Ухвала суду № 138949934, 11.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

11.08.2026м. ДніпроСправа № 904/3448/26

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича, м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів

Суддя Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

Представники:

Від позивача: Білан С.А.;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки по бульвару Слави, 1 Ж в м. Дніпро за період з 01.01.2022 - 22.01.2026 у розмірі 969 918 гривень 02 копійок набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , а саме автостоянка: Літ А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв. м; літ № 1 - огорожа площею 205,5 кв. м; Літ І - замощення площею 1199,0 кв. м за період з 01.01.2022 - 22.01.2026 за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшив свої доходи, а Дніпровська міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

Ухвалою від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 30.06.2026.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для проведення підготовчого провадження.

30.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про заміну сторони її правонаступником.

В судовому засіданні 30.06.2026 позивач надав усні пояснення по справі.

Відповідач свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.

Клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником залишено на розгляді суду.

Ухвалою від 30.06.2026 відкладено підготовче засідання на 04.08.2026.

02.07.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

07.07.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про виправлення описки в тексті відповіді на відзив.

03.08.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи.

04.08.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні. При цьому, відповідач повідомив, що повноважний представник у період з 10.08.2026 по 25.08.2026 перебуватиме у відпустці, тому просить призначити судове засідання після 25.08.2026.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Ухвалою від 04.08.2026 в задоволенні клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 11.08.2026.

10.08.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву відповідача про призначення експертизи.

11.08.2026 відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час повідомлений належним чином.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, проти задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи у справі заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення експертизи суд зазначає таке.

В клопотанні від 03.08.2026 відповідач просить призначити у справі № 904/3448/26 судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизу. Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На вирішення експертів поставити такі питання:

1. Яка фактична площа земельної ділянки, що використовується (використовувалася) для обслуговування об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою м. Дніпро, бульв. Слави 1-Ж?

2. Чи відповідає розрахована Позивачем нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1 вимогам земельного законодавства, державним стандартам, нормам, правилам та іншим нормативним документам з питань землеустрою? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

3. Чи правильно проведені Позивачем розрахунки розміру орендної плати за земельну ділянку по бульв. Слави 1-Ж у м. Дніпро за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. на суму 202 046,99 грн., за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р. на суму 232 354,04 грн., за період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. на суму 244 204,10 грн., за період з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р. на суму 273 508,59 грн., за період з 01.01.2026 р. по 22.01.2026 р. на суму 17 804,29 грн. як неотриманий дохід в розмір орендної плати? Якщо розрахунки проведені неправильно, то в чому полягають невідповідності?

Клопотання обґрунтоване наступним.

Відповідач вказує, що позивач у позовній заяві зазначає про неможливість отримання витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за окремі періоди та зазначає, що розрахунок нормативної грошової оцінки був виконаний КП «Муніципальний землевпорядний офіс».

Відповідач наполягає, що навіть за твердженням позивача, нормативна грошова оцінка визначалась не на підставі офіційних витягів, а шляхом окремого розрахунку, правильність якого і є предметом спору. Надані Позивачем документи відображають його позицію щодо площі земельної ділянки, її меж, нормативної грошової оцінки та розрахунку безпідставно збережених коштів, однак третя особа заперечує правильність наведених у них вихідних даних та висновків.

За таких обставин, на думку відповідача, перевірити їх достовірність без застосування спеціальних знань у сфері землеустрою та оцінки земель неможливо.

Відповідач наполягає, що спірна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, не має кадастрового номера та не внесена до Державного земельного кадастру, що істотно ускладнює визначення її фактичної площі та меж без використання спеціальних знань у сфері землеустрою. Саме тому будь-які висновки щодо площі земельної ділянки без проведення спеціальних досліджень будуть ґрунтуватися виключно на припущеннях.

Разом із тим саме площа земельної ділянки є одним із основних показників, від яких залежить визначення нормативної грошової оцінки та, як наслідок, розрахунок безпідставно збережених коштів, заявлених до стягнення. Якщо площа земельної ділянки визначена неправильно, це автоматично впливає на весь розрахунок позовних вимог та робить його недостовірним.

Відповідач також вказує, що позивачем застосовано цільове призначення земельної ділянки « 12.11 Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу», тоді як фактично на земельній ділянці розташований та використовується майновий комплекс автостоянки. Зазначена обставина, на думку відповідача, викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення функціонального використання земельної ділянки та застосування відповідних коєфіцієнтів нормативної грошової оцінки. Встановлення того, який саме вид використання земельної ділянки має місце фактично, а також чи відповідає він виду використання, який застосовано Позивачем при проведенні розрахунку, потребує спеціальних знань у сфері землеустрою та оцінки земель.

