після прийняття наданих послуг за актом приймання-передачі наданих послуг від 04.12.2025 № 1648.

Дослідивши надані відповідачем акти, суд вважає, що вони були складені з порушенням порядку, визначеного договором.

Так, у договорі сторони погодили, що результатом надання послуг є отримання від виконавця бульдозерної/ екскаваторної техніки замовника в технічно справному стані (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 2.3 договору при виявленні замовником неякісно наданих послуг, недоліків (дефектів), у тому числі - у встановлених запасних частинах, вузлах, агрегатах та деталях під час гарантійного строку, він повинен письмово (електронною поштою на електронну адресу виконавця, зазначену в п. 5.4 договору) повідомити про це виконавця, представник якого повинен прибути до замовника в строк до 3 календарних днів після направлення такого повідомлення від замовника.

Якщо після прийняття наданих послуг замовником виявлено недоліки (дефекти) в неякісно наданих послугах, у тому числі у встановлених запасних частинах, вузлах, агрегатах та деталях, які могли бути виявлені (з`ясовані) лише в процесі експлуатації ТЗ, у тому числі такі, що були умисно приховані виконавцем, замовник негайно повідомляє про це виконавця електронною поштою на електронну адресу зазначену в п. 5.4 договору.

Відповідно до п. 2.4 договору сторонами складається та підписується акт про недоліки (дефекти), який повинен містити повний перелік виявлених недоліків (дефектів), неякісно наданих послуг, встановлених запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей які не відповідають очікуваній якості або комплектності, строк усунення недоліків. Якщо виконавець відмовиться від підписання акту про недоліки (дефекти) або не підпише акт про недоліки (дефекти), без надання письмових обґрунтувань протягом 5-ти календарних днів, замовник має право підписати цей акт про недоліки (дефекти) самостійно, і такий акт про недоліки (дефекти) вважається належним та допустимим підтвердженням виявлених недоліків (дефектів). Виконавець зобов`язується за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) неякісно наданих послуг в строк вказаний в акті про недоліки (дефекти), у тому числі - замінити встановлені запасні частини, вузли, агрегати та деталі які не відповідають очікуваній якості або комплектності протягом строку, обумовленого в акті про недоліки (дефекти). При відмові виконавця від усунення недоліків (дефектів) та/ або неякісно наданих послуг, або якщо представник виконавця не прибув до замовника, замовник має право усунути такі недоліки (дефекти) неякісно наданих послуг, у тому числі - встановлені запасні частини, вузли, агрегати та деталі які не відповідають очікуваній якості або комплектності, самостійно або силами іншої особи з подальшим відшкодуванням нанесеної шкоди, в тому числі витрат та завданих збитків за рахунок виконавця, у порядку, передбаченому у п. 7.14 договору.

Виконавець відповідає за недоліки (дефекти) наданих послуг та/або неякісно надані послуги, що зумовлені його діяльністю. За недоліки (дефекти), зумовлені неправильною експлуатацією ТЗ, несе відповідальність замовник (п. 2.5 договору).

Приймаючи до уваги наведені умови договору та встановлені у справі обставини, суд зазначає, що про недоліки наданих позивачем послуг (виявлені після підписання акту приймання-передачі) відповідач повідомив ТОВ «ОЛГ» з порушенням строків, визначених договором, та вже після подання цього позову до суду, а сама техніка вже понад 3 місяці знаходиться у відповідача.

При цьому дата виїзду технічних працівників ТОВ «ОЛГ» погоджена не була, що і призвело до відсутності останніх під час проведення огляду бульдозера KOMATSU D275А-5, державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, серійний номер 25314.

Більш того, згідно з п. 5.9 договору, сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг лише після проведення перевірки уповноваженими представниками замовника фактично наданих послуг, що підтверджено актом приймання-передачі ТЗ після ремонту. У свою чергу саме підписаний акт приймання-передачі ТЗ після ремонту та підписаний дефектний акт - є передумовою для складання акту приймання-передачі наданих послуг.

Разом з тим, умовами договору не передбачено, що виконавець уповноважений вносити зміни / коригування до дефектного акту та акту приймання-передачі наданих послуг після обставини їх погодження і підписання.

Указане свідчить про те, що акти про недоліки від 27.05.2026, складені відповідачем та надані до суду під час розгляду даної справи, не можуть бути належними доказами порушення позивачем договору та надання ним неякісних послуг на час спірних правовідносин.

Щодо доводів відповідача про його право, передбачене п. 5.12 договору, на здійснення затримки оплати товару внаслідок виявлення недоліків послуг, суд зазначає наступне

Відповідно до п. 5.12 договору замовник має право відмовитися від прийняття наданих послуг у разі виявлення недоліків (дефектів) та/ або неякісно наданих послуг, та/ або встановлених запасних частин, вузлів, агрегатів та деталей неналежної якості або комплектності, які виникли з вини виконавця, до їх повного усунення. Замовник має право затримати оплату неякісно наданих послуг.

