Рішення № 138950042, 03.07.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/462/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м.Ужгород

до відповідача фізичної особи-підприємця Коваленка Дмитра Романовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.

про розірвання договору, зобов`язання повернути об`єкт оренди та стягнення заборгованості в сумі 38 320,09 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця Коваленка Дмитра Романовича про стягнення 38 320,09 грн заборгованості за договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Ужгородської міської територіальної громади, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за договором в частині сплати орендної плати, а також з вимогами про розірвання договору та зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 15,9 кв.м за адресою м. Ужгород, вул. Минайська (біля буд.№ 23).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/462/26 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відтак, вказана ухвала суду від 04.05.2026 була направлена відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та така отримана 05.05.2026.

Відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом.

Згідно з частиною 2 статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України України).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами пункту 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

08.08.2025 між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі також орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Коваленком Дмитром Романовичем (далі також орендар) укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Ужгородської міської територіальної громади № 1209/0 (далі договір), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 15,9 кв.м за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська (біля буд.№ 23) для використання за будь-яким цільовим призначенням.

Балансова вартість об`єкта станом на 17.06.2025 становить 303 197,00 грн без ПДВ, що перебуває на балансі Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (пункт 1.2 договору).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада в особі Ужгородської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору, такий укладається на строк з 08.08.2025 до 07.08.2030.

Згідно з пунктами 4.1, 4.3 договору орендна плата визначається за результатами проведеного аукціону від 14.07.2025 на підставі протоколу LL001-UA20250707-53824 і становить 6 100,00 грн з ПДВ на місяць. В орендну плату не включається податок на землю.

Розмір орендної плати переглядається у разі зміни Методики її розрахунку, зміни цін і тарифів, внесення змін в чинне законодавство або в рішення міської ради щодо зміни розміру орендної плати, про що орендар повідомляється письмово (пункт 4.4 договору).

Відповідно до пункту 4.5 договору орендна плата вноситься безготівково на розрахунковий рахунок не пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктами 4.6, 4.7 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України із суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати). Наднормативна сума сплаченої орендної плати підлягає поверненню або зарахуванню в наступні платежі, на підставі письмової заяви орендаря.

У разі несплати орендної плати протягом 3 місяців, орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку, попередивши орендаря письмово (пункт 4.8 договору).

Розділом 5 договору передбачені, зокрема, такі права та обов`язки орендаря:

- використовувати об`єкт, що орендується згідно цього договору тільки для цілей, визначених пунктом 1 цього договору;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату;

- своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонти орендованого майна;

- безперешкодно протягом трьох днів передати орендодавцю об`єкт оренди у разі припинення договору оренди;

- орендар забезпечує охорону об`єкта та інші експлуатаційні послуги, тощо.

Розділом 6 договору передбачені, зокрема, такі права та обов`язки орендодавця:

- передати об`єкт оренди по акту приймання-передачі;

- контролювати стан та використання об`єкту;

- в односторонньому порядку вносити зміни до даного договору щодо розміру орендної плати, у разі зміни Методики її розрахунку, зміни цін і тарифів, внесення змін в чинне законодавство або в рішення міської ради щодо зміни розміру орендної плати шляхом надсилання відповідних повідомлень, тощо.

На виконання договірних зобов`язань орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування торговий павільйон загальною площею 15,9 кв.м за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська (біля буд.23) за актом приймання-передачі від 08.08.2025.

Проте, за доводами позивача, відповідачем не дотримано умов договору в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за період з серпня 2025 року по березень 2026 року, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 38 320,09 грн, стягнення якої є предметом спору у даній справі, а також вимога про розірвання договору та зобов`язання повернути об`єкт оренди.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором оренди комунальної власності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування торговий павільйон загальною площею 15,9 кв.м за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська (біля буд.№ 23).

Строк дії договору встановлено до 07.08.2030, таким чином спірний договір є чинним на момент звернення Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради з позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частинами 3, 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статей 525, 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема розрахунок заборгованості, відповідач свого обов`язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування об`єктом оренди за період з серпня 2025 року по березень 2026 року включно належним чином і у встановлений строк не виконував, допустивши таким чином заборгованість перед позивачем за вказаний період у сумі 38 320,09 грн з урахування часткової сплати орендної плати 07.12.2025 та 11.01.2026 в загальному в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань зі сплати орендної плати судом встановлений та по суті відповідачем не спростований, договір на момент звернення позивача до суду чинний, а отже, його умови є обов`язковими до виконання сторонами, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 38 320,09 грн є обґрунтованими та правомірно заявленими, а відтак підлягають до задоволення судом.

Щодо вимоги про розірвання договору.

За змістом частини 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 14.06.2022 у справі №923/614/21, від 11.04.2023 у справі № 911/2580/21).

Водночас згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних із орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі №923/410/20, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 07.06.2022 у справі № 925/518/18, від 11.04.2023 у справі № 911/2580/21.

Таким чином, підстави для розірвання договору оренди мають бути визначені або безпосередньо договором оренди або приписами законодавства.

Відповідно до умов пункту 9.1 договору він може бути розірваний за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами умов договору оренди та інших підстав, передбачених законодавством України.

Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, дострокової згоди сторін або на підставі рішення суду та з інших підстав, передбачених законом або договором (пункт 9.2 договору).

При цьому, пунктом 4.8 договору передбачено, що в разі несплати орендної плати протягом 3 місяців орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку, попередивши орендаря письмово.

Як судом встановлено, відповідачем систематично допускається несвоєчасна та не в повному обсязі сплата орендної плати.

Виходячи із наданих позивачем доказів в підтвердження наявності заборгованості зі сплати орендної плати, враховуючи ту обставину, що зазначена умова спірного договору віднесена законодавством до істотних умов договору, несплата орендної плати судом трактується як суттєве порушення умов договору, враховуючи визначене пунктами 4.8, 9.1 договору право позивача на розірвання договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради в цій частині підлягає до задоволення, як правомірна, обґрунтована та документально підтверджена.

Щодо вимоги про повернення об`єкта оренди.

Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, за змістом частини 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 9.4 договору сторонами передбачено, що у разі припинення договору оренди, орендар зобов`язаний передати орендодавцеві об`єкт по акту приймання-передачі в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду. Нарахування орендної плати за об`єкт, що орендується, припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі об`єкта.

Таким чином, суд доходить до висновку, що внаслідок розірвання договору у судовому порядку, відповідач зобов`язаний повернути позивачу орендоване майно, а відтак до задоволення підлягає також позовна вимога щодо зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 15,9 кв. м за адресою м. Ужгород, вул. Минайська (біля буд.№ 23).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 238, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коваленка Дмитра Романовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 36541721) 38 320,09 грн (тридцять вісім тисяч триста двадцять гривень 09 коп.) заборгованості, а також 9 984,00 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

3. Розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Ужгородської міської територіальної громади № 1209/0 від 08.08.2025, укладений між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та фізичною особою-підприємцем Коваленком Дмитром Романовичем.

4. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Коваленка Дмитра Романовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути за актом приймання-передачі Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 36541721) об`єкт оренди торговий павільйон автобусної зупинки-комплексу площею 15,9 кв.м за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська (біля буд.№ 23).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено, оформлено та підписано 13.08.2026.

Суддя Д. Є. Мірошниченко