Крім того, на думку відповідача, викликає сумніви правильність самої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки її визначення здійснюється відповідно до спеціального законодавства із застосуванням значної кількості нормативних показників, коєфіцієнтів, індексів та інших складових, правильність застосування яких може бути перевірена виключно особою, яка володіє спеціальними знаннями у сфері оцінки земель.

Відповідач стверджує, що предметом доказування у даній справі є не лише факт користування земельною ділянкою, а й правильність визначення її площі, меж, виду використання, нормативної грошової оцінки та кінцевого розрахунку безпідставно збережених коштів.

Відповідач вважає, що без встановлення зазначених обставин суд не має можливості перевірити достовірність розрахунку Позивача, а отже і зробити обґрунтований висновок щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову.

Позивачем надано власний розрахунок суми позову, однак Відповідач ставить його під сумнів, оскільки вважає, що при його здійсненні неправильно визначено площу земельної ділянки, нормативну грошову оцінку та застосовано відповідні коєфіцієнти, що могло призвести до завищення розміру заявлених позовних вимог. Перевірка правильності таких розрахунків потребує спеціальних знань, а відтак є підставою для призначення судової земельно-технічної та оціночноземельної експертиз.

Позивач в запереченнях зазначив, що Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за участю заступника начальника відділу землевпорядних робіт КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР було здійснено обстеження земельної ділянки по бульв. Слави, 1 Ж. За результатами безпосереднього виходу на місцевість було встановлено, що доступ несформованої земельної ділянки вільний.

Земельна стоянка використовується як автостоянка. На ділянці розташовані: сторожка охоронця, зарядна станція для електромобілів. На земельній ділянці під час обстеження були припарковані автомобілі, розмітка місць для паркування відсутня, автомобілі розміщуються рядами по території автостоянки. Заїзд на територію автостоянки здійснюється зі сторони бульв. Слави. Покриття земельної ділянки асфальт, пісок та каміння; місцями поросло травою. Площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,1247 га.

З урахуванням вищевикладеного, Дніпровська міська рада, діючи в межах своїх повноважень, визначила межі та площу земельної ділянки по бульв. Слави, 1 Ж, а тому, на думку позивача, такі матеріали слід вважати належними, допустимими доказами.

Позивач також зазначив, що чинним законодавством обов`язок щодо розроблення технічної документації на земельну ділянку покладено саме на землекористувача. А отже, Відповідач, на його думку, не вчинивши жодних дій задля формування земельної ділянки з визначеною площею, заперечує площу, встановлену власником земельної ділянки.

Позивач наполягає, що невиконання ФОП Білим Є. В. свого обов`язку не може позбавляти Дніпровську міську раду права на захист інтересів територіальної громади міста, звільняти відповідача від обов`язку плати за землю, а також створювати для нього процесуальні переваги.

Також позивач вказує, що відповідно до інформації, що міститься в акті обстеження земельної ділянки від 16.10.2025 № 0559, складеного департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, а також згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка по бульв. Слави, 1 Ж, використовується як автостоянка.

З урахуванням зазначеного факту, Комунальне підприємство «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР визначило код цільового призначення земельної ділянки 12.11 «Для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу».

Позивач звертає увагу на те, що звіт КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР щодо визначення конфігурації меж, площі та розрахунку НГО земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади виконувався сертифікованим інженером-землевпорядником посадовою особою, яка має відповідну кваліфікацію та компетентні навички для вказаної діяльності, натомість доводи представника Відповідача є лише оціночним судженням, яке не підкріплено жодними належними аргументами.

Оцінивши об`єктивно докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання про призначення судової експертизи, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі № 904/7603/21).

Суд відзначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти місцевої ради є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади.

Аналогічні положення містяться у ст. 114 Конституції України, а саме органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Дніпровської міської ради від 21.05.2025 № 75/66 (зі змінами) затверджено Положення про департамент державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради (далі Положення).

Згідно з п. 3.9 Положення до повноважень Департаменту державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради (далі Департамент) належить, зокрема, здійснення обстежень (оглядів) земель (земельних ділянок) на території міста Дніпра з метою встановлення факту користування земельною ділянкою та розташування на ній нерухомого майна на підставі затверджених планів роботи Департаменту, рішень міської ради і виконавчого комітету міської ради. Виконання функцій замовника щодо робіт (послуг) з проведення експертного інженерно-технічного обстеження на території міста Дніпра земельних ділянок комунальної форми власності.