Проте, як вже встановлено судом, відповідач у строки, передбачені договором, про виявлені недоліки виконаних робіт належним чином не заявив, а відтак, він втрачає право посилатися на п. 5.12 договору щодо затримки оплати.

Крім того наявність недоліків дозволяє замовнику правомірно призупинити оплату не всієї суми за договором, а виключно тієї частини коштів, яка відповідає вартості неякісно виконаних робіт або бракованих комплектуючих, до моменту повного усунення цих дефектів.

Таким чином судом встановлено, що, прийнявши в повному обсязі і без будь-яких зауважень послуги за актом приймання-передачі № 1648 від 04.12.2025, замовник отримав бульдозер марки KAMATSU D275A-5, державний № 165-14 ТН, 2006 року випуску, серійний номер 25314, у технічно справному стані.

Однак на час розгляду справи сплати вартості наданих та документально підтверджених послуг у сумі 4 642 016,005 грн відповідач не здійснив.

Твердження відповідача про відсутність його обов`язку з оплати наданих послуг через ненадання йому рахунку на оплату суд вважає безпідставними, адже рахунок на оплату надавався відповідачу, за умовами договору, разом з актом приймання наданих послуг та в подальшому повторно направлявся в претензії-вимозі про сплату заборгованості.

Також слід зазначити, що рахунок за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції. Рахунок має лише інформаційний характер, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).

Отже ненадання рахунку не є відкладальною умовою та не пов`язується з обов`язком сплати вартості товару. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦК України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання зі сплати вартості виконаних робіт з ремонту бульдозерної та екскаваторної техніки, а факт заборгованості відповідача належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 642 016,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 4 734,86 грн, нараховану за прострочення зобов`язання за період з 03.01.2026 по 14.04.2026.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 7.6 договору сторони домовились, що за порушення строків оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,001 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є арифметично правильним, тому стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 4734,86 грн, як просив позивач.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, то суд вирішив у його задоволенні відмовити, виходячи з такого.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Правовий зміст вказаної статті свідчить про те, що вона не є імперативною, а застосовується на розсуд суду за наявності визначених у ній умов та на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто є правом суду.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а також висновків, що містяться у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 905/1180/17, від 12.09.2018 у справі № 912/3594/17, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У даному випадку суд вважає, що відповідач не довів наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені, та не навів поважних причин порушення зобов`язання.

Посилання відповідача на те, що штрафні санкції матимуть надмірний вплив в умовах воєнного стану на економічне становище товариства, суд відхиляє, оскільки, по-перше, розмір заявленої до стягнення пені не є надміру великим (у порівнянні із сумою основного боргу), а по-друге, введення воєнного стану в країні вплинуло на майнові інтереси обох сторін, зокрема й позивача, тому вказані обставини не можна вважати виключними для відповідача та достатніми для зменшення розміру штрафних санкцій.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 159 500,55 грн та 3% річних у сумі 38 916,63 грн, нараховані за період з 03.01.2026 по 14.04.2026.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту статей 612, 625 ЦК України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

За таких обставин, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд прийшов до висновку, що нарахування позивачем матеріальних втрат є правомірним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок матеріальних втрат, суд встановив, що він є арифметично правильним, відтак, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в сумі 159 500,55 грн та 3% річних у сумі 38 916,63 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат та 3% річних, то суд також вирішив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч. 2 ст.625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Разом з цим слід зазначити, що у наведеній справі Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.

Однак у даній справі позивачем до стягнення заявлено відсотки річних у розмірі, що передбачений законом (частиною другою статті 625 ЦК України) - 3 %.

Також постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 не містить висновків про можливість зменшення відсотків річних нижче 3%, встановлених чинним законодавством. У свою чергу зменшення інфляційних втрат суперечить принципу їх нарахування та положенням ст. 625 ЦК України.

Отже, на переконання суду, у даному випадку, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутні підстави для зменшення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ОЛГ» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України в разі задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГ» до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення 4 845 168,04 грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГ» (49101, м. Дніпро, вул. П`ятигорських Братів, буд. 2А, ідентифікаційний код 44587446) заборгованість у сумі 4 642 016 (чотири мільйони шістсот сорок дві тисячі шістнадцять) грн 00 коп., пеню в сумі 4 734 (чотири тисячі сімсот тридцять чотири) грн 86 коп., інфляційні втрати в сумі 159 500 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн 55 коп., 3% річних у сумі 38 916 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 63 коп. та судовий збір у сумі 58 142 (п`ятдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн 02 коп.

Скорочене рішення оголошено в судовому засіданні 6 серпня 2026 року.

Повне рішення складене 13 серпня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.