Рішення № 138949832, 12.08.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/720/26

Номер провадження 2/194/923/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої А.Є.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Мерцалова М.Ю.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник позивача адвокат Мерцалов Максим Юрійович до ОСОБА_2 , Тернівської міської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Тернівської міської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що вона є дружиною ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про шлюб, виданий відділом ЗАГС м. Шахтинськ, Карагандинської області №0827968, актовий запис №142. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер та після смерті залишилась спадщина. Позивач зазначає, що до початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України вона разом із чоловіком ОСОБА_3 мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , однак ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому через повномасштабне вторгнення вона разом із чоловіком були вимушені переїхати до іншого місця проживання, а саме до Німеччини де почали мешкати разом. Позивач разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 стали на облік як внутрішньо переміщені особи. З метою оформлення спадкових прав заявниця звернулася до нотаріуса, однак отримала усну відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею був пропущений установлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини та не подано документи, які підтверджують постійне проживання зі спадкодавцем на день смерті. Крім того позивач зазначає, що вона є такою, яка прийняла спадщину, як спадкоємець, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від спадщини.

Просить встановити факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.04.2026 року провадження у даній справі було відкрито та витребувано у держаного нотаріуса інформацію, що стосується справи.

Позивач та її представник у судове засіданняі позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові.

Перший відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала, проти задволення позову не заперечувала, підтвердила факт того, що її батько хоча і був зареєстрований за іншою адресою, але він разом з матір`ю до смерті батька проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Також вказала, що вона не претендує на спадкове майно, до нотаріуса не зверталась та взгалі спору у родині щодо спадкового майна не має.

Представник другого відповідача - Тернівської міської ради Дніпропетровської області, у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що другий відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

В судовому засіданні 11.08.2026 завершено розгляд справи, а тому суд дійшов висновку у відповідності до ч.1 ст. 244 ЦПК України перейти до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого відкладено на 12.08.2026 на 16.30 год.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією паспорта (а.с.5,6).

23.04.1977 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладений шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу (зворотній бік а.с.62).

Відповідно до витягу з територіальної громади виконавчого комітету Тернівської міської ради за № 2025/012664714 від 01.09.2025 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть реєстраційний номер НОМЕР_1 , де зазначено, що місце смерті: м. Ветцлар та зазначено дружину ОСОБА_1 даний документ посвідчено апостилем Відділу реєстрації актів цивільного стану м. Вайльбург 12.08.2025 року та засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко О.О. справжність підпису перекладача Савіної К.В. (а.с.16,17,18).

Відповідно до акту № 10 від 24.10.2025 року, який складений керуючим ОСББ «Гірник № 2» про те, що фактично в квартирі АДРЕСА_3 проживають з 22.05.1980 року по теперішній час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20).

Відповідно до уточненого акту № 10, складеного 08.07.2026, фактично в квартирі АДРЕСА_3 проживають з 22.05.1980 року по 26.05.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.62).

Як убачається з інформації про переміщення ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 01.10.2023 року переїхали до АДРЕСА_4 та 17.10.2025 року зареєструвались за даною адресою. 17.06.2025 року підпис перекладача було засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Корнєєнкова Н.О. та зареєстровано в реєстрі № 12689 (а.с.22-24).

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 від 12.01.1984 року, актовий запис №16 виданого Тернівським горисполкомом Дніпропетровської області (а.с 28).

Відповідно до свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_3 від 18.11.2006 року, актовий запис № 290, ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , відповідно до якого ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 »(а.с.29).

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця ОСОБА_3 , а перший відповідач є їх донькою.

На виконання ухвали суду Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області надала інформацію, відповідно до якої спадкова справа щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася (а.с.44).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач, як дружина померлого, яка разом проживала з померлим за однією адресою, належить до першої черги спадкоємців за законом.

Спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 станом на день розгляду справи у суді ніхто не прийняв, за повідомленням державного нотаруса, відповідна спадкова справа не заводилася.

Встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем, необхідно позивачу для реалізації права на оформлення спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1268 даного Кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Згідно правової позиції, яка викладена у постанові Верховного суду від 26 квітня 2023 року по справі №204/1052/20 вбачається, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Судом встановлено, що позивачу необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже, встановлення факту проживання позивача з чоловіком на момент його смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх постійного спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

Суд вважає належно доведеним той факт, що ОСОБА_1 , проживала разом із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказане узгоджується із дослідженими в судовому засіданні доказами.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог позовної заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для позивача юридичні наслідки, та в подальшому дозволить позиваячу реалізувати свої спадкові права.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 81, 131, 141, 244, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник позивача адвокат Мерцалов Максим Юрійович до ОСОБА_2 , Тернівської міської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на час відкриття спадщини постійно проживала разом з чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Мерцалов Максим Юрійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП №5311 від 17.12.2021, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_5 ;

Перший відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за одресою: АДРЕСА_6 ).

Другий відповідач: Тернівська міська рада Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 33912428, місцезнаходження: вул.Михайла Грушевського, буд.5а, м.Тернівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область;

Повний текст заочного рішення складено та проголошено 12 серпня 2026 року.

Суддя Ю.І. Соколова