Відповідно по п 6.3. Положення посадові особи Департаменту можуть мати також інші повноваження відповідно до закону: ведення претензійної роботи з відшкодування шкоди та збитків, зокрема направлення попереджень, вимог, запитів, претензій; здійснення за дорученням директора Департаменту представництва інтересів Департаменту та за окремими дорученнями Дніпровської міської ради, її виконавчого комітету або міського голови представництва інтересів та здійснення захисту прав та інтересів Дніпровської міської територіальної громади як учасник судового процесу з усіма правами, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство позивачу, відповідачу, третій особі як учаснику судового провадження; надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягів з Державного земельного кадастру, довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, у разі, якщо посадова особа пройшла стажування у сфері земельних відносин відповідно до чинного законодавства, інформації у формі довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м земельної ділянки відповідно до рішень міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра та інших даних відповідно до чинного законодавства; проведення систематичного обстеження та постійного комплексного збору інформації про земельні ділянки та дотримання вимог земельного законодавства України на території Дніпровської міської територіальної громади, складання актів обстежень та звітів про стан використання земель (земельних ділянок); здійснення всебічного аналізу та узагальнення цієї інформації, надання висновків та пропозицій до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування тощо».

Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради за участю заступника начальника відділу землевпорядних робіт КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР було здійснено обстеження земельної ділянки по бульв. Слави, 1 Ж. За результатами безпосереднього виходу на місцевість було встановлено, що доступ несформованої земельної ділянки вільний.

Земельна стоянка використовується як автостоянка. На ділянці розташовані: сторожка охоронця, зарядна станція для електромобілів. На земельній ділянці під час обстеження були припарковані автомобілі, розмітка місць для паркування відсутня, автомобілі розміщуються рядами по території автостоянки. Заїзд на територію автостоянки здійснюється зі сторони бульв. Слави. Покриття земельної ділянки асфальт, пісок та каміння; місцями поросло травою. Площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,1247 га.

З урахуванням вищевикладеного, Дніпровська міська рада, діючи в межах своїх повноважень, визначила межі та площу земельної ділянки по бульв. Слави, 1 Ж, а тому такі матеріали слід вважати належними, допустимими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам, юридичним особам у випадках, визначених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі: проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об`єднання земельних ділянок.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Так, після надання уповноваженим органом відповідного дозволу, зацікавлена особа розробляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, після чого звертається з заявою про його затвердження. З вищенаведеного випливає, що чинним законодавством обов`язок щодо розроблення технічної документації на земельну ділянку покладено саме на землекористувача.

У даному випадку суд зазначає, що заявником не доведено, що обставини, задля підтвердження яких він просить суд призначити судову експертизу, не можуть бути встановлені за результатом аналізу наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими чи наявні інші обставини, які свідчать про дійсну потребу у проведенні судової експертизи.

Слід також відзначити, що необґрунтоване призначення судової експертизи, що матиме наслідком необхідність зупинення провадження по даній справі, призведе до затягування строків розгляду справи та знаходження учасників судового процесу у стані невизначеності, що, в свою чергу, свідчитиме про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, якими на національні суди покладений обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Крім того, суд зазначає, що справа слухається з 15.06.2026, тому відповідач не був позбавлений можливості самостійно замовити експеризу.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

В ході проведення підготовчого засідання 11.08.2026 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, статтями 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Білого Євгена Володимировича про призначення експертизи у справі відмовити.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні на 08.09.2026 о 10:30год. в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 2-403 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань не пізніше ніж за три дні до судового засідання на адресу суду:

- за допомогою сервісу "Електронний суд";

- засобами поштового зв`язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

3. Суд звертає увагу сторін, що ознайомлення з матеріалами справи можливе в системі "Електронний суд" шляхом подання відповідної заяви.

4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

5. Рекомендувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв`язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).

Повідомити учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- позовна заява, інші заяви по суті справи, а також будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Господарський суд зазначає про те, що відповідно до Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020, сторони та інші учасники справи мають право подати до суду заяви про розгляд справ за їх відсутності. За умови надходження таких заяв від усіх учасників справи справа може бути розглянута судом за наявними матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 11.08.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повну ухвалу складено 13.08.2026.

Суддя Н.Г. Назаренко